Історія України. Повторне видання. 8 клас. Власов (2025)

§ 5. Соціально-економічний розвиток та повсякденне життя на українських землях після Люблінської унії

На підставі діаграм зробіть висновок про соціальну структуру населення Речі Посполитої та про його національний склад. Визначте релігійну (конфесійну) належність населення Речі Посполитої.

На українських землях чисельність шляхти в середині XVI ст. не перевищувала 5 % усього населення. У середині XVII ст. на території Волині та Центральної України до шляхти належали 38,5-40 тис. осіб, тобто вона становила 2,3-2,5 % загальної чисельності населення регіону.

1. Які зміни сталися в повсякденному житті селян та містян після Люблінської унії?

Як ви вже знаєте з попереднього уроку, Люблінська унія була подією, яку зумовила низка змін у політичному та соціально-економічному житті, що відбувалися від початку XVI ст. Зокрема, у квітні 1557 р. у Великому князівстві Литовському набула чинності «Устава на волоки». Цей документ став завершальним у процесі проведення аграрної реформи, розпочатої в першій третині XVI ст. з метою впорядкувати земельну власність і підвищити продуктивність господарств. За «Уставою на волоки» розпочалося масштабне перемірювання землі. Мірою земельної площі та одиницею оподаткування стала волока. Унаслідок реформи основою сільськогосподарської діяльності стала трипільна система, відбулися зміни в забудові селянських господарств, було чітко визначено повноваження сільських адміністрацій.

Волока - земельна ділянка та одиниця вимірювання земельних площ; залежно від регіону її розмір коливався (близько 20 га).

Лан - земельна ділянка та одиниця вимірювання земельних площ.

На українських землях волочна система набула поширення переважно на Волині та на більшій території Руського воєводства (тут землю міряли не волоками, а ланами). На лівобережній Україні волочна система утвердилася в першій половині XVII ст. Скасування міждержавного кордону внаслідок Люблінської унії сприяло активному переселенському рухові. На Волинь і Київщину рушила галицька шляхта, яку вабила служба при княжих дворах. Простолюд переселявся на незаймані терени Брацлавщини та Київщини, що сприяло їх господарському освоєнню. Чисельність населення на південно-східних територіях протягом останньої чверті XVI - першої половини XVII ст. зросла у 20-30 разів. На колишніх напівпорожніх прикордонних землях Київщини та Брацлавщини мешкало близько мільйона людей.

Та попри певні позитивні зміни аграрна реформа призвела до зникнення історично сформованого на українських землях селянського землеволодіння. На якісних ґрунтах швидко закладали фільваркові господарства і, відповідно, зростала кількість кріпосних селян та панщина. Приміром, у приватних селах Волині у 80-х рр. XVI ст. вона становила п’ять днів на тиждень. Трохи кращою була ситуація на Київщині та Брацлавщині, де до кінця XVI ст. фільваркове господарство не набуло значного поширення, а відробіткова рента залишалася низькою. З джерел відомо, наприклад, що піддані Слободищ (Київське воєводство) мусили «раз на рік з кожного диму платити 20 грошей литовських, а також З дні на полі: один день сіяти, один день жати, а третій день косити».

У другій половині XVI ст. пришвидшився розвиток міст, досконалішими стали «стандарти» забудови. Особливо активно міста розбудовували в 70-ті роки. Отримавши так званий локаційний привілей, засновники міст починали планувати будівництво. Спершу відбувалося вимірювання волок (ґрунтів), яке здійснював «мірник». Далі обирали місце для ринку. Кожен містянин отримував окремий пляц (осадничу ділянку), до якої належали будівельна ділянка, город, а також частина поля, пасовища тощо. Оселятися в містах могли лише особисто вільні особи, а містяни мали обов’язок стежити, щоб це правило не порушувалось. Інколи визначали чіткий термін для побудови житла. Наприклад, у м. Володимир на Волині він становив шість тижнів. У містах з магдебурзьким правом будували ратушу - місце засідань магістрату. Якщо в місті було кілька етнічних громад, ратушу мала кожна. До таких міст належав, наприклад, Кам’янець на Поділлі, у якому свою ратушу та магістрат мали українська, польська та вірменська громади.

Львівська ратуша. Художник Є. Глоговський. До 1826 р.

Протягом останньої чверті XVI - першої половини XVII ст. у Київському воєводстві з’явилося до 200 міст і містечок, у Брацлавському - майже 100. За перше поунійне десятиліття на Волині виникло близько 50 містечок, а до середини XVII ст. ця кількість зросла до 180. Магдебурзьке право, яке отримало чимало міст, сприяло пожвавленню ремесла й торгівлі. Закладення нових міст на південно-східному прикордонні супроводжувалося будівництвом оборонних замків, що відігравало важливу роль у захисті від нападів з Криму.

• Що передбачала «Устава на волоки»? Якими були позитивні та негативні наслідки аграрної реформи для українських земель? Які процеси визначали розвиток міст у другій половині XVI - першій половині XVII ст.? Укладіть таблицю, у якій узагальніть зміни в повсякденні селян та містян, установивши причиново-наслідкові зв’язки між фактами, про які довідалися.

Життя в селі та місті у другій половині XVI — першій половині XVII ст.

Які зміни відбувалися	Подія, що їх зумовила	Регіон, де відбувалися найпомітніше або де спостерігалася своєрідність	Історичні факти, які підтверджують зміни в повсякденному житті

• На підставі уривків із заповітів містян зробіть висновок про рівень їхнього добробуту. З яких регіонів походять документи? Як цитовані документи свідчать про правову культуру того часу? Що найбільше вразило в деталях заповітів?

1. Помислив тією духівницею останньої волі моєї порядок слушний та правний у всьому маєтку моєму на письмі вірно та ясно до відомості людської. Також дружину мою вірну, милу панну Олену Микитичну Богдановича, і дочку мою милу Варвару хочу при певності залишити. Спершу записую їй, дружині моїй милій, з дочкою моєю будинок мій власний отчизний і дідичний у місті Києві на березі Дніпра з усім ґрунтом земельним та будівництвом, також з усіма речами моїми, маетностями від великого до малого, що може бути названим, золото, срібло, перли, плаття, цин, мед, капи, зброю, бидло (худобу) - то все після смерті моєї дружині моїй милій та дочці відписую (Із заповіту київського містянина Ігнатія Маликовича, 12 липня 1572 р.).

2. Чоловіку моєму милому, пану Якубу Сокольницькому, даю, дарую цим заповітом останньої моєї волі, записую віно (придане) й нажите своє, котре до помешкання принесене, речі рухомі, гроші, золото, срібло, перли, шати, цин, мед, бидло та усі домові статки, які можуть вважатися рухомими речами, нічого нікому не залишаючи. Має право мій чоловік як хоче, відповідно до своєї волі, тим розпоряджатись (Із заповіту ковельської містянки Ядвіги Кривецької, дружини Якуба Сокольницького, 27 лютого 1587 р.).

2. Що визначало суспільний розвиток у поунійний період?

У другій половині XVI ст. істотні зміни відбулися і в системі судочинства. Після Люблінської унії в українських воєводствах залишився чинним Литовський Статут 1566 р., який неофіційно називали Волинським. Діяли нові суди: земські, гродські та підкоморські, кожен з яких мав свою сферу компетенції. Зокрема, у земських судах розглядали цивільні справи, у гродських - кримінальні, а в підкоморських - межові та земельні суперечки. Відбулося зрівняння у правах князів-магнатів і шляхти. Писане право стало цілковито домінувати в державі. Довершив кодифікаційний процес Литовський Статут 1588 р., який на українських землях до початку XVII ст. застосовували паралельно із попередньою редакцією. Незважаючи на досить прогресивні норми, обидва Статути завершили формування законодавчої бази кріпацтва. Згідно з редакцією 1588 р. термін розшуку втікачів-селян подовжено до 20 років.

Земські судді. Малюнок XVI ст.

Неабиякий вплив на повсякденне життя мешканців українських земель у другій половині XVI ст. мали зміни світогляду, уявлень про добробут, побутових звичок тощо. Із заходу на українські землі проникали ідеї Відродження, Реформації та Контрреформації, набувала поширення західноєвропейська система освіти. Не маючи власної вищої школи, дедалі більше вихідців з українських земель навчалися в європейських університетах, прилучаючись до нових наукових і мистецьких традицій. Утім, хвиля західноєвропейських культурних впливів не поглинула споконвічних традицій. Нове й старе в українській культурі мирно співіснувало, нашаровуючись одне на одне. Саме тому культурне життя на українських землях у другій половині XVI - першій половині XVII ст. визначають як національно-культурне відродження, про що довідаєтеся на наступних уроках.

Водночас Люблінська унія сприяла розширенню польського землеволодіння, що пришвидшувало закріпачення селян, ускладнювало соціальні відносини, загострювало релігійну ситуацію через поширення католицизму. Один з найістотніших наслідків - ополячення української шляхти.

• Які факти в матеріалах параграфа підтверджують висновок про те, що писане право стало домінувати в державі? Що спричинило зміни побутових звичок та світогляду мешканців українських земель після Люблінської унії?

• Проаналізуйте уривки з джерел за поданими запитаннями. 1. Про повсякденне життя яких суспільних верств свідчать цитовані уривки? 2. Що визначало становище цих верств у тогочасному суспільному житті? 3. Узагальніть свідчення джерел висновком про позитивні та негативні наслідки Люблінської унії у становищі суспільних груп, що посідали верхні та нижні щаблі соціальної піраміди. Спрогнозуйте, які з цих наслідків могли спричинити гострий соціальний конфлікт.

1. Шляхтич завжди веселий у своєму королівстві, співає й танцює вільно, не маючи над собою жодних примусових обов’язків, бо не винен королеві, своєму вищому володареві, нічого, окрім титулу, двох грошей з лану і військової служби. Четвертого ж над шляхтичем немає нічого, що б псувало йому настрій у Королівстві (Український мислитель Станіслав Оріховський-Роксолан).

2. Руська шляхта поміж ними дуже нечисленна, наслідує польській і, схоже, соромиться того, що належить до іншої, аніж римська, віри, щоденно переходячи до неї, хоча вся знать і всі ті, що титулуються князями, вийшли з грецької віри (Французький інженер Гійом Левассер де Боплан).

3. Шляхта все подорожує. До приятелів і кревняків їздять часом за сто миль, і це проходить їм легко, бо мають доволі коней і повозів, і ними везуть усе, чого їм у дорозі потрібно (Німецький мандрівник Ульріх фон Вердум).

4. Раніше вважалося обов’язком селянина обробляти землю, а купцеві займатися міськими справами. Шляхтич же займався лицарським ділом і безперервно воював. Тепер у нас нема вояків, нема людей мужніх і героїв, проте є корчмарі, гендлярі й посередники... Найбільшим геройством у них вважається знати дорогу, якою гонять биків з маєтку до Гданська, бо всі заможні торгують волами, кіньми, вином, медом, горілкою, перцем, оселедцями, рибою, дичиною і всяким хлібом... Усе, що мають їхні підлеглі у своїх домах на продаж, вони велять принести на панський двір, скуповують за найнижчими цінами і відправляють до міста... Туди ж вони відвозять і свої власні продукти (Польський учений-енциклопедист Шимон Старовольський).

5. Там, де було 20 селян, лишилося 8 або 10. Має (селянин) доволі землі - забирають її під фільварок... Усіх можуть зігнати із землі і фільварок там заснувати.

• Узагальніть матеріал уроку дискусією про переваги та недоліки перебування українських земель у складі Речі Посполитої та обґрунтуйте власну (загалом позитивну або негативну) оцінку факту утворення Речі Посполитої щодо подальшого історичного розвитку українських земель. Візьміть до уваги міркування українського історика.

Річ Посполита була однією з найбільших держав тодішньої Європи. Вона утворилася внаслідок унії (об’єднання) Польського королівства та Великого князівства Литовського. Внаслідок цього об’єднання велика частина руських земель опинилася у складі однієї держави. Доти галицька частина перебувала в Польському королівстві, а білоруські землі, Волинь та Центральна Україна - у Великому князівстві Литовському. Із моменту утворення Речі Посполитої всі українські землі опинилися в кордонах однієї держави. Цей факт сам по собі заклав підвалини України як окремої національної спільноти (Грицак Я. «Подолати минуле: глобальна історія України»).

• Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/Sefsc2Xq або кодом, довідайтеся про модні тренди в одязі за ранньомодерної доби. Які історичні умови перебування українських земель у складі Речі Посполитої сприяли культурному обмінові між європейськими народами? На підставі фактів з підручника, відео та відомостей, отриманих на уроках всесвітньої історії, поділіться в загальному колі думками про становище жінок за того періоду.

• Які факти з буденного життя різних верств українського суспільства наприкінці XVI ст. вразили найбільше? Чим саме?

• 1. Наведіть п’ять-сім історичних фактів, які свідчать про зміни повсякденного життя на українських землях у другій половині XVI ст.
• 2. Укладіть ланцюжок подій в одній із царин соціально-економічного життя, які зумовили зміни в ній на кінець XVI ст.
• 3. Порівняйте динаміку змін в господарстві та повсякденному житті за регіонами: де вони відбувалися швидше, де повільніше, у чому виявлялася своєрідність змін і з чим це було пов’язано.
• 4. Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/OeslAJ9n або кодом та виконайте завдання онлайн.