Історія України. Повторне видання. 8 клас. Власов (2025)

§ 4. Люблінська унія 1569 р.

Роздивіться ілюстрації на с. 21. Про що свідчить той факт, що польський художник через триста років від події, відомої в історії як Люблінська унія, присвятив їй картину? Поділіться припущеннями, на які джерела спирався митець, відтворюючи перебіг події в живописі. Які спільні риси помітили на картині й давній гравюрі? Як називається форма держави, якою керують люди, обрані на певний термін? Спрогнозуйте, які переваги отримувало українське суспільство, здобуваючи досвід республіканського управління. Які деталі картини свідчать про драматизм ухвалення рішення під час Люблінського сейму? Поділіться припущеннями, із чим ці драматичні настрої були пов’язані.

1. Якими були причини та як розгорталися події під час Люблінського сейму 1569 р.?

Ви вже знаєте, що шлях до об’єднання Великого князівства Литовського з Польським королівством був тривалим. Започаткувала його Кревська унія 1385 р., метою якої було спільне подолання небезпеки з боку лицарів-хрестоносців. З другої половини XV ст. став набирати сили новий суперник Литви - Велике князівство Московське, яке почало претендувати на українські й білоруські землі. На початку XVI ст. Велике князівство Литовське у війнах з Московією втратило майже третину своєї території, зокрема Чернігово-Сіверщину й Смоленськ.

Люблінська унія. Художник Я. Матейко. 1869 р.

Засідання сенату часів Сигізмунда II Августа. Гравюра 70-х рр. XVI ст.

Ситуація загострилася в середині XVI ст., коли розпочалася війна Московського царства проти Лівонії. Щоб уникнути можливих територіальних втрат, Литві потрібно було знайти надійного союзника. Єдиним реальним кандидатом на таку роль було Польське королівство, з яким Велике князівство Литовське вже вісім разів обговорювало й укладало різноманітні угоди-унії та з яким було пов’язане особою спільного монарха (великий князь литовський обіймав одночасно й королівський престол).

Лівонія - історичний регіон у Східній Балтії. Охоплює територію сучасних Латвії та Естонії. У XIII-XVI ст. - землі Лівонського ордену та Лівонської конфедерації. Упродовж 1558-1583 рр. тривала Лівонська війна - війна Московії проти Лівонського ордену німецьких лицарів, а після його розпаду 1561 р. - проти Великого князівства Литовського, Польської держави (з 1569 р. - Речі Посполитої), Данського та Шведського королівств за вихід до Балтійського моря.

В обговоренні ідеї унії брали участь й українські можновладці. Одні з них всіляко опиралися об’єднанню Литви з Польщею в одну державу, інші, навпаки, підтримували його. Українські князі, зокрема київський воєвода Василь-Костянтин Острозький (син гетьмана Костянтина Острозького), Костянтин Вишневецький, брацлавський воєвода Роман Сангушко, уперто противилися унії, побоюючись, що після приєднання до Польського королівства втратять свої привілеї, адже за польськими законами вся шляхта мала рівні права. Литовська, українська й білоруська середня та дрібна шляхта підтримувала об’єднання, сподіваючись у такий спосіб здобути для себе більших прав.

Об’єднання в одну державу було вигідним і польській шляхті, яка через брак вільних земель у Польщі завдяки укладанню шлюбів, успадкуванню маєтків і наділів розширювала землеволодіння на Волині, Поділлі й Підляшші.

Попри взаємну зацікавленість з приводу умов угоди про державну унію Великого князівства Литовського й Польського королівства точилися гострі суперечки. Люблінський сейм розпочався 10 січня 1569 р. Пів року сторони не могли дійти згоди. Представники Польщі пропонували унію, за якою Велике князівство Литовське зливалося з Польським королівством у єдину державу; окремими в Литовському князівстві мали лишатися тільки адміністрація та судочинство. Це викликало опір литовських послів, які прагнули зберегти суверенітет у складі майбутнього утворення. Проте серед литовців не було єдності. Князі та середня й дрібна шляхта обстоювали власні станові інтереси.

Розбрат у таборі литовських представників вдало використали поляки. Коли 1 березня 1569 р. майже всі литовські посли залишили засідання сейму, польський король Сигізмунд II Август, спираючись на підтримку української шляхти, у березні та травні 1569 р. видав універсали про приєднання Підляшшя й Волині до Польського королівства. За універсалом місцева шляхта зрівнювалася в правах з польською. Наступний королівський універсал проголосив приєднання до Польщі Київщини й Брацлавщини. «Надзвичайно важливо для Речі Посполитої, щоб Київ перебував під владою Польської держави, оскільки Київ - це ворота всіх тих володінь, до яких належать Волинь і Поділля».

Рішучі заходи Польщі змусили литовських магнатів повернутися за стіл переговорів. Уболіваючи за цілісність своїх маєтків, литовські князі погодилися на унію й не виступали проти того, що українські землі переходили до Польського королівства.

Акт Люблінської унії. 1569 р.

• Сформулюйте твердження про причини Люблінської унії для кожної із зацікавлених сторін. Чому частина литовської знаті опиралася унії? Якою була позиція українських князів? Які обставини спонукали українську знать переходити до табору прихильників об’єднання Литовського князівства і Польського королівства?

• Попрацюйте з історичною картою. 1. Які українські землі перебували у складі Польщі до Люблінської унії 1569 р.? 2. Які українські землі увійшли до складу Польського королівства за Люблінською унією? 3. Які нові воєводства було утворено на українських землях у складі Польського королівства після Люблінської унії? Які міста були їх центрами? 4. У складі яких держав перебувала решта українських земель? 5. З якими державами сусідила Річ Посполита на сході та півдні? 6. Які з держав перебували в залежності від Османської імперії наприкінці XVI ст.?

Українські землі в XV — першій третині XVII ст.

• Обговоріть уривки з поданих джерел за запитаннями. 1. Чому український князь виступав на сеймі «спільних станів Польської Корони зі станами Великого князівства Литовського»? 2. Що мав на увазі князь, коли казав, що належить до народу, який «кожному народові рівний шляхетністю»? 3. Чому князь, на вашу думку, обстоював право на свободу віросповідання та збереження місцевих звичаїв? 4. Як у листі Григорія Ходкевича оцінено перебіг подій червня 1569 р.? На чому ґрунтується така оцінка? Чи вважаєте її об’єктивною?

1. І на цьому перед Вашою Королівською Милістю наголошуємо, що погоджуємося на (приєднання) як люди вільні, свободні, щоб це не принизило нашої шляхетної гідності. Бо ж ми є народом так поштивим, що жодному народові і на світі не поступимося, і впевнені, що кожному народові рівні шляхетністю... Також просимо, оскільки ми (з поляками) різної віри, а власне ми - греки, то щоб нас і в цьому не було понижено і щоб нікого не примушували до іншої віри (З виступу українського князя Костянтина Вишневецького під час сейму в Любліні 1569 р.).

2. Нічого втішного не можу написати вам звідси. Всі наші справи, як і раніше, йдуть гірше й гірше, я вже не бачу ніяких засобів виправити їх. У суботу король вирішив відокремити від нас Київ, і сьогодні, мабуть, київський воєвода буде присягати як польський сенатор. Тому прошу вас сповістити, чи прибудете ви до нас і коли. Це тим більше важливо, що поляки, віднявши в нас усіх людей, бажають ще, щоб ми самі дали їм військо на захист держави, - для того, думаю, вимагають цього, щоб тим скоріше погубити нас. Дядько мій (Ієронім Ходкевич), тройський каштелян, наказав вам довго жити. Розмовляючи в мене за обідом... про те, яку згубу приносить нам ця унія, він, спонукуваний любов’ю до батьківщини, сказав, що бажав би не дожити до неї, що й трапилося, - він не дожив до ранку й віддав душу Богові. Писано 6 червня 1569 р. (З листа віленського каштеляна Григорія Ходкевича до віленського воєводи Миколая Радзивілла).

2. Що передбачала ухвала Люблінського сейму 1569 р.? Яким був державний устрій Речі Посполитої?

1 липня 1569 р. сейм виніс ухвалу про унію двох держав: Великого князівства Литовського та Польського королівства. Тож виникла нова держава - Річ Посполита (з лат. res publika - республіка), яка стала однією з найбільших європейських держав останньої третини XVI - XVIII ст.: на території 815 тис. км² мешкало близько 8 млн осіб різних етносів і віросповідань.

Утворену внаслідок унії державу очолював єдиний король, спільно обраний і коронований як польський король і як великий князь литовський, спільний сейм (сенат і посольська ізба). Угоди з іншими державами належало укладати від імені Речі Посполитої. Особливості державного устрою Речі Посполитої ілюструє схема:

Литовську, українську, білоруську й польську шляхту зрівняли в правах, вона отримувала право на володіння землею по всій території Речі Посполитої. Ліквідовано митні кордони. За Литвою збережено певну самостійність: право й суд, адміністрацію, військо, скарб. Гарантовано збереження «руської мови» в публічній та діловій сферах. Українські землі зберігали свободу віросповідання, непорушність місцевих звичаїв та вільне користування рідною мовою.

Унаслідок Люблінського унійного сейму більшість українських земель об’єднано в складі Польського королівства в шістьох воєводствах: Руському (із центром у Львові), Белзькому (Белз), Подільському (Кам’янець), Волинському (Луцьк), Брацлавському (Брацлав), Київському (Київ). Їх очолювали призначені урядом воєводи, які керували шляхетським ополченням, головували на місцевих сеймиках і наглядали за діяльністю шляхетських земських судів. Воєводства поділялися на повіти. Винятком було Руське воєводство, яке поділялося на землі, а ті, своєю чергою, - на повіти.

• Скориставшись схемою в тексті параграфа, 1) поміркуйте, чи всі верстви населення брали участь в управлінні державою; 2) аргументуйте чи спростуйте твердження, що Річ Посполита була шляхетською республікою; 3) наведіть докази: а) що влада короля була обмеженою; б) що, попри певні обмеження, влада короля фактично не була слабкою.

• Роздивіться ілюстрації. 1. Яких історичних діячів зображено на першій ілюстрації? 2. Чому автор обрав саме такий сюжет для втілення ідеї Люблінської унії на третій ілюстрації? 3. Що спільного в сюжетах ілюстрацій, у чому істотна відмінність? Запропонуйте тлумачення зображення на гербі Речі Посполитої, узявши до уваги, що для Польської Корони і надалі символом держави залишався коронований «Білий орел», розташований на червоному полі, а для Великого князівства Литовського - гербовий знак «Погоня», тобто срібний вершник з піднесеним над головою мечем на червоному тлі.

Пам’ятник на честь 500-річчя Кревської унії. Краків

Герб Речі Посполитої

Фрагмент монумента на честь Люблінської унії. Люблін

• Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/Sevz5aKm або кодом, довідайтеся про історію створення, символіку та персонажів картини Яна Матейка, поданої на початку параграфа. Оберіть одного з героїв та поділіться інформацією про нього в загальному колі. Спираючись на текст параграфа, поділіться припущеннями, що символізує обраний вами персонаж.

• Як ви думаєте, чи можна вважати Люблінську унію закономірним фіналом тривалого історичного процесу, чи подія ця - швидше випадковий збіг обставин, з яких вдало скористалися політичні еліти? Аргументуйте свою відповідь.

• 1. Розташуйте події в хронологічній послідовності, позначивши дати на лінії часу: а) Люблінська унія; б) об’єднання Польського королівства та Великого князівства Литовського в Річ Посполиту; в) початок Лівонської війни; г) Кревська унія.
• 2. Яким був державний устрій Речі Посполитої?
• 3. Яким був адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Речі Посполитої?
• 4. Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/4eslPS57 або кодом та виконайте завдання онлайн.