Історія України. Повторне видання. 8 клас. Власов (2025)

§ 6. Церковні та релігійні проблеми в Україні XVI ст.

Роздивіться ілюстрації та прочитайте коментар до них. Доберіть п’ять-сім прикметників, якими можна описати зображену пам’ятку. У чому її історична та культурна цінність? Які історичні процеси, характерні для ранньомодерної доби, зумовили її появу?

Сторінкові мініатюри з євангелістами Матвієм (1) та Іоанном (2) з Пересопницького Євангелія

Сторінка з орнаментованою оздобою з Пересопницького Євангелія

Книгу написано на пергаменті чорним чорнилом з уживанням червоної фарби, оздоблено вишуканими малюнками-мініатюрами. 482 аркуші рукопису оправлені в дубові дощечки, обтягнуті зеленим оксамитом. Праця над перекладом Євангелія староукраїнською мовою тривала від 1556 до 1561 р. Розпочато її було в с. Двірець, а закінчено в м. Пересопниця - це волинське містечко й дало назву книзі. Перекладачем Євангелія був архимандрит Пересопницького Пречистенського монастиря Григорій. Переписав переклад син протопопа із Сянока Михайло Василевич. У післямові він повідомив, що Григорій працював над перекладом з великою любов’ю та щирою молитвою. Пересопницьке Євангеліє - пам’ятка, про цінність якої свідчить ставлення до неї як до національної святині. Саме ця книга лежить поряд із Конституцією України під час складання присяги президентами нашої держави.

1. Що визначало релігійне та церковне життя на українських землях у другій половині XVI ст.?

Релігійне та церковне життя на українських землях після Люблінської унії набуло помітної динаміки. Ви вже знаєте, що панівною релігією в Польському королівстві був католицизм, що ж до українських теренів, то тут поширенішою була православна (грецька) віра. Віротерпимість, характерна для українських міст з етнічно строкатим населенням, запобігала конфліктам на релігійному ґрунті. Проте з часом почала даватися взнаки нерівність етнічних груп щодо участі в державному житті, можливостях займатися ремеслами і торгівлею тощо, адже, зрозуміло, у католицькій державі більші привілеї мали ті, хто сповідував державну релігію.

Щоб протидіяти польському католицизмові, який через розгалужену мережу колегій і друкарень невпинно поширював вплив на нові східні землі, українська православна церква мусила виробити власну систему освіти. Але ні достатньої кількості книжок, ні відповідних навчальних закладів для вищого духівництва не було.

Становище православ’я на українських землях ускладнювалося й зовнішніми обставинами. Захоплений Османською імперією 1453 р. Константинополь утратив вплив. Натомість дедалі потужнішою ставала Московська митрополія, яка прагнула перебрати славу згаслого Константинополя. Визнання в 1589 р. Московського патріархату, надання його главі титулу патріарха Московського та всієї Руси занепокоїло українських церковних діячів. Розуміючи складність ситуації, частина представників вищого православного духівництва і шляхти дедалі більше схилялися до ідеї об’єднання з римо-католицькою церквою.

Неабиякі суперечки в Україні викликала календарна реформа, проведена з ініціативи папи Григорія XIII. У лютому 1582 р. він оголосив про впровадження нового календаря - григоріанського, або календаря нового стилю, на відміну від старого, юліанського. Реформа мала на меті подолати відставання календарного часу від астрономічного, яке в XVI ст. становило 10 днів (у XVII ст. теж 10 днів, у XVIII ст. - 11, у XIX ст. - 12, а у XX ст. - 13). Однак новий календар не сприйняли у східному християнському світі, наводячи насамперед богословські аргументи. (Календарне протистояння зберігалося аж до нашого часу, і лише в 2023 р. Православна Церква України ухвалила рішення про поступове узгодження календарів.)

Церковне життя на українських землях зазнавало впливів загальноєвропейських ідей та рухів. У Речі Посполитій набули певного поширення реформаційні ідеї, зокрема з’являлися послідовники нового напряму християнського вчення - протестантизму. (З уроків всесвітньої історії ви знаєте, що протестантська церква проголошувала свою незалежність від влади Папи Римського.) Щоправда, у лоно протестантської церкви переходили здебільшого шляхетські родини Литви та Польщі. Що ж до українських земель, то тут осередки протестантизму почали з’являтися в 30-40-х роках XVI ст. і були поодинокими: нове віровчення не знайшло масової підтримки ні в середовищі можновладців, які, прагнучи розширення своєї влади, віддавали перевагу католицизмові, ні серед простого народу. Тож вплив Реформації виявився в застосуванні реформаційних ідей для оновлення православної церкви.

Найголовнішим здобутком Реформації в Україні був переклад Святого Письма живою мовою народу, а також її використання в богослужінні. Переклади Святого Письма староукраїнською літературною мовою стали з’являтися від середини XVI ст. Найвідомішим є Пересопницьке Євангеліє.

Не оминула українські землі й хвиля Контрреформації - католицької реформи церковного життя. Один зі шляхів реформування католицької церкви передбачав її наближення до реформаційних церков. Інші ґрунтувалися на цілковитому запереченні віровчень, народжених Реформацією, аж до оголошення їм війни. Перемогла друга позиція. Утім, методи її втілення багато в чому були реформаційними: запровадження власного шкільництва, розвиток книговидання, надання особливого значення проповіді тощо. Справі реформування католицької церкви слугував орден єзуїтів, заснований 1534 р. й офіційно затверджений Папою Римським 1540 р. Єзуїти згуртували навколо ідеї оновлення католицької церкви великі інтелектуальні сили, а провідними засобами її реалізації визначили освіту та дипломатію.

У Польщі єзуїти почали діяти в 60-ті роки XVI ст., а вже до середини XVII ст. у Речі Посполитій працювали 32 єзуїтські колегії - з них 13 на українських землях. У 1575 р. було відкрито єзуїтську колегію в Ярославі (нині - Польща), а незабаром єзуїтські колегії з’явились у Львові, Кам’янці, Луцьку, Перемишлі, Острозі. Запроваджуючи в життя потужну освітню програму, єзуїти прагнули збільшити кількість прихильників католицизму. Високий рівень навчання в єзуїтських закладах сприяв поширенню освіти: багато українців отримали змогу, закінчивши їх, продовжити студії в західноєвропейських університетах.

• Яким було становище православної церкви наприкінці XVI ст.? Які особливості мав реформаційний рух в Україні? У чому виявився вплив Контрреформації? Яку роль у тогочасному національно-культурному житті відіграла діяльність ордену єзуїтів?

• Прочитайте уривки з джерел та на їх підставі зробіть висновок про зміни в релігійному житті на українських землях упродовж XVI ст. Чим ці зміни спричинені? Чому після Люблінської унії проявів релігійної нетерпимості та утисків православних побільшало? На яких особливостях релігійної ситуації у Львові наприкінці XVI ст. наголошено у другому фрагменті джерела? Якими явищами та подіями зумовлене таке становище містян-українців? Яку роль, за свідченням джерела, відігравало Львівське Успенське братство в буденному житті львів’ян?

1. У Русі багато віросповідань. Є християнська релігія, підпорядкована римському первосвященникові. Вона панує і переважає, хоча представники її нечисленні. Друга віра, руська, яка зберігає грецький обряд, більш поширена й охоплює всю Русь. Третя віра - юдейська; її прихильники, юдеї, - не лихварі, як у християнських землях, а ремісники, землероби або великі купці, які часто тримають у своїх руках громадські побори й податки. Четверта віра - вірменська, переважно в містах Кам’янці та Львові. Вірмени - досить досвідчені купці, які доходять зі своїми товарами до Кафи, Константинополя, єгипетської Александрії, Алькаїра й країн Індії. В одязі та церковній службі русини наслідують греків. У них є своє письмо й алфавіт на зразок грецького, дуже з ним подібний. Євреї користуються єврейським письмом і грамотою; займаються також і науками: астрономією та медициною. Вірмени мають свій обряд і своє письмо. Зі святих вони найбільше шанують апостола Фадея, переконуючи, що він навернув вірмен у християнство.

...У руських церквах при богослужінні читають і співають... слов’янською мовою; у вірменських церквах - вірменською мовою; в юдейських синагогах моляться єврейською мовою. Християни ж римського обряду співають, моляться й читають латинською мовою (З трактату Матвія з Мехова «Про дві Сарматії», 1517 р.).

2. ...Насамперед змушувала рада міста Львова великим насильством нас, осілих містян, наших дітей і нашу челядь, до послуху папського костелу, до свят нового календаря, мордуючи в’язницями й караючи штрафами. Вранці, у день св. Маргарити, пославши своїх міських слуг, насильно виволокли й вкинули до темної в’язниці у вежі під ратушею Василя, учня сідляра Юрія Рогатинця, а також челядників, кушніра Юська, кушнірчика Івана та учня Іванка. Майстри й челядники прийшли до пана бурмистра, питаючи, з якої причини їх слуг з дому похапали під час їхньої відсутності. На це пан бурмистер відповів: «Причина та, що ви не святкуєте наших свят, не буваєте на казаннях у нашому костелі й не слухаєте, коли ксьондзи заповідають свята. Отже, ідіть і ви сидіти». Потім, на прохання й вимогу наших братів та своїх сусідів, арештовані були випущені.

Однак члени ради обіцяли самі зберегти мир лише при тій умові, якщо звільнені з-під арешту, під страхом сурової урядової кари, не протестуватимуть і не почнуть судової справи. А такого навіть у поганській державі не терпить християнський народ... (Зі скарги Львівського Успенського братства, 1593 р.)

• На підставі уривка з джерела зробіть висновок, у чому тогочасні мешканці українських земель убачали загрозу діяльності єзуїтів. Чи вважаєте такі застереження виправданими? Чому релігійне питання в Речі Посполитій довгий час було об’єктом маніпулювання для російських імперських ідеологів з метою підживлення псевдонаукових історичних міфів, за допомогою яких вони виправдовували свою колоніальну політику щодо України? У чому вбачаєте позитивні наслідки діяльності єзуїтів, а в чому негативні?

Волинський шляхтич у 20-х роках XVII ст. так розповідає про єзуїтську школу: «Аж ти віддав синка свого до тієї... школи. Аж вони там твого синка русинка... ошукали... Ось вже й на віру свою святу правдиву яко пес щекаєт, і на тебе, отця, і на матір на свою, і на весь рід свій, і віри, і мови своєї многославної святої відрікається...».

2. Якими були історичні умови появи братств та розгортання братського руху?

Вплив ідей Реформації на українське суспільство засвідчує й діяльність православних братств - національно-релігійних громадських об’єднань містян при православних церквах. Найавторитетнішим було Львівське Успенське братство, яке почало формуватися на початку 80-х років XVI ст. У 1586 р. антіохійський патріарх Йоаким затвердив статут Львівського братства. Цей документ надав братству права зверхності над іншими подібними громадами та контролю за духівництвом, зокрема єпископами. Незабаром Львівське братство домоглося ставропігії - права підпорядковуватися не своїм єпископам, а безпосередньо патріархові. Відтоді братство стало називатися ставропігійним.

Братства розгорнули доброчинну діяльність - допомагали братчикам, які опинилися у скруті, дбали про забезпечення храмів книжками, іконами, свічками, влаштовували храмові свята тощо. Та поступово братства взялися за справи в царині культури та освіти. Вони почали створювати бібліотеки, відкривали друкарні та школи. Перша братська школа з’явилась у Львові 1586 р., а незабаром їх почали створювати в інших містах, так що наприкінці XVI - у першій половині XVII ст. в Україні діяло близько 30 братських шкіл. Навчатися у Львівській братській школі мали право діти всіх станів. Братство власним коштом утримувало школу. Невелику плату за навчання брали з батьків учнів лише «згідно з можливостями кожного». Діти з незаможних родин і сироти навчалися безкоштовно. Велику увагу у школі приділяли вивченню церковнослов’янської та книжної (літературної) староукраїнської мов. Вивчали також грецьку мову та латину.

Сторінка статуту Львівської братської школи. 1587 р.

Навчання у школі будувалося за системою тогочасних західноєвропейських середніх шкіл - гімназій. Його основу становило вивчення «семи вільних наук» - граматики, риторики, діалектики, арифметики, геометрії, астрономії, музики. За європейською традицією учні здобували освіту у трьох класах граматики та в класах поетики й риторики.

Діячі братського руху прагнули поліпшити становище православної церкви. Вони виступали проти зловживань вищого духівництва, шукали шляхів розв’язання проблеми невиконання священниками своїх обов’язків тощо.

• У чому вбачаєте вплив ідеї Реформації в діяльності братств на українських землях? Як розгортання братського руху характеризує розвиток українського суспільства? Які суспільні процеси вможливили появу братств у ранньомодерну добу?

• Прочитайте уривок з джерела. Про які права та обов’язки тогочасних учнів ви дізналися? Що зі шкільних звичаїв збереглося донині, а що змінилося? Які моральні цінності прагнули плекати братчики в тогочасних школах? Які з цих цінностей суголосні з ідеями Високого Відродження?

Сідати мають кожен на своєму певному місці, призначеному відповідно до науки: котрий більше вміє, сидітиме вище, хоч би й вельми убогий був, а котрий менше вмітиме, сидітиме на простішому місці... Багатий над убогим нічим не має бути вищий у школі, тільки самою наукою... Сходитися хлопці мають до школи на певну годину... і відпускати їх додому по науці так само...

Щоранку має пильно доглядати дидаскал (тобто вчитель): коли б якого хлопця не було, має зараз послати по нього й довідатися причини, чому не прийшов. Коли б забавився де іграми, чи вдома обдурив, чи над потребу спав і через те не прийшов, довідатися усього й привести його мають... У поранок спершу по молитвах мають мовити кожен учорашню науку свою та й письмо своє, яке вдома писав; виклад науки своєї має показувати...

По обіді хлопці мають самі писати на таблицях кожен свою науку, подану їм од дидаскала, окрім малих, яким має писати сам дидаскал. А в школі навчившись, на важкі слова опитувати мають один одного, тобто диспутувати. А додому відходячи, вірша потвердити, аби увечері, прийшовши додому, діти вміли перед родичами своїми чи сторонні діти всякого стану, живучи в господі, господарям своїм науку, яку вчили в школі, прочитати із викладом, за звичаєм шкільної науки, а що вчили того дня, мають увечері вдома написати і до школи принести вранці, показати перед дидаскалом своїм...

Двох чи чотирьох хлопців щотижня іншим ладом мають виділяти для порядку, з чого жоден відмовлятися не може, коли б до нього черга надійшла. А діло їхнє буде: раніше до школи прийти, школу підмести, у печі затопити і біля дверей сидіти, а котрі входять та виходять - про всіх знати (З «Порядку шкільного» Львівської братської школи, 1587 р.).

• Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/GevN8tRl або кодом, роздивіться сторінки Пересопницького Євангелія. Якими фактами відео збагатило ваші уявлення про славетну мистецьку пам’ятку? Що найбільше вразило в сюжеті про книгу? Спробуйте перелічити барви, які використовували творці пам’ятки в її оздобленні. Чим зумовлено використання чорної та червоної барви в тексті? Спираючись на матеріали параграфа, складіть запитання про пам’ятку, які починаються словами «хто», «що», «де», «коли», «як», «навіщо», «чому», та обговоріть їх у загальному колі.

• Узагальніть матеріал параграфа, склавши асоціативні ланцюжки до понять, поданих у схемі.

Церковне та релігійне життя на українських землях у другій половині XVI ст.

Становище православної церкви

Реформація

Контрреформація

Діяльність православних братств

1. Витлумачте поняття: церковні братства; Реформація; протестантизм; Контрреформація; Євангеліє; орден єзуїтів.
2. Розташуйте події в хронологічній послідовності: а) заснування у Львові братської школи; б) Люблінська унія, об’єднання Польського королівства та Великого князівства Литовського в Річ Посполиту; в) створення Пересопницького Євангелія.
3. Чому поява братств посприяла культурному піднесенню в Україні в останній чверті XVI - на початку XVII ст.? Які чинники зумовили такий напрям розвитку українського суспільства?
4. Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/UedDi2Eb або кодом та виконайте завдання онлайн.

Зміст