Історія України. Повторне видання. 8 клас. Власов (2025)

§ 45. Архітектура та образотворче мистецтво

Роздивіться ілюстрацію на с. 240, прочитайте коментар та перегляньте відео, перейшовши за посиланням https://cutt.ly/EeLkEloc або кодом. У чому унікальність пам’ятки, про яку йдеться? Чому козацькі гетьмани та старшина опікувалися будівництвом церков? У чому своєрідність козацького бароко - стилю, яскравим взірцем якого є і Троїцька соборна церква в Самарі? Спробуйте дати відповіді на запитання, які поставив у цитованому уривкові Олесь Гончар.

Троїцька соборна церква в Самарі (Дніпропетровська обл.). Сучасна світлина

Зображений на ілюстрації храм - найбільша та найвища споруда XVIII ст. (близько 65 м), єдина зі збережених в Україні дев’ятизрубна (дерев’яна) церква з дев’ятьма банями. Будували її впродовж 1773-1779 рр. за проєктом народного майстра Якова Погребняка на замовлення самарської старшини й тамтешнього духівництва. Майстер довго не міг утілити свій задум - храм йому уявлявся дев’ятибанним, з однією банею в центрі, проте так, щоб з усіх чотирьох боків було видно по три бані. Зрештою, він подався в плавні й залишався там доти, доки його не осяяло, як саме належить зводити церкву. Аби переконати замовників у можливості реалізації задуму, будівничий створив мініатюрну модель храму. Ще однією цікавою особливістю будівництва було те, що церкву споруджено без жодного цвяха, - такою була умова замовників, які вважали, що не можна вбивати цвяхи у храм Спасителя - Ісуса Христа, який був цвяхами прибитий до хреста.

Краса і велич храму, а також його трагічна доля за більшовицької влади надихнули українського письменника Олеся Гончара на створення роману «Собор», який став провісником культурного піднесення та національного пробудження в 60-ті роки XX ст. Про унікальну пам’ятку української архітектури козацької доби майстер прози залишив такі сповнені роздумів про історичну пам’ять рядки: «Все відійшло, зостався лише оцей довершений архітектурний витвір, оця симфонія пластики... Ох, важко буде встояти собору!.. А нащадки ж прийдуть, спитають колись: ану, якими ви були? Що збудували? Що зруйнували? Чим ваш дух трепетав?». Міжнародна організація ЮНЕСКО внесла Троїцький собор у Самарі до світових пам’ятників архітектури.

1. У чому особливості української архітектури 20—90-х років XVIII ст.?

Українська архітектура середини - другої половини XVIII ст. розвивала надбання попереднього періоду. Панівним архітектурним стилем на землях Лівобережної, Слобідської та Південної України лишалося козацьке бароко. Найвідомішою спорудою доби є Спасо-Преображенська церква в с. Великі Сорочинці на Полтавщині, збудована впродовж 1718-1732 рр. коштом Данила Апостола. Неперевершеною пам’яткою дерев’яного храмового будівництва є Троїцька соборна церква в Самарі.

У тогочасному церковному будівництві дерево й надалі залишалося основним матеріалом. І саме в дерев’яній архітектурі козацької України найяскравіше втілився національний колорит. Тож зрозуміло, чому на початку XIX ст. її було заборонено в Російській імперії указом Синоду. Мурована церковна архітектура Лівобережжя зазнала російського впливу. Відому Андріївську церкву в Києві збудовано за проєктом петербурзького архітектора (за походженням - італійця) Бартоломео Растреллі, а церкву Різдва Богородиці в Козельці на Чернігівщині споруджено петербурзьким майстром Андрієм Квасовим.

Андріївська церква в Києві. Сучасна світлина

Церква Різдва Богородиці в Козельці. Сучасна світлина

Серед українських митців найвизначнішим архітектором доби був Іван Григорович-Барський. Творити він почав наприкінці 40-х років XVIII ст. з будівництва міського водогону на Подолі, центральною спорудою якого став павільйон-фонтан Феліціан (Самсон) на майдані перед будинком магістрату. У 60-70-х роках XVIII ст. І. Григорович-Барський був найпопулярнішим київським будівничим, без його участі не зводили жодну будівлю на Подолі. Він спроєктував, зокрема, надбрамну церкву Кирилівського монастиря, Покровську церкву й церкву Миколи Набережного. Окрім того, керував будівництвом кам’яної церкви Святих Антонія та Феодосія Печерських у Василькові, поблизу Києва, церкви Покрову Богородиці в Охтирці, Трьох Святителів у Лемешах.

На Правобережжі та західноукраїнських землях архітектура розвивалася під впливом західноєвропейських традицій. У будівництві католицьких та греко-католицьких монастирів та костелів простежуються риси західноєвропейського бароко. Характерною пам’яткою такої архітектури є костел монастиря домініканців у Львові, споруджений 1745-1749 рр. за проєктом Яна де Вітте. Найвизначнішою пам’яткою церковного будівництва тієї доби є собор Святого Юра у Львові. Храм закладено 1744 р. за проєктом львівського будівничого - підприємця німецького походження Бернарда Меретина. Фундатором Святоюрського собору був греко-католицький митрополит Атанасій Шептицький. Відомою пам’яткою доби є також Успенська соборна церква - головний храм і найвиразніша споруда архітектурного ансамблю Почаївської лаври в м. Почаєві на Тернопільщині. Пам’ятку споруджено у стилі європейського бароко 1771-1783 рр. за зміненим проєктом Готфріда Гофмана.

Собор Святого Юра у Львові. Сучасна світлина

Костел монастиря домініканців у Львові. Сучасна світлина

В останні десятиліття XVIII ст. в Україні поширився стиль класицизму. Його самобутність найвиразніше виявляється в палацах та парках. Однією з перших (і водночас найвідомішою) класицистичною архітектурною пам’яткою є палац і парк у Качанівці на Чернігівщині. У стилі класицизму збудовано й палац К. Розумовського в Батурині.

Класицизм в архітектурі характеризується світлими барвами, строгими й чіткими архітектурними формами, відмовою від пишного оздоблення. В основі нового стилю - регулярна система в забудові міст, стриманість і простота форм, наслідування художніх зразків античності.

• Що визначало розвиток архітектури доби? Складіть перелік найвизначніших архітектурних пам’яток того часу. Про які з них докладно довідалися на попередніх уроках? Чим уславився І. Григорович-Барський? Про яку пам’ятку йдеться в уривкові з роману О. Гончара: «У цьому творінні поєдналося все, гармонійно злилось, і виникла велика, вічна поезія. В отому гроні соборних бань живе горда, нев’януча душа цього степу. Живе його задума-мрія, дух народу, його естетичний ідеал... Нас не буде, а дев’ятиглав цей стоятиме, повинен стояти!.. такий витвір належить не тобі, не мені, точніше, не тільки нам...»? Запропонуйте завершення міркувань письменника, доповнивши цитату власними роздумами.

• Попрацюйте з історичною картою. Визначте місце розташування найвідоміших архітектурних пам’яток XVIII ст. (укажіть адміністративно-територіальну належність населених пунктів, де ці пам’ятки збудовано, прокоментуйте, які архітектурні традиції характерні для споруд, і поясніть, чим це зумовлено).

2. Як розвивалася скульптура та образотворче мистецтво?

Самобутністю в окреслений період відзначалася й скульптура. Утіленням цього виду мистецтва, як і раніше, було декоративне різьблення для церков та фігурна скульптура в костелах Правобережжя та західноукраїнських земель. Найвідомішим скульптором другої половини XVIII ст. є Иоганн Пінзель. Проте його творів, авторство яких документально підтверджено, майже не збереглося. Чи не єдині збережені та задокументовані роботи митця - постаті святих Лева й Афанасія на другому поверсі фасадної стіни та скульптурна композиція «Святий Юрій Змієборець» у соборі Святого Юра у Львові.

Найвизначніші здобутки українського малярства другої половини XVIII ст. пов’язані з творчістю майстрів Лівобережжя, однак більшість їхніх творів утрачено. Серед уцілілих найбільшу мистецьку цінність мають ікони з Вознесенської церкви в Березні на Чернігівщині, збудованої у 60-х роках XVIII ст. Це ікони «Моління», апостолів і Трьох Святителів, які вважають найдосконалішими зразками українського бароко. Цікавими є декілька вцілілих миргородських ікон Володимира Боровиковського.

Серед жанрів світського малярства в другій половині XVIII ст. розвивався портретний живопис. Як і раніше, на портретах увічнювали меценатів Києва та Лівобережжя. Прикладами таких творів є портрети Івана та Якова Шиянів. Мистецькі традиції доби втілено й у портреті полтавського бурмистра Павла Руденка, створеного В. Боровиковським, у картинах Дмитра Левицького.

Павло Руденко - бурмистер Полтави. Художник В. Боровиковський. 1778 р.

Дмитро Левицький. Автопортрет. 1783 р.

Дені Дідро. Художник Д. Левицький. 1773 р.

• Як розвивалося мистецтво скульптури? Які особливості мав український живопис? Назвіть прізвища митців доби, про твори яких довідалися.

• Роздивіться ілюстрації. На підставі зображень та коментаря до однієї з них визначте прикмети творчої манери Й. Пінзеля.

Скульптурна група святих Лева й Афанасія на фасаді собору Святого Юра у Львові. Сучасна світлина

Скульптурна композиція «Святий Юрій Змієборець» на фасаді собору Святого Юра у Львові. Сучасна світлина

Пам’ятка належить до найвизначніших зразків монументальної барокової скульптури. Кінна статуя Юрія Змієборця сповнена динаміки та емоційної виразності. Вершника зображено в нестримному русі. Він мчить, одержимий непохитною рішучістю здолати зло, уособленням якого є повержений і простромлений списом змій.

• Роздивіться ілюстрацію та прочитайте коментар до неї. Доберіть якомога більше прикметників на позначення барв зображеної ікони. Відтінки якого кольору переважають? Скільки відтінків цієї барви змогли назвати? Чому подану пам’ятку визначають як «останній, вершинний, твір українського релігійного малярства Лівобережжя»? Поділіться припущеннями, із чим пов’язаний занепад цього самобутнього мистецтва. Чому імперська влада прагнула контролювати розвиток мистецтва на підкорених українських землях?

Ікона «Моління» з Вознесенської церкви в Березні. Близько 1762 р.

Серед ікон привертає увагу величне «Моління», колорит якого, побудований на грі відтінків золота посеред стриманої палітри інших кольорів, створює ілюзію сяяння зображених постатей. Березнянські ікони - це останні, вершинні, твори релігійного малярства українського Лівобережжя.

• Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/xeLk5dnN або кодом, перегляньте відео про реставрацію Андріївської церкви в Києві. Яка з таємниць пам’ятки зацікавила вас найбільше? Що довідалися про роботу реставраторів? Яка інша споруда архітектора, за проєктом якого споруджено Андріївську церкву, є окрасою столиці України?

• Узагальніть матеріал уроку на прикладі однієї з мистецьких пам’яток, що справила на вас найбільше враження, за схемою: 1) до якого виду мистецтва належить обрана вами пам’ятка; 2) де і коли її створено; 3) хто творив пам’ятку або розробляв її проєкт чи фінансував; 4) прикмети якого мистецького стилю вирізняють її з-поміж інших; 5) чим вона вам подобається.

• 1. Хто з українських митців творив у царині архітектури та образотворчого мистецтва: 1) А. Ведель; 2) В. Боровиковський; 3) Г. Сковорода; 4) Д. Бортнянський; 5) І. Григорович-Барський; 6) Й. Пінзель; 7) М. Березовський; 8) Я. Погребняк?
• 2. Де розташовані найвідоміші архітектурні споруди доби?
• 3. Визначте особливості розвитку архітектури та образотворчого мистецтва доби. Якими історичними умовами вони зумовлені?
• 4. Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/MeH69T4N або кодом та виконайте завдання онлайн.