Історія України. Повторне видання. 8 клас. Власов (2025)

§ 3. Соціально-економічний розвиток українських земель у першій половині XVI ст.

Роздивіться ілюстрацію та прочитайте уривок із джерела, поданий як коментар до неї. Що вам відомо про розвиток українських міст у XV - на початку XVI ст.? Які історичні процеси зумовили розбудову старих і появу нових міст у той період? З чим пов’язані зміни в міській забудові? Як змінилося життя мешканців міст на українських теренах (порівняйте з фактами з історії Руси)?

Панорама Львова. Гравюра А. Гогенберга (за малюнком А. Пасаротті). 1618 р.

Усі будинки міста кам’яні, дорогі, облицьовані, широкі, високі, три- і чотириповерхові. Льохи та пивосховища з каменю і вриті в землю, щоб влітку напої були холодними. Це багатолюдне місто, повне достатків, тут багато фруктів. Кажуть, що в країні руських іншого такого міста нема. Це столиця. Містяни живуть заможно, у розкошах... Крамниці повні товарів, усього вдосталь, і що захочеш, у Львові знайдеш. Там є багато різних майстрів і ремісників: майстрів-золотарів, золотошвей, скульпторів, мулярів, різьбярів по каменю й мармуру та ін. Тому туди приїздять зі всіх країн світу і з усіх областей (Вірменський мандрівник та історик Симеон Дпір Лехаці, XVI ст.).

1. Які зміни сталися на початку раннього нового часу в структурі українського суспільства?

Ви вже знаєте, що в XV - на початку XVI ст. у структурі українського суспільства сталися зміни. Вони були зумовлені поширенням станової системи: суспільство поділялося на стани, наділені однаковими правами. Змін зазнали, зокрема, соціальні групи, яким належало місце на горі тогочасної суспільної піраміди. Як і за часів Руси, на найвищому щаблі в ній перебували князі, але тепер це були представники двох династій - Рюриковичів та Гедиміновичів. Упродовж другої половини XV - на початку XVI ст. відбувалося поступове зближення князів із представниками інших привілейованих прошарків і, як наслідок, утворення єдиного стану - шляхти. Тож для українських земель у складі Великого князівства Литовського утворилася така структура панівного стану: князі - пани - дрібна шляхта (зем’яни).

Прикметною ознакою суспільно-політичного життя на українських землях в XVI ст. було те, що попри неоднорідність шляхетська верства прагнула закріпити свої права і привілеї, що і відбилося в законодавчому кодексі того часу - Першому (або Старому) Литовському статуті (1529 р.). Згідно з ним шляхті було гарантовано, що її не можна карати без суду. Закон також забезпечував шляхті володіння землею, яку не можна було відібрати «без вини». У редакції 1566 р. (т. зв. Другому Литовському, або Волинському, статуті) закріплювалася норма про зрівняння в правах нижчої ланки боярства-шляхти з князівсько-магнатською аристократичною верхівкою. Зокрема, запроваджувалися виборні суди (до цього вища аристократія підлягала тільки безпосередньому судові великого князя) та система повітових сеймиків із регулярними загальними (вальними) сеймами, на які вся шляхта мала право «з’їжджатися, радитися та обмишляти», тобто керувати державою. Однак проголошеній статутом рівності ще було далеко до реальної.

Литовські статути 1529, 1566 і 1588 р. - збірники законів Великого князівства Литовського, укладені на основі литовського, українського та білоруського звичаєвого та писаного права (зокрема, «Руської правди»), судових практик, німецьких і польських судебників. Статути регулювали питання державного, цивільного, сімейного, земельного, кримінального та військового права.

Сторінка Першого Литовського статуту (1529 р.)

Як і раніше, особливе місце в українському суспільстві належало духівництву. Окремішність цієї верстви виявлялася в тому, що вона не підлягала світському суду. Духівництво за тих часів було досить численним - священники з їхніми сім’ями, ченці, люди, які обслуговували церкву. Вище духівництво (митрополит, єпископи, настоятелі монастирів) поповнювалося вихідцями з аристократичних родів і займало свої посади лише з волі литовських та польських володарів. Становище нижчого духівництва залежало від землевласників, на землях яких розташовувалася церковна парафія.

У соціальній піраміді тодішнього суспільства найнижче місце посідали селяни, які були найчисленнішою верствою - близько 80 % населення. Як і інші групи тогочасного суспільства, селянство не було однорідним. Селяни поділялися на похожих (особисто вільних) і непохожих (прикріплених до свого наділу). Протягом XV - першої половини XVI ст. відбувалися зміни, які полягали в обмеженні особистої волі селян - закріпаченні. Як і раніше, селяни жили громадами. Члени сільської громади спільно користувалися пасовиськами, лісами, озерами, ріками. Орні землі розподіляли між частинами громади - дворищами, які об’єднували по кілька дворів-димів, тобто господарств окремих сімей. Різноманітні податки й повинності на користь держави та землевласника сільська громада також розподіляла поміж дворищами, маючи відповідальність за їх виконання (принцип кругової поруки). Селянську громаду очолював отаман, обраний на сільському сході представниками дворищ. Сільська громада обирала також власний суд, який називали копним (від копа - зібрання громади); він складався із «суддів копних» - «мужів». Копний суд скликали просто неба на заздалегідь призначеному місці. Суд розглядав цивільні й кримінальні справи, зокрема суперечки за землю та вбивства. Поступово, із переходом землі громад у власність землевласників, копний суд було замінено на суд вотчинний.

Портрет Василя-Костянтина Острозького. Невідомий художник. XVIII ст.

Міське населення теж було неоднорідним. Багаті представники аристократичних родів належали до міської верхівки - патриціату. Середній, найчисленніший прошарок містян, які мали міські права (ремісники, крамарі), - це поспільство. Щоб уважатися повноправним громадянином - перебувати під захистом міського самоврядування, користуватися привілеями городянина, зокрема мати право займатися ремеслом, вести торгівлю на міському ринку, - потрібно було володіти нерухомим майном, щонайменше - власним будинком.

• Яких верств тогочасного українського суспільства історичні зміни на початку ранньомодерної доби торкнулися найбільшою мірою? (Відповідь обґрунтуйте фактами.) Чому жодна з верств не була однорідною? Чим українське суспільство того періоду було подібним до західноєвропейських, а чим відрізнялося від них?

• Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/oevlkaw4 або кодом, ознайомтеся з інтерактивною картою володінь князів Острозьких. Як зміни теренів князівства пов’язані із суспільно-політичним розвитком українських земель на початку ранньомодерної доби? Які факти справили на вас найбільше враження, розширивши уявлення про цей князівський рід?

• Проаналізуйте діаграму та схему на с. 18. Як змінювалася чисельність населення українських земель на початку ранньомодерної доби? Про що це свідчить? Коли на українських землях почало поширюватися магдебурзьке право? Що воно передбачало? Як відповідно до нього було організоване міське самоврядування? Чи пов’язані дані, наведені в діаграмі, із тими змінами, які сталися внаслідок поширення магдебурзького права? Поділіться припущеннями, як саме.

2. Що визначало економічний розвиток українських земель на початку XVI ст.?

Суспільно-політичні зміни на початку ранньомодерної доби торкнулися й господарського життя. Ба більше: усі соціально-економічні процеси були тісно взаємопов’язані причиново-наслідковими зв’язками. З уроків у 7-му класі ви пам’ятаєте, як потреба захисту південних рубежів Руси, а також її розташування на перетині важливих торговельних шляхів зумовили появу і розбудову найстаріших міст на українських теренах. Тож бурхливий розвиток міст у XVI ст. свідчить не тільки про поступ у суспільному житті, а й про неабияке економічне піднесення. Наприклад, тільки на території Руського й Белзького воєводств у XVI ст. було засновано близько сотні міст. На Волині наприкінці XVI ст. з’явилося близько 50 нових міст. Міста були осередками ремесел та торгівлі.

Тут, окрім щоденної торгівлі, кілька разів на тиждень відбувалися торги, на яких продавали сільськогосподарську продукцію й ремісничі вироби. У великих містах по кілька разів на рік проходили ярмарки. На них приїздили купці з різних міст та країн. Деякі ярмарки спеціалізувалися на окремих товарах - зерні, худобі, шкірі тощо. Особливе значення мали ярмарки у Львові, Луцьку, Кам’янці, Києві.

Коваль. Малюнок з рукопису XVI ст.

Найважливішим торговим центром тих часів був Львів - найбільше місто України за кількістю населення. Львів користувався правом складу, тобто всі товари, привезені з інших країн, мали продаватися спочатку у Львові, а вже те, що не купили, розвозили по інших містах. Зі східних районів України до Львова приганяли великі гурти волів, привозили шкури, хутро, віск, мед, рибу, різні промислові вироби. Зі Сходу привозили прянощі, прикраси, шовк тощо. Із Криму, Балкан та Угорщини постачали вина, із Західної і Центральної Європи - сукно, металеві вироби, одяг.

Помітному пожвавленню міського господарства та активному формуванню містян як стану сприяло, як ви пам’ятаєте, надання містам королем або великим князем литовським (згодом і власниками-магнатами) привілею на магдебурзьке право. Разом з магдебурзьким правом міста переймали й цеховий устрій ремесла. Ремісничі об’єднання - цехи - виникли в західноукраїнських землях наприкінці XIV ст. У Львові у 1425 р. діяло близько десяти цехів, а в 1579 р. - уже 20. Діяльність цехів була спрямована насамперед на усунення конкуренції в ремісничому виробництві. Кожен цех мав свій статут, який визначав як особливості виробництва, так і спосіб життя ремісників.

Протягом XVI ст. цехи активно розвивалися в українських містах Київщини та Волині. Щодо того часу відомо про майстрів близько 130 ремісничих спеціальностей.

Фільварок (пол. folwark, від нім. - хутір, ферма, господарство) - маєток у XIV-XIX ст., велике багатогалузеве господарство в Польщі, Литві, Україні та Білорусі, де сировину не тільки виробляли, а й переробляли.

Оренда - тимчасове користування будівлями, земельною ділянкою та іншим майном на договірних умовах.

Панщина - форма залежності, яка передбачала примусове й безоплатне виконання селянами певного обсягу робіт на користь землевласника; одна із форм земельної ренти.

Рента - дохід з капіталу, землі або майна, який отримує його власник від інших осіб як плату за використання.

Пожвавлення міжнародних економічних зв’язків позначилося і на сільському господарстві. Зростання на ринках Центральної й Західної Європи попиту на хліб та іншу сільськогосподарську продукцію сприяло стрімкому розвитку фільваркового господарства. Перші фільварки з’явилися в другій половині XV ст. у Галичині та Західній Волині. Вироблена у фільварках продукція призначалася переважно для збуту-продажу. Зацікавлені в зростанні прибутків, землевласники часто брали землю в оренду. Свої маєтності вони збільшували також, захоплюючи громадські наділи й примушуючи селян працювати на себе з власним реманентом, тобто впроваджували панщину.

• Наведіть факти, які свідчать про зростання ролі міст як осередків господарського життя. Яку роль відігравали міста в розвиткові торгівлі? Як розвиток фільваркових господарств впливав на становище селян?

• Прочитайте уривок із праці сучасного українського історика Ярослава Грицака. Подискутуйте про те, чи мали Великі географічні відкриття вплив на українське суспільство початку XVI ст. і в чому це виявлялося. З матеріалів параграфа наведіть щонайменше п’ять фактів, які свідчать про зумовленість соціально-економічного розвитку українських земель того часу процесами, явищами та подіями з європейської історії.

Замість морського шляху до Індії Колумб відкрив Америку, хоча до кінця життя не усвідомив своєї помилки. Ця помилка мала глобальне значення. Вона заклала підвалини Нового світу. До 1492 року континенти були відрізані між собою великими водними просторами, а їхні мешканці мало або зовсім нічого не знали одні про одних. Відкриття Америки поклало початок їхньому зближенню, зв’язавши розрізнені континенти політично, економічно й культурно. Трьома словами: світ став глобальним (Грицак Я. «Подолати минуле: глобальна історія України»).

• Роздивіться зображення ремісників на малюнках першої половини XVI ст. Спираючись на текст підручника та скориставшись додатковими джерелами інформації, напишіть лист від імені ремісника певного фаху про його життя в одному з українських міст.

• Узагальніть матеріал уроку у схемі «Зміни в соціально-економічному житті українських земель на початку ранньомодерної доби».

• 1. Укладіть перелік понять з теми уроку та витлумачте їх.
• 2. Схарактеризуйте структуру українського суспільства XVI ст.
• 3. Визначте галузі господарства, що зазнали найпомітніших змін на початку ранньомодерної доби. Поясніть, із чим ці зміни пов’язані.
• 4. Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/HeslYMp6 або кодом та виконайте завдання онлайн.