Історія України. Повторне видання. 8 клас. Власов (2025)
§ 43. Правобережна Україна та західноукраїнські землі в 20—90-х роках XVІІІ ст.
Роздивіться ілюстрацію та прочитайте коментар. Про що свідчить той факт, що ватажок протестного руху став героєм народної картини? Які деталі на картині вказують на терени, з якими пов’язана діяльність зображеного діяча? Про яку іншу народну картину, відому з козацьких часів, довідалися на попередніх уроках? Що відрізняє і чим подібні образи та сюжети, утілені в народних картинах?
Олекса Довбуш. Народна картина
На картині зображено ватажка опришків, з іменем якого пов’язаний найбільший розмах цього руху протягом 1738-1745 рр. Слово «опришок» походить від латинського opressor - «знищувач», «порушник». Опришками ставали здебільшого селяни, які бралися за зброю, щоб позбутися економічного та соціального визиску. Застосовуючи тактику партизанської війни, вони діяли невеличкими загонами в Галицькому Прикарпатті, на Буковині та Закарпатті. Перші свідчення про опришків подають джерела XVI ст. Загони опришків збиралися навесні, переховуючись у малодоступних гірських районах. У Карпатах перетиналися кордони трьох держав - Польщі, Угорщини й Молдови. Це давало змогу повстанцям вільно переходити з однієї країни до іншої та легко уникати переслідування.
1. Що визначало історичні умови життя на Правобережжі та в західноукраїнських землях упродовж XVIII ст.?
Війни, що без упину точилися протягом другої половини XVII ст., спустошили Правобережжя. Проте королівська влада не бажала втрачати родючі землі. Основою господарського життя знову ставала фільварково-панщинна система з примусовою працею та кріпацтвом. У Волинському воєводстві, північно-західних частинах Подільського та Київського воєводств панщина сягала, залежно від розмірів земельної ділянки, від 2 до 6 днів на тиждень із волоки. Зростало магнатське землеволодіння. Та особливо тяжкі умови життя для українського населення складалися в господарствах, які безпосередні власники на правах оренди передавали третім особам: розміри всіх повинностей за таких обставин зростали в кілька разів.
Посилилися релігійні утиски. Рішення сеймів 1717 й 1733 р. позбавили православних права брати участь у сеймових комісіях і трибуналах. Сейм 1717 р. навіть ухвалив закрити всі православні церкви. У 60-х роках XVIII ст. у Київському й Подільському воєводствах залишалося 20 православних парафій. Зазнавала переслідувань і греко-католицька церква: побільшало спроб наблизити її обряд до римо-католицького, почастішали ініціативи запровадити в ній польську мову.
Стихійними борцями за соціальну справедливість стали гайдамаки. Слово «гайдамака» вперше вжито в документі 1715 р. Походить воно від турецького hayda - «гнати», «переслідувати». Зародившись у першому десятилітті XVIII ст., гайдамацький рух згодом поширився майже на всю територію Правобережної України, а частково й Лівобережної, то підіймаючись до могутніх повстань, то обмежуючись партизанськими діями в якомусь одному селі чи містечку. Перше велике гайдамацьке повстання відбулося 1734 р. під проводом Верлана. Нова хвиля гайдамацького руху припала на 50-ті роки. Загони гайдамаків захопили тоді Умань, Вінницю, Летичів, Корсунь. Повстання сягнуло Галичини, Підляшшя та Білорусі.
У 1768 р. спалахнуло нове повстання - Коліївщина. Навесні в Холоднім Яру біля Чигирина зібралося кілька сотень осіб, з яких почало формуватися повстанське військо. За козацьким звичаєм, гайдамаки обрали собі полковника. Ним став Максим Залізняк. Похід гайдамацьких загонів під проводом М. Залізняка розпочався у травні 1768 р. Невдовзі повстанці визволили з-під польської влади Жаботин, Черкаси, Смілу, Корсунь, Богуслав, Лисянку та багато інших міст, містечок і сіл. Їхні лави невпинно зростали за рахунок покозачених селян і містян. На звільненій території скасовували панські повинності. Скрізь запроваджувалося козацьке врядування. У червні - на початку липня повстанці визволили Канів, Ржищів, Фастів, Брусилів. Значною перешкодою на їхньому шляху була Умань - міцна фортеця з добре озброєною залогою. Перехід на бік повстанців одного з полків охорони на чолі із сотником Іваном Гонтою вирішив справу: місто було взяте, і саме тут повстанці облаштували свою базу. Рада, що відбулася в таборі повстанців, проголосила М. Залізняка гетьманом, а І. Гонту - полковником.
Максим Залізняк. Невідомий художник. XVIII ст.
Іван Гонта. Невідомий художник
Стурбований розмахом повстання польський уряд звернувся по допомогу до російських військ, що стояли на Правобережжі. Керівники гайдамаків й собі сподівалися на підтримку з боку російського війська, повіривши обіцянкам. Тим часом російська імператриця Катерина II надала таємну інструкцію своєму командувачеві діяти спільно з польським військом для придушення повстання. 7 липня 1768 р. М. Залізняка й І. Гонту схопили. Наступного дня було оточено гайдамацький табір. Ошукані повстанці майже не чинили опору. Тисячі повстанців було страчено. Загинув і І. Гонта. М. Залізняка як підданого Російської імперії засудили до жорстокого тілесного покарання й відправили на каторжні роботи до Сибіру. Утім, незважаючи на розгром основних сил, Коліївщина тривала до травня 1769 р.
Протестні рухи відбувалися і в Галичині. У краї протягом кількох століть тривала боротьба народних месників - опришків. Найбільшого розмаху цей рух набув під керівництвом Олекси Довбуша протягом 1738-1745 рр. Своїми успіхами О. Довбуш завдячував передусім умілій організації загонів та міцному зв’язку з місцевим населенням. Основу загону складало збідніле українське населення. Кількісний склад загону О. Довбуша часто змінювався, коливаючись у межах 10-50 осіб. Нечисленні ватаги опришків відзначалися маневреністю та мобільністю. Нападів завдавали несподівано, часто й швидко змінювали місця розташування, що створювало враження, ніби діє не кілька десятків опришків, а цілий полк.
Для боротьби проти народних месників галицька шляхта організовувала каральні загони з найманців. Крім того, опришків розшукували й підрозділи коронного війська. Проте переслідувати їх без підтримки населення було дуже складно. Щоб знешкодити О. Довбуша, по всіх галицьких селах оголосили, що той, хто спіймає чи вб’є його, буде звільнений від усіх повинностей.
Одночасно із загоном О. Довбуша діяло чимало інших ватаг у різних місцях Підкарпаття й Закарпаття. Не припинився рух опришків і після смерті О. Довбуша.
• Хто такі гайдамаки та опришки? Що спільного і чим відрізнялися рухи, учасниками яких вони були? Яку історичну подію називають Коліївщиною? Де і як вона розгорталася? За яких обставин Коліївщину було придушено?
• Прочитайте замітку та уривок з поеми Т. Шевченка «Гайдамаки». Що стало безпосереднім приводом до Коліївщини? Кого називають конфедератами? Чи має слушність оцінка Коліївщини як форми національно-визвольної боротьби українського народу? На підставі процитованого уривка припустіть, у чому вбачав причини Коліївщини Т. Шевченко.
1. Піднесення гайдамацького руху наприкінці 60-х років XVIII ст. було зумовлене складною ситуацією на Правобережжі. Варшавський сейм 1766 р. виніс ухвалу, за якою шляхтича, який обстоював права некатолицького населення, оголошували ворогом. Протистояння католиків і православних загострилося. У конфлікт утрутилася Російська імперія, яка через свого ставленика-короля домоглася певних поступок дисидентам (так у Польщі називали некатолицьке населення).
На початку 1768 р. між Річчю Посполитою та Росією було укладено трактат про зрівняння в політичних правах із католиками православних і протестантів. Той трактат залишився на папері, бо проголосити рівність було значно легше, ніж домогтися її втілення. Проте частина польської шляхти й магнатів сприйняла польсько-російський трактат як зазіхання на їхні необмежені права. У лютому 1768 р. у м. Бар було утворено конфедерацію - військово-політичне об’єднання польської шляхти й католицького духівництва для протидії будь-яким поступкам некатоликам у церковно-релігійному житті й для збереження необмежених привілеїв шляхетського стану. Зібравши 10-тисячне військо, Барська конфедерація розпочала свій похід Правобережжям: переслідувань і репресій зазнавали православні селяни, містяни, священники, з жорстокістю придушувалися й найменші прояви протесту чи невдоволення. Окрім того, конфедерати свавільно встановлювали податки, збільшували повинності на свою користь.
2. Розбрелись конфедерати
По Польщі, Волині,
По Литві, по Молдаванах
І по Україні...
Руйнували, мордували,
Церквами топили...
А тим часом гайдамаки
Ножі освятили.
• Прочитайте уривок з джерела. Про що йдеться в документі, коли відбулися описані в ньому події? Як автор розповіді ставиться до згаданих історичних діячів та подій (явищ), про які йдеться? Чому ви так думаєте? Поділіться припущеннями, навіщо він свідчить про ці події. Чи є достовірною інформація, яку наводить автор? На підставі чого ви зробили такі висновки?
Головний цих розбійників начальник Максим Залізняк... Народився він в польському містечку Медведівка, із мужиків, де і жив, а потім пішов у Запорозьку Січ, був там козаком років із п’ятнадцять, а із Січі Запорозької прийшов у Мотронинський монастир, який розташований у Польщі, на послушання. Нинішнього року у квітні місяці... разом із 70 людьми-втікачами запорозькими козаками для викорінення в Польщі конфедератів поляків... пішов із цього монастиря на містечко Жаботин, під яким розгромили конфедератів п’ятдесят чоловік... а потім пішли далі... до містечка Умані...
Мотрин (Мотронинський) монастир. Художник Т. Шевченко. 1845 р.
З містечка Умані сотник Іван Гонта... прибувши до нього, Залізняка, оголосив, що він має козаків до чотирьохсот, і так з обох, погодившись з ним, Залізняком, у те містечко Умань сильно увійшли по настанню вже другого дня зранку... А при цій зграї, яка зібралася, визнався був він, Залізняк, полковником, у яке звання він тими запорозькими козаками, з якими була в нього згода... вибраний був ще при виступі його, Залізняка, із Мотронинського монастиря (З доповідної записки Київської губернської канцелярії).
2. Чим для українських земель завершилися поділи Речі Посполитої?
Унаслідок глибокої соціально-політичної кризи, ослаблення міжнародного впливу Річ Посполиту наприкінці XVIII ст. поділили між собою істотно сильніші сусіди - Пруссія, Австрія та Росія. Позначилися ці поділи й на українських землях, які перебували у складі Польщі.
За Першим поділом (1772 р.) Руське воєводство (без Холмської землі), Белзьке воєводство (до Бугу на півночі) та західна частина Подільського воєводства (між лівими притоками Дністра - Збручем і Стрипою), а також південно-західна частина Волинського воєводства відійшли до Австрійської монархії.
На приєднаних землях австрійський уряд створив провінцію під назвою «Королівство Галіції (Галичини) і Лодомерії (Володимирії)». Назва провінції мала доводити спадкові права Габсбургів на приєднані землі. Дві третини території королівства були етнічними українськими землями, західна її частина - польськими. У 1786 р. до «Королівства Галіції і Лодомерії» як її 19-ту округу було приєднано Буковину, яку в 1775 р. Османська імперія за Константинопольською конвенцією передала на «вічні часи» Австрії. У складі Австрійської імперії перебувала й Закарпатська Україна.
Помітний вплив на долю західноукраїнських земель мали реформи австрійських монархів Марії-Терезії та її сина й наступника Йосифа II, які відбулися в 70-80-х роках XVIII ст. Зокрема, указами Марії-Терезії з 5-6 до 3 днів на тиждень скорочено панщину, за державний кошт відкривалися світські школи, запроваджено обов’язкову шкільну освіту - у містах, містечках і селах на західноукраїнських землях з’явилися однокласні «парафіяльні» школи з навчанням рідною мовою, трикласні «тривіальні» та чотирикласні «нормальні» школи. У 1774 р. у Відні було засновано греко-католицьку семінарію для навчання руського духівництва («Барбареум»), у 1783 р. її було переведено до Львова. Імператор Йосиф II (1780-1790) запровадив свободу віросповідання та зрівняв у правах греко-католицьке духівництво з римо-католицьким. Після ліквідації ордену єзуїтів 1773 р. було закрито єзуїтську академію у Львові, натомість 1784 р. відкрито Львівський університет. При ньому з 1784 по 1805 р. діяв Руський інститут («Студіум рутенум»), де навчалися студенти-русини. Йосиф II у 1782 р. скасував особисту залежність селян від землевласника, удався до спроби скасувати панщину й замінити її чиншем, щоправда, невдало.
У 1793 р. стався Другий поділ Речі Посполитої, унаслідок якого території Київського, Брацлавського й Подільського воєводств та східна половина Волинського воєводства відійшли до Росії. Через два роки (1795 р.) за остаточним, Третім, поділом до Росії було приєднано західну частину Волинського воєводства, східні частини Холмської землі й Белзького воєводства. Уся Правобережна Україна ввійшла до складу Росії. У 1795 р. тут уже створено Волинське, Брацлавське й Подільське намісництва. За наказом російського імператора Павла І у 1797 р. на Правобережжі замість намісництв створено Київську, Подільську та Волинську губернії.
• Які держави поділили Польщу наприкінці XVIII от.? Яке це мало значення для українських земель? У чому полягала суть реформаторської діяльності Марії Терезії та Йосифа ІІ?
• Прочитайте уривок з джерела. Про яку подію в ньому йдеться? Поділіться припущеннями про історичні перспективи, які з’явилися в українців у зв’язку зі згаданою подією.
...У Львові як столиці Галичини вже існуючі і ті, що будуть відкриті в майбутньому, наукові інститути творитимуть разом університет з такими факультетами: богословським, правничим, філософським і медицини.
• Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/YeLWQqy6 або кодом, перегляньте відео. Що зумовило соціальну напругу на Правобережній Україні на початку XVIII ст.? Витлумачте поняття «гайдамаччина» та «Коліївщина». Як розвиток гайдамацького руху був пов’язаний із Запорозькою Січчю? Чому ватажки Коліївщини стали героями літературних та фольклорних творів? Схарактеризуйте гайдамацький рух як спротив українського народу проти соціального та релігійного гноблення.
• Зробіть висновки-узагальнення про суспільно-політичну ситуацію на Правобережній Україні та в західноукраїнських землях наприкінці XVІІІ ст.
- 1. Розташуйте події в хронологічній послідовності: а) утворення Брацлавської, Волинської та Подільської губерній Російської імперії; б) остаточна ліквідація гетьманства на Лівобережній Україні; в) початок Коліївщини.
- 2. Які території були охоплені гайдамацьким рухом у другій половині XVIII ст.? Схарактеризуйте історичні умови його піднесення.
- 3. Які землі перейшли під владу Росії, а які - під владу Австрії внаслідок трьох поділів Речі Посполитої?
- 4. Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/eeHPhOvb або кодом та виконайте завдання онлайн.
