Історія України. Повторне видання. 8 клас. Власов (2025)
§ 42. Нова Січ. Українське козацтво після знищення Запорозької Січі
Роздивіться ілюстрації та прочитайте коментар до них. Де розташовані перелічені в коментарі міста? До чиїх володінь належали терени Південної України за козацької доби? Якою була участь запорожців у розвиткові цих земель? Поділіться припущеннями, унаслідок яких подій і коли міста на землях Півдня України почали отримувати назви, що походять від імен російських імператорів.
Краєвиди Миколаєва та Херсона. Художник Ф. Алексєєв. 1798-1799 рр.
Останні десятиліття XVIII ст. були часом інтенсивної колонізації Півдня України й розвитку міст. Приміром, на місці фортеці, закладеної в середині століття, виникло місто Єлисаветград (нині Кропивницький), від 70-х років активне будівництво відбувалося в Олександрівську (нині Запоріжжя), Катеринославі (сучасне місто Дніпро). Протягом 70-90 років на узбережжі Чорного й Азовського морів розбудовуються міста-порти Херсон, Миколаїв, Одеса, Маріуполь.
1. За яких обставин виникла Нова (Підпільненська) Січ і що визначало життя Запорожжя за часів її існування?
Поразка українсько-шведського війська під час Полтавської битви в липні 1709 р. спричинила тяжкі наслідки для січового товариства. Після зруйнування Чортомлицької Січі запорожці змушені були податися на землі, порубіжні з володіннями кримського хана Девлет-Герая - васала турецького султана. У верхній течії р. Кам’янки, правої притоки Дніпра, вони заклали Кам’янську Січ. Проте коли 1711 р. війська П. Бутурліна та І. Скоропадського рушили на неї, запорожці відійшли на південь, до урочища Олешки (нині м. Олешки Херсонської обл.) - на території, підвладні кримському хану. Так постала Олешківська Січ.
Кам’янська та Олешківська Січі відрізнялися від попередніх. Особливістю було те, що вони розташовувались у мало захищених природою місцях, серед пісків. З огляду на нетривалий час існування запорожці не встигли спорудити там належних укріплень. Боєздатність Січей обмежувалася й рішеннями хана, який заборонив запорожцям тримати там артилерію.
Життя запорожців на землях Кримського ханства ставало дедалі тяжчим. Козаків утягували в усобиці різні політичні угруповання. Хани вимагали від них участі у своїх походах на Північний Кавказ. Давалася взнаки різна релігійна належність. Зрештою, це спричинило посилення поміж запорожцями проросійських настроїв, чому сприяла й активна дипломатична діяльність царського уряду, зацікавленого в перетягуванні козаків на свій бік напередодні нової російсько-турецької війни.
1728 р. козаки залишили Олешківську Січ, повернувшись на місце Кам’янської, а навесні 1734 р. близько 20 тис. запорожців повернулися на Запорожжя і за 7 км від колишньої Чортомлицької (Старої) Січі заклали Нову Січ. Нова Січ стояла на берегах р. Підпільної, що впадала в Дніпро поряд із Чортомликом. Ось чому цю Січ називають іще Підпільненською.
Для періоду Нової Січі (1734-1775) характерним став швидкий розвиток паланок. Так називали фортецю, а також місто навколо неї, центр самостійної округи Війська Запорозького, і саму округу. Спочатку паланок було п’ять, потім - вісім. На лівому березі Дніпра розташовувалися Кальміуська, Орільська, Протовчанська, Самарська, на правому - Бугогардівська, Інгульська й Кодацька, в гирлі Дніпра - Прогноїнська паланки.
Паланковий устрій Вольностей Війська Запорозького Низового в період Нової Січі
Землі Війська Запорозького за періоду Нової Січі охоплювали величезну площу степової України. Нині - це територія майже всієї Дніпропетровської області, а також значні частини Донецької, Запорізької, Кіровоградської, Луганської, Миколаївської та Херсонської областей. У містах - центрах паланок діяли органи влади, які обирали паланкові ради. Тут розташовувалися суд, церкви, ремісничі майстерні, річкові поромні переправи, відбувалися ярмарки тощо. Адміністративний апарат паланок був невеликим: полковник, писар, суддя, осавул, а також отамани слобід, що належали до округи. У паланках поряд із козаками жили й селяни, які мали право обирати своїх отаманів. Кожна паланка мала власний герб, особливу печатку.
Прикметна риса Запорожжя часів Нової Січі - велика кількість населення. Напередодні ліквідації Запорозької Січі на її землях мешкало близько 100 тис. осіб. Осередками господарської діяльності, як і раніше, були зимівники. Здебільшого це були великі господарства, у яких розвивалося не тільки рільництво, а й скотарство, рибальство, бджільництво, мисливство, гончарство тощо. За часів Нової Січі козацький зимівник - це велика садиба з кількома житловими й господарськими будівлями: будинками власника й господаря-управителя, хатами наймитів. Зимівник, що був своєрідним хутором, - основна форма землеволодіння на Запорожжі.
Розвивалися на Запорожжі й ремесла, центрами яких були міста-паланки. Січ вела широку торгівлю.
• Яким був адміністративно-територіальний устрій запорозьких земель за часів Нової Січі? Яку роль відігравало Запорожжя в господарському розвитку південноукраїнських земель?
2. Які історичні умови ліквідації Запорозької Січі?
У 1768 р. розпочалася чергова російсько-турецька війна. Українська територія безпосередньо прилягала до театру воєнних дій, тому була використана російським командуванням для зосередження й розгортання військ. Крім того, в Україні формувалися місцеві військові полки - гусарські, пікінерські тощо. Було створено корпус із лівобережного козацтва, а з жителів Правобережної України - добровольчий козацький корпус. До складу діючої армії належали також запорожці.
Російсько-турецька війна 1768-1774 рр. завершилася підписанням у липні 1774 р. Кючук-Кайнарджійського мирного договору. До Росії відійшли східна частина Керченського півострова (з фортецями Керч і Єнікале), а також Азов із навколишніми землями, територія між Дніпром і Південним Бугом (по нижній течії до узбережжя Чорного моря) разом з фортецею Кінбурн. Російська імперія одержала право вільного торгового судноплавства на Чорному морі. За умовами Кючук-Кайнарджійського миру Кримське ханство отримало незалежність від Османської імперії, проте фактично воно опинилося в залежності від Російської імперії.
Закінчення російсько-турецької війни 1768-1774 рр. пришвидшило справу ліквідації козацького устрою на Запорожжі. Долю Козацької республіки та її столиці було вирішено на раді при імператорському дворі. 15 червня 1775 р. війська генерала П. Текелія раптово оточили Січ-столицю, де стояла невелика залога, і зажадали її капітуляції. Після бурхливої військової ради, зваживши на сили сторін (3 тис. запорожців проти 10 тис. російського війська), а також пам’ятаючи різанину, яку вчинили московські війська в Батурині та Чортомлицькій Січі, козаки вирішили скласти зброю. Наступного дня за наказом П. Текелія із Січі було вивезено боєприпаси, артилерію, скарб, архів, клейноди і прапори. Усі будівлі на Січі, крім укріплень, зруйнували.
Від кінця травня до середини червня 1775 р. російська армія повністю захопила запорозькі землі. 14 серпня 1775 р. імператриця Катерина II підписала указ про ліквідацію Запорозької Січі. Запорожцям пропонували записатися до селянського чи міщанського станів, багато старшин зазнали переслідувань. Серед тих, кого покарали найсуворіше, були кошовий отаман Петро Калнишевський, військовий суддя Павло Головатий, військовий писар Іван Глоба. Останній кошовий протягом 25 років відбував ув’язнення в Соловецькому монастирі, суддя і писар жили на засланні в Тобольську.
Маніфест Катерини II про ліквідацію Запорозької Січі. 1775 р.
У 1783 р. Катерина II видала маніфест «Про прийняття півострова Кримського, острова Тамані і всієї Кубанської сторони під Російську державу». Останній хан Шагін-Герай зрікся престолу, Кримське ханство було ліквідоване.
У 1787 р. знову розпочалася російсько-турецька війна. Російське командування вкотре планувало використати колишніх запорозьких козаків. Протягом 1787-1791 рр. із них сформували Військо вірних козаків (трохи згодом воно стало називатися Чорноморським). Козаки брали участь у багатьох битвах. Особливо вони відзначилися під час штурмів Очакова та о. Березань, Кінбурна, Ізмаїла. Активно діяла й Чорноморська козацька флотилія.
Російсько-турецька війна 1787-1791 рр. закінчилася укладенням у січні 1792 р. Ясського мирного договору, за яким до Росії відійшла територія між Південним Бугом і Дністром, зокрема й Очаків. Османська імперія остаточно визнала приєднання Криму до Росії. Так усе Причорномор’я, Приазов’я й Кримський півострів опинилися в складі Російської імперії.
• Чим спричинена та як відбувалася ліквідація Запорозької Січі? Якою була доля останнього кошового отамана? Чим завершилися російсько-турецькі війни другої половини XVІІІ ст.?
• Прочитайте уривок з джерела. Про яку подію йдеться в документі? З якою метою було оприлюднено маніфест? Як у документі роз’яснено причини події? Які з причин, на вашу думку, не названо й чому?
Ми захотіли через це оголосити всім вірнопідданим цілої нашої імперії, що Запорозька Січ остаточно зруйнована, з викоріненням на майбутнє й самої назви запорозьких козаків, за образу нашої імператорської величності, за зухвалі вчинки цих козаків і за неслухняність до наших височайших повелінь. Їх злочини, які примусили нас прийняти такі суворі заходи, є такими: ...привласнення собі земель Новоросійської губернії... Приймали до себе в козаки, незважаючи на часті наші урядові заборони, не тільки утікачів, які вступали в козаки, але і людей жонатих і сімейних, через різні спокуси підмовили до втечі з Малоросії... Заводячи власне хліборобство, вони розривали тим самим основу їх залежності від нашого престолу і, звичайно, задумали утворити з себе всередині батьківщини область, цілком незалежну, із своїм власним несамовитим управлінням» (З маніфесту Катерини II, 14 серпня 1775 р.).
• На підставі біографічної довідки про Петра Калнишевського складіть хронологічні задачі за зразком: «Діяч козацької доби, який своїм життям поєднав три століття: народився в XVII ст., пережив XVIII ст. й помер у XIX ст. - у віці 112 років». Обговоріть у загальному колі, свідком та учасником яких історичних подій він був. Поділіться припущеннями, яким було його ставлення до побаченого і пережитого.
Останньому кошовому Петрові Калнишевському (1691-1803) судилося прожити довгий вік. Про його авторитет серед козаків свідчить той факт, що на сьомому десятку життя він обіймав значні посади: похідного полковника, військового осавула, військового судді. Уперше був обраний кошовим отаманом 1762 р. Через прагнення здобути для Запорожжя більшої незалежності від російського царату з волі імператриці Катерини II був усунений з посади. Проте від 1765 р. впродовж десяти наступних років його знову обирали кошовим. Очолюючи Січ, прагнув зміцнення її економіки: дбав про колонізацію запорозьких земель, розвиток рільництва й торгівлі. Здатність до господарювання була, безперечно, одним з найяскравіших талантів останнього кошового. Джерела свідчать про нього як про дбайливого господаря величезних маетностей. Його коштом збудовано п’ять церков і соборів, придбано чимало книг. Коли Козацька республіка впала, карався за неї у Соловецькому казематі. Там, на Соловках, він і помер - формально звільненим, бо пережив своє ув’язнення. Відмовившись від імператорської ласки, доживав віку в монастирі.
Петро Калнишевський. Художниця Н. Павлусенко. 2019 р.
• Роздивіться ілюстрації та прочитайте коментар до них. Спираючись на відомості, які отримали під час роботи над проєктним завданням у попередній темі, поділіться припущеннями про підстави зображення останнього кошового на іконі. Схарактеризуйте портрет П. Калнишевського як мистецьку пам’ятку. Як ви думаєте, наскільки реалістичним є зображення останнього кошового? У чому цінність пам'ятки як історичного джерела?
Ікона Покрову Пресвятої Богородиці, на якій серед козаків зображено Петра Калнишевського. XVIII ст.
Ікону написано на початку 70-х років XVIII ст. У верхній її частині - зображення Богородиці та двох найбільш шанованих на Запорожжі святих - Миколи та архистратига Михаїла. Унизу, біля військових клейнодів, зображено дві групи козаків. Усі постаті умовні. Індивідуальні риси властиві лише портретам козацьких керманичів, яких на іконі двоє. Один з них, із шаблею, і є кошовий отаман Петро Калнишевський.
• Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/6eLkM28Z або кодом, перегляньте відео. Коли було знищено Запорозьку Січ? Назвіть причини, які спонукали Катерину II до рішення про ліквідацію Січі. Як саме це відбувалося? Чому козаки не чинили спротиву? Як склалася подальша доля запорожців? Схарактеризуйте історичну роль Запорожжя в історії України.
• Другу половину XVIII ст. в історії України зазвичай змальовують чорними барвами. Як ви гадаєте, чому? Чи погоджуєтеся з думкою, що в житті й за найтрагічніших часів є місце для щастя та добра? Відповідь обґрунтуйте історичними фактами з історії XVIII ст. та прикладами із сьогодення.
- 1. Розташуйте події в хронологічній послідовності: а) остаточна ліквідація царським урядом Запорозької Січі; б) ліквідація полково-сотенного устрою на Лівобережній Україні; в) Ясський мирний договір між Росією і Туреччиною.
- 2. Які території увійшли до складу Російської імперії заК ючук-Кайнарджійським миром? Які - за Ясським?
- 3. Яку роль в історичній долі України відіграла російсько-турецька війна останньої чверті XVIII ст.?
- 4. Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/feHPs9DD або кодом та виконайте завдання онлайн.
