Історія України. Повторне видання. 8 клас. Власов (2025)

§ 40. Відновлення гетьманства. Данило Апостол та Кирило Розумовський

Роздивіться ілюстрацію та прочитайте коментар. Чим відрізняється поданий портрет від відомих вам з уроків попередньої теми зображень козацьких керманичів та старшини? Про що свідчить убрання гетьмана - генеральський мундир, узвичаєний при дворі російського імператора? Поділіться припущеннями, яку роль на портреті відіграють клейноди - булава, литаври та прапор. Чи випадковим уважаєте їх розміщення на картині? Спрогнозуйте основні напрями діяльності останнього гетьмана.

Гетьмана зображено в придворному генеральському мундирі з гетьманською булавою в руках, двома тулумбасами й укріпленим на козацькому списі прапором біля ніг.

1. За яких обставин 1727 р. було відновлено гетьманство?

Після смерті Петра І в лютому 1725 р. відбулося деяке пом’якшення політики царату щодо України. Нова імператриця Катерина І звільнила з-під варти тих українських старшин, яких ув’язнили разом із П. Полуботком. Сприяли послабленню імперського тиску й зовнішньополітичні обставини. Улітку 1727 р. зросла напруженість у російсько-турецьких відносинах. Російська імперія розпочала готуватися до нової війни. Російський уряд, розраховуючи на військову допомогу козаків, прагнув залучити на свій бік козацьку старшину. Щоб домогтися цього, ліквідували Малоросійську колегію та дозволили вибори гетьмана.

Кирило Розумовський. Художник Л. Токе. 1758 р.

Претендентом на гетьманство був Данило Апостол. На виборах, що відбулися в жовтні 1727 р. у Глухові та нагадували церемонію присяги, за 73-річного Д. Апостола проголосували одностайно. Щоправда, договірних статей укладено не було. Тому новообраний гетьман уживав заходів для їх підписання. У вересні 1728 р. Д. Апостол отримав як відповідь на свої пропозиції «Рішительні пункти». Цей документ мав форму указу царського уряду гетьманові.

«Рішительні пункти» передбачали скасування заборони росіянам купувати землі в Україні, хоча й містили заувагу про те, що нові землевласники мають підпорядковуватися українській адміністрації. Гетьманові забороняли вести переговори з іншими державами. Дозволялося лише залагоджувати прикордонні суперечки з Польщею і Кримом, але під наглядом російського резидента. Претендентів на військові посади з кола козацької старшини мав затверджувати імператор. Нижчу старшину затверджував гетьман. Вищою судовою інстанцією ставав Генеральний суд на чолі з гетьманом, але «головним суддею» вважався імператор. До цієї інстанції мали належати троє росіян і троє українців.

Ставши гетьманом, Д. Апостол узявся за здійснення реформ, спрямованих на впорядкування внутрішнього життя Гетьманщини, що дало змогу тимчасово пригальмувати процес її перетворення на адміністративну одиницю Російської імперії.

З метою врегулювання земельних справ гетьман протягом 1729-1730 рр. провів «Генеральне слідство про маєтності». Унаслідок цього заходу в державне користування було повернуто чимало земель, безпідставно захоплених у приватне володіння.

Чимало зусиль докладав Д. Апостол для пожвавлення української торгівлі. Гетьман зумів домогтися скасування багатьох обмежень та утисків, запроваджених Петром І. Українським купцям, зокрема, повернули право вивозити товари на західноєвропейські ринки, знову було налагоджено торговельні зв’язки з Кримом тощо.

Здійснюючи реформу фінансів, Д. Апостол уперше встановив точний бюджет державних видатків, виокремивши в них ту частину, яку мали використовувати на утримання козацької адміністрації, найманого війська, артилерії тощо. Гетьман також визначив джерела наповнення державної скарбниці Гетьманщини.

Зміни в судочинстві стосувалися реформування судів. Розпочалася робота зі зведення до одного збірника законів, які застосовували в українському судочинстві («Права, за якими судиться малоросійський народ»). Д. Апостол відновив право гетьмана призначати генеральну старшину і полковників.

Утім, після смерті Д. Апостола 1734 р. вибори нового гетьмана не відбулися. Російський уряд, обмежуючи державність України, надав право здійснювати владу в Гетьманщині Правлінню гетьманського уряду. Складалася ця установа із шести осіб - трьох українців і трьох росіян, проте вся повнота влади належала російському князеві Олексію Шаховському. Правління гетьманського уряду повинно було керуватися «Рішительними пунктами». За імператорською грамотою, ця установа мала діяти до обрання нового гетьмана. На коли саме призначалися вибори гетьмана, у документі не вказувалося. Натомість О. Шаховський отримав таємну інструкцію з наказом у будь-який спосіб переконувати українців, що всі їхні біди - через недбалих гетьманів, а тому не треба поспішати з виборами.

• За яких обставин 1727 р. було відновлено гетьманство? Що передбачали «Рішительні пункти»? Які реформи здійснено за Д. Апостола? У чому полягало їх значення?

• Доведіть або спростуйте, що «Рішительні пункти» не були двостороннім договором, а являли собою розпорядження, нормативний акт верховної влади Російської держави, що документ був спрямований на регулювання внутрішнього життя Гетьманщини у складі Російської імперії.

• Роздивіться ілюстрації та прочитайте коментар до них. Доведіть, що споруджений за сприяння Д. Апостола храм є зразком козацького бароко.

Спасо-Преображенська церква у Великих Сорочинцях на Полтавщині

Іконостас Спасо-Преображенської церкви у Великих Сорочинцях

«Свята Уляна» з іконостаса Спасо-Преображенської церкви у Великих Сорочинцях

Найвідомішою спорудою доби є збудована впродовж 1718-1732 рр. Спасо-Преображенська церква в с. Великі Сорочинці на Полтавщині. Її будівництвом опікувався полковник миргородського полку (незабаром гетьман) Данило Апостол, у цій церкві його й поховано. Спочатку церква була дев’ятибанною, проте внаслідок перебудови після пожежі 1811 р. стала п’ятибанною. Храм унікальний своїм семиярусним іконостасом, що дивом зберігся як єдиний на українському Лівобережжі. Іконостас займає всю ширину храму (23 м) і складається з головного іконостаса та двох іконостасів у бічних вівтарях, нараховуючи понад 100 ікон. Найвідоміші ікони сорочинського іконостасу «Пророк Даниїл» і «Свята Уляна» - святі покровителі фундатора гетьмана Д. Апостола та його дружини. Юний пророк Даниїл зображений у розкішному східному тюрбані та світлому жупані з вишитими барвистими квітами.

2. Чим вирізнялося правління останнього гетьмана Кирила Розумовського?

Ситуація в Лівобережній Україні трохи поліпшилася, коли в грудні 1741 р. унаслідок палацового перевороту в Росії дочка Петра І, Єлизавета, посіла імператорський престол. Зміни на краще в становищі України зумовлювалися низкою зовнішніх і внутрішніх політичних обставин. Певну роль зіграло, поза сумнівом, українське оточення імператриці: її фаворитом був українець Олексій Розумовський. Ось чому при дворі Єлизавети прищепилася мода на все українське: було там чимало українських співаків та бандуристів, на бенкетах подавали українські страви тощо.

Під час перебування імператриці в Києві 1744 р. козацька старшина звернулася з проханням дозволити вибори гетьмана. Єлизавета не заперечувала, проте конкретних обіцянок не давала. Отож справа з обранням гетьмана затяглася ще на шість років.

Відновлення гетьманства було спричинене кількома обставинами. Передусім цього прагнула козацька старшина. Понад десять років козацька верхівка наполегливо зверталася до імператорського двору з проханням про дозвіл обирати гетьмана. Та, вочевидь, цього було замало, аби переконати імператорський двір. Рішення про відновлення гетьманства в Петербурзі ухвалили з політичного розрахунку, прагнучи використати ресурси України в майбутніх війнах проти Туреччини, а також у можливій війні проти Пруссії, відносини з якою на той момент украй загострилися.

Кандидатом на гетьманство імператриця Єлизавета висунула молодшого брата свого фаворита - Кирила Розумовського. Вибори гетьмана Лівобережної України було призначено на 4 березня 1750 р. Церемонія, що відбувалася в Глухові, не мала нічого спільного з традиційними козацькими виборами, хоч обставлена була урочисто, навіть помпезно. Лише в середині липня наступного року новообраний гетьман прибув до Глухова.

Зносини з Лівобережною Україною знову передали до Колегії закордонних справ. К. Розумовський почав без погодження з російськими урядовцями призначати полковників і роздавати землі. Посилилися позиції козацької старшини, якій повернули право керувати Гетьманщиною за відсутності гетьмана. Регулярним стало скликання у Глухові старшинської ради.

Водночас пожвавилося господарське життя. Почали відбудовувати Батурин, якому повернули статус столиці Гетьманщини, та Глухів, де містилася резиденція гетьмана.

К. Розумовський удався до заходів, що обмежували сваволю російських чиновників, які перебували в Україні. Зокрема, без дозволу гетьмана заборонялося заарештовувати українців, окрім кримінальних злочинців. Самостійні дії гетьмана суперечили планам імперського уряду, який аж ніяк не прагнув посилення української автономії. Тому, незважаючи на великий вплив К. Розумовського при дворі імператриці, 1754 р. з’явилася низка указів, що обмежували гетьманську владу. К. Розумовському було заборонено призначати полковників, а дозволено лише пропонувати кандидатів. У відповідь на клопотання відновити самостійні зовнішньополітичні зносини Лівобережної Гетьманщини К. Розумовський дістав категоричну відмову. Як і раніше, ретельно контролювали фінансові справи Гетьманщини.

До найрішучіших заходів з пожвавлення життя Гетьманщини К. Розумовський удався в 60-ті роки XVIII ст. Повернувшись до Глухова після чергової тривалої поїздки до Петербурга й Москви на початку 1760 р., гетьман відвідав усі полки Гетьманщини. Поїздка переконала його в нагальності істотних змін у діяльності адміністративних органів.

Портрет Наталії Розумовської - матері Олексія та Кирила Розумовських. Художник X. Г. Готтліб. 1750 р.

Першим зазнало реформування судочинство. Генеральний військовий суд було реорганізовано в найвищий судовий орган нагляду за місцевими судами, а також у суд у справах козацької старшини. Судових повноважень позбавили Генеральну військову канцелярію. Зазнав змін склад Генерального суду: «...у суді Генеральному бути 12 персонам, по-перше, суддям двом генеральним, а з ними 10 персон вибирати в полках малоросійських з кожного полку...». Крім того, замість полкових судів, які за своїм складом не відрізнялися від складу полкових канцелярій на чолі з полковником, передбачалося створення нових судових установ.

Водночас К. Розумовський вдався до спроб установити спадкоємне гетьманство. На старшинській раді, скликаній наприкінці 1763 р., схвалили 23 пункти, які лягли в основу чолобитної на ім’я імператриці з проханням закріпити гетьманство за родом Розумовських. Реформував К. Розумовський і армію. За його ініціативи полки перетворили на регулярні, козаків одягнули в уніформу - синій мундир із червоним коміром та білі штани.

Великі задуми виношував гетьман щодо культури й освіти. Він планував відкрити в Гетьманщині два університети. Перший - оновлена за європейським зразком Києво-Могилянська академія. Ще один університет передбачалося відкрити в Батурині.

• Оцініть діяльність гетьмана К. Розумовського. Поміркуйте, чи можна тлумачити ідею встановлення спадкового гетьманства як прагнення української старшини створити державу монархічного типу, що передбачало б у майбутньому повний вихід України-Гетьманщини зі складу Російської імперії та утворення самостійної Української держави. Відповідь обґрунтуйте.

• Роздивіться ілюстрацію та прочитайте коментар до неї. Які ознаки нового архітектурного стилю - класицизму - втілено в споруді?

Палац Кирила Розумовського в Батурині. Сучасна світлина

У 1794 р. колишній правитель Гетьманщини К. Розумовський повернувся до Батурина, плануючи створити тут грандіозний палацово-парковий комплекс. Ансамбль мав складатися з палацу, двох флігелів та парку пейзажного типу. Будівництво триповерхового палацу в стилі класицизму тривало протягом 1799-1803 рр. Архітектором був Чарльз Камерон. У забудові палацу втілено риси античної архітектури: його головний фасад прикрашено портиком з восьми колон іонійського стилю. У підвальному поверсі планували розмістити гардеробні кімнати та комори, на першому поверсі - бібліотеку та кабінети, на другому - зали для урочистих прийомів та банкетну залу, на третьому - спочивальні. Інтер’єр прикрашали ліпниною, розписами та плафонами, картинами та скульптурами найкращих майстрів тієї доби. Зі смертю графа будівництво припинили.

Зображений на світлині палац набув такого вигляду лише 2008-2009 рр. Нині палац Розумовського - пам’ятка архітектури, що є частиною Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця».

• Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/3eLkYaIK або кодом, перегляньте відео про гетьманування Кирила Розумовського. Що в сюжеті справило на вас найяскравіше враження? Правління гетьмана Розумовського називають «золотою осінню» Гетьманщини. Поділіться припущеннями про подальший перебіг історичних подій на українських теренах у зв’язку з політикою гетьмана Розумовського щодо відновлення автономії Гетьманщини.

• Узагальніть матеріал уроку, уклавши на підставі обговорення в загальному колі ментальні карти, присвячені діяльності Д. Апостола та К. Розумовського.

• 1. Розташуйте назви документів у хронологічній послідовності відповідно до часу їх укладання: а) «Рішительні пункти»; б) явні і таємні статті А. Ізмайлову; в) Коломацькі чолобитні статті; г) Коломацькі статті.
• 2. Хто з перелічених історичних діячів був сучасником Д. Апостола: а) І. Мазепа; б) П. Орлик; в) Петро І; г) Катерина І; ґ) Карл XII; д) К. Розумовський; е) І. Скоропадський; є) П. Полуботок?
• 3. До яких заходів удавався К. Розумовський для відновлення самостійних дій державно-адміністративних органів Гетьманщини?
• 4. Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/GeHPaPXE або кодом та виконайте завдання онлайн.