Історія України. Повторне видання. 8 клас. Власов (2025)
§ 37-38. Проєкт та узагальнення з теми «Українська козацька держава наприкінці 50-х років XVII — на початку XVIII ст.»
Проєкт. Щоб систематизувати знання з історії України, пов’язані з перебігом подій, визначальних для розвитку українських земель наприкінці 50-х років XVII - на початку XVIII ст., та участю в них видатних постатей доби, виконайте проєктне завдання «Портрет на тлі епохи». У межах цього проєкту матимете змогу більше довідатися про роль зображальних історичних джерел та їх вагу в дослідженні козацького минулого України. Адже на уроках теми ви розглядали не одне таке джерело й обговорювали, чому, попри відносно невеликий часовий відтинок, що пролягає між сьогоденням і періодом Української козацької держави, у галереї історичних портретів тієї епохи переважають зображення-реконструкції.
Результати роботи над проєктом узагальніть у презентації, присвяченій обраному вами історичному портретові із зображенням людини, якій випало жити в окреслений період.
Виконання проєктного завдання передбачає два етапи.
На першому етапі ознайомтеся з відеолекцією української дослідниці зображальних історичних джерел козацької доби, перейшовши за посиланням https://cutt.ly/TeLgNNcU або кодом.
У загальному колі дайте відповіді на такі запитання:
1. У чому цінність зображальних джерел козацької доби? Про що можуть довідатися історики на їх підставі?
2. Скільки портретів збереглося від тих часів і що це за портрети? Кого на них зображено? Із чим пов’язана поява цих портретів?
3. Що відомо дослідникам про жіночий портрет того часу? Портрети кого з жінок, про яких довідалися на уроках теми, мали змогу переглянути у відео? Що найбільше зацікавило в зображеннях жінок?
4. Чому для створення портретів-реконструкцій художники співпрацюють з дослідниками з різних галузей історії?
Оберіть у групах по два запитання, які висвітлює у лекції дослідниця, і підготуйте коротке повідомлення для класу на ці теми.
На другому етапі сплануйте у групах роботу над презентацією. Про особливості створення презентації вам нагадає пам’ятка.
Як створити презентацію на історичну тему
1. Візьміть до уваги, що презентація є формою представлення результатів вашої роботи, що дає змогу поєднати текстову та візуальну інформацію, скоротити час виступу, подати матеріал яскраво, залучити слухачів до активного обговорення. Тож створення презентації - це завершальний етап виконання дослідницького завдання.
2. Беручись до створення презентації, розробіть її детальний план. Передусім визначтеся з кількістю слайдів (з огляду на можливості уроку їх має бути 5-7). Складіть стислий опис кожного слайду, відібравши найважливішу інформацію так, щоб їхній зміст не дублювався. Зважте, що слайди мають доповнювати, ілюструвати ваш виступ, а не навпаки.
3. До кожного слайду доберіть назву, яка має відповідати змістовій частині вашого повідомлення - це допоможе вам викласти результати своєї роботи логічно, стисло й переконливо, а слухачам - сприймати повідомлення цілісно.
4. Під час демонстрації презентації не варто зачитувати текст, винесений на слайди. Коментуючи зміст слайдів, уживайте фрази: Зверніть увагу на зображення... На портреті, який ви бачите, привертають увагу... У тогочасних писемних джерелах про це сказано так... Основні дати, пов’язані з історією пам’ятки, ви бачите на слайді... тощо.
5. Пам’ятайте, що найцінніше в презентації - ваша дослідницька робота, тому під час виступу розкривайте власне ставлення до теми, послуговуючись фразами: Ця тема мене зацікавила тим, що... Щоб дізнатися більше, я звернувся / звернулася до таких джерел... Дуже цікаву інформацію пощастило знайти на сайті (у статті)... Мене зацікавило... Мені сподобалося найбільше... Хочу довідатися ще й про...
6. Дотримуйтеся регламенту, визначеного для виступів. Для цього обов’язково напередодні захисту проєкту потренуйтеся, скориставшись секундоміром. Досвідчені оратори зазвичай спеціально пишуть текст виступу, який супроводжує показ презентації.
Вибудувати зміст презентації про історичний портрет козацької доби вам допоможе такий загальний план.
1. Чий портрет обрали для проєкту (хто ця людина; коли випало їй жити; у яких подіях брала участь чи свідком яких подій була).
2. Що довідалися у межах проєкту про представлену вами пам’ятку (коли її було створено; якщо обраний вами портрет є реконструкцією, то що слугувало основою для її створення).
3. Яку історичну інформацію можна отримати на підставі презентованого вами портрета.
4. З якою метою і за яких обставин він був створений. (Якщо ви обрали для презентації історичну реконструкцію, то поділіться інформацією про обставини, які спонукали до її створення, або поділіться припущеннями, яку ідею в ній втілено.)
5. Приверніть увагу до найцікавіших деталей портрета, висловіть своє враження про його мистецький рівень.
6. Оцініть портрет як джерело історичної інформації: які нові для себе відомості про Українську козацьку державу наприкінці 50-х років XVII - на початку XVIII ст. довідалися, виконуючи проєктне завдання.
• Щоб пригадати та узагальнити матеріал теми, виконайте завдання.
1. Пригадайте дати подій та розташуйте їх на лінії часу: а) чигиринські походи; б) Андрусівське московсько-польське перемир’я; в) Бахчисарайський мирний договір; г) підписання Ю. Хмельницьким Переяславських статей; ґ) обрання гетьманом Лівобережної Гетьманщини І. Самойловича.
2. Про що йдеться в уривках з історичних джерел? Дайте історичний коментар описаним подіям за схемою: 1) про яку подію свідчить уривок; 2) коли вона відбулася; 3) хто з відомих історичних постатей брав у ній участь; 4) хто і чому залишив свідчення про неї; 5) яке її значення в перебігові історичних подій.
А «Я йшов, щоб звільнити з облоги пана Гуляницького, неспішно, чекаючи на хана, і тільки-но той прибув, ми поквапилися і дня 29 червня, у день св. Петра й Павла, ставши біля Соснівської переправи, застали там п’ятнадцять тисяч москви (московитів), котра боронила одну переправу. Друга частина (московитів) стояла напоготові. Її (наші) драгуни відбили від переправи, а потім (наша) кіннота переправилася і затримала їх герцями. Орда ж, примчавши з тилу, так їх змішала, що, майже не ставши до ладу, вони почали втікати, а ми на їхніх плечах гнали їх півтори милі... і мало хто з них утік до (московських) таборів, як ствердили взяті нами язики» .
Б «Ось недавно вчинили договір з поляками на нашу згубу; розірвали надвоє і обидва монархи умовились між собою, що будуть нас викоріняти... Ви звикли вважати нас за якусь безсловесну худобу, без нас вирішили, які міста залишити під собою, у які уступити, а тим часом ці міста дісталися вам не вашою силою, а Божою поміччю й нашою кров’ю та відвагою. Часто від ваших московських людей можна почути таку думку: вільно, мовляв, королеві, яку хоче мати віру у своїй державі, вільно йому благочестиві церкви обертати в уніатські або костели. Але хай так не буде! Не допустив нас Господь у таку неволю. Знає король, що предки наші, як рівні з рівними, як вільні з вільними в одне тіло з’єдналися з поляками під єдиним государем, добровільно обраним і заприсяженим. А того ярма ані ми, ані батьки наші носити не звикли».
В «Турецький султан... ще більші свої турецькі й татарські сили зібрав і послав з поганим візиром своїм, на ім’я Мустафа, і з багатьма пашами під Чигирин доставати його. Ті бусурманські сили, прийшовши місяця липня числа 8 до Чигирина, доставали його різними способами, приступами, страшною вогняною стрільбою, гранатами, підкопами й усякими наговорами, протягом довгого часу силкуючись злий намір свій виконати, але велику загибель собі там знайшли».
Г «Турецькі клейноди, котрі вдруге турецький султан прислав... на гетьманство українське, тепер після піддання його з Військом прислані московському цареві і публічно та демонстративно на очах народу тріумфально були віддані в столиці...: золота булава велика, обсаджена дорогоцінним камінням; друга булава позолочена, дорогоцінним камінням обсаджена, майстерно зроблена; дві червоних корогви; два волосяних бунчуки; п’ять турецьких листів несли в руках, на сажень золотими літерами пописаних і дуже велику печатку турецького султана квадратну, при котрій висів і золотий шнур».
Ґ «До нас надійшли повідомлення із табору російської армії в Україні, що граф Мазепа, головнокомандуючий козацькими військами, перейшов на сторону короля Швеції, але з собою він привів усього трьох полковників, позаяк інші заявили, що залишаються вірними цареві. Через кілька днів після приєднання козацького головнокомандуючого до шведів князь Меньшиков на чолі численного війська і артилерії пішов на Батурин, резиденцію гетьмана Мазепи, яку охороняли шість тисяч козаків особистої варти. Здобувши місто силою, Меньшиков віддав усе живе мечу та вогню. Як повідомляють, московитам згодом удалося більшістю голосів вибрати нового гетьмана - Скоропадського».
Д «Ми, старшина, кошовий отаман і все Військо Запорозьке, укладаємо договір з ясновельможним гетьманом і постановляємо... навічно зберігати у Війську Запорозькому такий закон, щоб у нашій батьківщині першість належала генеральній старшині як з огляду на її високі служби, так і у зв’язку з постійним перебуванням при гетьманах. Після неї у звичному порядку мають бути вшановані цивільні полковники... Окрім того, від кожного полку мають бути обрані за згодою гетьмана декілька знатних ветеранів, досвідчених і вельми заслужених мужів, для входження до публічної ради. Цій генеральній старшині, полковникам і генеральним радникам належить давати поради теперішньому гетьману та його наступникам про цілісність батьківщини, про її загальне благо й про всі публічні справи. Без їхнього попереднього рішення і згоди, на власний розсуд (гетьмана) нічого не повинне ні починатися, ні вирішуватися, ні здійснюватися. Через це вже тепер, при обранні гетьмана, за одностайною ухвалою встановлюються три Генеральні ради, які щороку збиратимуться у гетьманській резиденції. Перша - на свято Різдва Христового, друга - на свято Великодня, третя - на Покрову Богородиці».
3. Попрацюйте з історичною картою. 1. Якими кольорами на картосхемі позначено Лівобережну, Правобережну Гетьманщини та Запорожжя? 2. Якою буквою позначено терени Слобідської України? 3. Які події зображено на картосхемі синьою стрілкою? Коли вони відбувалися? 4. Що позначено на картосхемі зеленою лінією? 5. Яку територію на картосхемі позначено штрихуванням? У зв’язку з якими подіями?
4. Підготуйте розповідь про одного з гетьманів (П. Дорошенка або І. Мазепу), використавши пам’ятку для характеристики історичної особистості на с. 58.
