Історія України. Повторне видання. 8 клас. Власов (2025)

§ 36. Культурне життя в другій половині XVII — на початку XVIII ст.

Роздивіться ілюстрації та прочитайте коментар до них на с. 193. Чи подобаються вам зображені пам’ятки? Які спільні риси їм притаманні? Чим подані на ілюстраціях споруди відрізняються від відомих вам пам’яток попередніх епох? Поділіться припущеннями, із чим ці відмінності пов’язані. Пригадайте з уроків всесвітньої історії та зарубіжної літератури, які визначальні риси європейського бароко, у яких видах мистецтва вони виявлялися найяскравіше і коли стали панівними. Як ви думаєте, чим зумовлена національна специфіка українських барокових споруд?

1. Що визначало розвиток архітектури та образотворчого мистецтва в другій половині XVII — на початку XVIII ст.?

Поєднання власних традицій та європейського впливу створило умови для розквіту в другій половині XVII - першій половині XVIII ст. на теренах Гетьманщини та Слобожанщини своєрідного стилю, названого українським, або козацьким, бароко.

Бароко (італ. barocco, букв. - вигадливий, примхливий) - мистецький стиль кінця XVI - XVIII ст., який визначав розвиток європейської архітектури того періоду. Бароковим спорудам притаманні нагромадження розкішних оздоб, підкреслена декоративність, грандіозність.

Українське, або козацьке, бароко - мистецький стиль, поширений на українських землях у другій половині XVII - першій половині XVIII ст. Цьому мистецькому напрямові притаманні надбання європейського бароко: складність конструкцій, примхливість ліній, багатство прикрас. Водночас у ньому збережено традиції народної дерев’яної архітектури: тридільна та п’ятидільна планувальна структура церков, характерні пірамідальні силуети завершень.

Споруда втілює найяскравіші ознаки нового архітектурного стилю в церковному будівництві - бароко. Бароковий храм не мав чітко окресленого фасаду, був однаковим з усіх боків - здається, ніби його споруда весь час обертається. Внутрішній простір так само позбавлений чітких меж. Стіни в ньому вигинаються, створюючи враження нескінченності.

Церква Святої Катерини в Чернігові (1716 р.). Сучасна світлина

Через гармонійні пропорції та виразне архітектурне опорядження цей храм уважають шедевром українського бароко, розквіт якого збігся з козацькою добою: звідси й інша назва архітектурного стилю - козацьке бароко. З попередніх уроків ви знаєте, що чимало архітектурних споруд того часу замовляли й фінансували гетьмани та представники козацької старшини. Георгіївський храм споруджено коштом стародубського полковника Михайла Миклашевського.

Георгіївська церква Видубицького монастиря (1696-1701 рр.). Сучасна світлина

Найбільше українських барокових споруд збудовано за правління гетьмана І. Мазепи. Саме тоді барокових рис набули споруджені ще за часів Руси собори - Софійський та Михайлівський Золотоверхий. Перебудовано в стилі бароко й Успенський собор та Троїцьку надбрамну церкву Печерської лаври. У Софійському соборі, зокрема, над зовнішніми галереями надбудували другий поверх та кілька нових бань. Майже всім баням надали характерної барокової форми (грушоподібної) та покрили їх золотом. Пізніше постала велична 76-метрова дзвіниця, декорована густим рослинним орнаментом. Розкішні ліплені оздоби були характерною рисою козацького бароко. Щедро застосовано їх і в Троїцькій надбрамній церкві та церкві Всіх Святих Києво-Печерської лаври.

Українську традицію барокових мурованих хрещатих п’ятидільних храмів (у плані являли собою рівносторонній хрест) започатковано в Миколаївській соборній церкві в Ніжині (1658). Яскравими зразками цієї планувальної структури є Троїцька соборна церква Густинського монастиря, Георгіївська церква Видубицького монастиря в Києві. Типову тридільну трибанну церкву, характерну для української дерев’яної архітектури, відтворює харківський Покровський собор (1689). Це перший трибанний кам’яний храм Слобожанщини, який слугував своєрідним еталоном для інших кам’яних церков регіону аж до кінця XVIII ст. Однією з найкращих архітектурних пам’яток українського бароко є Іллінська церква в Суботові на Черкащині. Вона збудована коштом Богдана Хмельницького в родовому маєтку як його замковий храм і майбутня усипальниця. У традиціях європейського бароко збудована Соборна церква Троїцького монастиря в Чернігові.

На Правобережжі та західноукраїнських землях у церковному будівництві віддавали перевагу дереву, проте і тут визначальними стають барокові риси.

Миколаївський собор у Ніжині. Сучасна світлина

Покровський собор у Харкові. Сучасна світлина

Іллінська церква з дзвіницею в Суботові. Сучасна світлина

Від останнього десятиліття XVII ст. відродилося мистецтво гравюри - тепер їх почали виготовляти на металі. Засновниками київської школи гравюри є Олександр і Леонтій Тарасевичі та їхній учень Інокентій (Іван) Щирський. Славетні гравери працювали для друкарень Києва та Чернігова. У гравюрах І. Щирського химерні сплетіння рослинних орнаментів поєднуються з античними, глибоко символічними сюжетами й реалістичними зображеннями. Такі ознаки властиві й іншим графічним пам’яткам доби бароко. У 1702 р. в Києві вийшов друком «Києво-Печерський патерик» із 45 гравюрами Л. Тарасевича.

У другій половині XVII - на початку XVIII ст. розвивалося релігійне та світське малярство. У розписах українських церков стали виразніше виявлятися народні мотиви. Іконописні образи набували рис, вихоплених із буденного життя, почасти наближаючись до світських. Приміром, ікона «Зустріч Марії і Єлизавети» з церкви Покрову Богородиці в Сулимівці на Київщині подібна до цілком світської сцени в пейзажі.

Гравюра І. Щирського до книги П. Орлика. 1687 р.

Диспут про будову Всесвіту. Фрагмент гравюри Л. Тарасевича. 1683 р.

Яскравими представниками малярства на західноукраїнських теренах є Іван Руткович та Йов Кондзелевич. І. Рутковича характеризують як іконописця-новатора, який узявся втілювати нові сюжети, збагатив ікони елементами світського, зокрема, портретного, малярства. Діяльність майстра пов’язана з жовківським малярським осередком. Найвідомішим і найдосконалішим твором митця вважають восьмиярусний іконостас церкви Різдва Христового в м. Жовкві (1697-1699), який оцінюють як один з найкращих іконостасних ансамблів в українському мистецтві загалом. Вражає довершеністю, зокрема, ікона архангела Михаїла із дияконських дверей цього іконостаса.

Іконостас церкви Різдва Христового в м. Жовкві. Сучасна світлина

Ікона архангела Михаїла з іконостаса церкви Різдва Христового в м. Жовква

Й. Кондзелевич - один з перших українських іконописців, який почав надавати образам біблійних та євангельських персонажів яскраво індивідуалізованих портретних рис. Це виразно засвідчує п’ятиярусний іконостас, виконаний упродовж 1698-1705 рр. для церкви Воздвиження Чесного Хреста монастиря Скит Манявський на Прикарпатті (нині Івано-Франківська обл.). Показовими щодо мистецького стилю Й. Кондзелевича є ікони «Вознесіння Христове» та «Успіння Богородиці».

Упродовж другої половини XVII - XVIII ст. особливо популярною в Україні стала ікона Покрову Богородиці. У нижній частині таких ікон подавали реалістичні зображення представників козацької старшини, кошових отаманів, гетьманів. Збереглася, зокрема, ікона Покрову Богородиці із зображенням Богдана Хмельницького з Покровської церкви с. Дешки (Богуславський р-н Київської обл.) та ікона Розп’яття з портретом лубенського полковника Леонтія Свічки.

Ікона Вознесіння Христового. Художник Й. Кондзелевич

Ікона Розп'яття з портретом лубенського полковника Леонтія Свічки. Невідомий художник. XVII ст.

Портрет Михайла Миклашевського. Невідомий художник. 1705 р.

Портрет Григорія Гамалії. Невідомий художник. Кінець XVII ст.

Світські портрети замовляли представники козацької старшини. Чудовим зразком козацького портрета є зображення стародубського полковника Михайла Миклашевського (1705) та державного й військового діяча другої половини XVII ст. Григорія Гамалії.

• У чому особливості тогочасної української архітектури? Які пам’ятки втілюють риси бароко в архітектурі? Які зміни відбулися в мистецтві гравюри? Що визначало розвиток малярства?

• Попрацюйте з історичною картою. Визначте місце розташування найвизначніших мистецьких пам’яток доби. Підготуйте інформаційну довідку для створення інтерактивної карти про розвиток культури на українських землях у другій половині XVІІ - на початку XVІІІ ст. Запропонуйте ідеї з дизайну такої карти та способів подання інформації на ній.

• Роздивіться ілюстрації та прочитайте коментар. Визначте барокові риси зображених споруд. З якими історичними умовами пов’язана поява таких цивільних споруд, як полкові канцелярії та колегіуми?

Києво-Братський монастир з будівлями Києво-Могилянської академії. Гравюра XIX ст.

Будівля Чернігівського колегіуму. Сучасна світлина

Будинок полкової канцелярії в Чернігові. Сучасна світлина

Останні десятиліття XVII - перша половина XVIII ст. в українській архітектурі прикметні тим, що зросла увага до цивільних споруд. За тогочасними мистецькими законами будували колегіуми, магістрати, військові канцелярії, житлові будинки. Визначною спорудою доби був, зокрема, корпус Київської академії (тоді було зведено перший поверх). Упродовж 1732-1740 рр. за проєктом архітектора Й. Шеделя було надбудовано другий поверх з церквою. Наприкінці XVII ст. у Чернігові постали будівлі колегіуму та полкової канцелярії.

2. Яким був стан освіти в Україні?

Попри несприятливі соціально-політичні умови розвитку освіта в українських землях у другій половині XVII - на початку XVIII ст. залишалася на доволі високому рівні. Нижчою ланкою в системі освіти були початкові школи. Їх кількість протягом XVIII ст. невпинно зростала. Приміром, у Слобідській Україні в 1732 р. було 129 шкіл, а в семи з десяти полків Гетьманщини тоді діяло 866 шкіл. Деякі полки мали школи і в селах. Сільські й міські школи утримувалися громадою - усім дорослим населенням парафії, а отже, були справді народними. Подібні початкові школи існували й на західноукраїнських землях. Там ними опікувалися здебільшого братства.

Здібні та охочі до науки діти мали змогу продовжити освіту в колегіумах, які створювали за зразком Києво-Могилянської академії. До першої половини XVIII ст. на землях Лівобережної Гетьманщини й Слобожанщини діяли колегіуми - Чернігівський (1700), Харківський (1726) та Переяславський (1738). В українських колегіумах навчалися не лише діти священників, козацької старшини і шляхтичів, а й вихідці з селян і містян. Кількість студентів у колегіумах була значною: наприклад, у Чернігові щорічно навчалося 700-800 осіб.

Вищим навчальним закладом в Україні, найвизначнішим осередком науки й мистецтва протягом другої половини XVII - першої половини XVIII ст. залишалася Києво-Могилянська академія. Вона була одним з найавторитетніших вищих навчальних закладів у Східній Європі. В академії навчалися студенти з Білорусі, Росії, Молдови, південнослов’янських країн.

Зображення студентів Києво-Могилянської академії та її головного корпусу. Гравюра І. Щирського. 1689 р.

Після поразки повстання І. Мазепи справи української освіти підпали під контроль царського уряду: за царським указом було скорочено кількість студентів (у 1710 р. із 2 тис. вихованців залишилося тільки 165 осіб), від викладання відсторонили осіб, які, на думку московських чиновників, були недостатньо відданими цареві.

Крім того, царський уряд усіляко заохочував переїзд українців до Москви.

Високі посади здобували лише ті з українських діячів, які прихильно ставилися до царя і в усьому корилися його волі. Найвищі церковні достойники Російської імперії були українцями: єпископ Стефан Яворський став рязанським митрополитом, президентом Синоду; ректор Києво-Могилянської академії Феофан Прокопович став новгородським архиепископом, заступником президента Синоду.

• Яку роль у культурному житті відігравала Києво-Могилянська академія? З попередніх уроків пригадайте факти, які свідчать про політичний тиск з боку московського царату та переслідування ним українських діячів. Як це позначилося на розвитку освіти та культури?

• Прочитайте замітку. Як життєвий шлях та діяльність Феофана Прокоповича відбивають історичні умови розвитку українських земель? Поділіться припущеннями, чому цей діяч пристав на пропозиції московського царя. Поміркуйте, чи мав він можливість обрати інший життєвий шлях. Які зміни відбулися в церковній сфері за життя Феофана Прокоповича і як ці зміни зумовлені політикою московського царату щодо українських земель (за потреби поверніться до параграфа 34)?

Феофан Прокопович (1677-1736) уславився не лише як церковний діяч та педагог. Він був знаний також як учений-енциклопедист, письменник-новатор, який залишив багату та різноманітну наукову й літературну спадщину. Його перу належать вірші латинською, польською, українською мовами, історичні твори, проповіді, філософські й політичні трактати, підручники тощо. Освіту Ф. Прокопович здобув у Києво-Могилянській академії та в європейських навчальних закладах. У 1705-1716 рр. обіймав посаду професора Києво-Могилянської академії, де викладав поетику, риторику, фізику, математику, історію, філософію, теологію; упродовж 1711-1716 рр. - ректор закладу. Ф. Прокопович - автор першої історичної драми на теми вітчизняної історії «Володимир», яку в 1705 р. поставили студенти Києво-Могилянської академії.

У 1716 р. за царським наказом Ф. Прокопович поїхав до Петербурга. Став одним із найближчих радників царя з питань церковної реформи (був залучений до ліквідації патріархії та створення підконтрольного цареві Синоду) та внутрішньої політики.

Феофан Прокопович. Невідомий художник. XVIII ст.

• Узагальніть матеріал уроку, навівши факти, що обґрунтовують зв’язок культурного життя з подіями політичної історії.

• Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/MeLLEH6F або кодом, перегляньте відео, з якого довідаєтеся про філософські засади доби бароко. Як постійні війни і походи впливали на світогляд козаків? Чому героєм доби став активний тип людини - воїна, героя, лицаря, оборонця? Як бароковий світогляд позначився на способі життя козаків, їхній поведінці, козацьких звичаях та традиціях? У чому суперечності барокового світогляду і як їх долали в культурі та побуті? Чим козацьке бароко відрізняється від європейського?

• 1. Виберіть з переліку пам’ятки, створені наприкінці XVII - на початку XVIII ст.: а) гравюри Л. Тарасевича для «Києво-Печерського патерика»; б) ікони М. Петрахновича для Успенської церкви у Львові; в) Георгіївський собор Видубицького монастиря в Києві; г) Преображенська церква у Великих Сорочинцях; ґ) гравюри львівського «Апостола»; д) портрет знатного військового товариша Григорія Гамалії; е) мініатюри Пересопницького Євангелія.
• 2. Які архітектурні пам’ятки споруджені або перебудовані в стилі українського козацького бароко за сприяння гетьмана І. Мазепи?
• 3. Хто з українських митців кінця XVII - першої половини XVIII ст. творив у царині образотворчого мистецтва? Назвіть їхні найвідоміші твори.
• 4. Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/OeGB3bMq або кодом та виконайте завдання онлайн.