Історія України. Повторне видання. 8 клас. Власов (2025)
§ 33. Слобідська Україна та Запорозька Січ
Попрацюйте з історичною картою на с. 151. Які терени охоплювала Слобідська Україна у 80-х роках XVII ст.? Чи поширювалася на ці землі влада лівобережних гетьманів? Поділіться припущеннями, що спонукало українське населення залишати обжиті місця й перебиратися в той край. Які найбільші міста Слобідської України?
1. Як відбувалося заселення Слобідської України?
На схід від Гетьманщини, на кордоні з Московією, простягалися незаймані землі. Колись вони належали Чернігово-Сіверському князівству, були гарно залюднені та обжиті, але в XIII ст. зазнали спустошливих набігів ординців. Саме тому багатий край протягом тривалого часу лишався занедбаним і знелюднілим. Від 30-х років XVII ст. сюди потяглися українські переселенці, які залишали рідні місця після невдалих повстань, війни, економічного визиску. Уряд Московії всіляко заохочував переселення українців, покладаючи на них справу захисту своїх кордонів від ударів зі Степу.
Масові переселення українців випали на середину XVII ст. Складність внутрішньої ситуації, пов’язаної з початком козацької революції, змушувала родини, а то й цілі села залишати домівки й вирушати в небезпечну дорогу. Наприклад, 1652 р. козаки під проводом полковника Івана Дзиковського на Тихій Сосні, притоці Дону, заснували місто Острогозьк. Інший великий гурт переселенців на чолі з Герасимом Кондратьєвим того самого року заснував місто Суми. У 1654 р. на городищі, де зливалися річки Лопань і Харків, було засновано місто Харків. Подібну історію виникнення мали такі міста, як Салтів, Мурафа, Охтирка, Балаклія, Ізюм та багато інших. Одночасно з містами закладали села. Їх зазвичай розбудовували невеликі групи переселенців із різних земель України. Оскільки поселення, що виникали, були звільнені від податків, то й називали їх за давньою українською традицією слободами. Звідси походить і назва цілого регіону - Слобідська Україна, або Слобожанщина.
Свято-Воскресенський собор у Сумах (1702 р.), збудований коштом полковника Герасима Кондратьєва
Будівництво Сумської фортеці. Діорама в Сумському обласному краєзнавчому музеї
Зважувалися на переселення здебільшого заможні козацькі родини. Заохочувані царським урядом, вони отримували певні привілеї. Зокрема, право займанщини, за яким кожен переселенець привласнював собі стільки землі, лісу, сінокосів, скільки міг обробити. Зайняті землі не обкладали податком. Так само не брали податків і з господарських промислів. Замість сплати податків українські переселенці були зобов’язані відбувати військову службу. Переселенців з Лівобережжя та Правобережжя приваблювало також право на козацьке самоврядування, яке царський уряд на початку колонізації зберігав за українцями. Визнання переселенцями влади царя полягало в складанні присяги. Права українських поселенців підтверджували царські жалувані грамоти.
Так протягом другої половини XVII ст. поряд із Лівобережною Гетьманщиною постала Слобідська Україна, що охоплювала терени сучасних Харківської, Сумської, північ Донецької та Луганської областей, а також південні частини Воронезької, Курської та більшу частину Бєлгородської областей теперішньої Російської Федерації. На території Слобідської України сформувалося п’ять козацьких полків - Острогозький, Харківський, Сумський, Охтирський, Ізюмський. Ці полки були не тільки військовими, а й адміністративно-територіальними одиницями й поділялися на сотні. Полком керував виборний полковник (обирали довічно) із полковою старшиною. Він очолював адміністрацію, затверджував судові ухвали, роздавав поселенцям вільні землі, а також командував військом під час походів. Крім того, на Слобідській Україні нерідко траплялось успадкування посади полковника. У Слобідській Україні посади гетьмана не існувало, не було й генеральної старшини. У цьому полягала ще одна особливість адміністративно-політичного устрою краю. Слобідські полковники підпорядковувалися безпосередньо бєлгородському воєводі.
Займанщина - земельна власність, набута правом першого зайняття вільної землі.
• Пригадайте, у зв’язку з якими подіями козацької доби з’явилися перші українські поселення на теренах Слобожанщини. Які особливості мав адміністративно-політичний устрій Слобідської України? Складіть порівняльну таблицю адміністративно-територіального устрою та системи органів влади Лівобережної Гетьманщини та Слобідської України. Зробіть висновок про спільні та відмінні риси.
• Прочитайте уривок з джерела. На підставі тексту підручника та документа сформулюйте причини, які спонукали до переселення на терени Слобожанщини.
Наші діди, батьки, брати й родичі, і ми самі поприходили з різних гетьманських і задніпрянських міст в Україну на заклик бєлгородських та курських воєвод, котрі забезпечували нас царським словом - не однімати від нас наших вільнот. Вони веліли селитися нам, щоб ми захистили собою московські українні городи по Бєлгородській лінії у диких степах на татарських займищах, котрими ходили татари під оці городи. І для збільшення населення в цих нових містах наказано було нам призивати на життя свою братію - українців. Ми збудували Суми, Суджу, Миропілля, Краснопілля, Білопілля й інші міста, а до них повіти, села й хутори. І ми вірою та правдою служили. І тоді як татари приходили плюндрувати московські українні городи, ми не приставали ні до якої зради. За те й пожалувано нас усякими вольностями й дозволено займанщини займати, пасіки й усякі ґрунти заводити й усякими промислами промишляти без чиншу, за старим українським звичаєм (Заява мешканців Сумського полку, 1705 р., з книги Д. Багалія «Історія Слобідської України»).
2. Якою була участь Запорозької Січі в перебігові подій доби?
Від 1639 р. Запорозька Січ розташовувалася на Микитиному Розі. Саме там Б. Хмельницький готував повстання проти Речі Посполитої. Січі належала провідна роль і в розгортанні козацької революції.
Запорожці брали участь у воєнних діях проти Речі Посполитої. Однак за умовами Зборівського договору багато їх опинилося поза козацьким реєстром. Це спричинило невдоволення січовиків та загострення відносин із гетьманською владою. Не задовольняв запорожців і Білоцерківський договір, через що вони брали участь у виступах проти старшини й гетьмана. Напружені взаємини Запорозької Січі з гетьманським урядом спричинили зміну місця її розташування. У 1652 р. запорожці перенесли свою столицю з відкритого перед степом Микитиного Рогу ближче до Дніпрових плавнів, неподалік гирла р. Чортомлик.
Макет Чортомлицької Січі
Новоутворена Січ існувала протягом 1652-1709 рр. Її називають Чортомлицькою. І за часів цієї Січі відносини запорожців із владою складалися непросто, часом загострювалися аж до збройних виступів. Особливо виразно це виявилося після смерті Б. Хмельницького.
За доби Руїни Січ прагнула повернути собі провідну роль у житті козацької України. Щоправда, запорожці не завжди виявляли мудрість і політичну далекоглядність, а часом навіть ставали на бік ворогів козацької держави, позбавляючи підтримки гетьманів, які своїми діями домагалися її збереження. Так було, зокрема, під час гетьманування І. Виговського, коли запорожці підтримали Я. Барабаша. Січовики допомогли здобути гетьманську булаву І. Брюховецькому. Не були зваженими дії запорожців і під час гетьманування П. Дорошенка, коли вони підтримали заколоти М. Ханенка та П. Суховієнка.
Попри часом суперечливі дії Січі у внутрішньоукраїнських справах, запорожці ніколи не зраджували свого покликання захищати південні рубежі українських земель. У другій половині XVII ст. Запорозька Січ уславилася своєю участю в багатьох воєнних операціях. Особливо сприятливі умови для здійснення походів проти Османської імперії та Кримського ханства склалися після Андрусівського перемир’я. Керівником та організатором більшості тогочасних походів був Іван Сірко, який зажив слави непереможного полководця. Коли 1672 р. І. Сірка за намовою недоброзичливців було ув’язнено й відправлено до Сибіру, про його звільнення клопотався навіть уряд Речі Посполитої. Повернувшись із заслання, кошовий отаман із завзяттям поринув у вир воєнних подій. Джерела свідчать також про активну дипломатичну діяльність І. Сірка, який особисто листувався з найвпливовішими тогочасними політиками.
• Як складалися відносини Запорозької Січі з Гетьманщиною? Які з названих подій збіглися в часі з існуванням Чортомлицької Січі: 1) перші битви козацької революції - на Жовтих Водах, під Корсунем, Пилявцями; 2) Збаразько-Зборівська кампанія та укладення Зборівського договору; 3) укладення Андрусівського перемир’я; 4) повстання на чолі з П. Павлюком, Я. Острянином, Д. Гунею; 5) московсько-українська війна й битва під Конотопом; 6) Чуднівська воєнна кампанія і підписання Слободищенського трактату; 7) чигиринські походи; 8) Чорна рада в Ніжині; обрання гетьманом І. Брюховецького?
Бюст Івана Сірка на його могилі біля с. Капулівка на Нікопольщині
• На яких чеснотах кошового отамана Івана Сірка наголошує хроніст? Про які прикмети зовнішності наводить свідчення? Як автор ставиться до І. Сірка? Чи можна вважати уривок з хроніки достовірним та неупередженим?
Страшний був орді, бо був досвідченим у воєнних виправах і відважним кавалером, перевищуючи цим Дорошенка. А в Криму його ім’я наводило такий страх, що орда щоденно пильнувала та була готова до бою, ніби Сірко вже напав. Татари цілком серйозно вважали його шайтаном і навіть своїх дітей, коли вони плакали і їх не могли заспокоїти, лякали Сірком, кажучи: «Сірко йде»; після цих слів плач одразу вщухав. Сірко був чоловіком гожим, бойової вдачі, не боявся ані сльоти, ані морозу, ані спеки. Він був чуйним, обережним, терпляче зносив голод, був рішучим у воєнних небезпеках і завжди тверезим. Улітку він перебував на порогах (Дніпрових), а взимку - на українському прикордонні. Він не любив марнувати час або упадати коло жіноцтва, постійно бився з татарами... На обличчі він мав природний знак, ніби шмат пурпуру (Польський хроніст Веспасіан Каховський).
• Прочитайте замітку та роздивіться ілюстрацію на с. 176. Поділіться припущеннями, хто з-поміж персонажів картини Іллі Рєпіна є Сірком? Порівняйте словесний та живописний портрет кошового. Чи відповідає зображення на картині тому образові, про який свідчить наведене вище джерело? З ким із названих історичних діячів, на вашу думку, міг зустрічатися або листуватися І. Сірко, на чийому боці або проти кого воювати: 1) гетьман Б. Хмельницький; 2) гетьман П. Конашевич-Сагайдачний; 3) польський король Ян III Собеський; 4) московський цар Олексій Романов; 5) гетьман П. Дорошенко; 6) гетьман К. Косинський; 7) гетьман І. Самойлович; 8) гетьман М. Ханенко; 9) митрополит Й. Борецький? Відповідь обґрунтуйте.
Іван Сірко ще за життя став героєм багатьох легенд. Фольклорна традиція, зокрема, пов’язує з його ім’ям написання легендарного листа турецькому султанові. Народні перекази свідчать, що у відповідь на вимогу турецького султана Мегмеда IV визнати залежність від Туреччини й підкоритися йому, «непереможному лицареві», запорожці на чолі з І. Сірком склали дотепного листа: «Запорозькі козаки турецькому султану. Ти - шайтан турецький, проклятого чорта брат і товариш і самого люципера секретар! Який ти в чорта лицар? Чорт викидає, а твоє військо пожирає. Не будеш ти годен синів християнських під собою мати; твого війська ми не боїмося, землею, водою будем битися з тобою. Вавилонський ти кухар, македонський колесник, єрусалимський броварник, александрійський козолуп, Великого і Малого Єгипту свинар... самого гаспида внук і всього світу і підсвіту блазень, а нашого Бога дурень, свиняча морда, кобиляча дупа, різницький собака, нехрещений лоб, хай би взяв тебе чорт! Отак тобі козаки відказали, плюгавче!.. Числа не знаєм, бо календаря не маєм, місяць у небі, год у книзі, а день - такий у нас, як і у вас, поцілуй за те ось куди нас!.. Кошовий отаман Іван Сірко зо всім кошем запорозьким».
Запорожці пишуть листа турецькому султанові. Художник І. Рєпін. 1880-1891 рр.
Відомий художник кілька разів звертався до постаті легендарного запорозького отамана І. Сірка, залишивши два варіанти картини на той самий сюжет. Наведено репродукцію картини, яка нині зберігається в Харківському художньому музеї.
• Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/weLf5hQo або кодом, перегляньте відео про освоєння південних та східних територій сучасної України за доби раннього нового часу. Про що свідчить той факт, що основною суспільною силою на Слобожанщині було козацтво, а центрами розвитку південних теренів були козацькі поселення? Коли почалося найактивніше залюднення Півдня та Сходу України? З чим це пов’язано?
• Узагальніть матеріал уроку трьома запитаннями, що починаються словом «чому». Обміркуйте їх у загальному колі. Які запитання з обговорюваних видалися вам найцікавішими? Які спонукають до пошуку інформації в додаткових джерелах?
- 1. Які з міст були центрами козацьких полків на Слобідській Україні: а) Ізюм; б) Ніжин; в) Острогозьк; г) Охтирка; ґ) Полтава; д) Прилуки; е) Суми; є) Харків; ж) Чернігів?
- 2. Чому території порубіжних земель Гетьманщини та Московії почали масово заселяти в XVII ст.? Звідки походить назва Слобожанщина?
- 3. Оцініть діяльність кошового отамана І. Сірка як історичного діяча.
- 4. Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/keGBMZdH або кодом та виконайте завдання онлайн.
