Історія України. Повторне видання. 8 клас. Власов (2025)

Розділ 4. Українська козацька держава наприкінці 50-х років — на початку XVIII ст.

§ 29. Гетьманування Івана Виговського

Роздивіться ілюстрації та прочитайте коментар до них. Які факти з біографічної довідки про Івана Виговського дають відповідь на запитання, чому саме його обрали гетьманом після смерті Б. Хмельницького? Оцініть внутрішньо- та зовнішньополітичне становище Війська Запорозького на момент смерті провідника козацької революції та спрогнозуйте, з якими викликами довелося рахуватися Іванові Виговському після обрання гетьманом.

Сторінка з літопису Самійла Величка з портретом гетьмана Івана Виговського

Печатка Івана Виговського

Іван Виговський (р. н. невід. - 1664) походив зі старовинного роду української православної шляхти. Освіту здобув у Києво-Могилянській академії. Знав кілька мов, зокрема латину. Під час Жовтоводської битви потрапив до татарського полону. Тричі тікав, тричі його ловили кримчаки та, напевно, стратили б, якби не Б. Хмельницький, який викупив його з неволі. Відтоді перебував при гетьманові, присягнувши бути вірним йому до смерті. Незабаром став генеральним військовим писарем і найближчим сподвижником Б. Хмельницького. Був упорядником реєстру 1649 р., співавтором багатьох універсалів і листів гетьмана. Протягом 1648 р. І. Виговський розбудував Генеральну військову канцелярію. Очолюючи її аж до смерті гетьмана, відав найсекретнішими справами. Як писав один із сучасників, «жоден полковник не знав, що думав Хмельницький, - один лише Виговський».

1. Як Івана Виговського було обрано гетьманом і якою була його зовнішня та внутрішня політика?

Ще за життя Б. Хмельницького старшинська рада у квітні 1657 р. ухвалила, що після смерті гетьмана влада мала перейти до його 16-річного сина Юрія. Втілення тієї ухвали означало б запровадження спадкоємності гетьманської влади, тобто встановлення в Україні монархічної форми правління. Однак 15 вересня 1657 р. в Чигирині відбулася рада, на якій гетьманом до повноліття Юрія Хмельницького було обрано генерального писаря Івана Виговського.

Іван Виговський. Художник Г. Васько. XIX ст.

У зовнішньополітичній діяльності новообраний гетьман прагнув продовжувати політику свого попередника, спрямовану на досягнення цілковитої незалежності Української козацької держави та зміцнення її міжнародного авторитету. На Генеральну раду в Корсуні в жовтні 1657 р. прибули посли Швеції, Польщі, Австрії, Туреччини, Криму, Трансильванії, Молдови, Валахії. Там було остаточно оформлено договір зі Швецією. Він передбачав створення українсько-шведського військово-політичного союзу, який мав забезпечити незалежність і територіальну цілісність України. Рада ухвалила рішення відновити союзи з Туреччиною і Кримським ханством та укласти перемир’я з Польщею.

Водночас гетьман І. Виговський намагався уникнути ускладнень у відносинах із Московською державою. До царя відрядили посольство з повідомленням про обрання нового гетьмана. У Москві довго зволікали з визнанням І. Виговського гетьманом, вимагаючи від нього багатьох поступок, насамперед уведення до найбільших українських міст - Переяслава, Ніжина й Чернігова - московських залог на чолі з воєводами. Вимагали також провести повторні вибори за участю царських представників. І. Виговський погодився з царськими вимогами, сподіваючись, що на тому зазіхання припиняться.

Тож у лютому 1658 р. в Переяславі відбулася рада, яка підтвердила обрання І. Виговського гетьманом, а московські воєводи отримали дозвіл прибути в Україну.

У внутрішній політиці новий гетьман орієнтувався на інтереси старшинської верхівки та української покозаченої шляхти. Щедрі дарунки земельних наділів і привілеїв можновладцям спричинили невдоволення незаможного козацтва й селянства. Зростанням внутрішнього напруження скористалися полтавський полковник Мартин Пушкар, який сам прагнув гетьманської булави, та запорозький отаман Яків Барабаш. За таємної підтримки Москви вони організували заколот, розбили під Полтавою загони І. Богуна та І. Сербина й оволоділи територією Полтавського та Лубенського полків.

Події спонукали І. Виговського до рішучих заходів. У червні 1658 р. гетьманське військо розбило під Полтавою загони заколотників. М. Пушкар загинув у бою, а Я. Барабаша взяли в полон і стратили.

• Якого зовнішньополітичного курсу дотримувався гетьман І. Виговський? Як складалися його відносини з Московією? Що передбачав договір зі Швецією? Які основні напрями внутрішньої політики гетьмана І. Виговського? Чим був спричинений і як закінчився заколот М. Пушкаря і Я. Барабаша?

2. Якими були умови укладення та наслідки Гадяцького договору?

Подвійна гра Москви змусила І. Виговського вкотре замислитися про пошук надійнішого союзника. Після довгих вагань він вирішив звернутися до Речі Посполитої.

Козацька рада, що відбулася неподалік міста Гадяча 16 вересня 1658 р. ухвалила погоджений з польськими дипломатами документ, відомий під назвою Гадяцькі пункти. Згідно з ними, Велике князівство Руське (саме таку назву вжито в документі щодо України), Польське королівство та Велике князівство Литовське утворювали федерацію трьох самостійних держав, об’єднаних спільно обраним королем. Територію Великого князівства Руського визначали в межах Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств.

Найвища законодавча влада у Великому князівстві Руському мала належати депутатам від усіх земель, а виконавча - зосереджуватися в руках гетьмана, який обирався б довічно й затверджувався королем. Передбачалося, що князівство матиме власне військо (60 тис. козаків, 10 тис. найманців), судову й фінансову системи, карбуватиме монету. Церковну унію належало скасувати в усіх трьох державах. Православна церква мусила мати такі самі права, як і римо-католицька. Передбачалося створення двох університетів, причому один із них отримував статус академії (Києво-Могилянська академія), а також колегіумів, гімназій, різних шкіл і друкарень. У господарському житті належало повернути фільваркову систему та кріпацтво.

Гадяцький договір спонукав московського царя до дій у відповідь. Зі спеціальною грамотою цар Олексій звернувся до українського народу, закликаючи до непокори гетьманові. Натомість І. Виговський розіслав «Звернення до європейських дворів», яким сповіщав про розрив із Московією та про його причини.

Підписи послів Української держави під присягою на вірність умовам Гадяцького договору, складеною на Варшавському сеймі. 1659 р.

Перші бойові зіткнення з московитами відбулися в жовтні 1658 р. На початку квітня 1659 р. 35-40-тисячна московська армія на чолі з князем О. Трубецьким рушила в Україну. Наприкінці квітня її було зупинено під Конотопом, який боронили козаки Чернігівського й Ніжинського полків під командуванням ніжинського полковника Г. Гуляницького. Майже два місяці козаки тримали облогу. І. Виговський протягом цього часу готувався до вирішального бою. Гетьман домовився з кримським ханом про підтримку 15-20-тисячної орди і загалом мав близько 40 тис. вояків. Незабаром козацько-татарське військо виступило на допомогу обложеним. Вирішальна битва відбулася 8 липня 1659 р. в районі с. Соснівки під Конотопом. Вона закінчилася цілковитим розгромом московського війська.

Проте гучна перемога під Конотопом не поклала край розбратові в Україні.

Одразу після битви вибухнуло нове антиурядове повстання, зумовлене оприлюдненням в Україні Гадяцької угоди в редакції, ратифікованій польським сеймом. Гостре несприйняття викликало зменшення козацького реєстру до 30 тис. Від І. Виговського відвернулися його прибічники І. Богун, Т. Цицюра, П. Дорошенко. Повстання підтримали й рядові козаки, боячись, що разом із ухваленням Гадяцького договору відновляться національно-релігійні утиски й панщина. До повстанців долучалися мешканці Лівобережжя, яких лякала можливість розгортання війни на їхній території. Одночасно почався новий московський наступ в Україну. Наприкінці вересня 1659 р. під Германівкою на Київщині зібралася рада. Козаки відмовилися визнати Гадяцький договір, а також виступили проти союзу з польським королем і висловили недовіру І. Виговському. Гетьман зрікся булави й подався на рідну Волинь, яка тоді перебувала під владою польського короля. Новим гетьманом було обрано Ю. Хмельницького.

• Які причини укладення Гадяцького договору? Обчисліть, скільки минуло років від початку козацької революції до українсько-польського перемир’я в Гадячі. Чому, незважаючи на перемогу під Конотопом, І. Виговський не зміг покласти край проявам громадянської непокори та утримати гетьманську булаву?

• Прочитайте уривок з джерела. Як у документі пояснено причини козацької революції та укладення українсько-московського договору? Як схарактеризовано політику Московії щодо козацької України? У чому гетьман І. Виговський убачав порушення Московією умов договору 1654 р.?

Ми, все Військо Запорозьке, повідомляємо і перед Господом та всім світом свідчимо цією нашою щирою та відвертою заявою: у нашої війни, розпочатої та проведеної з поляками, не було іншої причини, ані іншого завдання й мети, крім оборони Святої східної церкви, а також нашої давньої свободи, яку ми палко любили... Через що передусім ми уклали дружбу з татарами та найсвітлішою королевою Швеції Христиною, а тоді з найсвітлішим королем Швеції Карлом-Густавом, яким усім ми зберегли вірність постійну... Ми прийняли захист великого князя Московії не для чогось іншого, як тільки для того, щоб із Божою поміччю здобуту та захищену великим і багаторазовим кровопролиттям нашу свободу зберегти й примножити для себе й для наших нащадків.

Ми сподівалися, що він поставиться до нас справедливо, доброзичливо, милостиво, що поводитиметься з нами чесно та не замислить нічого проти нашої свободи, але що, навпаки, надалі діятиме згідно зі своїми обіцянками. Проте (о марні сподівання!) того найблагочестивішого володаря, найрелігійнішого, найдоброзичливішого, правителі його держави та перші люди Московії... пообіцяли полякам, що ми розірвемо дружбу зі шведами і почнемо з ними війну за бажанням великого князя; свої плани вони будували на тому, щоб нас, зайнятих війною зі шведами, можна було легко захопити та уярмити. Завоювавши козацькою зброєю Литву, розпочав переговори з Польщею, розв’язав війну проти союзниці України - Швеції, поставив залогу в Києві, замірявся геть знищити Білорусь та Україну, почав сіяти чвари, підтримувати бунти проти гетьмана і наступати на Україну збройною силою (Зі звернення І. Виговського до європейських дворів, жовтень 1658 р.).

• Попрацюйте з історичною картою на с. 151. Які терени обіймала Українська держава - Гетьманщина - за І. Виговського? З якими державами сусідила? 2. У яких полкових містах відбувалося обрання чи затвердження гетьманом І. Виговського? 3. Де відбувалися основні події московсько-української війни 1658-1659 рр.? 4. Де розташоване місто, під яким відбулася вирішальна битва цієї війни?

• Прочитайте уривок з джерела. Про які деталі воєнних дій під Конотопом у ньому йдеться? Які риси вдачі гетьман виявив під час Конотопської битви?

...Я дізнався від язиків про замисли Трубецького: він хотів, пройшовши ті переправи, відступати табором. Тоді я спішив цієї ж ночі все моє військо і наказав йому окопатися поблизу, що й було зроблено вночі. Це було зроблено для того, щоб противник, дізнавшися про наш підхід, не вдарив, відступаючи, на нас з усією своєю потугою. Там (у битві під Конотопом), коли я керував військом перед самим окопом, мені трохи дісталося: перший раз гарматним ядром відірвало ногу коневі, на котрому я сидів, а другий раз гарматною ж кулею розірвало мундир на поясі до самого тіла. Однак всемогутня рука Провидіння врятувала мене від загибелі (Із листа гетьмана Івана Виговського до коронного обозного Речі Посполитої Анджея Потоцького, липень 1659 р. з табору під Конотопом).

• Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/NeLfXbhn або кодом, послухайте історичну пісню, відому з часів національно-визвольних змагань українців початку XX ст. Пам’ять про яку історичну подію закарбував народ у цьому музичному творі? У чому цінність цієї історичної пісні? Яка роль належить фольклорові у збереженні історичної пам’яті народу? Яку інформаційну цінність має візуальний ряд, дібраний авторами відео?

• Чи можна вважати виступ гетьмана І. Виговського та більшості старшини проти Москви порушенням українсько-московського договору 1654 р.? Свою думку підтвердіть фактами.

Події 1657-1687 рр.

1. Хто з історичних діячів брали активну участь у перебігові подій 1658-1659 рр.: а) І. Виговський; б) М. Кривоніс; в) І. Сулима; г) М. Пушкар; ґ) І. Богун; д) Я. Барабаш; е) Г. Гуляницький; є) Б. Хмельницький; ж) Ю. Хмельницький?

2. З якого документа наведено уривок? Якими були його значення та наслідки ухвалення? Чим зміст цього документа істотно відрізняється від укладених раніше?

«Уся Річ Посполита народу польського, і Великого князівства Литовського, і Руського та провінцій, що до них належать, відновлюється в повноті так, як було перед війною, тобто, аби ті народи залишалися у своїх межах і свободах непорушно, як були перед війною... Для ліпшого підтвердження цих пактів і певності, гетьман руських військ до кінця свого життя гетьманом руським і першим сенатором у воєводствах Київському, Брацлавському та Чернігівському залишатиметься... Академію Київську дозволяє його королівська милість і стани коронні установити, вона такими прерогативами та вольностями має задовольнятися, як і академія Краківська».

3. Оцініть діяльність гетьмана І. Виговського як історичного діяча.

4. Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/heOCxkic або кодом та виконайте завдання онлайн.