Історія України. Повторне видання. 8 клас. Власов (2025)
§ 27-28. Проєкт та узагальнення з теми «Козацька революція середини XVII ст.»
Проєкт. Щоб систематизувати знання з історії України про причини, перебіг та результати козацької революції середини XVII ст., участь у ній видатних особистостей тієї епохи, виконайте проєктне завдання «Історичні джерела про Богдана Хмельницького як політика і людину», у межах якого напишіть драматичну мініатюру «Один день із життя гетьмана». Підготуйте інсценізацію своєї мініп’єси та виступіть з нею у класі.
Дібрати історичний фактаж для сценки вам допоможуть уривки з джерел та завдання до них, які виконуйте в групах.
1. Що дізнаємося з історичних джерел про зовнішність та характер Богдана Хмельницького?
1. Зросту він (Богдан Хмельницький) скоріше високого, ніж середнього, широкої кості й міцної будови. Його мова й спосіб правління показують, що він наділений зрілим судженням і проникливим розумом... У поводженні він м’який і простий, чим викликає до себе любов вояків, але, з іншого боку, підтримує серед них дисципліну суворими стягненнями.
2. Усім, хто входить у його кімнату, він тисне руку і всіх просить сідати, якщо вони козаки. У цій кімнаті немає ніякої розкоші, стіни без всяких прикрас, крім місць для сидіння. У кімнаті містяться тільки грубі дерев’яні лави, вкриті шкіряними подушками...; в головах його висять лук і шабля - єдина зброя, яку він звичайно носить. Стіл вирізняється не більшою розкішшю, ніж інше сервірування й начиння, бо їдять без серветок і не видно іншого срібла, крім ложок і бокалів. Гетьман передбачливо прикрасив так своє житло, щоб пам’ятати про своє становище і не впасти в надмірну гордість. Проте гетьманський стіл не бідний на добрі та смачні страви і на звичні в країні напої - горілку, пиво, мед (Зі звіту венеційського посла Альберта Віміни про перебування в Україні 1650 р. у Чигирині).
3. Щодо гетьмана Хмеля, то він зі своїми полками стояв поза цим містом (Богуславом). Йому повідомили про наше прибуття. У середу пізно вранці прийшла звістка, що гетьман їде вітати нашого владику патріарха... Він під’їхав до міських воріт з великим почтом, серед якого ніхто не міг би його впізнати.
Всі були гарно вбрані і з дорогою зброєю, а він був одягнений у простий короткий одяг і мав недорогу зброю. Побачивши нашого патріарха здаля, він зійшов з коня (це зробили й інші, що були з ним), підійшов до нього, уклонився і, двічі поцілувавши край його одежі, приложився до хреста, поцілував його праву руку, а наш владика патріарх поцілував його в голову...
Цей Хмель - літня людина, але щедро наділений дарами щастя: нелукавий, спокійний, мовчазний, не цурається людей; всіма справами займається сам особисто... Якщо траплялось, що хтось приходив до нього із скаргою під час обіду або звертався до нього з промовою, то він, звичайно, говорив пошепки, щоб ніхто не чув: такий у них звичай. Щодо того як він сидів за столом, то він сів нижче, а нашого владику патріарха посадив на першому місці відповідно до пошани.
Перед заходом сонця гетьман попрощався з нашим владикою патріархом, провівши його за браму фортеці, і сів у свій екіпаж, запряжений одним тільки конем. Не було царських карет, оздоблених коштовними тканинами і запряжених великою кількістю прекрасних коней, хоч у гетьмана таких тисячі. Він одразу виїхав під велику зливу, прямуючи до свого війська. На ньому був білий дощовий плащ (Із записів Павла Алеппського про перебування в Україні 1654 р.).
• На підставі джерел опишіть зовнішність Б. Хмельницького. Що вражало чужинців в особистості українського гетьмана? Які чесноти були йому притаманні? Скориставшись свідченнями чужинців, сформулюйте твердження про риси вдачі гетьмана, підтвердіть їх інформацією джерел.
2. Яким постає Богдан Хмельницький як керманич Української держави?
1. Сам патріарх (єрусалимський, Паїсій) із тисячею вершників виїжджав до нього (Б. Хмельницького) назустріч з міста, і тутешній митрополит (С. Косів) дав йому коло себе місце в санях з правого боку. Весь народ, вийшовши з міста, вся чернь вітали його. Академія вітала його промовами й вигуками, як Мойсея, спасителя й визволителя народу від польського рабства, вбачаючи в імені його добрий знак і називаючи його Богом даним. Патріарх надав йому титул найсвітлішого князя. З усіх гармат та іншої зброї в замку і в місті лунала стрілянина» (Зі щоденника В. М’ясковського, члена посольства від польського уряду до Б. Хмельницького на початку 1649 р.).
2. Правда те, що я мала й незначна людина, але Бог дав мені, що я є одновладцем і самодержцем руським... Виб’ю з лядської неволі ввесь руський народ, а що перше я воював за шкоду і кривду свою, тепер буду воювати за нашу православну віру... За кордон на війну не піду, на турків і татар шаблі не підніму, досить маю на Україні, на Поділлі й Волині, досить вигоди, достатку й пожитку в землі та князівстві своєму, по Львів, Холм і Галич. А ставши над Віслою, скажу дальшим ляхам: сидіть, мовчіть, ляхи! А будуть і за Віслою кричати, знайду я їх там напевно. Не залишиться нога жодного князя і шляхетки тут, на Україні; а схоче котрий з нами хліб їсти, хай буде послушний Запорозькому Війську (Зі щоденника В. М’ясковського. Промова Б. Хмельницького до польських послів у Переяславі в лютому 1649 р.).
• У чому Б. Хмельницький вбачав остаточну мету війни з поляками? Як це втілено в проголошеній на початку 1649 р. промові під час зустрічі з королівськими послами? Якими засобами гетьман сподівався досягти мети? Сформулюйте 2-3 тези цієї програми гетьмана.
3. Що довідуємося з писемних джерел про Богдана Хмельницького як про дипломата?
1. Від посла ми з радістю довідалися, що нашу дружбу, яку ми запропонували Високій Порті, згідно з нашими сподіваннями, ласкаво прийняли і схвалили. Вже давно ми мали намір засвідчити наше підданство Високій Порті й також вислати наших послів до Високої Порти, але ми утрималися, бо довідалися, що поляки звернулися до Високої Порти і просили звести нанівець наш союз і дружбу з його високістю татарським ханом та наше добре ставлення до Високої Порти. Незважаючи на це, пізніше ми все ж таки знову довідалися, що ці заходи поляків нічого не дали. Довіряючи цьому, ми, отже, при цій нагоді відправили нашого посла. Ми сподіваємося, що, коли він прибуде, ваша милість, дасте змогу нашому послові, щоб він з листом міг стати перед могутнім царем, і що ви сприятимете нашим намірам одержати підданство його високості, бо ми з’єдналися з татарським ханом підтвердженим міцною обіцянкою союзом про добросусідське життя до кінця світу (З листа Б. Хмельницького великому візирові Османської імперії, 1650 р.).
• Навіщо Б. Хмельницький прагнув установити дипломатичні відносини з турецьким урядом та вів переговори про прийняття турецького протекторату? Які рядки документа свідчать про наміри гетьмана прийняти протекторат Османської держави? Які з джерел, опрацьованих на попередніх уроках, засвідчують інші напрями дипломатичної діяльності Б. Хмельницького?
• Прочитайте замітку та роздивіться ілюстрації. Які нові факти про життя Б. Хмельницького довідалися? Що найбільше вразило? Як зображені пам’ятки доповнюють свідчення писемних джерел про побутові звички гетьмана? Про що свідчить зображення гетьмана на іконі кінця XVII ст.? Поділіться припущеннями, яким уявляв гетьмана Хмельницького автор славнозвісного пам’ятника йому в Києві.
Богдан Хмельницький народився 6 січня 1596 р. в сім’ї дрібного українського шляхтича Михайла Хмельницького в родовому маєтку на хуторі Суботові на Чигиринщині. Навчався в школі при одному з монастирів Києва та в єзуїтському колегіумі у Львові, тож, з одного боку, дістав традиційну українську освіту, а з іншого - прилучився до західноєвропейських ідей. Таке поєднання озброїло Б. Хмельницького ґрунтовним знанням мов - літературної староукраїнської, польської, латини, а також сприяло формуванню світогляду майбутнього гетьмана.
Після повернення зі Львова Б. Хмельницький записався до Чигиринської сотні реєстровців і вже 1620 р. в її складі вирушив у похід до Молдовського князівства проти турків. Там, у битві на Цецорських полях, потрапив у полон. Два роки перебував у турецькому полоні, де вивчив турецьку й татарську мови. Звільнившись, повернувся на службу до Чигиринського полку.
Брав участь у Смоленській війні 1632-1634 рр. на боці Польщі, у морських походах проти Туреччини, козацькому повстанні 1637-1638 рр. Виконував різноманітні дипломатичні доручення. Зокрема, у січні - лютому 1639 р. у складі посольства, що мало домогтися пом’якшення умов «Ординації Війська Запорозького...», зустрівся з польським королем у м. Вільно. Протягом 1646-1647 рр. під час зустрічей з польським королем Владиславом IV обговорювалася участь козаків у воєнних діях Польщі проти Османської імперії. Як свідчать факти, Б. Хмельницький уже тоді готував повстання проти Польщі. Саме з цією метою він намагався використати плани польського уряду щодо війни проти Туреччини.
Гетьманські клейноди та особисті речі Богдана Хмельницького: водосвятна чаша (1); шабля (2); кухоль (3); шапка (4); нагай (5); булава (6)
Ікона Покрову Пресвятої Богородиці із зображенням Богдана Хмельницького. XVIII ст.
Пам’ятник Богдану Хмельницькому в Києві
Перед початком роботи над мініп’єсою пригадайте з уроків літератури особливості побудови драматичних творів. Визначтеся з героями сценки (це може бути гетьман Хмельницький, хтось із козацьких полковників, посли іноземних держав чи інші реальні історичні постаті або ж вигадані персонажі, які є свідками тогочасних подій або й нашими сучасниками, які діляться враженнями чи роздумами про діяльність Б. Хмельницького). Пам’ятайте, що в п’єсах зазвичай немає розлогих описів, а всі зауваги щодо декорацій, убрання персонажів, їхнього емоційного стану тощо подають як короткі ремарки перед репліками. Драматичні твори побудовані як діалог героїв. Ваша мініатюра буде переконливішою, якщо репліки персонажів ґрунтуватимуться на опрацьованих на уроках теми джерелах. (Перед тим як розіграти сценку, ви можете домовитися про завдання для глядачів - визначити джерела, які використали.)
• Щоб пригадати та узагальнити матеріал теми, виконайте завдання.
1. Пригадайте дати подій та розташуйте їх на лінії часу: а) укладення козацьким посольством Березневих статей з московським урядом; б) підписання Білоцерківського мирного договору; в) Збаразько-Зборівська воєнна кампанія; г) Жовтоводська та Корсунська битви; ґ) Жванецька облога.
2. Про що йдеться в уривках з історичних джерел? Дайте історичний коментар описаним подіям за схемою: 1) про яку подію свідчить уривок; 2) коли вона відбулася; 3) хто з відомих історичних постатей брав у ній участь; 4) хто і чому залишив свідчення про неї; 5) яке її значення в перебігові історичних подій.
А «Сам патріарх (єрусалимський, Паїсій) із тисячею вершників виїжджав до нього (Б. Хмельницького) назустріч з міста, і тутешній митрополит (С. Косів) дав йому коло себе місце в санях з правого боку. Весь народ, вийшовши з міста, вся чернь вітали його. Академія вітала його промовами й вигуками, як Мойсея, спасителя й визволителя народу від польського рабства, вбачаючи в імені його добрий знак і називаючи його Богом даним».
Б «Сповіщаю, що Кропив’янський та Полтавський полки відірвалися від Хмельницького і відмовилися присягати московському цареві... Сповіщаю, що Хмельницький присягнув московському цареві у Переяславі... Потім переяславських містян гнали присягати, чому вони дуже противилися, а місцевий війт (аж) захворів, та його, хоч і хворого, було наказано привести до церкви Пречистої Богородиці ».
В «Гетьман Хміль ще й замислив породичатися з господарем Василє... От і намагався господар Василє влаштувати заручини своєї дочки Розанди з Тимошем, сином гетьмана Хмеля, підніс дарунки і йому... Через рік гетьман Хміль з великим козацьким військом і сам хан... вирушили в похід проти польського короля. Король Казимир вийшов їм назустріч біля містечка, що зветься Берестечко...»
Г «Козацький загін, що складався з двохсот або трьохсот людей, укріпився на одному острівці й сильно та відчайдушно відбивався від наших. Хоч коронний гетьман обіцяв подарувати їм життя, вони знехтували цим, на знак свого рішення витрусили зі своїх гаманців гроші у воду та оборонялися від наших так потужно, що аж піхота мусила наступати на них лавою».
Ґ «Найясніший королю Швеції, наш вельмишановний пане і друже! ...Сповіщаємо цим листом, що як од початку ми підняли зброю проти поляків на захист віри й вольності, так і тепер не перестанемо боротися проти кожного, хто хотів би сісти нам на шию».
3. Попрацюйте з історичною картою. 1. Коли відбувся похід війська Б. Хмельницького, позначений стрілками червоного кольору? 2. Відповідно до якого мирного договору з Польщею було встановлено кордони Гетьманщини, позначені на картосхемі рожевим кольором? Коли було укладено цей договір? 3. Як на карті позначено міста - центри полків? Якою цифрою позначено столицю Гетьманщини? 4. Якими буквами на карті позначено території Московського царства, Трансильванії, Молдовського князівства, Валахії, Кримского ханства?
