Історія України. Повторне видання. 8 клас. Власов (2025)

§ 26. Воєнно-політичні події 1655-1657 рр.

Роздивіться ілюстрації. Яка подія поєднує їх? Як ви думаєте, як вплинула смерть гетьмана Б. Хмельницького на подальший перебіг подій козацької революції? Яким настроєм перейнята картина Тараса Шевченка? У яких деталях утілено цей настрій? Поділіться припущеннями, кого зображено на картині.

Смерть Богдана Хмельницького. Художник Т. Шевченко. 1836-1837 рр.

Іллінська церква в Суботові. Усипальниця Богдана Хмельницького. Художник Т. Шевченко. 1845 р.

1. У якому напрямі розвивалася зовнішня політика гетьманського уряду протягом 1654-1657 рр.?

Протягом 1654-1655 рр. союзне українсько-московське військо з перемінним успіхом вело воєнні дії проти Речі Посполитої.

Наприкінці 1655 - у першій половині 1656 р. Б. Хмельницький провадив надзвичайно активну дипломатичну діяльність: обмінювався посольствами зі шведським та польським королями, кримським ханом, молдовським господарем і трансильванським князем.

Уряд московського царя Олексія Михайловича, наляканий воєнними успіхами шведських військ у Польщі (Швеція захопила майже всю Польщу), почав активно готуватися до війни проти Швеції. Польські дипломати, шукаючи порятунку для батьківщини, запропонували корону на випадок смерті Яна II Казимира цареві Олексію. Ця пропозиція спонукала Москву до переговорів з Варшавою, які закінчилися 3 листопада 1656 р. Віленським перемир’ям. За умовами договору воєнні дії між Річчю Посполитою та Московією припинялися. Обидві держави взяли зобов’язання не розпочинати переговорів про мир зі Швецією. Натомість Віленське перемир’я передбачало спільні воєнні дії проти Швеції та Бранденбургу, обрання московського царя на польський трон. Територію проживання козаків обмежували умовами Білоцерківського договору. Українську делегацію, яка прибула на перемовини зі своїми пропозиціями, на вимогу московської сторони до зали засідань не допустили.

Віленське московсько-польське перемир’я означало порушення договору 1654 р. Тож український уряд розцінив його як зраду з боку царя. Гетьман вирішив шукати нових союзників у боротьбі проти Польщі.

Як реальних претендентів розглядали Швецію і Трансильванію. 18 жовтня 1656 р. угоду про військовий союз проти Речі Посполитої уклали, зокрема, між Військом Запорозьким і Трансильванією. Трансильванський князь Дьордь II Ракоці обіцяв допомогти Б. Хмельницькому відвоювати Галичину і частину Білорусі, визнавав за гетьманом титул князя та підтримав його намір передати цей титул синові Юрію.

У грудні 1656 р. Дьордь II Ракоці підписав зі шведським королем трактат «вічного союзу». Тепер, за умови спільних воєнних дій України й Трансильванії, можна було сподіватися на допомогу Швеції, яка, не маючи договірних відносин з гетьманським урядом, підтримувала б трансильванців.

У 1656 р. зв’язки України зі Швецією стали регулярними, але шведи не хотіли віддавати українські землі, що були під Польщею, бо претендували на них самі. У січні 1657 р. шведські посли привезли проєкт союзницького договору, але з визнанням незалежної держави тільки в межах Київського, Брацлавського та Чернігівського воєводств. Б. Хмельницький від договору відмовився. У червні до Чигирина знову прибуло шведське посольство. Воно повідомило, що король Карл X Густав погоджується віддати гетьману українські землі, що перебувають під Польщею, частину Білорусі та Смоленськ, собі ж залишає землі Польщі.

Дьордь II Ракоці. Гравюра. Близько 1660 р.

Карл X Густав. Художник А. Халле. 1717 р.

• Чим зумовлена зміна зовнішньополітичної орієнтації Б. Хмельницького в останні роки його гетьманування? Як складалися відносини гетьманського уряду з Трансильванією та Швецією?

• Прочитайте уривки з джерел. Про які реалії тогочасної політики в них ідеться? Дайте оцінку дипломатичним заходам, засвідченим поданими документами.

1. Найясніший королю Швеції, наш вельмишановний пане і друже! ...Сповіщаємо цим листом, що як од початку ми підняли зброю проти поляків на захист віри й вольності, так і тепер не перестанемо боротися проти кожного, хто хотів би сісти нам на шию, і сподіваємося, що сам Всевишній Бог помститься за насильство й знущання над нами... Бажаємо насамперед, щоб ваша найясніша величність знала, що ми з’єднані й пов’язані з вашою найяснішою величністю не іншим зв’язком, ніж тим, яким ми зобов’язані обом найсвітлішим воєводам Молдовії і найсвітлішому князеві Трансильванії. Цю нашу обітницю радо виконуємо, посилаючи для цього завдання наших особливих послів, як тільки відкриється вільний прохід (З листа Б. Хмельницького до шведського короля Карла-Густава, листопад 1656 р.).

2. Від шведського короля я ніколи не відійду, тому що в нас давня дружба, понад шість років. Шведи люди правдиві; всякої дружби й приязні додержуються, слово своє тримають; а царська величність наді мною і над усім військом (українським) учинив немилосердя своє: помирившися з поляками, хотів було віддати нас їм у руки. Тепер слух до нас доходить, що государ послав з Вільно проти нас, шведів і угорців полякам на допомогу 20 тис. ратних людей; а ми, коли ще не були під царською величністю в підданстві, великому государю служили, кримського хана воювати московські окраїни не допускали дев’ять років. А тепер ми від царської високої руки невідступні і йдемо воювати з ворогами царської величності (Зі звіту російського посольства, у якому передано слова Б. Хмельницького, квітень 1657 р.).

2. Як відбувся та які мав результати похід українського війська в Галичину та Польщу 1656-1657 рр.?

З початком наступу трансильванського князя Дьордя II Ракоці на Річ Посполиту Б. Хмельницький на початку січня 1657 р. надіслав йому на допомогу козацькі полки на чолі з київським полковником Антіном Ждановичем.

Спочатку українсько-шведсько-трансильванське військо діяло успішно: переможними були походи на Перемишль, Варшаву, Краків, Люблін, Брест. Однак навесні його становище погіршилося. Через напад Данії на Швецію король останньої залишив Дьордя II Ракоці. Напруженими стали відносини князя з козаками. Довідавшись про вторгнення польського війська до Трансильванії, Дьордь II Ракоці розпочав переговори з поляками. У липні 1657 р. він отримав звістку про наближення татарської орди, що могла відрізати його армії зворотний шлях, остаточно втратив надії на успішне завершення боротьби проти Польщі та капітулював. Козаки дізналися про наміри Дьордя II Ракоці напередодні капітуляції та, остерігаючись, що той видасть їх полякам, відійшли від нього.

Похід проти Речі Посполитої не приніс остаточної перемоги. Звістка про самовільне повернення А. Ждановича в Україну дійшла до гетьмана. А вже 6 серпня 1657 р. Б. Хмельницький помер.

• Як відбувалася українсько-шведсько-трансильванська воєнна кампанія 1657 р.? Чим вона завершилася?

• Розгляньте карту на с. 118. Позмагайтеся в парах у вмінні отримувати вичерпну картографічну інформацію про походи, кордони, території на прикладі подій 1654-1655 рр.

• Обміркуйте застереження польського посла М. Станіславського, якими він поділився з трансильванським князем Дьордем II Ракоці: «Чи зможе Хмельницький, який щасливо зміцнювався протягом дев’яти років і став володарем русинських країв... з володаря, з монарха, на заклик якого виступає 100-тисячне військо, перетворитися на слугу і підданого вашої князівської милості?». Чи мав підстави польський посол для таких застережень? Свою думку аргументуйте.

• Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/TeKDy9WI або кодом, перегляньте відео про гетьмана Б. Хмельницького. Що нового довідалися про Б. Хмельницького як політика та полководця? Що змусило майбутнього гетьмана вирушити на Запорожжя та підняти козацьке повстання? Які риси характеру допомогли Б. Хмельницькому очолити Українську козацьку державу?

• Спираючись на факти, про які довідалися на уроці, аргументуйте або спростуйте міркування, що зовнішньополітичні відносини Гетьманщини визначалися принципом: «У держави немає постійних друзів і постійних ворогів, а є постійні інтереси».

• 1. Розташуйте події в хронологічній послідовності: а) підписання Віленського перемир’я; б) воєнні дії війська Дьордя II Ракоці та козацьких полків на чолі з А. Ждановичем проти Речі Посполитої; в) укладення козацьким посольством Березневих статей з московським урядом.
• 2. Про які події 1657 р. йдеться: «Сьогодні після обіду гетьман... сказав мені, що сьогодні прибув до нього московський посол, завдання якого - відволікти його, гетьмана Хмельницького, від усякої дружби з Вашою королівською милістю»?
• 3. Якими були мета та наслідки основних воєнно-політичних подій 1655-1657 рр.?
• 4. Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/zeOCzS65 або кодом та виконайте завдання онлайн.