Історія України. Повторне видання. 8 клас. Власов (2025)

§ 25. Дипломатія Війська Запорозького: у пошуку союзників

Роздивіться ілюстрацію на с. 132 та прочитайте коментар до неї. Які відомі вам історичні факти слугували підставою для сюжету Шевченкового офорта? Поділіться припущеннями, якого рішення козацької ради очікували турецький, московський та польський посли. Із чим це рішення було пов’язане? Чому козацька держава провадила активну зовнішню політику? Як на неї впливав перебіг воєнних дій?

1. Яким було внутрішньо- та зовнішньополітичне становище Гетьманщини наприкінці 1653 р.?

Тривалі воєнні дії виснажували Українську козацьку державу. Особливо тяжкою стала ситуація восени 1653 р. До руйнівних наслідків польських каральних походів, ординських грабунків, постійної мобілізації населення додалися епідемії чуми та холери. Усе це спричинило занепад та спустошення понад 100 міст і містечок на Правобережжі, знелюднення території Брацлавщини й Київщини. Занепало сільське господарство. Зубожіле козацтво вже не могло виконувати військову повинність. Дедалі складніше проходила мобілізація. Приміром, у серпні - вересні 1653 р. Б. Хмельницький зміг зібрати лише 30-40-тисячне військо. Зростали втома й невдоволення народу. Рятуючись, українці тікали до Московії та Слобожанщини. Почали спалахувати заворушення селян і рядових козаків проти політики гетьманського уряду.

Дари в Чигирині 1649 р. Офорт. Художник Т. Шевченко. 1844 р. Турецький, московський та польський посли в очікуванні на рішення козацької ради

Погіршувалося також міжнародне становище Війська Запорозького. Річ Посполита, Молдовське князівство, Валахія і Трансильванія об’єдналися в антиукраїнський союз. Кримський хан надто часто у вирішальні моменти зраджував українців, отож союз із ним був ненадійним. Що ж до Польщі, то вона, не змирившись з існуванням Української козацької держави, готувалася до нового наступу.

Задля збереження основних здобутків революції, насамперед утвореної держави, гетьман дійшов висновку про потребу вдатися до союзу з московським царем чи турецьким султаном. Саме в такому напрямку пожвавилася дипломатична діяльність гетьманського уряду. Утім, постійний обмін посольствами між Гетьманщиною та Московською державою відбувався ще від кінця 1648 р.

• Що зумовило погіршення внутрішньополітичного становища козацької держави на кінець 1653 р.? Проаналізуйте зовнішньополітичну ситуацію, яка склалася для Гетьманщини на кінець 1653 р. Запропонуйте варіант розв’язання проблеми пошуку союзників. Спрогнозуйте події, які мали б статися відповідно до ваших припущень.

2. Які події започаткували оформлення українсько-московських відносин і що передбачав українсько-московський міждержавний договір?

Щоб підштовхнути царський уряд до союзу з Військом Запорозьким, Б. Хмельницький у червні 1653 р. дав зрозуміти цареві: якщо той і надалі зволікатиме з допомогою козакам, то Україна укладе союз із Туреччиною. 11 жовтня 1653 р. московський Земський собор вирішив «гетьмана Богдана Хмельницького і все Військо Запорозьке з містами і землями прийняти» й розпочати війну проти Речі Посполитої.

У зв’язку з рішенням московського Земського собору до України було відряджено посольство на чолі з боярином Василем Бутурліним. Зустріч і переговори, вручення царської грамоти і клейнодів мали відбутися в Переяславі - давньому козацькому центрі, звичному до проведення великих рад.

18 січня 1654 р. на міському майдані Переяслава відбулася розширена старшинська рада. У ній узяло участь близько 300 представників старшини та козацтва. Рада ухвалила укласти договір з Московською державою. Після оголошення царської грамоти старшина й посли пішли до Успенського собору, де мали присягти цареві Олексію. У церкві Б. Хмельницький зажадав, щоб московські посли першими присягли від імені царя захищати гетьманську державу від поляків та шанувати козацькі права й привілеї. Свою вимогу гетьман умотивував, покликаючись на відносини козаків із польським королем: за європейською традицією передбачалася присяга обох сторін.

В. Бутурлін категорично відмовився від цього: цар, мовляв, є самодержцем і своїм підданим не присягає, крім того, «царське слово, раз дане, не міняється». Після кількаденних нарад зі старшиною та послами Б. Хмельницький вирішив скласти присягу.

Переяславська рада лише започаткувала оформлення українсько-московських відносин, бо жодних письмових угод у Переяславі укладено не було. Усе мали вирішити переговори. Причому кожна зі сторін оцінювала союз двох держав по-своєму. Український уряд обстоював рівність прав учасників союзу. У Москві дивилися на українців разом із гетьманом як на підданих царя, хоч і не наголошували на цьому під час переговорів, а навпаки, обіцяли не порушувати «прав і вольностей» України.

Особливістю українсько-московського договору було те, що він складався з низки документів від кожного зі станів - окремих угод від духівництва, містян, козаків. Лише містяни загалом порозумілися з московським урядом, козацтво разом з українською православною шляхтою - частково, а православне духівництво відмовилося від вимог Москви.

Козацька угода передбачала 23 статті від імені гетьмана і Війська Запорозького. Узгоджено було 17 статей. Той документ називають Березневими статтями. Згідно з ними гетьмана й старшину козаки мали обирати на раді. Українська адміністрація та суд лишалися самостійними й не підпорядковувалися Москві. Збирання податків покладалося на український Військовий скарб. Чисельність козацького війська мала складати 60 тис. осіб. Козацька держава погоджувалася виплачувати грошовий податок та не підтримувати самостійних дипломатичних зносин з Річчю Посполитою та Туреччиною (за життя Б. Хмельницького цієї умови не виконували).

Умови українсько-московського договору 1654 р. загалом (у разі дотримання) історики оцінюють як взаємовигідні. Водночас зазначають, що договір був незавершеним, недосконалим, діяв нетривалий час (кілька років) і незабаром через недотримання його московською стороною фактично втратив чинність. За своїми формально-правовими ознаками договір передбачав установлення поширених у тогочасній Європі відносин протекторату.

Протекторат - форма залежності, за якою одна держава (протектор) перебирає на себе здійснення зовнішніх відносин іншої держави (протегованої), захист її території та нерідко ставить під свій контроль її внутрішні справи.

• З чим пов’язані дипломатичні контакти Б. Хмельницького з московським урядом від початку козацького повстання? Що спричинило їх активізацію наприкінці 1653 р.? Як відбувалися події в Переяславі 8 січня 1654 р.?

• Прочитайте уривки з джерел. Про яку подію в них ідеться? Чи однаково в уривках висвітлено перебіг цієї події та сприйняття її в Україні різними суспільними групами? Чому? Порівняйте повідомлення українського шляхтича Павші та звіт російського посла В. Бутурліна. Чи можна твердити, що українське суспільство однозначно сприйняло події в Переяславі?

1. Бачу зле, бо віддав Хмельницький усіх нас у неволю московському цареві... Сам із військом козацьким присягнув і місто Київ силою під мечевим каранням до того привів, що присягли всі... Тамтешні містяни, нерадо прийнявши московитів, роз’їхалися по різних містах і містечках... Отець митрополит і архимандрит київські ще не присягли і присягати не хочуть. Вони заявили, що швидше помруть, ніж будуть присягати московському цареві, і твердо стоять на цьому... Сповіщаю, що Кропив’янський та Полтавський полки відірвалися від Хмельницького і відмовилися присягти московському цареві... Повідомляю також, що Хмельницький присягнув московському цареві в Переяславі... Потім переяславських містян гнали присягати, чому вони дуже противилися... (З повідомлення українського шляхтича Павші)

2. А як государеву грамоту боярин Василь Васильович (Бутурлін) гетьманові віддав, то ту государеву грамоту гетьман прийняв із великою радістю. А прийнявши государеву грамоту, поцілував її, і, розпечатавши, віддав писареві Іванові Виговському, і велів йому прочитати при всіх начальних Війська Запорозького і всяких інших людях уголос. І ту государеву грамоту писар Іван Виговський читав усім людям уголос. І вислухавши государеву грамоту, гетьман, і полковники, і всяких чинів люди зраділи государевій милості. І говорив гетьман, що великому государеві цареві й великому князеві Олексієві Михайловичу, всієї Руси самодержцеві, він, гетьман Богдан Хмельницький, з усім Військом Запорозьким служити і голови свої віддати раді (Зі «Статейного списку» боярина Василя Бутурліна, Івана Алфер’єва та Ларіона Лопухіна).

• Спираючись на текст параграфа, уривки з джерел та схему, оцініть перспективи укладення українсько-московського договору 1654 р. з позицій різних політичних угруповань козацької еліти (1 група: прихильники військового союзу з московським царем; 2 група: прихильники повернення під скіпетр польського короля; 3 група: ті зі старшини, які прагнули «...не бути ані під королем польським, ані під царем московським») та інших верств Гетьманщини (4 група: містяни; 5 група: православне духівництво).

ЗНАЧЕННЯ УКРАЇНСЬКО-МОСКОВСЬКОГО ДОГОВОРУ 1654 р.

Попри недосконалість і нетривалий час дії, договір упродовж XVII-XVIII ст. в українській суспільній думці слугував переконливим доказом незалежності козацької України.
Договір давав змогу зберегти самостійність Української козацької держави.
Гетьманський уряд отримував можливість довести до переможного кінця війну з Річчю Посполитою, а отже, завершити об’єднання всіх українських земель під своєю владою.
У міжнародних відносинах договір засвідчував право на відокремлення козацької України від Польщі.
Договір був також виявом міжнародного визнання самостійності Української козацької держави, непорушності системи соціально-економічних відносин, що склалася під час козацької революції.

• Прочитайте замітку. Поділіться припущеннями, чому в історичній перспективі підписання договору козацького уряду з Московією мало згубні наслідки для української державності. Як думаєте, чи міг Б. Хмельницький їх передбачити? Які факти, що про них довідалися на уроці, вказують на негативний для України подальший розвиток подій? Які групи в українському суспільстві могли розвивати ідеї, що збереглися до середини XIX ст. й послужили підставою для критики політичних заходів Б. Хмельницького, утіленої в поетичній формі Т. Шевченком?

Подіям у Переяславі та їхнім наслідкам багато поетичних рядків присвятив Тарас Шевченко. Живучи в часи, коли більша частина українських земель була цілком колонізована Російською імперією, поет гостро дорікав Б. Хмельницькому за його зовнішньополітичний вибір:

...Отак-то, Богдане!

Занапастив єси вбогу сироту Украйну!

За те ж тобі така й дяка.

Церков-домовину

Нема кому полагодить!

На тій Україні,

На тій самій, що з тобою

Ляха задавила!

Байстрюки Єкатерини

Сараною сіли.

Отаке-то, Зіновію,

Олексіїв друже!.. («Стоїть в селі Суботові...», 1845 р.)

...Ой Богдане!

Нерозумний сину!

Подивись тепер на матір,

На свою Вкраїну,

Що, колишучи, співала

Про свою недолю,

Що, співаючи, ридала,

Виглядала волю.

Ой Богдане, Богданочку,

Якби була знала,

У колисці б задушила,

Під серцем приспала. («Розрита могила», 1843 р.)

• Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/ueKA4bcj або кодом, перегляньте відео про розвиток козацької дипломатії. Яких часів сягають її витоки? Хто на Запорожжі виконував обов’язки «міністра закордонних справ» і до яких країн відряджали козацькі посольства? Чому дипломатію називають мистецтвом керувати кораблем?

• У чому полягало значення та суперечності українсько-московського договору 1654 р.?

1. Розташуйте події в хронологічній послідовності: а) Жванецька облога; б) підписання Зборівського мирного договору; в) Жовтоводська та Корсунська битви; г) укладання козацьким посольством Березневих статей з московським урядом.
2. Схарактеризуйте дипломатичну діяльність гетьманського уряду з пошуку союзників у війні проти Речі Посполитої. Які історичні факти підтверджують відповідні заходи від початку козацького повстання 1648 р.?
3. Чому гетьманський уряд, шукаючи зовнішньополітичної підтримки в боротьбі з Польщею, у 1654 р. віддав перевагу військовому союзу з Московією?
4. Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/zeOCzw1o або кодом та виконайте завдання онлайн.

Зміст