Історія України. Повторне видання. 8 клас. Власов (2025)

§ 24. Воєнно-політичні події 1650-1653 рр.

Роздивіться ілюстрацію та прочитайте коментар до неї. Про які прояви військової майстерності козаків свідчить зображення на барельєфі? Завдяки чому козацьке мистецтво ведення бою стало традицією, що зберігалася від покоління до покоління? Що вражало чужинців у діях козаків під час герцю? Як ці свідчення збагачують ваші уявлення про козацтво як військову потугу тієї епохи?

Битва під Берестечком. З барельєфа саркофага польського короля Яна Казимира в церкві Сен-Жермен-де-Пре в Парижі. 1672 р.

На барельєфі зображено козаків під час бою. Тут можна побачити, як козаки застосовували вогнепальну зброю. Вони шикувалися в три лави: перша стріляла з мушкетів, друга готувалася до пострілу, третя ладнала рушниці. Козаки одягнені у свитки, шапки й чоботи, а озброєні мушкетами й шаблями при лівому боці. Про вояцьку звитягу повстанців залишилося чимало писемних свідчень. Один з очевидців, зокрема, писав: «Козацький загін, що складався з двохсот або трьохсот людей, укріпився на одному острівці й сильно та відчайдушно відбивався від наших. Хоч коронний гетьман обіцяв подарувати їм життя, вони знехтували цим, на знак свого рішення витрусили зі своїх гаманців гроші у воду та оборонялися від наших так потужно, що аж піхота мусила наступати на них лавою». Інший свідок згадував: «Залишився один, який боровся протягом трьох годин проти всього польського війська; він знайшов на болотяному озерці човна й, прикриваючись його бортом, витримав стрілянину поляків проти нього; витративши весь свій порох, він потім узяв косу, якою відбивався від усіх, хто хотів його схопити...».

1. Якими були результати воєнно-політичних подій 1650-1651 рр.?

Протягом 1650 р. Ян Казимир та Богдан Хмельницький готувалися до нового етапу війни. Вирішальні бої між основними силами польської та української армій відбулися 28 червня — 10 липня 1651 р. поблизу Берестечка на Волині. Місцем для битви було обрано межиріччя Стиру й Пляшівки. Зранку 28 червня спалахнули перші сутички, з яких розпочалася Берестецька битва. Вона була найбільшою битвою часів революції за чисельністю вояків, які брали в ній участь. Загальна кількість польського війська разом з іноземними жовнірами становила 220-240 тис. осіб. Військо Б. Хмельницького складалося з 60 тис. козаків, 40-50 тис. селян, містян та обозних слуг, а також на допомогу прибуло 30-тисячне татарське військо.

Третього дня битви, коли перемога була на боці Б. Хмельницького, татари несподівано залишили поле бою: як з’ясувалося, кримський хан Іслам-Герай III не хотів поразки польського війська й тому напередодні розпочав переговори з королем. Щоб уберегти козацькі сили від нищівної поразки, Б. Хмельницький вирішив відвести армію до річки Пляшівки, болотяні береги якої могли надійно захистити тил війська. Наказавши збудувати земляні укріплення для зміцнення табору, гетьман вирушив за ханом, щоб домогтися повернення татар на поле бою. Після важкої розмови Іслам-Герай III пообіцяв повернутися, однак не виконав обіцянки, не відпустивши й Б. Хмельницького. Гетьмана було звільнено лише 12 липня.

Протягом 10 днів козаки обороняли табір, відбиваючи атаки поляків. У ніч проти 10 липня наказним гетьманом було обрано Івана Богуна, який організував відхід основної боєздатної частини козацького війська. Козаки спорудили переправи через Пляшівку й непомітно для ворогів вийшли з оточення. Довідавшись, що козаки залишають табір, Ян Казимир негайно надіслав туди підрозділи коронного війська. Ті козаки, які прикривали відхід основних сил, героїчно загинули.

Повернувшись із полону, Б. Хмельницький швидко відновив боєздатну армію. Утім, ситуація ускладнилася вторгненням з півночі литовського війська Януша Радзивілла, яке на початку серпня захопило Київ. Ціною надзвичайних зусиль козаки зупинили просування польсько-литовського війська в районі Білої Церкви. Це змусило коронного гетьмана М. Потоцького погодитися на переговори. 28 вересня 1651 р. в Білій Церкві уклали мирний договір, за яким територію гетьманського управління обмежено Київським воєводством. У Брацлавському й Чернігівському воєводствах передбачено відновлення польської адміністрації. Магнатам і шляхті повертали їхні маєтності. Козацький реєстр зменшено з 40 до 20 тис.

Панорама Національного історико-меморіального заповідника «Поле Берестецької битви». Сучасна світлина

Прийом Янушем Радзивіллом послів Богдана Хмельницького у Києві. Художник А. Вестерфельд. 1651 р.

• Як відбувалася та чим закінчилася Берестецька битва? Яку роль у ній відіграв І. Богун? Поміркуйте, як І. Богун розцінював ризики і власну відповідальність у ситуації, що склалася з від’їздом з поля битви Б. Хмельницького. У чому драматизм Берестецької битви? Як вона вплинула на умови підписання Білоцерківського договору? Укладіть порівняльну таблицю Зборівського мирного договору та Білоцерківського за такими ознаками: 1) як визначено територію Війська Запорозького; 2) як умови договорів визначали територію, підвладну гетьманові, та її адміністративний устрій; 3) як визначали права різних груп населення; 4) яку чисельність козацького реєстру передбачали.

• Попрацюйте з історичною картою на с. 118. 1. Де відбулися основні події воєнної кампанії 1651 р.? На теренах яких історико-географічних регіонів України вони розгорталися? 2. Де відбулися основні воєнні події 1652 р.? Поділіться припущеннями, чому укладення Білоцерківського договору не поклало край війні.

2. Якими були наслідки воєнної кампанії 1652-1653 рр.?

Ще влітку 1648 р. гетьман Б. Хмельницький спробував схилити молдовського господаря Василє Лупу до встановлення добросусідських відносин з Гетьманщиною. Проте Лупу й надалі підтримував польський уряд. У другій половині серпня 1650 р. об'єднані сили у складі української армії під проводом Б. Хмельницького та татарських загонів перейшли Дністер і почали просуватися територією Молдовського князівства. На початку вересня 1650 р. козацькі полки заволоділи столицею князівства - м. Ясси. В. Лупу погодився на мир, головною умовою якого була відмова Молдовського князівства від союзу з Польщею. Так між Україною й Молдовою було встановлено союзницькі відносини. Щоб зміцнити політичні зв’язки з Гетьманщиною, молдовський господар зобов’язався видати свою дочку Розанду за сина Богдана Хмельницького - Тимоша.

Однак після Берестецької битви В. Лупу відмовився виконувати свої зобов’язання щодо України. Нагадати про умови українсько-молдовського договору Б. Хмельницький вирішив силою зброї, рушивши у новий похід.

Портрети Тимоша Хмельницького та Розанди Лупу. Імовірно друга половина XVII ст.

Не бажаючи допустити воєнного союзу України з Молдовським князівством, польський уряд наказав великому коронному гетьману М. Калиновському виступити проти українських полків, що йшли з Подніпров’я до Молдови. Польські загони розташувалися табором біля гори Батіг на Брацлавщині (сучасна Вінниччина), на лівому березі Південного Бугу. 1 червня 1652 р. передові козацькі частини під командуванням Тимоша Хмельницького й татарські загони почали битися з польською кіннотою, а основні частини підійшли непомітно 2 червня. Оточивши польський табір, козацько-татарське військо атакувало одночасно з усіх боків. До вечора польська армія була вщент розбита, загинув і її головнокомандувач.

Унаслідок нового спалаху визвольної боротьби у травні - червні 1652 р. влада гетьманського уряду відновилася на Брацлавщині та Чернігівщині. Білоцерківський договір утратив чинність. Перемога козаків у Батозькій битві змусила Лупу виконати попередні зобов’язання. У серпні Тиміш узяв шлюб із Розандою.

Занепокоєні українсько-молдовським союзом, Польща, Валахія і Трансильванія об’єдналися в антиукраїнську коаліцію. У квітні 1653 р. валаський господар Матей Басараб і трансильванський князь Дьордь II Ракоці за підтримки польського уряду захопили Ясси й посадили на престол свого ставленика. В. Лупу звернувся по допомогу до Б. Хмельницького.

1 травня 1653 р. українське військо на чолі з Т. Хмельницьким розбило загони нового молдовського господаря. Влада знову перейшла до В. Лупу. Проте останній тим не вдовольнився. Він підбурив Т. Хмельницького до походу на Валахію. Тиміш не відмовив тестеві, проте похід виявився невдалим. Козацьке військо повернулося в Україну.

Військова допомога В. Лупу не поклала край колотнечі за владу в Молдові. Невдовзі молдовського господаря знову скинули з престолу. Потрапивши у скруту, він вкотре звернувся по допомогу до козаків. Вірне союзницьким зобов’язанням, українське військо, очолене Тимошем, вирушило в похід. Однак у фортеці Сучава (сучасна Румунія) козаки потрапили в облогу. Там, під час героїчної оборони, Тимоша 12 вересня було смертельно поранено.

Від лютого 1653 р. польські загони здійснювали спустошливі рейди на козацьку територію. А восени 1653 р. польський король із армією вирушив з-під Львова до Галича, а звідти - до Кам’янця на Поділлі й на початку жовтня став табором під містечком Жванець, між річками Жванчик і Дністер. Туди підійшли й основні сили українсько-татарського війська. Польський табір було взято в тривалу облогу, яка виснажила ворожу армію - почався голод, спалахнула епідемія. Та від остаточної поразки поляків уже вкотре врятували ординці. 15 грудня під Кам’янцем хан і польський король уклали усну угоду, за якою воєнні дії припинялися, татари отримували дозвіл брати ясир на західноукраїнських землях, а за козаками зберігалися лише давні права та вольності. Однак такі умови вже не влаштовували українців.

• З якою метою здійснювалися молдовські походи? Які вони мали наслідки? Чим закінчилася Батозька битва? Чому Білоцерківський договір утратив чинність? Які наслідки мала Жванецька облога?

• На підставі уривка з джерела дайте відповіді на запитання. 1. Про які відомі вам події йдеться та позицію якої зі сторін обстоює автор літопису? 2. Навіщо гетьман Б. Хмельницький прагнув породичатися з молдовським господарем? 3. Чому правитель Молдови вагався, обираючи між українським та польським правителями?

Гетьман Хміль ще й замислив породичатися з господарем Василе... От і намагався господар Василе влаштувати заручини своєї дочки Розанди з Тимошем, сином гетьмана Хмеля, підніс дарунки і йому... Через рік гетьман Хміль з великим козацьким військом і сам хан... вирушили в похід проти польського короля. Король Казимир вийшов їм назустріч біля містечка, що зветься Берестечко... Дізнавшись про цю вікторію ляхів від хотиновського каштеляна, господар Василе одягнув його в соболеву шубу, сподіваючись, що завдяки цій ляській перемозі він урятується від того, щоб стати сватом Хмеля. Та на цьому не скінчилися нещастя Ляської землі, бо через рік після перемоги під Берестечком повністю загинуло польське військо від козаків і татар, коли поляки покладалися на мир, укладений у Білій Церкві. Ні гетьман, ні старшина, ні жодна душа пішого війська не врятувалися. З кінноти у живих залишилося дуже мало, головним чином низи. А верхи, оточені з усіх боків татарами, всі від шаблі загинули. Того ж року господарю Василє довелося влаштовувати весілля своєї дочки Розанди з Тимошем, сином козацького гетьмана Хмеля (З «Літопису Молдовської землі»).

• На підставі ілюстрації та замітки складіть розповідь про Івана Богуна. Як характеризує цього історичного діяча той факт, що він став героєм фольклорних та літературних творів?

Іван Богун. Художниця Н. Павлусенко. 2020 р.

Одним з найвидатніших полководців козацької революції був кальницький (вінницький) полковник Іван Богун. Він брав участь у всіх її великих битвах. Був блискучим майстром польових боїв і захисту міст, які вмів перетворювати на неприступні фортеці. Іван Богун відзначався винятковою хоробрістю. Його бачили скрізь, де кипіла жорстока битва. Один з польських вояків так характеризував Богуна: «Мав вдачу лиса, який показує собакам зуби або хвіст; він був дужий і хитрий». Хитрість Богунова не раз рятувала козаків. Наприклад, під час облоги поляками Умані в січні 1655 р. Богун наказав полити водою вали укріплень, і вони, мов склом, вкрилися кригою. Міцна фортеця стала справді неприступною.

Іван Богун - герой народних пісень та літературних творів. В історичному романі у віршах «Берестечко» Ліна Костенко змальовує видатного полковника як шляхетного лицаря, людину чину:

А може, хай вже гетьманує він?

Той вміє так розколихати духа,

що Україна загуде як дзвін.

О, той не стане політикувати

і під мечем не всидить, як Дамокл.

Той буде сам мечі собі кувати.

Не старчить сталі - викує з думок.

• Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/JeKI490G або кодом, ознайомтеся із сайтом Національного історико-меморіального заповідника «Поле Берестецької битви». На підставі довідки про історію заповідника та добірки світлин у рубриці «Галерея», обміркуйте роль меморіального комплексу у збереженні пам’яті про козацьку звитягу. Що для вас є основною ознакою героїзму? Чому тих козаків, які ціною свого життя прикривали відхід основних сил під час Берестецької битви, часто порівнюють із 300 спартанцями, які відзначилися в битві при Фермопілах? Наведіть приклади героїчних учинків із сьогодення.

• Зробіть висновки-узагальнення про воєнно-політичні події 1650-1653 рр.

• 1. Розташуйте події в хронологічній послідовності: а) Жванецька облога; б) підписання Зборівського мирного договору; в) другий молдовський похід; г) Батозька битва.
• 2. Назви яких історико-географічних об’єктів стосуються воєнних подій 1652-1653 рр.: а) містечко Жванець; б) урочище Жовті Води; в) місто Ясси; г) фортеця Сучава; ґ) гора Батіг; д) місто Кам’янець на Поділлі; е) містечко Зборів?
• 3. Хто з історичних діячів брав активну участь у воєнних подіях 1650-1653 рр.: а) Т. Хмельницький; б) П. Сагайдачний; в) К. Косинський; г) М. Калиновський; ґ) В. Лупу; д) І. Сулима; е) І. Богун; є) Іслам-Герай III; ж) Ян II Казимир?
• 4. Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/KeOClT1h або кодом та виконайте завдання онлайн.