Історія України. Повторне видання. 8 клас. Власов (2025)

§ 23. Українська козацька держава — Військо Запорозьке

Роздивіться ілюстрацію на с. 121. На підставі коментаря поясніть символічне значення картини. Які історичні умови сприяли переростанню козацького повстання у революцію, унаслідок якої постала козацька держава? Поділіться припущеннями, яких сфер життя революційні зміни торкнулися найістотніше.

У центрі картини - постать Б. Хмельницького. Під нею - схематичне зображення території України (з річками Дніпром, Дністром та Бугом), переділеної на полки, позначені булавами. Під кожною булавою виписано назву полку. Ліворуч від гетьмана під розгорнутими корогвами зображено групу козацької старшини, що відповідає кількості полків. Вона символізує все козацьке військо. Праворуч - гетьманське шатро з прапорами, над ним - емблема Війська Запорозького.

1. Як функціонувала козацька держава та якою була її зовнішня політика?

Переможні битви 1648-1649 рр., унаслідок яких значна частина українських земель була звільнена від польської влади, сприяли утвердженню Української козацької держави - Війська Запорозького. В історичній науці цю державу також називають Гетьманщиною.

Найвищим законодавчим органом держави стала Генеральна рада - загальна рада всього війська. Оскільки такі ради відбувалися бурхливо, обговорювати справи на них було важко. Тому скликали їх зазвичай лише для схвалення заздалегідь підготовлених рішень. З часом значення Генеральної ради настільки зменшилося, що її взагалі перестали скликати, а її роль перебрала старшинська рада. Вона складалася з полковників і генеральної старшини. Поступово склад ради розширився за рахунок представників міст, шляхти, духівництва. Старшинська рада мала надзвичайно широкі повноваження. Вона розглядала всі питання міжнародної політики, зокрема миру і війни, затверджувала міські привілеї та смертні вироки тощо.

Портрет Богдана Хмельницького. З Іллінської церкви в Суботові. XVII-XVIII ст.

Генеральна (військова) рада - центральний орган державного управління Війська Запорозького середини XVII - першої половини XVIII ст. У ній брали участь козаки і старшини, іноді духівництво, містяни й селяни. Під час ради обирали гетьмана і вищу козацьку старшину, обговорювали питання внутрішньої та зовнішньої політики, ухвалювали важливі рішення щодо державного життя.

Виконавча та судова влада зосереджувалася в руках гетьмана. Він, зокрема, скликав Генеральну і старшинську ради, видавав універсали, брав участь у судочинстві (саме при гетьманові діяв Генеральний військовий суд), опікувався фінансовою системою, провадив мирні переговори, керував дипломатичними зносинами з іншими державами та розвідувальною службою, був головнокомандувачем збройних сил.

Керувати всіма справами внутрішнього врядування й зовнішньої політики гетьманові допомагав уряд - генеральна старшина, що фактично виконувала функції кабінету міністрів і водночас - військового штабу.

Універсал - розпорядчий або законодавчий акт, виданий гетьманом.

Генеральна старшина - вище військове керівництво козацької держави, яке здійснювало управління всім козацьким військом і його окремими службами. До її складу належали гетьман, генеральний писар, двоє генеральних суддів, двоє генеральних осавулів, генеральний обозний, генеральний підскарбій, генеральний хорунжий, генеральний бунчужний.

У віданні генерального писаря перебувала Генеральна військова канцелярія - вища адміністративна установа Гетьманщини. Вона розглядала важливі адміністративні, військові, фінансові питання. Звідси відряджали посольства до іноземних держав. Тут складали гетьманські універсали, провадили дипломатичне листування, укладали архів (переписували й копіювали документи, впорядковували їх тощо).

Від перших місяців повстання Б. Хмельницький особливу увагу зосередив на дипломатичній діяльності, спрямованій на зміцнення міжнародного становища козацької України. Адже для успішної боротьби проти Речі Посполитої, що була однією з наймогутніших держав тогочасної Європи, уряд гетьмана мусив, з одного боку, перешкодити королівським дипломатам у створенні антиукраїнської коаліції, а з другого - активно шукати союзників. З цією метою у березні 1648 р. було укладено військово-політичний союз із Кримським ханством.

Гетьманський уряд зумів уникнути загострення відносин із Московією, яку з Річчю Посполитою пов’язував Полянівський мирний договір 1634 р. У Москві були готові надати допомогу Речі Посполитій, свідченням чого стало переведення великих військових з’єднань до московсько-українського кордону. Водночас там чекали, поки обидві сторони українсько-польської війни знесиляться, а також остерігалися полум’я козацького повстання, що могло перекинутися на московські землі.

Завдяки вдалим дипломатичним заходам козацький уряд налагодив контакт із протестантською Трансильванією, а 1656 р. уклав угоду з цією державою про військовий союз проти Речі Посполитої. Молдовського господаря примусили відмовитися від ворожої щодо України політики. У 1652 р. укладено молдовсько-український союз, який скріпили шлюбом сина Богдана - Тимоша Хмельницького з Розандою, дочкою молдовського господаря Василє Лупу. Дружні відносини встановили з Валахією, Венецією. Тривали перемовини зі Швецією.

Особливе місце у зовнішній політиці Війська Запорозького належало відносинам з Туреччиною. Про це свідчить, зокрема, українсько-турецька угода 1649 р., що надавала українським купцям права вільного плавання Чорним морем та безмитної торгівлі в портах Османської імперії. На початку 1651 р. султан направив до гетьманської столиці посольство з офіційною пропозицією та запевненням у тому, що Військо Запорозьке може розраховувати на його покровительство. Трохи згодом султан надіслав Б. Хмельницькому булаву, шаблю та інші клейноди на підтвердження домовленостей.

Лист Б. Хмельницького до головнокомандувача військ Трансильванії Кемені Івана із запевненням у вірності та дружбі. Березень 1653 р.

• Кому в козацькій державі належала найвища законодавча влада? Що собою являла і які мала повноваження старшинська рада? Кому у Війську Запорозькому належала виконавча та судова влада? Якими були повноваження Генеральної військової канцелярії? Які мета та напрями зовнішньої політики козацької держави? Хто її визначав?

• Скориставшись схемою, поясніть, як у козацькій державі здійснювалася державна влада. Порівняйте подану схему з тією, у якій узагальнено систему влади в козацькій республіці - Запорозькій Січі (с. 69). Визначте, що було спільним, а що відрізнялося в цих формах козацької державності.

ГЕНЕРАЛЬНА (Військова) РАДА

(загальна рада всього війська, найвищий законодавчий орган держави)

СТАРШИНСЬКА РАДА

(генеральна старшина та полковники розглядали всі питання міжнародної політики, зокрема миру і війни, затверджували міські привілеї та смертні вироки тощо)

ГЕНЕРАЛЬНИЙ УРЯД НА ЧОЛІ З ГЕТЬМАНОМ

(виконавча й судова влада зосереджувалася в руках гетьмана)

Гетьман:

скликав Генеральну і старшинську ради;
видавав універсали;
брав участь у судочинстві (при гетьманові діяв Генеральний військовий суд);
опікувався фінансовою системою;
провадив мирні переговори;
керував дипломатичними зносинами з іншими державами та розвідувальною службою;
був головнокомандувачем збройних сил.

2. Яким був адміністративно-територіальний устрій Війська Запорозького та які зміни відбулися в суспільному та господарському житті?

Згідно з умовами Зборівського договору, Українська козацька держава складалася із земель Київського, Чернігівського й Брацлавського воєводств та обіймала терени від річки Случ на заході до московського кордону на сході та від басейну Прип’яті на півночі до степової смуги на півдні. Столицею та гетьманською резиденцією стало місто Чигирин. За Києвом і далі залишався особливий статус столиці України-Руси.

На визволених землях скасовувався польський адміністративний устрій. Було ліквідовано воєводства, повіти, а замість них створено полки зі своїм територіальним поділом. У 1649 р. усю територію Української козацької держави було поділено на 16 полків (на Правобережжі - 9, на Лівобережжі - 7). Центром полку було одне з великих міст полкової території.

Полк - найбільша адміністративно-територіальна та військова одиниця Війська Запорозького.

Кожен полк очолював призначений гетьманом полковник. Він зосереджував у своїх руках військову, судову та адміністративну владу на території полку. Містами, що мали магдебурзьке право (Київ, Ніжин, Чернігів, Переяслав, Стародуб, Глухів, Полтава, Батурин та ін.), керували традиційні органи міського самоврядування.

Територія полку поділялася на 10-20 і навіть більше сотень. Сотні, як і полки, відрізнялися за площею та чисельністю. Адміністративними центрами сотень були міста, містечка й великі села. Військово-адміністративну владу на території сотень здійснювали призначені полковником сотники, а цивільну - городовий отаман разом з органами самоврядування. У селах справами відали старости, яких обирала селянська громада, а справами козаків - отамани. Запорозька Січ (територія Вольностей Війська Запорозького низового) була окремою військово-адміністративною одиницею.

Утвердження Української козацької держави відбувалося на тлі глибоких зрушень у господарському й суспільному житті. Було ліквідовано велике й середнє світське землеволодіння, фільварково-панщинну систему господарювання, кріпацтво. Натомість формувалася козацька, селянська, а також державна власність на землю.

У зв’язку з цим змінилася соціальна структура суспільства. Змушені були залишити Україну польські магнати, католицька шляхта і духівництво - ті верстви, що тримали у своїх руках владу до початку революції. Тепер провідну роль у житті суспільства став відігравати козацький стан. Влада та основні багатства зосереджувалися в руках козацької старшини, яка формувалася з представників різних суспільних верств. Розширення кола старшини відбувалося й через службу на відповідних посадах.

Важливим завоюванням новоутвореної держави стала особиста свобода абсолютної більшості селян і містян, які, крім того, могли вільно вступати до козацького стану. Більшість селян покозачилася, почала вести вільне козацьке господарство. Становище містян поліпшувалося ще й завдяки тому, що в містах було усунуто національно-релігійні перешкоди для занять ремеслами, промислами, торгівлею, для участі в самоврядуванні.

• Як з утвердженням козацької влади змінився адміністративно-територіальний устрій українських земель? Які зміни відбулися в соціальній структурі та в житті окремих груп населення?

• Попрацюйте з історичною картою на с. 118. 1. Схарактеризуйте території, на яких було утворено козацьку державу - Військо Запорозьке. 2. Які українські землі лишалися під владою Польщі? 3. У складі яких держав перебувала решта українських земель? 4. Схарактеризуйте місце розташування столиці Гетьманщини. Поділіться припущеннями, чому саме це українське місто отримало статус столиці. 5. Які міста - центри полків - розташовані на Лівобережній, а які - на Правобережній Україні?

• Роздивіться ілюстрацію та прочитайте коментар до неї. У чому цінність зображеної пам’ятки як історичного джерела? Спробуйте витлумачити букви на полотнищі прапора.

Гетьманський прапор Богдана Хмельницького з абревіатурою «Б. X. Г. Е. К. МЛС. В. З.» із колекції трофеїв Військового музею в Стокгольмі (Швеція). До Швеції прапор потрапив із Польщі, а в ній, за припущенням дослідників, міг опинитися після Берестецької битви (1651 р.)

• Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/ieKA6yhX або кодом, перегляньте відео про адміністративний устрій Війська Запорозького. Як відбувалося управління козацькою державою? У чому полягала ефективність поділу її території на полки та сотні? Укладіть блок-схему (ментальну карту) адміністративного устрою Української козацької держави.

• На підставі джерела узагальніть зміни, що сталися в управлінні на українських землях. Назвіть історичні підстави для вживання щодо подій поняття «козацька революція середини XVII ст.».

На початку 50-х років XVII ст. сотник Пилип Уманець писав до севського воєводи: «А тепер у нас за ласкою Божою... тут у всім краю сіверському ні воєводи, ні старости, ні писаря немає. Боже дай, здоров був пан Богдан Хмельницький, гетьман усього Війська Запорозького! А пан полковник у нас тепер за воєводу, а пан сотник за старосту, а отаман городовий за суддю».

1. Витлумачте поняття: Генеральна рада, гетьман, генеральна старшина, універсал, полк, сотня, Військо Запорозьке / Гетьманщина, Військо Запорозьке Низове / Запорозька Січ.
2. Які історико-географічні регіони обіймала Українська козацька держава - Військо Запорозьке на початку 50-х років XVII ст.?
3. Що собою являв полково-сотенний устрій Війська Запорозького?
4. Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/keOCkFkf або кодом та виконайте завдання онлайн.

Зміст