Історія України. Повторне видання. 8 клас. Власов (2025)

Розділ 3. Козацька революція середини XVII ст.

§ 22. Передумови і початок козацької революції середини XVІІ ст.

Роздивіться ілюстрацію та прочитайте коментар до неї. Чи відоме вам прізвище зображеного історичного діяча? Що саме про нього знаєте та звідки? Про що свідчить той факт, що зображений портрет створено за часів, про які йдеться на уроках теми, на основі малюнка придворного художника? Які символи козацької влади помітили на портреті? Поділіться припущеннями, унаслідок яких подій козацький керманич отримав свої владні повноваження і зажив слави видатного українського державника.

Богдан Хмельницький. Гравюра голландського майстра Гондіуса. Середина XVII ст.

На думку дослідників, цей портрет найточніше відтворює зовнішність Б. Хмельницького. Гравер виготовив його з малюнка А. Вестерфельда, який був придворним маляром литовського гетьмана Януша Радзивілла. А. Вестерфельд на власні очі бачив українського гетьмана під час підписання мирної угоди 1651 р. в одному з військових таборів і на основі тих спостережень зробив замальовку його зовнішності.

• Прочитайте уривки з джерел та обміркуйте, які причини спонукали козацтво продовжувати збройну боротьбу за свої станові права. Чому козацькі повстання мали підтримку серед інших верств українців? Чому козацькі виступи кінця XVI - першої третини XVII ст. не забезпечили тих прав, які виборювало козацтво? Пригадайте, чим завершилися козацькі повстання 30-х років XVII ст. Чому заходи влади Речі Посполитої не поклали край соціальному конфліктові в державі?

1. Протягом кількох років пани державці та старости на втіху собі нестерпно кривдять нас і тяжко ображають, позбавляючи не тільки вбогого майна, а й свободи, посягаючи на наші хутори, луки, сіножаті, ниви, зорані поля, ставки, млини, бджоляні десятини, хоч усе це й належить до володінь Вашої королівської милості. І що тільки комусь із них у нас, козаків, сподобається, силою відбирають, а нас самих, безневинних, обдирають, б’ють, мордують, до в’язниць кидають, на смерть за наші маєтності вбивають, так що багато кого з нашого товариства поранено й знівечено. А наші пани полковники, добровольні слуги їх милостей панів старост, замість того, щоб нас од такої біди й напасті захищати, допомагають панам урядовцям кривдити нас (З листа Богдана Хмельницького до польського короля Владислава IV, липень 1648 р.).

2. Початок і причина війни Хмельницького - од поляків на православних гоніння та козакам обтяження. Тоді-бо тих, які не звиклі були панщини робити, без їхнього бажання на службу замкову обернено, котрих з листами і в дорозі - для догляду коней старостам тримали, у дворах грубу топити, псів доглядати, двори замітати і до інших нестерпних робіт примушували. Якщо ж які козаки зоставались реєстровими, над ними полковники від гетьмана коронного прислані були, які не дбали про їхні вольності, а як могли їх принижували... Плату, яку встановлено на козаків від короля... по 30 золотих на рік, то собі забирали, із сотниками ділячись, бо сотників не козаки обирали і призначали, а полковники кого хотіли зі своєї руки (З літопису Самовидця).

3. Православ’я в Речі Посполитій зазнає таких утисків, яких не терплять і греки в турецькій неволі: забрано у православних церкви, монастирі й кафедри, заборонено вільне провадження відправ, бідні православні вмирають без причастя, не можуть прилюдно відправляти похорон; у Любліні, Сокалі, Белзі та інших містах через відібрання церков православні мусять потай ховати своїх померлих у підвалах і домах (Зі скарги волинської шляхти в настановах послам на сеймі 1645-1646 рр.).

1. Як і чому визріло нове козацьке повстання?

З уроків попередньої теми ви знаєте, що наприкінці XVI - у першій половині XVII ст. в Україні відбувалися події, у перебігові яких активну участь брало українське козацтво. Утім, його суспільний вплив і вага не підкріплювалися відповідними правами в Речі Посполитій. Саме тому спалахували козацькі повстання. І хоча, починаючи з виступу К. Косинського, кожне наступне повстання козаків відзначалося вищим рівнем організованості та охоплювало більшу територію, становище козацтва істотно не змінилося. Тож у 1648 р. визріло нове козацьке повстання, яке підтримали не лише селяни й міська біднота, а й духівництво, заможні містяни, дрібна українська шляхта. Завдяки цьому повстання швидко набуло розмаху революції - так називають суспільні зрушення, внаслідок яких докорінно змінюється вся соціальна система. Очолив козацький виступ Богдан Хмельницький.

На початку 1648 р. Б. Хмельницький сформував перший повстанський загін, установив зв’язок з козаками залоги на Січі й оволодів нею. У лютому відбулася козацька рада, на якій Хмельницького обрали гетьманом Війська Запорозького.

Б. Хмельницький відправив авторитетних козаків до міст та сіл Київщини й Брацлавщини із закликом до населення вступати до лав козацького війська. Налагодив виробництво пороху, організував купівлю зброї та боєприпасів, досяг домовленостей про перехід реєстрових козаків із початком воєнних дій на бік повстанців. Заручившись підтримкою Туреччини, у лютому - березні 1648 р. у Бахчисараї українські посли уклали угоду з кримським ханом Ісламом-Гераєм III про військову допомогу у війні проти Речі Посполитої. Завдяки цьому гетьман прагнув розв’язати складну проблему - брак власної кінноти. Крім того, домовленість із ханом давала змогу уникнути несподіваного нападу татарських і ногайських орд, що було б особливо небажаним під час воєнних дій проти Польщі. Також татарам заборонялось збирати ясир на українських землях.

Іслам-Герай IІІ. Гравюра XVII ст.

Приготування Б. Хмельницького не були таємницею для польських воєначальників. Коронний гетьман М. Потоцький прагнув будь-що запобігти розгортанню повстання. З метою придушення козацького виступу він наказав канівському полковникові Єжи Голубу 13 лютого виступити на Запорожжя. Потім і сам рушив на Черкащину, де мали збиратися урядові війська. Коли ж ці війська зайшли на землі Війська Запорозького, Б. Хмельницький у кінці квітня віддав наказ вирушати в похід.

• Унаслідок яких подій Б. Хмельницький став козацьким гетьманом? До яких заходів він удався, готуючись до повстання? Які дії Б. Хмельницького свідчать про його дипломатичний хист?

2. Як розгорталися воєнні події 1648—1649 рр.?

Перша битва козаків з урядовим військом сталася 15-16 травня 1648 р. на берегах річки Жовті Води. У цій битві повстанці здобули перемогу. Наступна битва з основними силами поляків на чолі з великим коронним гетьманом М. Потоцьким і польним коронним гетьманом М. Калиновським відбулася 26 травня під Корсунем. Унаслідок атаки головних сил Б. Хмельницького й перекопського мурзи Тугай-бея, а також загону М. Кривоноса польське військо було розбито.

Перемоги на Жовтих Водах і під Корсунем стали сигналом для повстань по всій Україні та визвольного походу козацької армії на захід. Б. Хмельницький збирав війська в Білій Церкві, формував нові органи влади, а керувати повстанням на Правобережній Україні доручив полковникові Максиму Кривоносу.

Максим Кривоніс. Різьба по дереву. Автор Ю. Дяченко. 1985 р.

До середини липня з-під польської влади визволили всю територію Лівобережжя, а до кінця серпня - Брацлавське, Київське, Подільське (крім м. Кам’янця) воєводства на Правобережжі, а також східні й південні райони Волинського воєводства.

Після безрезультатних мирних переговорів воєнні дії відновилися у вересні 1648 р. Неподалік містечка Пилявці поблизу Старокостянтинова (нині - с. Пилява Хмельницької обл.) для нової битви зійшлися коронне військо (близько 100-110 тис. вояків і 100 гармат) та українська армія (80-90 тис. вояків і 100 гармат). Після корсунського розгрому коронні гетьмани М. Потоцький та М. Калиновський опинилися в полоні. Замість них уряд Речі Посполитої призначив князя Владислава Заславського, коронного підчашого Миколая Остророга та сина великого коронного гетьмана С. Конецпольського - Олександра. Довідавшись про нових командувачів, Б. Хмельницький висловився іронічно: «перина» (за пухку статуру), «латина» (за схильність до вчених занять, а не до війни) і «дитина» (за молодість і недосвідченість). І мав рацію: під Пилявцями в польському війську панували легковажність і безлад. Шляхта, розраховуючи на швидку перемогу, вирушила в той похід, як на полювання. Вирішальна битва розпочалася 23 вересня. Днем раніше на допомогу українцям прибуло 5-6 тис. буджацьких татар. Не маючи змоги протистояти наступу, польське військо вночі втекло з поля бою. Пізніше польський поет другої половини XVII ст. Самуель Твардовський залишив коментар: «Важко описати ганьбу цієї ночі, коли тисячі знетямлених від страху людей кидали зброю, хапалися за коней і намагалися якнайшвидше залишити небезпечне місце, не дбаючи про своїх поранених і хворих товаришів».

Унаслідок перемоги під Пилявцями й походу української армії на Львів та Замостя впродовж жовтня - листопада 1648 р. майже всі українські землі було визволено від польського панування. У грудні 1648 р. Б. Хмельницький урочисто в’їхав до Києва, де, як і скрізь його радо вітали. Назустріч українським полкам вийшли єрусалимський патріарх Паїсій, який перебував тоді в Києві, і київський митрополит Сильвестр Косів. Студенти Києво-Могилянської академії виголосили на честь гетьмана-переможця вірші-панегірики.

Зустріч посланця польського короля Яна II Казимира та Богдана Хмельницького під Замостям 1648 р. Невідомий художник. XVIII ст.

Події козацької революції у період 1648-1655 рр.

Проте навесні 1649 р. воєнні дії розгорілися з новою силою. Польське військо стало табором під Збаражем, куди в липні підійшла українсько-татарська армія. Розпочалася довготривала облога. Король Ян II Казимир (був обраний у листопаді 1648 р.) вирушив на допомогу. Основні події відбулися 15-16 серпня під містечком Зборів. Союзне українсько-татарське військо мало переваги для переможної битви. Але кримський хан Іслам-Герай порушив попередню домовленість і перейшов на бік короля Речі Посполитої. Це спонукало гетьмана укласти мирний договір. Ситуація ускладнювалася тим, що до переговорів із королем вдався і кримський хан.

18 серпня 1649 р. укладено Зборівський мирний договір. За його умовами під владу гетьмана перейшли території колишніх Київського, Брацлавського й Чернігівського воєводств. Тут не могло розміщуватися коронне військо, а державні посади мали обіймати лише православні. Договір передбачав реєстр у 40 тис. козаків. Усім учасникам війни оголошували амністію. Шляхта отримала можливість повернутися до своїх володінь, а селяни мусили виконувати довоєнні повинності в маєтках своїх власників.

І хоч Зборівський мирний договір, укладений під тиском обставин, не відповідав фактичним успіхам повстання, уперше в історії українсько-польських відносин козацька Україна одержувала визнання своєї державної самостійності. Це давало змогу гетьманському урядові продовжувати боротьбу.

• Де відбулися та як закінчилися перші битви армії Б. Хмельницького з коронним військом? Чим закінчилася Пилявецька битва? Які результати мала воєнна кампанія 1649 р.? У чому полягає історичне значення Зборівського договору? Роздивіться ілюстрацію на с. 117. Складіть діалог, який міг відбутися під час перемовин, утілених на полотні.

• Попрацюйте з історичною картою на с. 118. 1. Звідки почався рух повстанського війська на чолі з Б. Хмельницьким навесні 1648 р.? 2. Де відбулися перша та друга битви козацької революції? 3. Куди рушило військо Б. Хмельницького після перших битв? 4. Де відбулася найбільша битва 1648 р.?

• Роздивіться ілюстрації та прочитайте замітку. У чому цінність зображеної пам’ятки як історичного джерела?

Титульний аркуш та остання сторінка Зборівського реєстру 1649 р. з гербом і підписом Богдана Хмельницького, а також підписом Івана Виговського та печаткою Війська Запорозького

Час зберіг для нас надзвичайно цінне історичне джерело - «Реєстр всього війська Запорозького 1649 року», скріплений власноручними підписами гетьмана Богдана Хмельницького й генерального писаря Івана Виговського та державною печаткою. На восьмистах восьми пожовклих сторінках цієї пам’ятки, де подається перелік прізвищ сорока тисяч козаків, закарбовано безцінні відомості про мову тогочасних українців.

Козацький реєстр 1649 р., зокрема, свідчить, що 60 % козацьких прізвищ закінчувалися на -енко, що й досі є візитівкою українця. Найпоширенішими були прізвища Андрієнко, Василенко, Гриценко, Іваненко...

У реєстрі можна натрапити на характерні в народній мові римування імен та прізвищ: Іван Мовчан, Протас Мукотряс, Матвій Постій, Андрух Глух, Матвій Заморій.

Багато прізвищ відбивають народний гумор, дотепність, доброзичливу вдачу українців, зокрема такі, як Охонько, Золотко, Зозулька, Писанка, Голубчик, Чудомій.

А скільки маємо свідчень багатющих можливостей українського словотвору! Приміром, у реєстрі зафіксовано близько шести десятків прізвищ, утворених від слова ніс: Ніс, Безніс, Кривоніс, Лупиніс, Нетриніс, Перебийніс, Носа, Красносенко, Носицький...

Реєстр виявляє також розмаїття синонімів тогочасної української мови: тут і Балакало, і Говір, і Гутаренко, і Розмова, і Повідайло...

Козацький реєстр переконує, що українська мова того часу небезпідставно викликала захоплення освічених чужинців, один з яких 1657 р. зазначив: «Українці - стародавній народ, а мова їхня багатша і всеосяжніша, ніж перська, китайська, монгольська і всілякі інші».

• Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/leKSipbl або кодом, перегляньте відео про початковий етап козацького повстання на чолі з Б. Хмельницьким. Як розгорталися воєнні події в 1648 р.? Де і коли відбулися найважливіші битви цього етапу? Що забезпечило перемогу козацькому війську? Поділіться припущеннями, чому Б. Хмельницький не продовжив наступ на польські землі після облоги Замостя.

• Чому, на думку істориків, Зборівський договір не відповідав фактичним успіхам козацької революції? Відповідь обґрунтуйте, навівши два-три аргументи.

• 1. Обчисліть, скільки минуло років від утворення Речі Посполитої до козацької революції середини XVІІ ст.
• 2. Розташуйте події в хронологічній послідовності: а) Зборівська битва; б) битви на Жовтих Водах і під Корсунем; в) похід Б. Хмельницького на Львів та облога Замостя.
• 3. Що спричинило козацьку революцію середини XVII ст.?
• 4. Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/LeOCkjF6 або кодом та виконайте завдання онлайн.