Історія України. Повторне видання. 8 клас. Власов (2025)

§ 19. Культура першої половини XVII ст.

Роздивіться ілюстрацію та прочитайте коментар до неї. Про які нові мистецькі явища свідчить пам’ятка? Які факти розвитку образотворчого мистецтва в попередній історичний період стали підґрунтям для розвитку світського портретного жанру? Як піднесення світського портрету пов’язано з умовами перебування українських земель у складі Речі Посполитої? Які тенденції розвитку суспільства в ранньомодерний час засвідчує мода на парадні портрети?

Ця картина - яскраве свідчення розквіту української портретної школи першої половини XVII ст. Твір є рідкісним зразком парадного портрета на повний зріст (найранішим серед збережених). Портрет, на якому зображено одного з останніх представників давнього князівського роду, створено впродовж 1622-1627 рр. Права рука князя міцно стиснута і твердо обіперта на стіл. Одяг його надзвичайно багатий: на князеві білий атласний жупан, підперезаний червоним декоративним поясом, на білих стрічках підвішена шабля в дорогих піхвах. Візерунчаста делія - верхній одяг, який одягали поверх жупана, з персидської парчевої тканини, підбитий чорним хутром. На голові - шапка, опушена чорним хутром, оздоблена малиновим пір’ям. На ногах князя - традиційні для XVII ст. жовті черевики.

Портрет князя Криштофа Збаразького. Невідомий художник. Початок XVІІ ст.

1. Що визначало розвиток архітектури та містобудування в першій половині XVII ст.?

Перша половина XVII ст. була періодом великих змін для українського містобудування. Невпізнанно змінилися, зокрема, Львів, Дрогобич, Кам’янець, Острог. У той період з’явилося чимало й нових міст - наприклад, Жовква, Броди, Станіслав (нині - Івано-Франківськ), які закладали як фортеці-резиденції магнатів. На Київщині та Брацлавщині, що потерпали від нападів зі степу, міста здебільшого виникали поблизу замків і перебували під їхнім захистом, а також поблизу давніх городищ, де для будови міських укріплень використовували вали й рештки оборонних споруд минулих часів.

Панорама Жовкви XVII ст. (реконструкція)

Про нові риси в оборонній архітектурі першої половини XVII ст. свідчать бастіонні укріплення. Якщо раніше вежі розташовували безпосередньо на стінах, то тепер їх виносили вперед. Невисокі п’ятикутні вежі-бастіони, висунуті назовні за межі стін, давали змогу вести вогонь уздовж захисних мурів. Саме такі укріплення мали Жовква та Броди. Особливо примітними були бродівські фортифікації. Розбудовою міста керував Г. Л. де Боплан. У Бродах з’явилася нова регулярна мережа вулиць, затиснутих овалом земляних бастіонних укріплень. Із західного боку до міських фортифікацій прилягав Бродівський замок - потужна фортеця з п’ятьма бастіонами.

Бастіонна система вплинула й на будівництво палаців. Поєднання рис нової оборонної архітектури з палацовою простежується, зокрема, у замках Збаража (Тернопільщина) та Підгірців (Львівщина). Замок у Збаражі розпочав будувати князь Криштоф Збаразький близько 1620 р., а добудовував його брат, Юрій, за проєктами італійського та голландського архітекторів. Укріплення складалися з високих та широких валів, зміцнених на чотирьох рогах бастіонами. Вали оточував рів - завширшки майже 40 м. Усередині укріплення розташовано двоповерховий житловий палац.

Збаразький замок. Сучасна світлина

В оборонній архітектурі й надалі активно використовували дерево. Приміром, лише спорудами з дерева забудовано двір Бродівського замку. Дерево застосовували і під час будівництва замку в Олиці поблизу Луцька.

Помітні зміни спостерігалися і в церковному будівництві, у якому дедалі ширше почали використовувати камінь. Окрасою Львова є каплиця Боїмів, збудована в 1615 р. як родинна усипальня на замовлення львівського купця Георгія Боїма. Ця пам’ятка втілює найяскравіші риси ренесансної архітектури тієї доби. Оздоблена розкішним різьбленням, у якому поєднуються біблійні сюжети, реалістичні зображення-портрети, витончені орнаменти з виноградних грон і квітів аканта.

Каплиця Боїмів. Сучасна світлина

Святий Петро на каплиці Боїмів

Склепіння каплиці Боїмів

Більше мурованих церков з’явилося на Волині. 1632 р. у Луцьку розпочато спорудження Хрестовоздвиженської церкви. В околицях міста тоді ж постав ансамбль храмів Білостоцького монастиря. Проте більшість храмів і за того періоду все-таки будували з дерева. Дерев’яними були церкви і на Запорожжі. Козаки використовували й особливі похідні церкви, що за формою нагадували намети. Робили їх із грубого полотна. Дослідниця козацтва О. Апанович розповідає, що запорожці возили такі церкви в походи, встановлювали їх поблизу сторожових постів, а також у місцях, де ставали табором. Наприклад, Михайлівську похідну церкву облаштували в Старому Кодаку для берегової сторожі запорожців.

У першій половині XVII ст. в західноукраїнських землях з’явилися перші споруди в стилі європейського бароко. Найвідоміший серед перших споруд раннього бароко в Україні - костел єзуїтів у Львові, зведений 1610-1630 рр. за проєктом італійського архітектора Джакомо Бріано. Храм збудовано за зразком базиліки Іль-Джезу в Римі - соборної церкви ордену єзуїтів.

Гарнізонний храм Святих Петра і Павла у Львові (колишній костел єзуїтів). Сучасна світлина

У тогочасних культових спорудах також використовували елементи оборонної архітектури. Великі монастирі подекуди набували вигляду справжніх фортець, захищених міцними мурами з вежами-бастіонами. Таким, зокрема, є Троїцький монастир у с. Межиріч (Рівненська обл.). Обрисів фортеці він набув на початку XVII ст. - після того, як Януш Острозький, останній представник славетного роду, передав його католицькому ордену францисканців.

Тримати оборону цілком могли й окремі храми, приміром П’ятницька церква у Львові. До оборони нерідко пристосовували навіть сільські церкви. Оборонного характеру обов’язково надавали й мурованим синагогам. Вони мали фортечний, баштовий вигляд, а ренесансні риси (арки з фігурним завершенням) подекуди поєднувалися зі східними мотивами.

Троїцький Межиріцький монастир. Сучасна світлина

• Які зміни відбулися в першій половині XVII ст. в містобудуванні та архітектурі? Спираючись на відомості з уроків попередньої теми, узагальніть, із чим ці зміни пов’язані. Що змінилося в будівництві оборонних споруд? Як потреби оборони позначилися на будівництві церковних споруд?

• Роздивіться ілюстрації та прочитайте коментар до них. На підставі зображень та тексту підручника поясніть, що собою являла бастіонна система в будівництві фортифікацій. Чим зумовлене її виникнення? Як тогочасні архітектори поєднували потребу оборони та запит замовників на зручності та розкіш?

План замку в Підгірцях (реконструкція)

Замок у Підгірцях. Сучасна світлина

Замок у селі Підгірці Бродівського району Львівської області вважають найдовершенішим зразком палацової архітектури XVII ст. в Україні. У ньому поєднано риси архітектури ренесансних палаців та нових для того часу бастіонних укріплень. Пам’ятка яскраво засвідчує зміни в уявленнях про магнатські резиденції: якщо раніше це були неприступні й не надто вишукані за формою фортеці, то тепер перевагу надавали розкішним палацам. Оборонні палаци - так називають подібні споруди - здебільшого будували для відпочинку магнатів-воєначальників. Замок у Підгірцях споруджено для великого коронного гетьмана Польщі Станіслава Конецпольського на місці давнішого укріплення. Будівництво тривало протягом 1635-1640 рр. Проєктував замок французький інженер Гійом Левассер де Боплан, а будівельними роботами керував італієць Андреа дель Аква. У XVII ст. палац був двоповерховим, мав по обидва боки та в центрі триповерхові павільйони й вежу (згодом споруду перебудовано - вона стала триповерховою).

2. Що визначало розвиток образотворчого мистецтва доби?

Перша половина XVII ст. - важливий етап розвитку різних видів мистецтва в Україні. Яскраві національні риси втілено, зокрема, у різьбленому обрамленні ікон та іконостасів. Створення останніх вимагало великого таланту й неабиякого мистецького вишколу, адже в них поєднувалися малярство, архітектура й декоративне різьблення. Перлиною українського мистецтва є іконостас П’ятницької церкви, створений львівськими митцями в першій половині XVII ст. До шедеврів українського мистецтва належить іконостас Успенської церкви у Львові. Ікони для нього малювали видатні львівські художники Федір Сенькович та Микола Петрахнович. Ікони М. Петрахновича сирияли утвердженню нового стилю в ікономалярстві, орієнтованого на західноєвропейські зразки. За іконографічні взірці цьому львівському художникові правили західноєвропейські гравюри, мистецькі засади яких він прагнув поєднати з традиційними.

Христос перед Пілатом. З Успенської церкви у Львові. Художник М. Петрахнович

Святий Миколай. З київської церкви Святого Миколая Набережного

Від першої половини XVII ст. збереглися оригінальні зразки київської школи релігійного малярства. Найвизначнішою її пам’яткою є храмова ікона святого Миколая в церкві Святого Миколая Набережного.

Активно розвивався портретний живопис, хоч із пам’яток того часу збереглися лише поодинокі оригінальні зразки. Портрет був популярним серед вищих верств суспільства. У замках складалися цілі галереї: приміром, галерея замку в Заславі на 1622 р. налічувала майже сто полотен. Портретні галереї облаштовували і в замках Волині, проте вони майже не збереглися. Про особливості жанру тієї доби свідчить портрет руського воєводи Яна Даниловича з Жовківського замку. Один з найкращих українських портретів першої половини XVII ст. - «Невідомий у червоній шубі». Яскраво репрезентує епоху розквіту української портретної школи портрет князя Криштофа Збаразького.

Інші світські жанри розвивалися мало й відомі лише з поодиноких фактів та пам’яток. Про розвиток історичного малярства дослідники роблять висновок на підставі символічної композиції «Рокош під Сандомиром». Про батальне малярство свідчить картина «Битва під Клушино» з костелу в Жовкві. Розвиток гравюри пов’язаний з виникненням осередку друкарства в Києві. «Анфологіон» 1619 р. став першою багато ілюстрованою українською книгою - 29 ілюстрацій з 26 дощок.

Невідомий у червоній шубі. Невідомий художник. Перша половина XVII ст.

Портрет Яна Даниловича. Невідомий художник. Перша половина XVII ст.

Портрет Варвари Лангиш. Художник М. Петрахнович. Близько 1635 р.

З-поміж тогочасних українських гравюр окремі присвячено світським сюжетам. Перші такі гравюри було вміщено як ілюстрації до «Віршів на жалісний погреб шляхетного лицаря Петра Конашевича-Сагайдачного...», що вийшли друком 1622 р. в друкарні Києво-Печерської лаври. Вони мають особливо важливе значення як історичні джерела, оскільки присвячені подіям з історії українського козацтва. Верхи на коні, з гетьманською булавою - так зображено козацького керманича, запорозького гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного. Це зображення було першим українським світським портретом у гравюрі, першим в українському мистецтві кінним портретом.

• У чому унікальність мистецтва різьбленого обрамлення ікон та іконостасів? Які його найвідоміші пам’ятки? Які нові жанри засвідчені творами українського живопису першої половини XVII ст.? Як розвивалося мистецтво гравюри?

• Про яке мистецьке явище доби йдеться в уривкові з джерела? Про що свідчить поширення цього малярського жанру?

Прошу, дай мені, ваша милість дорога пані сестро, намалюватися, і пана (чоловіка) проси, ваша милість, а я теж зображення своє пошлю вашій милості, принаймні знадобиться страшити дітей, коли будуть на чомусь дуже наполягати (З листа до сестри князя Заславського, 1616 р.).

• Прочитайте замітку. Спираючись на історичні факти з попередніх уроків та відомості з уроків української літератури, поділіться припущеннями про те, чому від часу появи козацтва саме козацьке середовище живило український фольклор. У чому цінність уснопоетичних творів як історичних джерел?

Формування козацтва як стану збіглося в часі з розквітом українського епосу - дум, балад, історичних пісень. Найціннішим фольклорним надбанням доби стали думи - уснопоетичні героїчні твори про найважливіші події та видатних діячів української історії, які напівпроспівувалися-напівпромовлялися речитативом під музичний супровід на бандурі, кобзі чи лірі.

У найдавніших думах розповідається про тяжкі бідування, спричинені набігами зі степу, поневіряння в турецькій неволі. Наприклад, героєм однієї з дум став Самійло Кішка. Дума розповідає про відчайдушну спробу українських бранців звільнитися з турецького корабля - галери-каторги. Багато літ поневірявся на турецькій галері з козаками-побратимами Самійло. Нарешті дочекався слушної хвилини. У думі розповідається, як Алкану-паші, «трапезондському княжаті», наснився сон, що провіщав, ніби його галеру пограбовано, наглядачів порубано, а всіх невільників звільнено. Саме так усе й сталося. Потомлені, повернулися турки з бенкету. І все-таки, за наказом Алкана-паші, оглянули галеру, але нічого не помітили й заснули міцним сном. Кішка роздобув ключі, відімкнув кайдани, і невільники повстали. Незабаром січове товариство вітало Кішку:

«Здоров, - кажуть, - здоров, Кішко Самійле,

Гетьмане запорозький!

Не загинув єси в неволі,

Не загинеш і з нами, козаками, по волі!»

На підставі повідомлень писемних джерел історики дійшли висновку, що дума відтворює справжні історичні події. У 80-х роках минулого століття в архівах було віднайдено документи, які підтвердили, що в одній із битв з турками (найпевніше, у вересні 1620 р.) Самійло Кішка потрапив до турецької неволі. Протягом семи років поневірявся на галері, проте й на мить не полишав надії визволитися. Коли випала нагода, підняв повстання на галері та разом із товаришами повернувся додому.

З таких дум, як «Маруся Богуславка», «Втеча трьох братів з города Азова», довідуємося про подробиці походів запорожців у володіння Османської імперії та Кримського ханства. Провідний мотив цих творів - уславлення воїна-козака.

Творцями й виконавцями дум та історичних пісень були кобзарі, більшість з яких - вихідці з козацтва. Багатьох із них віддавали в навчання до старих кобзарів ще хлопцями. Опанувавши науку, вони перебували на Січі як звичайні козаки, беручи участь у морських і суходільних походах. Дехто брався до кобзи, підірвавши здоров’я, а найчастіше - втративши зір під час воєнних дій або в неволі. Надзвичайно важливою була роль кобзарів у звільненні українських бранців. Через те що кобзарі вільно переходили кордони, їхній спів можна було почути і в Кафі, і в самому Стамбулі. Вісті про полонеників і полонянок кобзарі несли в Україну.

Картина «Козак Мамай». XVIII ст.

• Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/eeUTwt4y або кодом, перегляньте відео про народну картину «Козак Мамай». Про що свідчить поява та надзвичайна популярність цього мальованого сюжету? Що в розповіді про картину вразило найбільше? Обговоріть у загальному колі ідеї коміксу про пригоди козака Мамая. За бажання намалюйте один чи кілька епізодів, взоруючись на стиль народної картини.

• Який з напрямів розвитку української культури вважаєте найяскравішим втіленням доби? Який був, на вашу думку, закономірним продовженням попередніх традицій, а який започатковував нові мистецькі явища? Відповідь на кожне запитання обґрунтуйте, навівши два-три аргументи.

• 1. Виберіть з переліку пам’ятки, створені в першій половині XVII ст.: а) ікони М. Петрахновича для Успенської церкви у Львові; б) гравюри львівського «Апостола»; в) мініатюри Пересопницького Євангелія; г) ікона святого Миколая з церкви Святого Миколая Набережного в Києві; ґ) портрет князя Криштофа Збаразького; д) Софійський собор у Києві. На прикладі однієї з пам’яток прокоментуйте найважливіші мистецькі досягнення доби.
• 2. У яких містах розташовані найвідоміші архітектурні споруди доби?
• 3. Які напрями розвитку української культури були найбільш динамічними в першій половині XVII ст.?
• 4. Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/JezQZjCD або кодом та виконайте завдання онлайн.