Історія України. Повторне видання. 8 клас. Власов (2025)
§ 17. Участь українського козацтва в суспільному житті першої половини XVII ст. Петро Могила
Роздивіться ілюстрації та прочитайте коментар до них на с. 90. Які деталі в біографічній довідці, присвяченій Петрові Могилі, указують на історичні умови, що визначали перебіг подій на українських землях на початку ранньомодерної доби? Наскільки відповідними цим умовам є щаблі освіти П. Могили, а також його шлях до митрополичої кафедри? Про що свідчить той факт, що фреска з портретом митрополита розміщена в київському храмі? Пригадайте, яким було становище православної церкви в Речі Посполитій наприкінці XVI ст. Чим воно було спричинене?
Портрет Петра Могили на фресці церкви Спаса на Берестові в Києві
Петро Могила (1596-1647) народився в сім’ї молдовського господаря Симеона та угорської князівни Маргарет. Коли 1607 р. Симеон загинув, сім’я змушена була залишити Молдову. Відтоді його батьківщиною стала Україна. Петро Могила дістав ґрунтовну освіту: навчався у Львівській братській школі та Замойській академії. Був військовиком, маючи за опікунів командувача польського війська С. Потоцького та коронного канцлера і гетьмана С. Жолкевського. Брав участь у битвах під Цецорою (1620 р.) і Хотином (1621 р.). Згодом постригся в ченці. З 1627 р. - архимандрит Києво-Печерської лаври, у 1632-1647 рр. - митрополит.
1. Як і коли було відновлено православну церковну ієрархію?
Берестейська унія погіршила становище православної церкви попри те, що православ’я сповідувала більшість українського населення. Православними залишилися тільки львівський єпископ Гедеон Балабан та перемишльський - Михайло Копистенський, а після їхньої смерті - один Єремія Тисаровський. Зі смертю останнього польський уряд міг, скориставшись із ситуації, оголосити православну церкву неіснуючою. Ця обставина спричинила рух за відновлення православної ієрархії, який очолили братства.
На початку XVII ст. братства посилили вплив на суспільне життя, заручившись підтримкою запорожців, яких було чимало поміж братчиків. Козаки підтримували братства й православну церкву не лише коштами, а й військовою силою. Наприклад, 1610 р. православне духівництво Києва звернулося до козаків із проханням покласти край перешкодам служити в Софійському соборі. За підтримки козацтва 1615 р. в Києві було засноване Богоявленське братство, а вступ до нього гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного з усім Військом Запорозьким засвідчив, що козацтво взяло православну віру під свій захист та опіку.
Саме за сприяння козацтва було поновлено 1620 р. вищу православну церковну ієрархію. У Київському літописі збереглося свідчення про ту подію: «Року 1620 прибув святійший патріарх єрусалимський іменем Феофан, і зупинився в монастирі Братському, і був прийнятий з великою честю духовними та світськими людьми. Того-таки року, від’їжджаючи з Києва, святійший патріарх... поставив і висвятив на митрополію Київську чоловіка гідного й чесного. Іменем Йов Борецький, у письмі слов’янськім, і грецькім, і латинськім ученого, і з ним чотирьох єпископів на різні місця: Мелетія Смотрицького на єпископство Полоцьке, Ісаю Копинського, інока монастиря Печерського, на єпископство Перемишльське, Паїсія Іполітовича на єпископство Холмське і Белзьке, Йосифа Курцевича на єпископство Володимирське». Подія стала можливою завдяки підтримці козацтва на чолі з гетьманом Яковом Бородавкою. Козацький загін, що постійно перебував при патріархові, не дав можливості польській владі заарештувати Феофана, і, коли той завершив свою місію, його з почестями перепровадили до молдовського кордону. Відновлення ієрархії православної церкви в Україні польський уряд не визнав, проте до каральних дій не вдався, бо Річ Посполита, перебуваючи в стані війни з Османською імперією, розраховувала на підтримку козацтва.
Митрополит Й. Борецький великі надії у справі відродження православної церкви покладав на освіту і книговидання, що відповідало його попередній просвітницькій діяльності: ще 1615 р. постала Київська братська школа, першим ректором якої він був. Фундаторкою Київської братської школи була Галшка (Єлизавета) Гулевичівна.
Уявний портрет Галшки Гулевичівни на конверті. Художник О. Штанко
Як організатор і покровитель Київської братської школи, Й. Борецький підтримував її власним коштом. Він згуртував навколо себе талановитих учених, письменників, просвітителів, зокрема М. Смотрицького, П. Могилу, Л. Зизанія, Є. Плетенецького. Близькими сподвижниками митрополита були козацькі керманичі Петро Конашевич-Сагайдачний, Михайло Дорошенко, Оліфер Голуб.
• Що визначало становище православної церкви після Берестейської унії? Чому постала потреба висвятити митрополита і єпископів? Якою була роль козацтва у відновленні прав православної церкви? Чим уславився Й. Борецький?
• Прочитайте уривки з джерел. Прокоментуйте, про які реалії тогочасного життя йдеться в тексті 1. Чому сучасник так гостро оцінює ситуацію? Які загрози для Речі Посполитої він убачає в релігійному протистоянні? Визначте, у якому році було написано цитований у тексті 2 твір. Про які утиски йдеться в документі? Чому українці прагнули відродити вищу православну ієрархію? Чому противники відродження єпископату звинувачували православну церкву в заколоті та бунтарстві?
1. Рану в серце Вітчизни нашої завдає той, хто ламає право і розриває згоду між народами, з яких складено Річ Посполиту Польську, - він Вітчизну в серце забиває. Така й оце колотнеча, яку почали з народом руським, братами й кревними нашими, вона ніби рана в серце, котра, хоч би й найменша була, приносить смерть. Одну частину справи розумію, а другу частину, хоч про неї постійно мислю, утямити не можу. Бо знаю добре про те, що з ними діється, почавши від Брестського з’їзду (З «Роздумів про народ руський» Яна Щенсного-Гербута, старости вишницького та мостицького).
2. Упродовж останніх двадцяти п’яти літ нам не вдається досягти справедливості святої й забезпечити мир релігії нашій від тих великих насильств, утисків і правопорушень, які над нами чиняться. Що далі, то гірші й тяжчі переслідування, зловмисні обвинувачення та обмови доводиться нам зносити від противників наших... Не є гріхом, не є зневаженням прав, не є образою королівської гідності... не є бунтом, не є зневаженням зверхності, не є криміналом, не є шпигунством, ані зрадою, ані змовою з ворогами коронними, що ми, за поміччю Духа Святого, маємо посвячених митрополита й єпископів (З «Протестації» Нова Борецького).
2. Якими були заходи митрополита Петра Могили для впорядкування церковного життя?
Обраний у 1632 р. польський король Владислав IV підписав «Пункти для заспокоєння руського народу», за якими православному населенню Речі Посполитої повертали втрачені після Берестейської унії права, зокрема право мати свого митрополита та єпископів, умови розв’язання суперечок між православними та греко-католиками стосовно церков і земель тощо. Незабаром наступника Й. Борецького Ісаю Копинського, якого не визнавала влада, було усунено, а митрополитом обрано Петра Могилу.
Портрет Петра Могили. Невідомий художник. XVIII ст.
Новий очільник православної церкви рішуче заходився оновлювати церковне життя. Поліпшенню становища церкви, за задумом П. Могили, мало сприяти ревне дотримання церковних правил. З цією метою запроваджено постійний нагляд за духівництвом та порядком богослужінь. До обов’язків священників додавалося проголошення по неділях і святах виховних проповідей для парафіян. П. Могила докладав зусиль, аби обмежити право магнатів утручатися в церковні справи на території своїх маєтків. Прагнув він також піднести й роль митрополита. Було створено і схвалено всіма патріархами «Православне ісповідання віри» - стислий виклад основних положень православ’я.
Заходи митрополита передбачали збільшення кількості й оновлення змісту церковних книжок. Провідним осередком книговидання стала друкарня Києво-Печерської лаври. Щоб зробити православну церкву ближчою народові, П. Могила запровадив у богослужінні українську мову замість церковнослов’янської. Його клопотаннями церкві поверталося майно й землі. Митрополит опікувався відновленням духовних святинь православ’я: за його ініціативи реставровано Софійський собор, церкву Спаса на Берестові, Михайлівський собор Видубицького монастиря, досліджено руїни Десятинної церкви.
Церква Спаса на Берестові в Києві. Сучасна світлина
Восени 1631 р. за сприяння П. Могили в Києві виникла Лаврська школа. Незабаром її об’єднали з Київською братською, і заклад почав діяти у вересні 1632 р. як колегія. Київська колегія (незабаром Києво-Могилянська академія) була вищим навчальним закладом, де мала змогу отримувати освіту молодь не тільки з України, а й з інших країн Східної Європи та православного світу. Повний курс навчання в академії тривав 12 років, у ній було вісім класів, а кількість предметів перевищувала 30. Основу навчальних предметів становили «сім вільних наук». У перших чотирьох класах академії ґрунтовно вивчали мови: літературну староукраїнську, церковнослов’янську, грецьку, латинську й польську. Усі вищі науки в Києво-Могилянській академії викладали, як і скрізь у Західній Європі, латиною. Проте дбали в академії і про належне знання української мови: саме наукова та мистецька діяльність викладачів та студентів академії сприяла розвиткові літератури староукраїнською мовою. У творчості вихованців академії, зокрема, розквітла поезія, зародилася шкільна драма, яка поклала початок розвиткові української драматургії. У першій половині XVII ст. виник український мандрівний ляльковий театр - вертеп, першими авторами і виконавцями вистав якого були студенти. Прикметно, що головним і найпопулярнішим героєм вертепних драм був Запорожець - лялька більша і рухливіша за інших. Запорожець у всіх сценках виступав переможцем. Вихованці Києво-Могилянської академії закладали школи, обдаровували бібліотеки, чим сприяли культурному поступові.
Києво-Могилянська академія мала непросту долю, про що довідаєтеся на уроках завершального розділу підручника. А відродився славетний університет в 1991 р.
Гравюра майстра Іллі «Тайна хрещення» з «Требника» Петра Могили - книги, яка містила тексти молитов і священнодійств під час обрядів хрещення, шлюбу, відспівування померлих, освячення житла, плодів тощо, тобто треб. 1646 р.
• Позначте на лінії часу дату обрання П. Могили митрополитом. Скільки років минуло до цієї події від Берестейської унії? До яких заходів удався П. Могила задля оновлення церковного життя? Коли та за яких обставин постала Києво-Могилянська академія? Яка роль цієї вищої школи в розвиткові культури?
• Прочитайте замітку на с. 94 та прокоментуйте факти, що справили на вас найбільше враження. Чи мають підстави сьогоднішні студенти Національного університету «Києво-Могилянська академія» пишатися засновником своєї alma mater? На прикладі постаті П. Могили поміркуйте про роль особистості в історії. Спираючись на матеріали параграфа, схарактеризуйте митрополита П. Могилу як людину та історичного діяча.
Розбудову Київської академії Петро Могила вважав найважливішою справою свого життя. Він усіляко дбав про її матеріальне забезпечення. Коштом Могили було збудовано нову кам’яну школу з церквою Святих Бориса і Гліба, першу бурсу для бідних студентів. Петро Могила відписав на академію лаврські землі, свій хутір, за королівським привілеєм провів на територію академії водогін. Промовистим є той факт, що саме академії Петро Могила заповів більшу частину свого майна - власні села та хутори, належні йому будинки, 65 тис. золотих готівкою та під заставою, родинний срібний посуд, митрополичий одяг, митру, оздоблену перлами й коштовним камінням із родинного спадку, а також бібліотеку з 2131 книгою.
• Прочитайте уривок з джерела. Яка риса буденного життя українців привернула увагу мандрівника-чужинця? Поділіться припущеннями, на що вказує вживання в тексті прикметника «козацька».
По всій козацькій землі ми помітили прекрасну рису, що нас дуже здивувала: всі вони (мешканці), крім небагатьох, навіть більшість їхніх жінок і дочок, уміють читати і знають порядок церковних служб та церковні співи; крім того, священники навчають сиріт та не дозволяють, аби вони тинялися неуками по вулицях... Кожне місто має близько 40, 50 і більше тисяч душ; але дітей більше, ніж трави, і всі вміють читати, навіть сироти (Зі щоденника Павла Алеппського, 1654 р.).
• Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/ieUzNBzY або кодом, перегляньте відео про створення та перші роки діяльності Києво-Могилянської академії. Складіть за змістом сюжету ланцюжок запитань, які починаються словами «хто», «що», «коли», «де», «як», «навіщо», «чому». Обговоріть запитання і відповіді на них у загальному колі.
• Які історичні факти з викладених у параграфі підтверджують тезу про перетворення козацтва наприкінці XVI - на початку XVII ст. на провідну суспільну силу? Чому став можливим його вплив на церковне та культурне життя?
- 1. Розташуйте події в хронологічній послідовності: а) початок діяльності братської школи в Києві; б) затвердження польським сеймом «Пунктів для заспокоєння руського народу»; в) обрання православним митрополитом Й. Борецького.
- 2. Які факти підтверджують участь українського козацтва в суспільному житті кінця XVI - початку XVІІ ст.?
- 3. У чому полягало значення діяльності П. Могили?
- 4. Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/aezQKGmx або кодом та виконайте завдання онлайн.
