Історія України. Повторне видання. 8 клас. Власов (2025)
§ 16. Походи козаків першої чверті XVII ст.
Роздивіться ілюстрацію та прочитайте коментар до неї. Про що свідчить факт зображення морської битви за участю козацького флоту на гравюрі в тогочасній книжці? Що довідалися про військову майстерність козаків під час морських походів на попередніх уроках? Поділіться припущеннями, чим зумовлені міркування П’єтро делла Валле, уривок з праці якого подано в коментарі, про морські експедиції козаків.
Здобуття Кафи запорожцями. Гравюра з книги «Вірші на жалісний погреб...». 1622 р.
Це перше зображення воєнної події в українській друкованій книжці. На другому плані гравюри - мури турецької фортеці Кафи. На першому - козацькі човни, що атакують турецькі галери. Зображений сюжет відповідав реаліям того часу, про що італійський мандрівник, письменник П’єтро делла Валле у своїй праці «Подорожі», що вийшла друком у 50-х роках XVII ст. у Римі, залишив таке свідчення: «Турки не мають на Чорному морі жодного міста, що його не взяли б козаки... В усякому разі, вони зараз на Чорному морі є такою значною силою, що коли додадуть більше енергії, то цілком контролюватимуть... Після серйозних роздумів про їхній стан, про їхні політику й звичаї я не маю сумніву щодо того, що із часом вони створять могутню республіку, бо, на мою думку, навіть уславлені спартанці, не кажучи вже про сицилійців, карфагенян і навіть римлян, не починали так знаменито і вдало».
1. Чим уславив своє ім’я гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний?
На перші два десятиліття XVII ст. припали особливо вдалі морські походи козаків на турецькі фортеці. Тому про ті часи говорять як про добу героїчних морських походів козацтва. Козаки на своїх чайках атакували турецькі фортеці - Очаків, Аккерман, Кілію, Ізмаїл у Північному Причорномор’ї, Кафу в Криму, Варну в Болгарії, Синоп і Трапезунд у Туреччині й навіть околиці її столиці - Константинополя. Приміром, улітку 1606 р. запорожці завдали удару одночасно по трьох фортецях - Аккерману, Кілії, Варні. Справжнє потрясіння султанського двору спричинила морська експедиція козаків 1614 р.
Флотилія чайок перетнула Чорне море. Висадившись під Трапезундом, козаки переможним походом пройшли по турецькому узбережжю, здобули Синоп, знищили гарнізон фортеці, арсенал, спалили місто й кораблі турків. Навесні наступного року на 80 чайках запорожці рушили тепер уже на турецьку столицю, де завжди, крім флоту, стояла султанська гвардія в 30 тис. вояків. Козаки спалили портові споруди й повернули назад. Найпотужнішого удару козаки на чолі з Петром Конашевичем-Сагайдачним завдали 1616 р., коли було здобуто Кафу та визволено кілька тисяч бранців.
Запорозькі чайки атакують турецькі галери в Чорному морі. Малюнок 1636 р. Експонат національної бібліотеки Великої Британії (Лондон)
Початок гетьманування П. Сагайдачного припав на 1616 р. На гетьманство його обирали кілька разів. Усупереч численним домовленостям із польським урядом, які забороняли козакам здійснювати походи проти османів, П. Сагайдачний ініціював нові атаки, що загострило відносини між Османською імперією та Річчю Посполитою аж до стану війни. Така ситуація була на користь козацтву: за умов постійної загрози з боку Туреччини Річ Посполита не наважувалася знищити козацтво - свого військового союзника.
Беручи активну участь у тогочасній європейській політиці, наприклад підтримуючи наміри польського королевича Владислава здобути корону Московської держави, гетьман на початку літа 1618 р. повів 20-тисячне козацьке військо на Москву. Очевидець подій, польський військовик і дипломат Якуб Собеський так розповів про той похід: «Конашевич надзвичайно спритно, страшенно збентеживши ворога, злучився з Владиславом під самою Москвою, столицею держави. Проніс переможні корогви свої безмежними просторами, спустошив вогнем і мечем недружні землі, обернувши в сумні руїни такі незвичайні, сильні своєю позицією та залогами міста, як Єлець, Шацьк, Ливни, Калуга».
Незабаром московський уряд уклав мирну угоду з Річчю Посполитою, яку було підписано у грудні 1618 р. у с. Деуліно. За угодою, перемир’я між двома державами укладалося на 14,5 років; Владислав відмовлявся від своїх прав на московський престол, Польща отримала Смоленщину й Чернігово-Сіверщину, де було створене Чернігівське воєводство.
Портрет Петра Конашевича-Сагайдачного. Художник Г. Васько. Середина XIX ст.
Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний (1577-1622). Справжнє прізвище Конашевич. Сагайдачний - це прізвисько, що походить від слова «сагайдак» - таку назву мали шкіряна сумка або дерев’яний футляр для стріл, а також лук. Прізвисько Сагайдачний Петро Конашевич отримав за майстерну стрільбу з лука. Народився він у сім’ї дрібного українського православного шляхтича. Отримав початкову домашню освіту, а згодом навчався в Острозькій академії та Львівській братській школі. Наприкінці XVI ст. подався на Запорожжя, де швидко здобув авторитет. Брав участь у багатьох походах козаків, а незабаром став їх очолювати. Він здобув заслужену шану сучасників. «Був то чоловік великого духу, що сам шукав небезпеки, легковажив життям, у битві був першим, коли доводилося відступати - останнім...» - повідомляє про нього тогочасне джерело. Помер від поранення, отриманого під час Хотинської битви 1621 р.
• Чому козацькі морські експедиції перших десятиліть XVII ст. називають добою героїчних походів? У яких напрямках козаки здійснювали походи на турецькі володіння? Чому похід на Москву вважають виявом дипломатичного хисту гетьмана П. Сагайдачного? Якими були результати походу? Як участь козаків вплинула на кампанію 1618 р.? На підставі інформації в підручнику складіть план характеристики П. Сагайдачного як людини та історичного діяча.
• Попрацюйте з історичною картою. 1. Які українські землі належали до складу Речі Посполитої в першій половині XVII ст.? 2. Які терени охоплювали Османська імперія та її васали? 3. Які турецькі міста-фортеці Північного Причорномор’я та Криму були плацдармом для нападу на українські землі? 4. На які фортеці здійснювали походи козаки в першій чверті XVІІ ст.? Яке нове воєводство виникло у складі Речі Посполитої на українських землях у першій половині XVII ст.?
Українські землі в першій половині XVII ст.
2. Якою була роль козаків у Хотинській війні?
У вересні 1620 р. Річ Посполита вдерлася на територію Молдовського князівства (васала Османської імперії) з метою встановити над ним контроль. Зазнавши поразки від османів у битві під Цецорою (нині Румунія), Польща захопила Хотин. У відповідь османи розпочали підготовку до воєнних дій. Готувалася до нової сутички й Річ Посполита.
У червні 1621 р. на р. Мокрий Кагарлик на Київщині відбулася спільна рада реєстрового й нереєстрового козацтва (загалом близько 50 тис. осіб), на якій розглядали пропозиції польського сейму про участь козаків у війні проти Османської імперії. Крім козаків, у ній узяли участь нещодавно висвячений митрополит Йов Борецький, майже 300 священників, 50 ченців.
Козацька рада ухвалила виступити спільно з поляками за умови виконання польським урядом низки вимог, зокрема визнання прав козацтва, розширення реєстру, дотримання релігійної рівноправності, підтримки відновленої церковної ієрархії. Ці умови мало повідомити королю козацьке посольство, очолене П. Сагайдачним. Командувати 45-тисячним козацьким військом рада доручила Якову Бородавці, обравши його гетьманом. Тим часом під Хотин зійшлися 43-тисячна польсько-литовська й 160-тисячна турецько-татарська армії. Польське командування з нетерпінням чекало на козацькі загони. «А тут пройшла чутка, - писав учасник подій польський комісар Якуб Собеський, - ніби запорожці взагалі не прийдуть. Розпач був на обличчях солдат і старшин: голови схилилися, почулося тихе дорікання, коли сумна новина передавалася по наметах». На початку вересня козацьке військо об’єдналося із союзниками.
Незабаром з Варшави прибув П. Сагайдачний. У результаті змови Я. Бородавку та 80 його прибічників було страчено; новим гетьманом було обрано П. Конашевича-Сагайдачного. Під його керівництвом козаки відбили дев’ять штурмів, здійснили серію нічних атак на турецькі позиції.
Хотинська фортеця. Сучасна світлина
Битва під Хотином. Художник П. Снаєрс. Середина XVII ст.
Битва під Хотином не виявила переможця. Польська сторона ініціювала перемовини, які завершилися укладанням мирного договору. За однією з його умов польський уряд зобов’язувався ліквідувати Запорозьку Січ. Тож хоч козацькі підрозділи врятували союзницьку армію від поразки, утім результат війни був не на їхню користь. За участь у війні кожен козак отримав платню в розмірі 1,5 злотого, натомість польський жовнір - 20 злотих.
• Як відбувалася та чим закінчилася Хотинська війна? Якими були її наслідки? Завдяки чому козаки мали вирішальний вплив на перебіг битви? Як була пов’язана участь козацтва у Хотинській війні з виборюванням ними станових прав? Як у тих подіях виявив свій державницький хист П. Сагайдачний?
• Прочитайте уривки з джерел. 1. Які події описує кожен з уривків? 2. Які рядки в уривкові з листа свідчать про дипломатичні заходи П. Сагайдачного й козацького посольства у Варшаві? 3. Як у цьому джерелі схарактеризовано роль українського козацтва в політичному житті тих часів? 4. Яка роль, за визнанням сучасника, належала українським козакам на чолі з гетьманом П. Сагайдачним у битві під Хотином 1621 р.? 5. Чому перемога під Хотином принесла козацтву славу «рятівника християнської цивілізації»?
1. Серед католиків, у тому числі й церковників, не бракує впливових осіб, які є покровителями членів козацького посольства, з огляду на теперішню загрозу війни з турками. А згаданий Сагайдачний відкрито заявляє, що королівство не одержить ні найменшої допомоги від жодного козака і від більшої частини схизматиків, якщо ці їхні вимоги не будуть вислухані. З іншого боку, багато з цих сеньйорів не тільки вважає, що було б величезною шкодою втратити допомогу козаків, військо яких вихваляють як більш боєздатне і краще організоване, ніж те, яке очолює коронний гетьман, але й підкреслюють небезпеку, що ці козаки не будуть битися проти турків, і тому говорять, що в цей момент необхідно піти на поступки козакам так, щоб вони залишилися вдоволені (З листа католицького єпископа Франческо Чіріолі, липень 1621 р.).
2. Коронний гетьман Ян-Кароль Ходкевич, верхи на коні, стояв біля свого шанця, коли примчав гонець зі звісткою, що козаки з кількома польськими загонами захопили вже табір Османа і що для остаточної перемоги бракує тільки підмоги, про яку особисто просив Сагайдачний обох гетьманів. Однак наближався захід сонця, і Ходкевич не ризикнув на ніч зав’язати битву... Після несподіваного вторгнення запорожців у табір Османа турків охопила паніка: люди всіх звань і станів були в невимовній тривозі, а сам Осман, який так недавно гадав, що нема на світі нікого могутнішого за нього, тепер на власні очі бачив усю непевність свого становища (Із мемуарів Якуба Собеського «Хотинська війна»).
• Роздивіться ілюстрації, прочитайте коментарі до них та замітку. У чому цінність книжки, про яку довідалися, як історичного джерела? Що визначає її мистецьку унікальність? Якими деталями на підставі прочитаного варто доповнити характеристику гетьмана як історичного діяча?
На похороні Конашевича-Сагайдачного двадцятеро учнів Київської братської школи виголосили вірш, який вони склали з ректором школи Касіяном Саковичем. Хоча твір Саковича пов’язаний із сумною подією, проте його провідний мотив - життєствердний. «Вірші на жалісний погреб...» - то не оплакування, а хвала «зацне сильному запорозькому рицарству» і славному гетьманові:
На безсмертну заслужив славу, наш гетьмане!
Ні, вона у забутті, певно, не постане;
Поки Дністер і Дніпро многорибні плинуть,
Доти справи всі твої славно будуть линуть.
Не впадеш у глибину безличну,
Не загинеш у літах - маєш славу вічну!
Портрет гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного на коні. Гравюра з книги «Вірші на жалісний погреб...». 1622 р.
Твір Саковича вийшов окремою книжкою, ілюстрованою трьома гравюрами, на яких зображено герб Війська Запорозького, портрет гетьмана на коні та взяття Кафи. Звитяжні вчинки П. Конашевича-Сагайдачного автор порівнював з подвигами античних героїв, провіщаючи небіжчику вічну славу.
Зображення гетьмана було одним із ранніх портретів у гравюрі. Воно дає змогу краще уявити його зовнішність в останні роки життя. Гравюра багата на деталі, які свідчать про український костюм XVII ст. (гетьман у жупані - приталеному верхньому одязі з дорогої тканини, поли якого сягали нижче колін), козацькі клейноди (гетьманська булава), зброю (шабля, сагайдак), шляхетський герб гетьмана.
Герб Війська Запорозького. Гравюра з книги «Вірші на жалісний погреб...». 1622 р.
• Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/6eUzEKgG або кодом, перегляньте відео про перебіг Хотинської битви. Які деталі в сюжеті вразили найбільше? На підставі тексту підручника та матеріалів відео складіть план розповіді про участь козацького війська в тій грандіозній битві.
• Висловіть своє ставлення до подій «доби героїчних походів» у вірші-сенкані, дібравши для другого рядка 2-3 прикметники, що її характеризують; для третього рядка - 3 дієслова. У четвертому рядку запишіть речення, що найповніше передає суть доби. У п’ятому рядку наведіть влучний синонім до поняття «доба героїчних походів».
- 1. Розташуйте події в хронологічній послідовності: а) Хотинська війна; б) похід 20-тисячного козацького війська П. Конашевича-Сагайдачного до Московії на допомогу королевичу Владиславу; Деулінське перемир’я; в) козацьке повстання під проводом М. Шаули та С. Наливайка.
- 2. Чим були спричинені морські походи козаків перших двох десятиліть XVII ст.? Якими були їхні наслідки?
- 3. У чому полягало історичне значення діяльності П. Конашевича-Сагайдачного?
- 4. Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/3ezQKyoU або кодом та виконайте завдання онлайн.
