Історія України. Повторне видання. 8 клас. Власов (2025)

§ 15. Реєстрове козацтво. Козацькі повстання кінця XVI ст.

Роздивіться ілюстрацію та прочитайте коментар до неї. Про які деталі облоги козацького табору розповідає польський хроніст? Чи немає суперечностей між фрагментом джерела та малюнком табору на Солониці? Що, на вашу думку, дало змогу повстанцям два тижні боронити табір? Що спричинило їхню поразку? Як автор джерела ставиться до повстанців? (Свою думку підтвердіть рядками з тексту.) Чим зумовлено і про що свідчить таке його ставлення? Поділіться припущеннями, як розгортатиметься соціальний конфлікт у Речі Посполитій, виявом якого є описані події.

Козацький табір на р. Солониці 1596 р. (реконструкція)

Польський хроніст Йоахим Бєльський про облогу табору на Солониці: «Козаки отаборилися в чотири ряди возів і навколо облаштували рів і вал, аж возів видно не було; у брамах насипали високі горби, на яких мали гармати, а потім посеред табору збудували високі зруби й між ними землю насипали, щоб із них далі влучали гармати. Отже, нашим важко було заподіяти штурмом. Вони лише на них звідусіль нападали й звідусіль їм дошкуляли, так що ні худоби, ні коней не могли вони нікуди на випас випустити і через те помирали з голоду...

Козаки, неминучу загибель свою бачачи, хотіли видати проводирів своїх - Шаулу, Шостака та Наливайка. Але Наливайко, помітивши це, почав із полком своїм чинити їм опір; потім майже на присмерку зчинився серед них великий гамір, аж у нашому обозі було чути. Козаки, схопивши Наливайка в рові при спробі втекти, видали його й самі привели до гетьмана коронного; другого дня хотіли вони видати й інших, а також віддати гармати й хоругви, скласти зброю й принести присягу, аби їх від страти звільнили. Та не схотів гетьман їм обіцяти... Наші одразу кинулись на них, так що не змогли вони ні вишикуватися, ні взятися до зброї...».

1. Що свідчило про зростання ролі козацтва в житті України?

Наприкінці XVI ст. козацтво ставало чисельнішим, розширювало терени свого впливу та домагалося визнання з боку польської влади. Зазнало воно й внутрішнього розшарування - з’явилася козацька верхівка, заможний прошарок. Зростав військовий досвід козаків, удосконалювалася їхня організаційна структура. Цьому сприяла постійна участь у воєнних кампаніях, зокрема у складі європейських армій. Наприклад, українські козаки брали участь разом з польськими військами в Лівонській війні проти Московії, ходили походами до Молдовського князівства. Унаслідок походу 1577 р. запорожець Іван Підкова захопив престол у Яссах та став молдовським господарем. Такий перебіг подій непокоїв уряд Речі Посполитої. Ні польський король Стефан Баторій, ні османський уряд не підтримали І. Підкову в його боротьбі проти інших претендентів на молдовський престол. Тому, незважаючи на перемогу, він вирушив до України, де його незабаром схопили та стратили польські можновладці.

Водночас, убачаючи в українському козацтві неабияку військову потугу, польський уряд прагнув залучити козаків на державну службу для захисту південно-східних кордонів. Перші такі спроби сягають 1524 р., однак за браком коштів цього не вдалося зробити. У 1572 р. польський король Сигізмунд II Август видав універсал, за яким на службу взяли 300 козаків. Велися переговори про надання цим козакам-найманцям «прав і вольностей», однак згоди тоді не досягли. Залучення запорожців на державну службу передбачало встановлення над ними контролю, який мав би обмежити вплив козацтва на українське суспільство та запобігти загостренню відносин Речі Посполитої з Османською імперією та Кримським ханством.

Піший козак реєстрового полку. Художник С. Шаменков

Плани польського уряду щодо козацтва почали втілюватися в життя за часів короля Стефана Баторія. Не останню роль у цьому зіграв молдовський похід козаків на чолі з І. Підковою. Щоб не допустити повстань проти влади, король 1578 р. здійснив так звану козацьку реформу. 500 козаків, найнятих на службу, внесли до спеціального списку - реєстру. Саме тому їх почали називати реєстровцями. Реєстровим козакам передали у володіння м. Трахтемирів поблизу Канева, а також Зарубський монастир. У ньому розмістили арсенал та шпиталь для поранених і літніх козаків. Реєстровці одержали кілька гармат, корогву (прапор), литаври, печатку з гербом. Уряд Речі Посполитої надав реєстровцям право на незалежність від місцевої адміністрації, звільнив їх від державних податків і повинностей, окрім військової. Вони підпорядковувалися своїй старшині, мали окремий суд, право на земельні володіння та дозвіл на промисли й торгівлю, а також одержували платню грішми.

Реєстрове козацтво - частина українського козацтва, яка перебувала на військовій службі в Речі Посполитій та була занесена до списку - реєстру.

Панорама Трахтемирова. Гравюра XVII ст.

Надання реєстровим козакам певних прав і привілеїв означало визнання польською владою українського козацтва окремим соціальним станом. Тих козаків, які продовжували жити на території Запорозької Січі, стали називати низовими, тобто такими, що мешкають у пониззі Дніпра.

• Які причини створення реєстрового козацького війська? Які воно мало права? Про що свідчить обмежена кількість реєстровців? Чому створення реєстрового козацтва свідчило про визнання польською владою українського козацтва як стану?

• Прочитайте уривок з джерела. Які повноваження надала сеймова ухвала коронному гетьманові у відносинах із запорожцями? У чому вбачаєте обмеження прав запорожців? Навіщо польська влада ініціювала такі заходи?

Відносно тих людей, які перебувають на Низу в Запорожжі: нехай коронний гетьман, зібравши сам особисто або через уповноважених відомості про військо в тих місцях і на тому пограниччі, так впорядкує територію, на якій мешкають ці люди, щоб вони (ті самі або якісь інші, туди приведені) підлягали владі призначеного їм начальника - осілого шляхтича, а також ротмістрів чи сотників з числа шляхти... Усі згадані начальники, старшина і сотники, і, нарешті, кожний рядовий, повинні скласти присягу нам і Речі Посполитій, обіцяючи, зокрема, що вони: ніколи поза волею гетьмана та його уповноважених не переходитимуть кордонів Корони ні водою, ні сушею з метою грабунку і війни із сусідніми державами... не прийматимуть нікого до свого товариства поза волею старшин, а старшина - без дозволу гетьмана. А якщо б якомусь козакові, що перебуває в послушенстві нашого старшого, за порогами будучи виникне потреба повернутися до волості, міста чи маетностей наших шляхетських, тоді він має отримати від старшого листа, у якому повинна бути відмітка адреси поїздки і час повернення (Із сеймової ухвали 1590 р.).

2. Чим спричинені та як розгорталися козацькі повстання 90-х років XVI ст.?

Небажання польського уряду збільшувати реєстр обурювало тих козаків, які опинялися поза ним. Несвоєчасне надання платні й порушення майнових прав реєстровців спричинили їхнє невдоволення. Проти утисків протестували й запорожці. До загострення відносин між урядом Речі Посполитої та Запорожжям призвела ухвала польського сейму 1590 р., за якою король отримував право роздавати шляхті й магнатам «українські пустки» за Білою Церквою, зокрема й землі, якими здавна користувалися козаки. Внутрішньополітичну напруженість в Україні зумовлювало й поширення фільваркової системи господарювання. Узаконення Литовським статутом 1588 р. кріпосного права на території Брацлавського і Київського воєводств зумовило посилення виступів селян і містян, масові втечі населення на Запорожжя.

Перший збройний виступ козаків у боротьбі за станові права - повстання під проводом Криштофа Косинського. Приводом до нього стала суперечка К. Косинського за землю з В.-К. Острозьким та його сином, білоцерківським старостою Янушем. До активних наступальних дій загони К. Косинського вдалися на початку осені 1591 р., захопивши місто Пиків. Незабаром козаки взяли під контроль Білогородку, Чуднів, Білу Церкву, Переяслав. Коли до Білої Церкви підійшов 5-тисячний загін на чолі з Косинським, білоцерківці присягнули йому як гетьманові. Тоді ж склали присягу мешканці Канева, Черкас, Богуслава, Корсуня й Переяслава. Територія козацької вольниці швидко розширилася до прикордонних волинських міст - Костянтинова та Острополя. Київщина та Брацлавщина опинилися в руках повстанців.

На придушення повстання польський уряд скерував у бунтівні райони військо. Наприкінці січня 1593 р. шляхетське військо, очолене В.-К. Острозьким, прибуло до містечка П’ятки на Житомирщині, де стояв табором Косинський. В окремих дрібних сутичках перемагали козаки, проте у вирішальній битві Косинський зазнав поразки. Морози, нестача харчів і зброї змусили козацьке військо відступити за мури міста. За таких обставин Косинський погодився на переговори. Вони завершилися укладенням угоди, за якою повстання припинялося, козаки зобов’язувалися визнати владу короля, а Криштофа Косинського зняти з гетьманства.

Перебіг повстання свідчив як про військову потужність та організованість козацьких виступів, так і про великий вплив козацтва на тогочасне українське життя, особливо в Наддніпрянщині. Успішний похід повстанців спричинив масове покозачення селян і містян, тобто самовільне набуття ними козацьких прав. На захоплених територіях запроваджувався козацький лад: скликалися ради, на яких обирали отаманів і суддів та розподіляли землі, скасовувалися повинності, відбувався вступ до війська.

Покозачення - самовільний перехід представників різних соціальних верств, переважно селян і містян, до козацького стану. Мета покозачення - позбутися залежності, зокрема панщини, долучитися до козацького війська або отримати право вільно працювати на власній землі.

Приводом до нового повстання стала заборона урядом Речі Посполитої козакам самостійно здійснювати походи на молдовську територію. Навесні 1595 р. повстання охопило Брацлавщину, згодом Волинь, а на початку 1596 р. поширилося на більшу частину України, а також на Білорусь. Провідну роль у керівництві цього козацького виступу відіграв Северин (Семерій, Семен) Наливайко. Наприкінці лютого 1596 р. польська армія на чолі з польним коронним гетьманом Станіславом Жолкевським розпочала бойові операції проти козаків. Загони С. Наливайка, М. Шаули, Г. Лободи об’єдналися під Білою Церквою, після чого відбулася битва біля урочища Гострий Камінь, поблизу Трипілля. Переможною вона не стала для жодної зі сторін, бо обидві зазнали серйозних втрат. Вирішальна битва відбулася у травні 1596 р. в урочищі Солониця поблизу Лубен (тепер - Полтавської обл.). Облога табору повстанців тривала два тижні. Повстанці капітулювали 28 травня 1596 р.

Портрет Северина Наливайка. Художниця Н. Павлусенко. 2016 р.

П’ятирічне господарювання козаків «на волості» сприяло масовому покозаченню селян і містян, а отже, різкому зростанню кількості й впливу козацтва.

Волость - територія українських воєводств. В історичних джерелах волостю нерідко називали південні райони Київського та Брацлавського воєводств, що межували із землями Запорозької Січі.

• Схарактеризуйте козацькі повстання кінця XVI ст. за схемою: 1) причини; 2) перебіг; 3) наслідки.

• Спираючись на текст підручника і карту на с. 67, позначте на контурній карті: 1) місто, яке загони повстанців на чолі з К. Косинським захопили першим; 2) міста, які перейшли під контроль К. Косинського згодом; 3) терени та основні географічні об’єкти, де розгорталися козацькі повстання кінця XVI ст.; 4) місця вирішальних битв повстанців із коронним військом. Порівнявши території, охоплені повстаннями, зробіть висновок про те, яке з них було потужнішим і справило більший вплив на українське суспільство.

• Прочитайте уривок з поеми Тараса Шевченка «Іван Підкова», що увійшла до першого видання «Кобзаря» 1840 р. Яким уявляєте козацького керманича на підставі тексту? Як у поезії передано дух козацького побратимства, що визначав життя і побут запорожців? На підставі тексту підручника, поеми Т. Шевченка та додаткової інформації запропонуйте сюжет для історичного коміксу, присвяченого подіям за участі Івана Підкови.

А попереду отаман

Веде, куди знає.

Походжає вздовж байдака,

Гасне люлька в роті;

Поглядає сюди-туди -

Де-то буть роботі?

Закрутивши чорні уси,

За ухо чуприну,

Підняв шапку - човни стали.

«Нехай ворог гине!

Не в Синопу, отамани,

Панове-молодці,

А у Царград, до султана,

Поїдемо в гості!»

«Добре, батьку отамане!» -

Кругом заревіло.

«Спасибі вам!» -

Надів шапку.

Знову закипіло

Синє море; вздовж байдака

Знову походжає

Пан отаман та на хвилю

Мовчки поглядає.

• Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/beUcLuso або кодом, ознайомтеся із сайтом української художниці Наталії Павлусенко, репродукція роботи якої подана як ілюстрація в тексті параграфа. Відвідайте розділ «Портрети» і перегляньте перелік імен діячів, до портретування яких бралася художниця. Роздивіться зображення козацьких керманичів, про яких довідалися на уроках. Чий портрет вам сподобався найбільше? Довідайтеся про історію створення портрета Северина Наливайка. Що слугувало джерелом для створення живописного образу цього діяча? Як ви думаєте, чому художниця обрала за модель для цієї роботи зовнішність сучасного українського воїна?

• Доведіть, спираючись на історичні факти, що наприкінці XVI ст. козацтво перетворилося на провідну суспільну силу.

1. Витлумачте поняття та терміни: реєстрове козацтво, низове козацтво, покозачення.
2. Скільки років минуло від першої згадки про українських козаків у писемних джерелах до козацьких повстань, про які довідалися на уроці?
3. Якими були причини козацьких повстань кінця XVI ст.? У чому полягає їхнє історичне значення?
4. Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/yezQJRrp або кодом та виконайте завдання онлайн.

Зміст