Історія України. Повторне видання. 8 клас. Власов (2025)

§ 14. Побут і військова майстерність українського козацтва

Роздивіться ілюстрації та прочитайте коментар до них на с. 71. Спираючись на зображення та уривок з джерела, схарактеризуйте козацький табір як бойовий порядок козаків. Чому сучасники називали табір «рухомою фортецею»? Які переваги мав козацький табір для ведення бойових дій у степу? Пригадайте відомі вам з курсу історії стародавнього світу інші бойові порядки (наприклад, такі, як македонська фаланга) та поясніть, чому від розвитку військової справи здебільшого залежала доля давніх держав. Які факти з минулого України за середньовіччя та ранньомодерного часу свідчать, що війни і тоді були визначальним чинником перебігу історичних подій?

Французький інженер Гійом Левассер де Боплан, який перебував в Україні під час служби в польській армії протягом 1630-1647 рр., у книзі «Опис України» залишив таке свідчення: «Козаки добре загартовані, легко витримують спеку й холод, спрагу й голод, невтомні в битвах, відважні, сміливі чи, радше, одчайдушні, власним життям не дорожать. ...Найбільше виявляють спритності та доблесті, б’ючись у таборі під прикриттям возів (бо вони дуже влучно стріляють із рушниць, які є їхньою звичайною зброєю), обороняючи ці укріплення... Сотня цих козаків під захистом табору не побоїться ні тисячі поляків, ні кількох тисяч татар».

1. Що визначало життя і побут козаків-січовиків?

Поєднання в особі козака хлібороба та воїна-захисника визначило спосіб життя, побут, козацькі звичаї і традиції. Козаком міг стати будь-хто, але за неодмінної умови - сповідування православ’я чи добровільного навернення до нього. Приставши до козацького товариства, кожен мусив дотримуватися неписаних правил. Серед них найперший - закон козацького побратимства. Козацьку взаємоповагу та товариськість утілено в традиційних звертаннях: пане-брате, панове-товариші тощо. Найтяжчою на Запорожжі була кара за злочини, заподіяні членам товариства.

Видатним дослідником козацького побуту був український історик Дмитро Яворницький. Він, зокрема, докладно описав, як відбувалися козацькі ради: «За простими козаками на площу вступала січова старшина, після військової старшини тридцять вісім курінних отаманів і кілька чоловік військових “службовців”. Уся старшина була з непокритими головами, без шапок, бо на той час ішла на площу, наче на судне місце. Перед початком самої ради на площу виходив настоятель січової церкви й правив молебень. Після закінчення служби кошовий отаман оголошував товариству мету скликання ради: “Панове-молодці! Тепер у нас новий рік; треба нам, за давнім нашим звичаєм, розділити між товаришами всі ріки, озера, урочища, звірині лови й рибні місця”. “Та треба, треба! Будемо ділити, як споконвіку в нас узвичаєно - жеребкуванням”. Після таких слів уперед виступав військовий писар, який наперед розписував за куренями всі угіддя на маленьких папірцях, клав їх до шапки й пропонував курінним отаманам підходити до шапки й розбирати папірці. Отамани підходили й розбирали, писар зачитував, і що якому куреню діставалося, тим він і володів протягом року до нового поділу».

Про деталі козацького побуту дослідники довідуються і з уснопоетичних творів (переказів, козацьких та історичних пісень, дум), і зі свідчень чужинців. Наприклад, згадуваний вище Гійом Левассер де Боплан розповідав: «...серед козаків трапляються знавці всіх ремесел, необхідних людині: теслі для будівництва жител і човнів, стельмахи, ковалі, зброярі, кожум’яки, лимарі, шевці, бондарі, кравці та інші. Вони дуже добре виготовляють селітру, якої вельми багато на цих землях, і роблять з неї чудовий гарматний порох, їхні жінки прядуть льон і вовну, роблять з них полотно й тканини для щоденного вжитку. Всі вони добре вміють обробляти землю, сіяти, жати, випікати хліб, готувати всілякі м’ясні страви, варити пиво, хмільний мед, брагу, оковиту тощо... А взагалі, треба визнати, що всі вони розуміються на багатьох ремеслах, хоча одні вправніші в якомусь фаху, ніж інші; трапляються й такі, що мають більш широкі знання, ніж загал».

Багато свідчень про козаків містять щоденникові записи та дорожні нотатки мандрівників. Австрійський імператор у лютому 1594 р. відправив до Січі посольство Еріха Лясоти, мета якого - залучити козаків до спільної боротьби проти Османської імперії та Кримського ханства. Про перебування в Україні Лясота розповів у своєму «Щоденнику». Проїжджаючи козацькою землею, Лясота бачив «дуже гарні великі родючі поля й ґрунти, на яких тут і там видно багато дивних малих будинків із бійницями, куди втікають селяни, коли раптово стається напад зі степу, і там обороняються; тому кожен мешканець, ідучи в поле, вішає на плече рушницю, а до боку шаблю чи тесак; напади такі часті, що спокою від них майже ніколи немає... Я гадав, що ця війна проти турків триватиме не рік чи два, тому не вважав за слушне втрачати таких хоробрих і відчайдушних людей, які змолоду вправляються у військовому мистецтві та добре знають цього ворога, тобто турків і татар (з якими вони майже щодня стикаються). До того ж, це військо утримати легше, ніж військо іншої нації, бо на їхніх начальників не треба витрачати особливих коштів (які звичайно становлять значну суму). Крім того, вони мають власну зброю та боєприпаси, до яких не треба замовляти й утримувати спеціально гармашів, бо багато хто з них сам уміє з ними обходитися».

• Які особливості козацького побуту зумовлено тим, що козацтво формувалося з представників різних суспільних груп? Як козацькі звичаї та традиції свідчать про причини виникнення козацтва? Про які ремісничі спеціальності йдеться в уривкові з книжки Боплана? Як можна пояснити той факт, що козаки зналися на багатьох ремеслах? Чому, за свідченням Лясоти, українські селяни мусили виходити в поле зі зброєю? У чому австрійський посол убачав переваги запорозького козацтва над іншими арміями?

• Прочитайте уривки з книжки Гійома Левассера де Боплана. Що довідалися з них про риси вдачі українських козаків? Як вони зумовлені способом життя? Як і на підставі яких фактів автор характеризує козаків? Спираючись на інформацію в параграфі, свідчення джерел та на відомості про українських козаків, отримані на інших шкільних уроках або з художньої літератури, складіть перелік рис, які визначають козацький характер. Як ви розумієте цей сталий вислів? Чи властивий, на вашу думку, козацький характер сучасним захисникам України?

1. ...Козаки належать до грецької віри, яку називають руською; дуже шанобливо дотримуються релігійних свят і постів...

2. Вони кмітливі й проникливі, дотепні й надзвичайно щедрі, не побиваються за великим багатством, зате дуже люблять свободу, без якої не уявляють собі життя. Задля цього так часто бунтують та повстають проти шляхтичів, бачачи, що їх у чомусь утискають. Таким чином, рідко коли минає сім чи вісім років, щоб вони не бунтували чи не піднімали повстання проти панів.

3. Козаки високі на зріст, вправні, енергійні, люблять ходити в гарному одязі... відзначаються міцним здоров’ям і навіть не хворіють... Мало хто з козаків умирає від недуги, хіба що в глибокій старості, бо більшість з них гине на полі слави.

2. Як розвивалося військове мистецтво козацтва?

Уміння творчо і майстерно застосовувати зброю, планувати і здійснювати воєнні операції, залучаючи досвід попередників та супротивників, визначають як військове мистецтво. Розвиток військової справи в козаків засвідчений оригінальною стратегією та тактикою, вправністю, винахідливістю та звитягою на полі бою, що підтверджують тогочасні історичні джерела. Показово, що вояцький вишкіл козаків високо оцінювали чужинці.

Тактика (з грец. мистецтво командування військом) - наука про підготування, організацію і ведення бою.

Стратегія (з грец.) - теорія і практика ведення війни, воєнних кампаній і великих бойових операцій.

Козацька стратегія мала яскравий наступальний характер. У бою козаки прагнули оточити ворога, застосовувати складний тактичний маневр (так у військовому мистецтві називають сплановане і передбачене завчасно переміщення військ під час бою) охоплення противника з флангів і виходу йому в тил.

Гучної слави зажила козацька піхота - основний рід козацького війська. На відміну від піхотних підрозділів тогочасних європейських армій, що виконували завдання лише за підтримки кінноти, вона завжди діяла власними силами. Стріляла тільки перша лава, друга подавала, а третя заряджала рушниці. Під час особливо жорстоких битв козацьке військо могло змішуватися з ворожим. Такий бій козаки називали галасом.

Найоригінальнішим і найпопулярнішим серед козаків був бойовий порядок, що називався табором. Табір козаки застосовували на марші, в обороні й наступі. Його будували з возів, скріплених ланцюгами в кілька рядів та вилаштуваних прямокутником, півмісяцем або ж овалом. Наперед виводили три-чотири гармати, з боків - по одній, позаду - дві. Військо перебувало в середині укріплення. Наступаючи на ворога, піхота виходила назовні, але в разі небезпеки поверталася в захисне кільце. Під прикриттям табору козаки могли долати степом сотні кілометрів.

Рушниця та пістоль

Чати над Дніпром. Художник Ю. Брандт. 1878 р.

У запорозькому війську були сторожова служба і дозір. Козацькі розвідувально-сторожові підрозділи розташовувалися в земляних або дерев’яних укріпленнях на кордонах українських земель. Для спостереження за місцевістю козаки також використовували давні кургани або насипали свої. Винаходом козацтва була система димової сигналізації, що сповіщала населення про наближення нападників.

Запорожці були великими майстрами артилерійської справи. Вони віддавали перевагу легким гарматам, що давали змогу вільно маневрувати під час бою. Гармати були незамінними за навального козацького наступу. Для штурму козаки використовували різноманітні укриття, зокрема гуляй-городи - спеціальні пристрої з дерев’яних щитів на колесах або полозах з отворами для рушниць і гармат.

Серед зброї особливу шану в козаків мали рушниця, спис і шабля. Венеційський посол Альберто Віміна, який побував в українських землях 1650 р., залишив таке свідчення: «Мені доводилося бачити, як козаки кулею гасили свічку, відсікаючи нагар так, наче це зроблено за допомогою щипців».

Козацькі гармати з колекції Вінницького обласного краєзнавчого музею

Козацька зброя з колекції Хмельницького обласного краєзнавчого музею: бердиш (1), мушкет (2), рушниця (3), списи (4)

Військова майстерність козаків повного мірою виявлялася і в морських походах. На Січі взагалі вважали, що справжній козак - лише той, хто випробував себе в морському бою. Козацький флот складався з легких, надзвичайно маневрених човнів - чайок. Чайки рухалися за допомогою або весел, або вітрил, що давало змогу якнайкраще використовувати погодні умови. Перевагою чайок було й те, що вони могли пришвартуватися до будь-якого берега, на відміну від громіздких і неповоротких турецьких галер.

Козацька шабля іранського типу

• У чому виявлялася військова майстерність козаків? Укладіть перелік понять та термінів, про значення яких довідалися. Які з них стосуються військових винаходів козацтва? Яку зброю використовували козаки? Які переваги мали бойові козацькі човни - чайки?

• На підставі уривка з джерела дайте відповіді на запитання: 1. Як козаки готувалися до морського походу? 2. Яким було спорядження запорожців, які брали участь у поході? 3. До яких військових хитрощів удавалися козаки під час морських експедицій?

Коли козаки задумують свій морський похід... вони рушають до Військової Скарбниці, яка є місцем їхнього збору... За пів місяця шістдесятеро з них зведе один човен, бо я вже казав, що вони майстри на всі руки. Отак за два-три тижні мають 80-100 готових човнів... в один човен сідає від 50 до 70 козаків. Звичайно, на їхньому човні є десять-п’ятнадцять весел з кожного боку, і пливуть ті човни швидше, ніж турецькі веслові галери. На човнах також ставлять щоглу, на яку напинають доволі незграбне вітрило, котре розпускають лише в гарну погоду, а за сильного вітру воліють веслувати... Кожен козак озброєний двома рушницями, шаблею. А на кожному човні є також чотири-шість фальконетів (невеличких гармат), необхідна для походу живність. Одягнені козаки в сорочки й шаровари, ще мають змінний одяг із благенькою свитою та шапкою; беруть шість фунтів пороху, достатню кількість свинцю, ядра для своїх гармат. У кожного є компас...

Малюнок козацької чайки з книжки «Опис України» Г. Л. де Боплана

Гармата човнова та ланцюгове ядро. XVII-XVIII ст.

Спорядившись отак, вони пливуть Борисфеном. Турки, звичайно, попереджені про похід і тримають у гирлі Дніпра напоготові кілька галер, щоб не дати козакам вийти з лиману. Але хитрі козаки виходять темної ночі, коли має з’явитися на небі місяць-молодик, і переховуються в очереті за три-чотири милі від гирла Дніпра, куди не заходять турецькі галери. Турки ще чекають їх біля гирла, але завжди залишаються обдуреними.

А коли надибають якусь турецьку галеру чи інші кораблі, то переслідують їх, нападають і беруть штурмом. Ось як це відбувається. Човни їхні виступають з води не більш як на дві з половиною стопи, тому козаки бачать ворожий корабель чи турецьку галеру скоріше, ніж їх самих запримітять. Далі вони спускають вітрила і дивляться, куди дме вітер; намагаються плисти так, щоб сонце було в них за плечима. За годину перед заходом сонця чимдуж веслують до галери чи корабля і зупиняються за милю поодаль, щоб не втратити його з поля зору. Таким чином тримають їх на оці, а опівночі, за сигналом, підпливають до кораблів. Половина козаків готова до бою, чекає лише відповідної хвилини, коли візьмуть галеру на абордаж, а тоді проникає всередину (З «Опису України» Гійома Левассера де Боплана).

• Роздивіться ілюстрацію та прочитайте коментар до неї. Узагальніть інформацію висновком про систему сповіщення в степу, яку застосовували козаки.

Козацький сигнальний маяк - фігура, що мала вигляд піраміди з просмолених бочок (елемент системи димової сигналізації). Вона була обов’язковою на кожному сторожовому посту. У разі небезпеки фігури підпалювали, і в небо здіймалася чорна смоляна кіптява, сповіщаючи про наближення нападників.

• Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/SeUzTP6c або кодом, перегляньте фрагмент з фільму «Вогнем і мечем», знятого за однойменним романом класика польської літератури Генрика Сенкевича. Якими деталями збагатилися ваші уявлення про козацький табір? Які історичні факти про військову майстерність козаків обіграно в запропонованому для перегляду епізоді? Поділіться припущеннями, чому для музичного супроводу сцени бою обрано козацький марш. Яким настроєм сповнений музичний твір? Чи подобається він вам? Які риси козацького характеру уособлює?

• Що найбільше вразило в матеріалах уроку? Про що хотіли б довідатися докладніше?

• 1. Витлумачте поняття та терміни: козацький табір, човен-чайка, вежа-фігура, галас, гуляй-город.
• 2. Сформулюйте два-три твердження про те, у чому виявлялася військова майстерність козаків, та наведіть факти, які це підтверджують.
• 3. Визначте історичні умови, у яких розвивалося військове мистецтво козацтва.
• 4. Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/hezQH3BS або кодом та виконайте завдання онлайн.