Історія України. Повторне видання. 8 клас. Власов (2025)

§ 13. Запорозька Січ — козацька республіка

Роздивіться ілюстрації. Спираючись на матеріал попереднього параграфа, прокоментуйте зображення макета січі-фортеці за планом: 1) які споруди були розташовані на січі; 2) чи була на січі церква та з якою із причин виникнення козацтва пов’язана ця особливість внутрішнього облаштування січі; 3) як на січі розташовували курені (поділіться припущеннями, чим це зумовлено); 4) де, на вашу думку, відбувалася козацька рада, засвідчена на малюнку XVII ст.

Запорозька Січ. Макет-реконструкція

Козацька рада на Січі. З малюнка XVII ст.

1. У чому особливості військово-політичної організації українського козацтва?

Протягом XVI ст. Січ набувала ознак адміністративно-політичного центру земель, заселених козаками. Назву «Запорозька Січ» почали вживати щодо величезних територій Степової України, де формувався особливий козацький військово-адміністративний устрій і діяли козацькі порядки.

Як ви дізналися на попередньому уроці, відомо вісім козацьких січей. Перша розташовувалася на о. Мала Хортиця (нині - на території м. Запоріжжя). П’ять інших (основні січі) - на території сучасного м. Нікополя та Нікопольського району Дніпропетровської області, дві - у Херсонській області. Тож Січ як добре укріплена фортеця була фактично столицею козацької держави.

Кожен козак-запорожець належав до куреня - військової та господарської одиниці на Січі. Куренів було 38. Кожен із них мав здебільшого таку саму назву, що й місцевість, з якої походили козаки, об’єднані в ньому. Назви куренів - яскраве свідчення того, що Січ приймала вихідців з усієї України. Були там Полтавський, Уманський, Корсунський, Канівський та інші курені.

Влада в Запорозькій Січі належала козацькій раді, причому право голосу на ній мав кожен запорожець. Саме тому Запорозьку Січ називають республікою. Ради відбувалися двічі-тричі на рік: на початку січня, другого або третього дня після Великодня, у жовтні (на свято Покрови).

Козацька, або січова, генеральна, рада - збори січової громади.

На раду запорожці сходилися заздалегідь, поспішаючи до Січі з усіх козацьких земель. Рада керувала всіма важливими справами: провадила внутрішню та зовнішню політику, укладала мир чи оголошувала війну, приймала та надсилала посольства, чинила суд. На раді обирали Кіш - орган козацького управління, який очолював кошовий отаман.

Кіш - центральний орган управління Січі, що відав адміністративними, військовими, фінансовими, судовими та іншими справами. Згодом так називали столицю Запорозької Січі, де розташовувалася постійна резиденція кошового отамана.

На Січі, крім титулу кошовий отаман, уживали й інший - гетьман. Це слово запозичене в українську мову з польської, куди потрапило з німецької, де означало «головний». У Польщі були посади коронного гетьмана - головнокомандувача війська та польного коронного гетьмана - його заступника. Два гетьмани були також у Литві. Від середини XVII ст. титул гетьмана закріпився за правителем козацької держави - Війська Запорозького, а для Січі лишився титул кошового отамана.

• Чи є відмінність між поняттями «Запорозька Січ» та «січ»? Чому Запорозьку Січ визначають як козацьку республіку? Хто брав участь у козацькій раді? Які повноваження вона мала? Як відбувалися козацькі ради?

• Попрацюйте з історичною картою на с. 67. 1. До яких річок на заході та сході простягалися землі Запорозької Січі на початку XVII ст.? 2. Якої річки на Лівобережжі та верхів’я яких річок на Правобережжі сягали межі запорозьких володінь? 3. Визначте місце розташування основних січей, указуючи назви географічних об’єктів, що їх окреслюють.

Українські землі в останній чверті XVI ст.

2. Хто здійснював владу в Запорозькій Січі?

Військове та адміністративне керівництво Запорозької Січі називалося козацькою військовою старшиною. До неї належали кошовий отаман, військовий суддя, військовий осавул, військовий писар і курінні отамани.

Кошовому отаману, або гетьманові, належала вища військово-адміністративна та судова влада на Січі. Під час воєнних походів влада кошового була необмеженою, проте в мирний час він не міг ухвалювати важливих рішень без згоди Військової ради. Кошовий відкривав Військову раду, головував на раді військової старшини, здійснював дипломатичні відносини з іншими державами, розподіляв воєнну здобич, прибутки від мита, узаконював поділ пасовищ, земель та угідь для полювання й рибальства. Крім того, затверджував судові вироки та обраних або призначених на посади козаків.

Безпосередніми помічниками гетьмана були військовий писар, військовий суддя, військовий осавул та інші старшини. Військовий суддя чинив суд, був охоронцем норм закону і права. Військовий писар очолював січову канцелярію, вів усю документацію та дипломатичне листування. Помічником гетьмана у військових та адміністративних справах був осавул.

Українське козацтво мало свої символи-відзнаки, або клейноди. Найбільшою святинею козацтва була корогва - прапор. Козацькі прапори шили з найдорожчих тканин та оздоблювали вишивкою і гаптуванням. Найчастіше золотом вишивали образ Покрови Пресвятої Богородиці Діви Марії, яку козаки вважали своєю заступницею, або запорожця з шаблею і мушкетом. Траплялися на бойових козацьких прапорах образи святих (найчастіше архистратига Михаїла) чи різні символічні зображення. Козацькі прапори були здебільшого блакитного, жовтого, білого, малинового, червоного чи чорного кольорів.

Клейноди (з нім. коштовність) - символи-відзнаки українського козацтва. Серед них - корогва, бунчук, булава та печатка з гербом. Згодом до клейнодів долучили пірначі, литаври, значки, палиці тощо.

Найважливіша ознака влади кошового отамана - булава. Палицю з горіхового дерева завдовжки 50-70 см оздоблювали на кінці срібною чи визолоченою кулею. Важливим атрибутом влади був також бунчук - держак завдовжки 2-2,5 м, верхівку якого прикрашала кулька - маковиця, від якої донизу звисали пасма кінського волосся й червоні мотузки.

Владу судді уособлювала військова печатка. Нею засвідчували всі офіційні документи Війська Запорозького. На печатці зображували герб - постать козака, озброєного мушкетом і шаблею. Символом влади військового писаря був срібний каламар. Відзнакою довбиша - литаври. Без ударів довбиша в литаври не можна було скликати Січову раду. Курінні отамани носили жезли-пірначі. Усі козацькі клейноди, за винятком палиць для литаврів, які постійно мав при собі довбиш, зберігали в січовій Покровській церкві, у скарбниці. Їх виносили тільки за особливим наказом кошового.

• Хто здійснював владу в козацькій державі? Якими були повноваження посадовців з кола козацької старшини? Спираючись на інформацію з тексту й ілюстрації, складіть запитання-загадки про кожен з атрибутів козацької влади та запропонуйте відгадати їх у загальному колі.

• Скориставшись схемою, подискутуйте про те, як відбувалось управління Запорозькою Січчю. Якою в системі влади на Запорожжі була роль козацької ради?

• Прочитайте уривок з джерела. Що найбільше вразило в розповіді? Чим відрізнявся описаний спосіб обрання козацького керманича від панівного в тогочасній Європі? Які деталі у свідченнях Боплана вказують на демократичний характер влади в Запорозькій Січі?

Ось як вони вибирають свого старшого: коли зберуться всі старі полковники й старі козаки, що користуються серед них пошаною, кожен з них віддає свій голос за того, кого вважає за найздібнішого, і той визначається більшістю голосів... Якщо обраний козак приймає на себе обов’язки старшого, то дякує зібранню за виявлену честь, хоча додає, що недостойний і для такої посади нездатний, далі ж, однак, урочисто запевняє, що докладе зусиль і старання, щоб гідно послужити як усім взагалі, так і кожному зокрема, і що завжди готовий покласти своє життя за своїх братів (так вони називають між собою один одного). На ці його слова кожен плеще в долоні, вигукуючи: «Слава! Слава!». Потім усі один за одним відповідно до свого рангу йдуть вклонитися йому, а старший подає їм руку, що у них служить за форму вітання... Вони йому дуже підкоряються. Цей старший їхньою мовою називається гетьманом, його влада необмежена аж до права стинати голови і садити на палю тих, хто провинився. Гетьмани дуже суворі, однак нічого не починають без військової наради, яку називають Радою (З «Опису України» Гійома Левассера де Боплана).

• Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/EeUzUS6M або кодом, перегляньте відео, підготовлене в межах Всеукраїнської інформаційної кампанії «Паспорт твоєї ідентичності». Що нового дізналися про козацькі клейноди з цього матеріалу? Поділіться припущенням, чому зображенням козацьких клейнодів оздоблено кілька сторінок закордонного паспорта громадянина України.

• Які особливості козацького врядування засвідчують українські прислів’я: До булави треба голови; То не козак, що отаманом не думає бути; Терпи, козак, отаманом будеш (Зі збірки М. Номиса)? Поясніть, яку думку втілює кожне прислів’я. Поміркуйте, чому ці фольклорні вислови належать до активно вживаних і сьогодні.

• 1. Витлумачте поняття та терміни: Запорозька Січ, Кіш, кошовий отаман, козацька рада, козацькі клейноди, козацька старшина, гетьман, курінь.
• 2. Яких меж сягали території Запорозької Січі до початку XVII ст.? Які Січі-столиці існували у другій половині XVI - першій половині XVII ст.?
• 3. Які історичні факти слугують підставою для визначення Запорозької Січі як козацької республіки?
• 4. Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/DezQHp3A або кодом та виконайте завдання онлайн.