Історія України. Повторне видання. 8 клас. Власов (2025)

Розділ 2. Становлення козацтва (XVI — перша половина XVII ст.)

§ 12. Походження українського козацтва

Роздивіться ілюстрації. Якими постають українські козаки на картинах Сергія Васильківського? Про що свідчить той факт, що козаків зображено під час виконання військових завдань? Спираючись на історичні факти, відомі вам з попередніх уроків, поділіться припущеннями, у зв’язку з якими зовнішніми загрозами з’явилася нова суспільна група. Пригадайте фольклорні твори, героями яких є українські козаки. Якими на підставі цих творів їх уявляєте?

Сторожа запорозьких вольностей. Художник С. Васильківський. 1890 р.

Козак на варті. Художник С. Васильківський. 1890 р.

1. Якими були історичні умови формування нового суспільного стану - козацтва?

Від кінця XV ст. починається процес зародження й становлення нового суспільного стану - козацтва. Українське козацтво формувалося з представників різних соціальних груп.

Життя українських земель у ранньомодерний час попри безумовний історичний поступ визначалося й несприятливими обставинами, зумовленими спустошливими нападами з Криму. Набіги були спричинені не тільки близькістю українських земель до войовничих мешканців півдня, а й нездатністю польсько-литовської держави захистити ці землі. Опинившись у такій ситуації, жителі прикордонних територій змушені були опановувати складну військову науку. Таких воїнів стали називати козаками.

Перша згадка про українських козаків датована 1489 р. Залишив її польський хроніст Мартин Бєльський у праці «Хроніка польська», яку 1597 р. видав друком його син Йоахим. Розповідаючи про похід польського королевича Яна Ольбрахта, хроніст зауважив, що той зміг просуватися в південних степах лише завдяки тамтешнім козакам, які добре знали місцевість.

Слово козак у перекладі з тюркської означає вільна озброєна людина.

Козацтво формувалося не лише з постійних мешканців прикордонних територій - Південної Київщини та Брацлавщини. Козаками ставали й утікачі з інших регіонів України - передусім Галичини, Волині, де визиск землевласників і міської верхівки Польщі та Литви був найсильнішим. Поширення панщини та запровадження кріпацтва спонукали українських селян та міську бідноту до масових утеч - хоч на край світу, тільки подалі від пана. Важкі умови прикордоння здавалися втікачам меншим лихом, ніж утрата особистої свободи.

Попервах козаки мешкали здебільшого на півдні Київщини - у районі Канева, Черкас, Чигирина, а також на Поділлі. Поступово просуваючись у глиб степів, вони зазвичай селилися понад Дніпром і Південним Бугом, Кальміусом та їхніми численними притоками. Особливо вабили козаків багаті на рибу й дичину місця понад Дніпровими порогами від гирла Самари, тобто від сучасного м. Дніпра, до острова Хортиці (у межах сучасного м. Запоріжжя) та Великого Лугу - низинних берегів Дніпра за порогами. Ось чому українських козаків називали запорозькими, або запорожцями.

Вояки за потребою, козаки освоювали нові землі, прокладаючи шляхи, споруджуючи мости тощо. Понад берегами рік, на островах, у балках чи байраках козаки закладали свої поселення - зимівники.

Зимівник - запорозький хутір, що складався з двох-трьох хат для людей та різних господарських будівель - комор, клунь, стаєнь, хлівів, курників, льохів, бджоляників. Часом хутір мав млин, кузню тощо.

На освоєних землях, особливо в їхній північній частині, де було безпечніше, козаки сіяли хліб, порали городи, закладали сади, майстрували. Користуючись умовами степу, розводили коней, велику рогату та дрібну худобу. З-поміж козаків були теслі, стельмахи, ковалі, зброярі, кожум’яки, шевці, бондарі, майстри з інших ремесел.

• Звідки походить і що означає слово «козак»? Як той факт, що слово саме тюркського походження дало назву новому суспільному станові на українських землях, пов’язаний із причинами виникнення козацтва? У зв’язку з якими подіями в писемних джерелах уперше згадуються українські козаки? Де оселялися козаки? У чому виявлялася їхня господарська діяльність? Що таке зимівники?

• На підставі джерел обміркуйте причини виникнення українського козацтва та заповніть таблицю.

Причини виникнення українського козацтва

Причина формування козацького стану	Джерело	Історичні умови розвитку українських земель
Потреба захисту українських земель від грабіжницьких походів кочовиків зі степу.
Поширення панщини та запровадження кріпацтва, що спонукало українських селян та міську бідноту до масових утеч.
Релігійні утиски православних.

1. Ті з русинського (українського) народу, які... не хотіли тягнути ярмо й терпіти владу місцевих панів, йшли в далекі краї, тоді ще не заселені, і набували собі право на волю... закладали нові поселення і, щоб відрізнятись від підданих, залежних від панів, стали називати себе козаками (Польський дипломат та історик Самуїл Грондський).

2. Доки ти живеш у Краківському замку, люд Руси гине. Та ще й як гине! Цього без сліз і розповісти неможливо: ніхто людей не захищає, ніхто не боронить; міста попалено, фортеці зруйновано; багатьох славних лицарів посічено або забрано в полон... Жах і смуток всюди на полях, в оселях наших (З трактату Станіслава Оріховського-Роксолана «Напучення польському королю Сигізмунду Августу»).

3. Селяни тут надзвичайно бідні, бо мусять тричі на тиждень відбувати панщину своїми кіньми і працею власних рук. Крім того, залежно від розмірів наділу повинні давати відповідну кількість зерна, безліч каплунів, курей, гусей і качок перед Великоднем, Зеленими святами і на Різдво. До того ж мають возити своєму панові даром дрова та відбувати багато інших робіт, яких не мали б робити. Ще вимагають від них грошових податків, крім того, десятину з баранів, поросят, меду, усіляких плодів, а що три роки - й третього волика. Одне слово, селяни змушені віддавати своїм панам усе, що тим лише заманеться вимагати... Але це ще не все: пани мають безмежну владу не тільки над селянським майном, а й над їхнім життям: такою великою є необмежена свобода польської шляхти (яка живе наче в раю, а селяни наче в чистилищі), що коли селяни потрапляють у ярмо до такого пана, то опиняються у гіршому становищі, ніж каторжанин на галері (З «Опису України» Гійома де Боплана).

4. Хто хоче за християнську віру бути посадженим на палю, четвертованим, колесованим, стятим і в муках загинути за Хрест Святої віри, хто цієї смерті не боїться, нехай іде з нами! Отут Бог і Пречиста Мати, не слід смерті боятися (3 універсалу запорозького гетьмана Якова Бородавки, 1621 р.).

2. Як виникали та що собою являли перші січі?

Постійна загроза нападу татар змушувала козаків будувати укріплення з дерев - засіки. Саме із засіками дослідники пов’язують походження слова «січ», що, ймовірно, означало «згромадження січеного дерева». Припускають, що розрізнені невеликі січі існували в багатьох місцях. І лише згодом за порогами утворилася Запорозька Січ - головна військова база козаків, своєрідна столиця запорозьких земель.

Поняття Запорозька Січ вживається щодо величезних територій степової України, де формувався особливий козацький військово-адміністративний устрій і діяли козацькі порядки. Так аж до XVIII ст. називали також місто-фортецю - столицю козацької держави.

Запорозька Січ (реконструкція). Національний заповідник «Хортиця»

Про вигляд найдавніших січей відомо небагато, проте й цих свідчень достатньо, щоб переконатися в інженерній майстерності запорожців. Великого значення надавали козаки місцю розташування Січі. Найчастіше то був річковий острів. Ворогам було важко знайти Січ у плавнях - очеретяних хащах, густо помережаних численними протоками, а ще важче - доступитися до неї.

Січ являла собою фортецю. Природні укріплення підсилювали 10-13-метровий вал і досить глибокий рів. Вал зміцнювали частоколом з баштами, де облаштовували бійниці. Усередині фортеці був майдан із православною церквою. Навколо церкви розміщувалися великі довгі будинки - курені, де жили січовики, а також оселі старшини, канцелярія. Трохи далі - склади, арсенали, ремісничі майстерні, торгові лавки.

Курінь - військова та господарська одиниця на Січі. Куренів було 38. Кожен із них мав здебільшого таку саму назву, що й місцевість, з якої походили козаки, об’єднані в ньому (Полтавський, Уманський, Корсунський, Канівський та ін.). Куренем називали також помешкання козаків.

На Січі постійно перебувала військова залога (2-3 тис.), а більшість козаків жила поза її межами в зимівниках. Чисельність козаків на Січі коливалася залежно від пори року (взимку - менше, улітку - більше), перебігу воєнних дій тощо. За відповідним сигналом козацтво збиралося на Січі, щоб узяти участь у поході чи для ухвалення рішення щодо важливих справ.

Першою відомою Січчю вважають фортецю, яку спорудив 1556 р. на о. Мала Хортиця український князь Дмитро Вишневецький. Восени 1557 р. фортецю зруйнувало військо кримського хана. Проте козаки збудували нову в іншому місці. Власне, зміна місць розташування Січі є особливістю козацької столиці, що пояснюється її військовим призначенням. Історію Запорозьких Січей упорядковано в схемі:

• Як виникали перші січі, що вони собою являли? Позначте на лінії часу дату першої згадки про українських козаків у писемних джерелах та дату спорудження січі Дмитром Вишневецьким. Скільки років минуло між цими подіями? Скориставшись картою на с. 67, знайдіть місця розташування відомих Січей, обґрунтуйте фактами твердження з підручника про те, що козаки великого значення надавали місцю розташування своєї головної фортеці.

• Роздивіться ілюстрацію, прочитайте коментар до неї та замітку. Які риси середньовічного лицаря були, за свідченням джерел, властиві українському князеві Д. Вишневецькому? Яким постає він у фольклорі? Поміркуйте, чому українські козаки є уособленням героїзму та вояцької честі.

Уявний портрет Дмитра Вишневецького. Створено в 30-40-х рр. XVIII ст. для галереї князів Вишневецьких у родинному палаці (нині селище Вишневець на Тернопільщині). Справа внизу є напис «Дмитро Корибут князь Вишневецький, правитель островів Запорозьких. Обраний господарем волоським, посаджений турками на гак у Стамбулі і, з нього трьох башів убивши, вмер, іншими розстріляний, року 1563».

Дмитро Вишневецький походив з давнього українського князівського роду. Замолоду покинув батьківський дім задля лицарської слави. Рано виявив неабиякий хист полководця: уже 1550 р. король Сигізмунд II Август призначив його старостою черкаським і канівським. Потім він отримав посаду прикордонного стражника на Хортиці. Там, на Малій Хортиці, за його ініціативою запорожці збудували фортецю, яка стала військовою базою козацтва на пониззі Дніпра. Протягом 1556 р. організовував численні походи запорожців до володінь кримського хана і на турецькі фортеці.

Останній похід Д. Вишневецького розпочався влітку 1563 р. Із загонами козаків князь рушив до Молдовського князівства. Там потрапив у полон і невдовзі був переданий туркам. Народна пам’ять береже про князя-звитяжця легенди, перекази, пісні, у яких він оспівується під іменем Байди.

Ой крикнув цар на свої гайдуки:

«Візьміть Байду добре в руки,

Візьміть Байду і зв’яжіте,

За гак ребром зачепіте!».

Ой висить Байда та й не день, не два,

Не одну нічку й не годиночку;

Ой висить Байда та й гадає,

Та на свого джуру поглядає:

«Ой, джуро ж мій молодесенький,

Подай мені лучок та й тугесенький,

Подай мені тугий лучок

І стрілочок цілий пучок!».

Про обставини смерті Вишневецького залишилися свідчення і в чужоземних джерелах: «Його... скинули з вежі на гаки, вмуровані в стіни біля морської затоки дорогою з Константинополя до Галати. Зачепившись ребром за гак, жив у такому стані три дні, поки турки не вбили його з лука за те, що ганив їхню віру». За легендою, султан Сулейман І, вражений винятковою мужністю, запропонував українському князеві свою милість, якщо той зречеться християнської віри й перейде в мусульманство. Але Вишневецький залишився вірним присязі.

Джура (зі східних мов, за однією з версій у перекладі означає товариш) - зброєносець у старших козаків.

• Роздивіться ілюстрацію та прочитайте замітку. На підставі тексту і зображення обміркуйте ризики, на які наражалися охочі долучитися до козацтва. Які риси вдачі мали бути притаманні таким людям? На підставі тексту замітки та додаткових джерел інформації з’ясуйте походження назв порогів. Які з назв указують на велику небезпеку цієї природної перешкоди в пониззі Дніпра?

Ненаситецький поріг до затоплення. Світлина початку XX ст.

Пороги - пасма кам’яних скель, що, здіймаючись майже на п’ять метрів, перетинали течію Дніпра. Усього на Дніпрі було дев’ять порогів: Кодацький, Сурський, Лоханський, Дзвонецький, Ненаситець (Ревучий, Розбійник, Дід), Вовнизький, Будило, Лишній та Вільний (Гадючий, Вовчок) (їх затоплено 1932 р. під час будівництва Дніпрогесу). Найбільший поріг - Ненаситець - простягався на 2 км.

Про перший за течією Дніпра поріг, Кодацький, залишив свідчення візантійський імператор Константин Багрянородний у праці «Про управління імперією». Він писав: «Посеред Дніпра стоять урвисті високі скелі, що стримлять, неначе острівці. Ось чому вода, що набігає й припливає до них, спадає вниз із гучним та страшним шумом. Через це руси не наважуються проходити між скелями, а пристають поблизу до берега й висаджують людей, але речі залишають у кораблях. Потім вони тягнуть їх, намацуючи дно ногами, щоб не наштовхнутись на якийсь камінь. Так вони роблять: одні - коло носа, другі - посередині, треті - біля корми, штовхаючи її жердинами, й проходять цей перший поріг по згину біля берега річки з надзвичайною обережністю. Коли вони проминуть цей перший поріг, то знову, забравши з берега інших людей, відпливають і приходять до іншого порога».

Лихої слави зажив Ненаситецький поріг. Козаки називали його Дідом, а селяни Ненаситцем. З усіх Дніпрових порогів він був найбільший і найнебезпечніший. Саме на цьому порозі розташовувалося найпідступніше місце на Дніпрі - Пекло. Козаки говорили: «Попавсь у Пекло, буде тобі й холодно, й тепло». Ненаситець - єдиний із порогів, де не замерзала вода взимку, він завжди був укритий піною.

• Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/ZeUzGJXO або кодом, перегляньте відео, з якого довідайтеся про одну з найвідоміших козацьких січей - Чортомлицьку. Знайдіть цю Січ у схемі, що ілюструє історію Запорозьких Січей, на с. 62. Скільки років минуло до її спорудження від часу існування першої відомої Січі? Що відіграло вирішальну роль для вибору місця, де спорудили Чортомлицьку Січ? Спираючись на відомі вам факти, поясніть, чи мають підстави історики порівнювати козаків із середньовічними лицарями. Обґрунтуйте думку дослідника про закономірність появи козацтва на теренах, де перетиналися християнська та мусульманська цивілізації.

• Які обставини формування козацтва засвідчують українські народні прислів’я: 1) Де байрак, там і козак; 2) Козак не боїться ні тучі, ні грому; 3) Степ та воля - козацькая доля; 4) Козак з бідою, як риба з водою; 5) Козак - як голуб: знявся та й полинув; 6) Що буде, то буде, а козак панщини робити не буде; 7) Не усе ж то козак, що списа має; 8) Січ - мати, а Великий Луг - батько (Зі збірки М. Номиса)?

1. Витлумачте поняття та терміни: козак; зимівник; січ.
2. Розташуйте події в хронологічній послідовності: а) заснування князем Д. Вишневецьким на о. Мала Хортиця січі-фортеці; б) Люблінська унія; утворення Речі Посполитої; в) перша документальна згадка про українських козаків у писемних джерелах.
3. Які причини виникнення козацтва? З якою з них співвідносна діяльність українського князя Д. Вишневецького?
4. Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/qezQnhOn або кодом та виконайте завдання онлайн.

Зміст