Вступ до історії України та громадянської освіти. 5 клас. Власов

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

§ 26. Людина і довкілля протягом історії

Міркуємо

Роздивіться ілюстрації. Чи подобаються вам зображені краєвиди? На підставі коментарів з’ясуйте, де зроблено фотографії. (Знайдіть і покажіть на карті області, де розташовані ці місцини.) Що означає слово «заповідник», ужите в текстівках до ілюстрацій? Чому унікальні куточки природи потребують захисту?

Краєвид заповідника «Медобори» (Тернопільська область)

Мешканці заповідника «Асканія Нова» (Херсонська область)

Краєвиди заповідника «Ґорґани» (Івано-Франківська та Закарпатська області)

Читаємо

Дайте відповіді на запитання до тексту.

Чи знаєте ви, що серед пам’яток, за якими Україну знають у світі, є не тільки цінні археологічні знахідки, стародавні книги чи величні замки? Візитівка нашої держави - це й дивовижна природа, оспівана у віршах та майстерно відтворена в живописі. Упродовж історії ставлення людей до природи змінювалося. Це виявлялося не тільки в тому, що люди глибше пізнавали природу, дедалі ширше використовуючи її для своїх потреб, а й у тому, що внаслідок діяльності людини природа змінювалася.

Життя українців упродовж століть було пов’язане з природою. Основним їхнім заняттям споконвіку було землеробство та тваринництво. З давніх часів в Україні вирощували ячмінь, овес, просо, згодом - жито і пшеницю. З городини знали ріпу, капусту, редьку, огірки, буряк, моркву, горох, цибулю й часник. Такі популярні зараз овочі, як картопля, помідори, кабачки й баклажани, почали вирощувати значно пізніше. В українських садках здавна плекали яблуні, вишні та сливи. З тварин від давніх часів розводили велику й дрібну рогату худобу, свиней, овець. Помічниками в господарстві були воли та коні. Живучи поміж лісів, у краю річок та озер, давні українці не нехтували мисливством і рибальством, знали бджільництво. Життя спиралося на звичаї і традиції, які визначали і ставлення до довкілля. Промовистими, наприклад, є такі українські прислів’я: Поле бачить, а ліс чує; Хто полю годить, тому жито родить.

Від середини XIX ст. життя почало швидко змінюватися. Ви вже знаєте, що саме на той час припадає бурхливий розвиток науки. З’явилося багато винаходів та технологій, які вможливили будівництво великих підприємств - заводів, фабрик, залізниць, портів, електростанцій тощо. Це позитивно впливало на розвиток людства: пожвавилася торгівля, розбудовувалися міста, поліпшилися умови побуту, люди навчилися долати небезпечні хвороби. Але, з іншого боку, активна діяльність негативно впливала на довкілля, бо супроводжувалася втручанням у природу: вирубувалися ліси, виснажувалися ґрунти.

Люди для своїх потреб навчилися висушувати болота, змінювати русла річок або споруджали величезні водосховища, що затоплювали великі площі земель. Прагнення більших врожаїв спонукало застосовувати хімічні добрива, через які гинули дикі рослини, птахи та тварини. Великі підприємства забруднювали повітря та воду. Тоді люди почали бити на сполох. Першими про загрозливі наслідки руйнівного впливу людини на природу замислилися вчені. Приміром, учений-природознавець Володимир Вернадський, який очолив створену 1918 р. Українську академію наук, висунув ідею про єдність людини і природи. На цій ідеї в наш час ґрунтуються різноманітні природоохоронні ініціативи. Науку про взаємовідносини живих істот та навколишнього середовища називають екологією.

Краєвид місцевості на місці села Бакота на Хмельниччині, затопленого під час будівництва Дністровської ГЕС

Застереженням проти безвідповідального ставлення людей до природи є екологічні катастрофи, які завдають непоправної шкоди довкіллю, призводять до загибелі і хворобам людей. Найбільша екологічна катастрофа в Україні - аварія на Чорнобильській атомній станції, яка сталася 26 квітня 1986 р. Унаслідок аварії 30-кілометрова зона стала непридатною для проживання людей - довелося переселити цілі міста й села.

Робота в парах

Що з тексту довідалися про господарську діяльність українців упродовж історії? • Чому розвиток людства негативно позначився на природі? • Що таке екологія? Про які природоохоронні заходи знаєте? • Про якого історичного діяча довідалися? Чим він уславився?

Читаємо

Дайте відповіді на запитання до тексту.

Важливим етапом у розвитку людства історики вважають появу міст. Щоправда, міста не завжди були такими, як сьогодні. Сьогодні в містах зосереджено найбільші багатства, інтелектуальні ресурси, вони є центрами розвитку науки і технологій. Якщо на початку XX ст. у світі налічувалося 360 великих міст (із населенням понад 100 тис. мешканців), у яких проживало тільки 5 % населення планети, то наприкінці 80-х років XX ст. таких міст було вже 2,5 тис., а кількість їхніх мешканців загалом склала четверту частину населення Землі. На сучасному етапі темпи зростання міського населення ще зросли: у 90-х роках минулого століття у містах мешкало вже 45 % населення Землі. Зростання старих і появу нових міст, а також збільшення чисельності міського населення називають урбанізацією (від латинського слова міський).

Ресурси - запаси чого-небудь, які можна використати в разі потреби; засоби, можливості.

Серед великих міст виокремлюють так звані мільйонники - міста з населенням понад 1 млн мешканців. Ці міста називають мегаполісами. На початку XX ст. таких міст було лише 10, а тепер їх понад 200. В Україні мегаполісами є міста Київ, Харків, Одеса, Дніпро.

У містах в Україні мешкає майже 70 % населення. Щороку журналісти за низкою критеріїв визначають найкомфортніше для життя українське місто. Серед лідерів списку обласні центри Івано-Франківськ, Чернівці, Львів. Щоб визначити переможців з-поміж міст, експерти беруть до уваги інформацію про медичне обслуговування населення, забезпеченість міст дитячими закладами, школами, рівномірність розташування закладів торгівлі й побуту, можливості працевлаштування та рівень заробітної плати, чи безпечна екологія тощо.

Робота в парах

Чому сучасні міста визначають розвиток людства? Чому розвиток міст став водночас загрозою для природи? • Чому для визначення найкомфортнішого міста для проживання беруть до уваги стан довкілля в ньому? • Чи може сьогодні кожна людина прислужитися справі збереження природи?

Досліджуємо

Роздивіться малюнки та поміркуйте, як зберегти природу в умовах урбанізації. До кожного малюнка сформулюйте поради, як належить чинити в зображених ситуаціях, щоб природа зазнавала меншої шкоди.

ПІЗНАЙКАМ

Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/iOkOfQ9 або кодом, довідайтеся про установи, які створюють для збереження природного розмаїття. Поділіться інформацією в загальному колі.

ЧИТАЙЛИКАМ

Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/COkOlnU або кодом, прочитайте статтю та оповідання про парк «Софіївка». Поділіться враженнями в загальному колі.

ІСТОРИЧНА ГРА

Розгадайте ребус. Поясніть, як ви розумієте цей вислів. Як ви думаєте, чому істориків цікавлять зміни природи?

Робота в парах

Що в матеріалах уроку видалося найцікавішим? Яку думку, з обговорюваних на уроці, вважаєте такою, що цілком суголосна вашим власним? З якою думкою посперечалися б?

Оцініть себе

Дайте відповіді на запитання, винесені на початок уроку. Укладіть перелік з 5-7 нових слів і понять, витлумачте їх (усно). Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/UUB5eh9 або кодом та виконайте завдання онлайн, щоб перевірити, як засвоїли матеріал параграфа. За потреби, поверніться до тих його частин, які варто опрацювати ретельніше.

Домашнє завдання

Відвідайте віртуальну екскурсію парком «Софіївка», перейшовши за кодом або посиланням https://cutt.ly/DYw5ZXw. Поділіться враженнями у відгуку для сторінки парку в соціальних мережах.