Підручник з Громадянської освіти. 10 клас. Вербицька - Нова програма

Тема 2.4. ЯКІ ПРАВА МАЮТЬ ДІТИ

Досліджуємо, чим права дітей відрізняються від прав дорослих.

Розуміємо, які права дитини має забезпечувати держава.

Діємо, проводячи опитування щодо реалізації та забезпечення прав дитини у своїй школі, сім’ї, громаді.

Модуль 1

Як у дітей з’явились права

У різних країнах встановлено певну вікову межу, переступивши яку, людина починає доросле життя. Дорослі можуть одружуватися, розпоряджатися власним майном, вільно подорожувати, здійснювати фінансові операції, тобто повного мірою користуватися своїми правами. До цього віку дитині притаманні певні

фізичні та психологічні особливості, які відрізняють її від світу дорослих, а саме: фізична беззахисність, безпорадність, залежність від рішень батьків, інших дорослих тощо.

До кінця XIX століття права дитини не були захищені юридично. Не існувало організацій, які б опікувалися захистом прав дитини.

Історична довідка

У деяких регіонах світу закони про захист тварин було прийнято раніше, ніж закони про захист прав дітей. Наприклад, 1874 року в Балтиморі (США) батьків восьмирічної Марі Елен Вільсон, яку систематично жорстоко били в сім’ї, змогли притягнути до відповідальності за погане ставлення до доньки лише на підставі чинного закону про захист тварин. Дівчина тяжко хворіла через постійні побої і недоїдання. На допомогу прийшли члени місцевого відділення товариства боротьби з жорстоким ставленням до тварин. Через брак юридичного захисту в цій ситуації єдиним можливим рішенням було звинувачення батьків на підставі того, що дівчинку визнали членом тваринного світу.

Досліджуємо та обговорюємо

Ознайомтеся з історичною довідкою.

1. Як ви думаєте, чому до XIX століття не існувало організацій, які захищали дітей?

2. Проаналізуйте випадок із Марі Елен Вільсон та поясніть, чому громадяни вирішили втрутитися. Якими могли б бути наслідки, якби цього не сталося?

3. Як вплинула на долю дітей поява міжнародних товариств із захисту їхніх інтересів?

Модуль 2

Конвенція ООН про права дитини

Конвенція ООН про права дитини стала першим в історії людства міжнародним документом, що стосується дітей і містить широкий перелік прав, зокрема особистих прав і свобод дитини. Її часто називають Всесвітньою Конституцією прав дитини.

Конвенцію ООН про права дитини було прийнято 20 листопада 1989 року Генеральною Асамблеєю Організації Об’єднаних Націй. Конвенція набула чинності 2 вересня 1990 року. На сьогодні її ратифікували 192 держави світу, поширивши її дію на свої території. Вона є єдиним документом ООН, який ратифікувала така велика кількість держав. Україна підписала Конвенцію 21 лютого 1990 року, ратифікувала - 27 лютого 1991 року, документ набув чинності 27 вересня 1991 року.

Конвенція про права дитини від 20.11.1989,

ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 2702.1991 № 789-ХІІ.

Перелік прав дитини, який містить Конвенція, базується на таких принципах:

• Принцип добробуту дитини. В усіх діях стосовно дітей першочергову увагу приділяють якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

• Принцип рівності. Всі діти, незалежно від кольору шкіри, статі, етнічного походження, є рівними у правах і перед законом.

• Принцип поваги прав і відповідальності обох батьків. Держава поважає автономію сім’ї та втручається лише в особливо обґрунтованих випадках.

• Принцип допомоги з боку держави. Держава зобов’язана підтримувати і здійснювати соціальну допомогу сім’ям, особливо тим, які її потребують.

ЯКІ ПРАВА МІСТИТЬ КОНВЕНЦІЯ ООН ПРО ПРАВА ДИТИНИ

(скорочений перелік)

• Дитиною є кожна людська істота до досягнення 18-річного віку.

• Захист від дискримінації.

• Якнайкраще забезпечення інтересів дитини.

• Повага до прав батьків.

• Право на життя, виживання і вільний розвиток.

• Право на прізвище та ім'я.

• Право на ім'я і набуття громадянства.

• Право знати своїх батьків і користуватися батьківською турботою.

• Право не розлучатися з батьками всупереч їхньому бажанню.

• Право підтримувати контакт з обома батьками.

• Право на возз'єднання із сім'єю, що перебуває в іншій державі.

• Право вільно залишати будь-яку країну й повертатися до своєї країни.

• Право вільно висловлювати свої думки з усіх питань.

• Свобода думки, совісті, релігії.

• Свобода асоціацій і мирних зібрань.

• Право на повну інформацію, що сприяє добробуту дитини.

• Право на користування послугами системи охорони здоров’я.

• Право користуватися благами соціального забезпечення.

• Право на освіту.

• Право на відпочинок і розваги.

• Право на захист від економічної експлуатації.

• Право на захист від незаконного зловживання наркотичними засобами, психотропними речовинами, від усіх форм сексуальної експлуатації та сексуальних розбещень.

• Право на гуманне ставлення, захист від незаконного та довічного позбавлення волі дітей, які перебувають у конфлікті із законом.

Положення Конвенції можна умовно поділити на три частини (три «Р»): Provision - забезпечення: права, які надають доступ до певних благ і послуг (освіта, охорона здоров’я, догляд...);

Protection - захист: право бути захищеним від певних дій (погане поводження, експлуатація, насильство...);

Participation - участь: право діяти за певних обставин і право бути залученим до процесу прийняття рішень.

Обговорюємо

1. Об'єднайтеся у групи по п'ять-шість осіб.

2. Виберіть одне із зазначених у Конвенції ООН гарантованих прав дитини та наведіть приклади з реального життя про дотримання або порушення цього права.

3. Обговоріть у групі. Визначте, що було легше: наводити приклади реалізації чи порушення прав? Чому?

Модуль 3

Як реалізуються права дитини

Права дитини - в загальному розумінні права людини, з тією лише різницею, що деякими правами діти починають користуватися мірою свого дорослішання й усвідомлення свого становища. Не маючи здатності здійснювати правові дії, діти не в змозі самостійно домагатися здійснення своїх прав. Від їхнього імені діють батьки або законні опікуни.

Про права дитини, як і про права людини, слід говорити у контексті відносин «держава - особа». Якщо дитина має право, то держава зобов’язана гарантувати їй можливість скористатися цим правом. Наприклад, право на навчання означає, що держава гарантує кожному доступ до освіти, розробляє програми навчання, готує вчительські кадри і встановлює правила, що регулюють її функціонування тощо.

Важливо також те, що держава повинна гарантувати й охороняти права дитини будь-де, навіть якщо дитина перебуває на приватній території або поза межами держави.

Як і права людини, права дитини підлягають обмеженням, але лише таким, що передбачені законом у демократичному суспільстві, які встановлені в інтересах державної безпеки та громадського спокою для запобігання злочинності, захисту здоров’я та моральності або захисту прав і свобод інших осіб.

Батьки, опікуни мають права та обов’язки належним чином опікуватися дітьми і приймати рішення про їхнє виховання згідно з визнаними Конвенцією ООН правами, робити це відповідно до здібностей дитини, яка розвивається. Держава не може втручатися у це доти, доки батьки не починають нехтувати своїми обов’язками стосовно дитини та зловживати владою над нею.

Батьки є законними представниками дитини і представляють її перед державними органами так само, як і у випадках порушення їхніх прав. Якщо батьки не в змозі піклуватися про дитину, держава зобов’язана надати їй соціальну опіку. Держава, визнаючи автономність сім’ї, втручається у сімейні стосунки лише в особливих випадках, передбачених законом.

Досліджуємо та обговорюємо

Розгляньте зображення.

1. Розкажіть, які почуття у вас виникли.

2. Чому наведені ситуації можливі?

3. Які права дитини порушено? Які статті Конвенції ООН стосуються зображених ситуацій?

4. Хто має відповідати за порушення прав дитини на сучасному етапі?

5. Як можна захистити дитину в таких ситуаціях? Як унеможливити порушення?

Застосування тілесних покарань удома

Діти - учасники збройних конфліктів

Діти жебракують

Дитяча важка праця (на копанках)

Жорстоке поводження з підлітком працівників поліції

Дитячий алкоголізм

Застосуйте набуті знання та досвід

Подумайте й завершіть речення: «Важливо, щоб діти й дорослі розуміли сутність Конвенції про права дитини, тому, що...».