Всесвітня історія. Повторне видання. 9 клас. Васильків (2026)

§ 22. Мистецтва. Масова культура. Повсякдення

Чи знаєте ви, що...

... уродженка села Гавронці, що на Полтавщині, Марія Башкирцева стала визначною художницею Франції; її картини зберігаються в Луврі та інших європейських музеях; із 1885 р. премію її імені щорічно вручають кращим молодим мисткиням / митцям пензля, а в 1890 р. прем’єр-міністр Великої Британії Вільям Гладстон назвав її славновідомий «Щоденник» однією з найвидатніших книг століття;

... уродженку села Білявинці, що на Тернопільщині, Соломію Крушельницьку називали «ідеальною співачкою»; саме вона врятувала від забуття оперу Джакомо Пучіні «Мадам Батерфляй»; своїм голосом чарувала слухачів у Буенос-Айресі, Сантьяго, Нью-Йорку, Мілані, Римі, Неаполі, Парижі, Ніці, Санкт-Петербурзі, Кракові, Варшаві, Одесі, Львові;

... ініціаторкою українського жіночого руху вважають Наталію Кобринську, уродженку села Белелуя, що на Івано-Франківщині, яка в 1884 р. в місті Станиславів започаткувала першу жіночу громадську організацію — «Товариство руських жінок», куди увійшло майже 100 активісток.

Терміни та поняття, які варто знати й розуміти

Еклектика (від грецьких слів «еклектос» — «вибраний», «еклектікос» — «здатний вибирати») — поєднання різнорідних, несумісних, іноді протилежних поглядів, теорій, ідейних напрямів, художніх стилів.

Емансипація (з латинського слова «емансіпо» — «звільняти від опіки») — звільнення від залежності, скасування обмежень, зрівняння у правах.

Імпресіонізм (від французького слова «імпресьйон» — «враження») — наприкінці XIX ст. — напрям у мистецтвах, представники яких прагнули відтворити особистісні відчуття, переживання, швидкоплинні враження тощо.

Класицизм (від латинського слова «класікус» — «взірцевий») — у XVII — на початку XIX ст. — напрям у європейських мистецтвах, представники яких наслідували здобутки Стародавніх Греції та Риму, періоду Відродження й дотримувалися суворих правил відтворення дійсності.

Масова культура (від однойменних слів) — культура, популярна серед широких верств суспільства, переважно комерційно успішна, елементи якої проявляються в різних галузях повсякдення.

Модерн (від однойменного французького слова — «новий», «сучасний») — на межі ХІХ—ХХ ст. — напрям у європейських мистецтвах (зокрема в архітектурі), представники яких протиставляли свою творчість традиціям попередніх періодів.

Реалізм (від латинського слова «реаліс» — «суттєвий», «дійсний») — упродовж XIX ст. — напрям у мистецтвах, представники яких намагалися правдоподібно відтворювати дійсність.

Романтизм (від іспанського слова «романс» — ліричний жанр у середньовічній літературі) — наприкінці XVIII — на початку XIX ст. — напрям у європейських мистецтвах, представники яких нехтували традиціями класицизму, висуваючи на перший план інтереси й почуття людини, використовуючи у своїй творчості історичні та народнопоетичні теми.

Фемінізм (від латинського слова «феміна» — «жінка») — суспільно-політичний рух за зрівняння жінок у правах із чоловіками, усунення статевої дискримінації.

22.1. Як розвивалися література та образотворче мистецтво впродовж «довгого» XIX ст.?

Однією з особливостей розвитку літератури кінця XVIII — початку XX ст. було співіснування та послідовна зміна кількох мистецьких напрямів: класицизму, романтизму, реалізму, модернізму. Зростав вплив літературних творів на суспільство, адже друковані книжки завдяки технічному прогресу ставали доступнішими. З другого боку, художнє слово розповсюджувалося внаслідок розвитку освіти. Автори врешті почали заробляти на життя своєю творчістю. Поширення перекладів сприяло формуванню світової літературної скарбниці водночас із активним розвоєм національного «красного» письменства. Недарма модерний період називають «золотим» у літературі. У першій половині XIX ст. набували популярності романтичні погляди. Майстри пера Йоганн Гете, Фрідріх Шиллер, орієнтуючись на ідеали Просвітництва, у своїх творах зверталися до моральних та героїчних учинків. Також Вальтер Скотт, Віктор Гюго, Генріх Гейне неодноразово вдавалися до історичних сюжетів, щоб показати вади суспільства або перипетії особистого вибору в мінливих обставинах. Образи звичайних людей із буденними проблемами поставали у творчості письменників-реалістів (Стендаля (Анрі Марі Бейля), Чарльза Діккенса, Оноре де Бальзака, Марка Твена). Складності гартування людського характеру у природному й соціальному довкіллі описували Еміль Золя, Гі де Мопассан та інші митці.

«Враження. Схід сонця», художник Клод Моне, 1872 р.

«Село Вуазен», художник Каміль Піссарро, 1872 р.

В образотворчому мистецтві тривалий період переважав реалізм із правдоподібним відтворенням на полотні довколишнього світу і людей. Відомим, наприклад, є шедевр російського художника українського походження Іллі Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану». Історичність постатей, що їх відобразив митець, вражає. Він вдало дібрав костюми, зачіски та предмети (під рукою в одного з козаків лежить колода гральних карт — можливо, його роздягнули до пояса, щоб не шахраював і не ховав «козирі» в рукави). Однак від другої половини XIX ст. європейські живописці звернулися до нових форм і технік. З’явився імпресіонізм — змальовування витончених особистих вражень, спостережень, демонстрування своїх почуттів споглядальникам. Французького майстра пензля Едуарда Мане вважали відомим портретистом, але в його натюрмортах, зокрема на картині «Півонії на мармуровому столі», простежувалися перші імпресіоністські нотки. Послідовники митця (Клод Моне — «Враження. Схід сонця», «Гранд-канал»; Каміль Піссарро — «Село Вуазен» та інші) малювали природу або міські краєвиди, людей у русі, під час відпочинку. Схожі сюжети (але із зображенням жінок) обирала імпресіоністка Берта Морізо. Її твори «Колиска», «Полювання на метеликів» знамениті своїм виконанням.

«У студії», художниця Марія Башкирцева, 1881 р.

«Портрет Берти Морізо», художник Едуард Мане, 1873 р.

«Автопортрет у солом’яному капелюсі», художниця Елізабет Луїза Віже-Лебрен, 1782 р.

Імпресіонізм швидко заполонив мистецький простір. Згодом деякі живописці запропонували відмінне бачення цього напряму — постімпресіонізм. Так, нідерландець Вінсент ван Гог («Автопортрет із перев’язаним вухом і люлькою», «Соняшники», «Півники», «Зоряна ніч» та інші) малював картини під впливом особистого трагізму. А французький художник Поль Сезанн у пізній період творчості («Гора Сен-Віктуар», «Водяний млин») звертався до геометричних фігур, відображуючи природу через конуси, кола, циліндри.

«Півонії на мармуровому столі», художник Едуард Мане, 1882 р.

«Ваза з півниками», художник Вінсент ван Гог, 1890 р.

«Гора Сен-Віктуар», художник Поль Сезанн, 1888-1890 рр.

«Зоряна ніч», художник Вінсент ван Гог, 1889 р.

Міркуємо і діємо!

1. Назвіть напрями літератури та образотворчого мистецтва кінця ХІХ — початку XX ст. В чому їхні особливості? 2. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, укладіть добірку цікавих фактів із життєпису Марії Башкирцевої. З’ясуйте, які з поширених є неправдоподібними. 3. Одним із найвизначніших представників постімпресіонізму був Вінсент ван Гог. Послуговуючись сервісом Ґуґл «Мистецтва і Культура», підготуйте про нього нетривалу (1-2 хв) розповідь.

22.2. У чому особливості скульптури, архітектури та музики «довгого» XIX ст.?

Утворення Французької імперії, що відбулося на початку XIX ст., повернуло до життя мистецькі античні сюжети. Велич і мілітаризм — прикметні ознаки витворів тогочасної архітектури. Втіленням цього підходу стало спорудження за наказом Наполеона Бонапарта Тріумфальної арки в Парижі (1806-1836 рр.). Вона постала на честь перемоги поблизу міста Аустерліц та військових звитяг республіканських військ. Арку прикрасили скульптурами «Марсельєза» (Франсуа Рюд), «Тріумф 1810» (Жан-П’єр Корто) та іншими. Однак після падіння імперії скульптори облюбували новіші напрями, зокрема імпресіонізм (Оґюст Роден).

Європейська архітектура від XVIII ст. розвивалась у класичних формах. Однак у власне Англії за королеви Вікторії частково відродили готику — в такому стилі у 1840-х рр. в Лондоні звели будівлю парламенту. Від середини XIX ст. європейські архітектори взялися експериментувати. Так з’явився модерн. Наприклад, «Кришталевий палац» у Лондоні — це немислиме, неймовірне поєднання заліза і скла. У 1889 р. Париж прикрасила 312-метрова вежа, спроєктована найвмілішим вигадником металевих споруд Александром Ейфелем. Хоча чимало тодішніх французьких інтелектуалів протестували проти «паплюження» столиці, сьогодні Ейфелева вежа є одним із символів міста і держави. Подальші спроби застосування металевих конструкцій призвели до появи в 1885 р. перших хмарочосів у США та пожвавлення мостобудування.

Тріумфальна арка, місто Париж, сучасна світлина

Ейфелева вежа, місто Париж, сучасна світлина

Справжні генії творили і в світі музики. Неповторні «Місячна соната», «Аврора», «Ода до радості» (сучасний гімн Європейського Союзу) німецького композитора Людвіга ван Бетховена зробили його ім’я безсмертним. Одного разу його учень, чеський композитор і піаніст Карл Черні, запримітив хлопчика, який незручно почувався в товаристві старших, але неймовірно майстерно грав на фортепіано. Цим підлітком був угорець Ференц Ліст — композитор і виконавець найскладніших фортепіанних творів («Угорських рапсодій», складених за народними мотивами, етюдів тощо). Вершиною італійської музики вважають опери Джузеппе Верді, що їхні сольні партії неперевершено виконувала всесвітньо відома оперна діва, українка Соломія Крушельницька.

Міркуємо і діємо!

1. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, укладіть добірку зображень найвідоміших пам’яток світової архітектури, що зведені в класичному та модерному стилях. Розмістіть їх у ваших віртуальних групах. Оберіть вподобайками чільну десятку. 2. Поміркуйте, чому спочатку вважали, що Ейфелева вежа «паплюжила» столицю Франції? 3. Як відомо, «Ода до радості» Людвіга ван Бетховена є гімном Європейського Союзу. Використовуючи додаткові джерела інформації, дізнайтеся, чому саме ця композиція удостоєна такої честі.

22.3. Як пов’язані масова культура і масове виробництво? Що таке «емансипація»?

«Вільний час» («Гравець на цитрі»), художник Еміль Pay, 1890 р.

Німецька команда «Мерседес» на автомобільних перегонах «Великий приз» у Франції, фотограф невідомий, 7 липня 1908 р.

Завдяки впровадженню механізованої праці виробництво набуло масовості. Якщо в першій половині XIX ст. робітництво часто працювало за середньовічними зразками, довго трудячись над замовленнями (наприкінці XVIII ст. все ще існувало цехове ремесло), то вже на початку XX ст. на заводах і фабриках виготовляли величезні обсяги продукції. Водночас зростали статки населення, тому люди почали більше купувати. Чи не всю Європу, США пронизала мережа магазинів — товари йшли до покупця, а не навпаки. Наприклад, автомобілі швидко завоювали популярність, і в 1915 р. на заводах американця Генрі Форда щороку випускали понад 250 тис. автівок. Основними рисами масового виробництва ставали стандартизація (високий ступінь злагодженості роботи підприємств) та орієнтованість на споживача.

Зміни у виробництві та споживанні спричинили появу масової культури. Твори мистецтв набули комерційної спрямованості і добре продавалися на ринку. Завдяки вдалій політиці щодо освіти чимало людей не просто навчилися читати, а й почали цікавитися літературою як видом дозвілля. Ось тому, насамперед, видання пригодницького жанру, детективи, любовні романи виходили чималими тиражами. Коли ж незаможні читачки й читачі не могли придбати книжки, до їхніх послуг завжди були товсті журнали зі «свіжими» публікаціями (у такий спосіб «продавалися» твори Оноре де Бальзака, Александра Дюма, Оскара Уайльда та інших). Нові засоби зв’язку забезпечували негайну популярність театральним виставам, художнім виставкам, операм тощо. Вдала постановка, яка вперше з успіхом пройшла, скажімо, в Парижі, через місяць уже збирала повні зали в Лондоні, Відні чи Вашингтоні. Пересічний громадянин ставав головним споживачем продукції культури.

«Прізвиська штатів» (рекламна мапа), художник Вільям Маквіц, 1884 р.

Розвиток промисловості загострив питання про те, чи можуть жінки працювати нарівні з чоловіками. В середині XIX ст. в країнах Європи та США розпочався рух за емансипацію — надання жінкам рівних прав із чоловіками в суспільному, трудовому та сімейному житті. Йшлося про можливості здобуття освіти, участі у виборах, право на працю та справедливу зарплату. Ці ідеї у США обстоювала Ебігейл Адамс (1744-1818), яка закликала до рівноправ’я між статями. Чи не першою політичною перемогою виявилися новозеландські закони від 1893 р., що надавали жінкам право голосу. У самій Англії, про що вже йшлося, на захист жінок виступила невгамовна Флоренс Найтінгейл (1820-1910), реформаторка сестринської справи й письменниця. Однак до значних досягнень було ще далеко. Наприклад, феміністки бездержавних народів вважали, що боротьбою за незалежність вони домагаються також своїх прав і свобод. Із цього огляду інтелектуали XIX ст. у Східній Європі майже не порушували «жіночої проблематики».

«Сестра милосердя», художник Микола Ярошенко, 1886 р.

«Самотній вовк» і його дружина Етла, індіанці з племені кайова, фотограф невідомий, між 1855-1865 рр.

Солдати Філіпа Керні, поранені біля міста Фредеріксберг, фотографи Александр Гарднер і Джеймс Ф. Гібсон, 1862 р.

Міркуємо і діємо!

1. Позначте в зошиті стрілками «→», «←» або «↔» своє розуміння взаємозв’язків між поняттями «масова культура», «масове виробництво». 2. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, дізнайтеся про запровадження Генрі Фордом конвеєрного виробництва автомобілів. Як на його підприємствах дбали про працівників? Яких умов їм належало дотримуватися, щоб мати високу заробітну плату? 3. Як ви розумієте поняття «фемінізм»? Чому цей рух став можливим на початку XX ст.? Як він пов'язаний із політичними подіями?

Додаткова інформація та ілюстрації з теми

https://cutt.ly/6RmBjdE

22.1. Маяк Ейфеля на Херсонщині.

Корисна гра:

https://learningapps.org/watch?v=p1bqk9rgc21

Перевірте себе!

Орієнтуємося в історичному часі і просторі.

1. А. Укладіть хронологічну таблицю найвідоміших (на ваш погляд) мистецьких досягнень модерного періоду. Б. Покажіть на глобусі або мапі основні культурно-мистецькі центри Європи і світу.

Працюємо з історичною інформацією.

2. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне словами: Коли ____? Що ____? Хто ____? Де ____? Звідки ми можемо дізнатися про ____? Чому ____? Як ____? Який результат ____? Запропонуйте свої запитання в класі. 3. Розкажіть про розвиток мистецтв, їх напрями, стилі, зміни в світогляді людей протягом «довгого» XIX ст. Використовуйте нові слова, що вивчили на уроці. 4. Поясніть, чому з картиною Клода Моне «Враження. Схід сонця» пов’язують виникнення імпресіонізму? 5. Із доступних джерел доберіть інформацію та підготуйте невелику (3-5 слайдів) презентацію «Суперечності повсякдення на початку XX ст.». Продемонструйте її в класі.

Співпрацюємо, виявляємо толерантність і громадянську позицію.

6. Обміркуйте в класі, як емансипація та фемінізм відображали ті світоглядні зміни, що відбувалися в суспільстві впродовж «довгого» XIX ст.