Всесвітня історія. Повторне видання. 9 клас. Васильків (2026)

Розділ 5. Розвиток культури і повсякденне життя (кінець XVIII — початок XX ст.)

• 1. «Сувора матрона», Ернст Фрідріх Вільгельм Рогге Старший, приблизно 1889 р.
• 2. «Портрет мадемуазель Діни» («Молода жінка, яка читає “До питання про розлучення” Александра Дюма»), Марія Башкирцева, 1880 р.
• 3. «Мислитель», Оґюст Роден, 1888 р.
• 4. Пам’ятник Ніколо Теслі в парку королеви Вікторії біля Ніагарського водоспаду, Канада, Лес Драйсдейл, 2006 р.
• 5. «Залізничні вагони», Вінсент ван Гог, 1888 р.
• 6. «Півники», Вінсент ван Гог, 1889 р.

§ 21. Освіта. Науки. Техніка

Чи знаєте ви, що...

... уродженка містечка Борзна, що на Чернігівщині, Христина Алчевська в 1862 р. заснувала в Харкові першу в Росії безкоштовну недільну жіночу школу з українською мовою навчання, згодом — її філію в селі Олексіївка на Луганщині, де вчителював славновідомий Борис Грінченко;

... уродженець містечка Гримайлів, що на Тернопільщині, Іван Пулюй першим у світі провів дослідження властивостей Х-променів, а ще — очолював виробництво електричних ламп, керував спорудженням електростанцій в Австро-Угорщині, доклався до запуску першого трамваю у Празі; будучи студентом, переклав українською мовою підручник з геометрії; разом із Пантелеймоном Кулішем та Іваном Нечуєм-Левицьким переклав українською мовою Біблію;

... уродженець села Іванівка, що на Харківщині, засновник другої у світі бактеріологічної станції в Одесі, завідувач лабораторії Паризького інституту Луї Пастера Ілля Мечников у 1908 р. став першим «українським» лауреатом Нобелівської премії в галузі фізіології та медицини (за дослідження імунітету).

Терміни та поняття, які варто знати й розуміти

Масове виробництво (від слів «масовий» і «виробництво») — безперервне виготовлення великої кількості однорідної продукції впродовж тривалого часу.

21.1. Як розвивалася освіта наприкінці XVIII — на початку XX ст.?

«Автопортрет» (імовірно, з мамою і сестрою), художник Александр Карс, 1795 р.

«Чорна пляма на мапі» («Урок географії»), художник Альбер Беттаньє, 1887 р.

Як початкова, так і середня освіта наприкінці XVIII — на початку XX ст. ставали доступнішими. В 1794 р. Пруссія оголосила державними всі школи країни — а отже, уряд брав на себе відповідальність за освітню галузь. Схожі процеси відбувалися у Франції, де в 1824 р. засновано спеціальне міністерство. З 1880-х рр. у французьких школах навчали безкоштовно. (Що цікаво, втрачені у війні з Пруссією Ельзас і Лотарингію на мапах зафарбовували в чорний колір, щоб учнівство не забувало про ці території.) Парламент Великої Британії від 1830-х рр. виділяв додаткові гроші на організацію навчання, а вже через десять років оголосив початкову освіту загальнообов’язковою. Не всі батьки бажали віддавати своїх нащадків до шкіл, тому британцям навіть довелося створювати комітети, працівники яких ледь не силою зганяли дітвору вчитися. Загалом, шкільництвом у Великій Британії і в США відали місцеві органи влади. Водночас зменшувалась роль церкви. Дешевшало приватне навчання. Однак без освіти залишалося чимало підлітків, особливо тих, які належали до міської та сільської бідноти. Вони, щоб прогодуватися, чимшвидше ставали до праці, тому не знали грамоти і ледь уміли читати.

Розвивались університети. Особливо престижно було навчатися в Англії, де Оксфорд та Кембридж вважали зразковими для здобуття вищої освіти. До провідних також належали вищі навчальні заклади в Лондоні, Ліверпулі, Глазго, інших містах Великої Британії. Поруч зі старими університетськими центрами, що існували ще від Середньовіччя, у Франції, Італії, Німеччині та Іспанії з’являлися нові. Велике значення мало відкриття в 1809 р. Берлінського університету, фундатором якого став видатний мовознавець Вільгельм фон Гумбольдт (1767-1835). Приблизно тоді засновували вищі навчальні установи в українських землях. До університету, що вже існував у Львові, додалися Харківський (1805 р.), Святого Володимира в Києві (1834 р.), Новоросійський в Одесі (1865 р.) та Чернівецький (1875 р.).

Як і попередньо, вищі знання опановували в основному чоловіки. На початку XIX ст. жінки вчилися лише в окремих університетах США. Першою європейською країною, яка в 1860-х рр. відкрила двері вищих навчальних закладів для студенток, виявилася Швейцарія. Наприклад, однією з випускниць Лозаннського університету була Віра Ґедройць (1870-1932), вихідка з литовського княжого роду, письменниця, лікарка-хірургиня, одна з перших професорок у світі. Від 1870-х рр. жінкам нарівні з чоловіками надавали докторські наукові ступені. У 1896 р. першою в Австро-Угорській імперії докторкою медицини стала Софія Окуневська-Морачевська (1865-1926). У 1910 р. в Російській імперії першою здобула ступінь докторки історії Олександра Єфименко (1848-1918), авторка підручників, книжок, де описувала минувшину українського народу.

Міркуємо і діємо!

1. Прочитайте вислови Отто фон Бісмарка: «Успіх у війні забезпечують два чинники: рушниця нового зразка і шкільний учитель», «Ставлення до вчителя — це політика, що демонструє або силу, або слабкість держави». Як вони свідчать про значення освіти в модерному суспільстві? 2. Чому в другій половині XIX ст. в Європі та в США набували популярності технічні професії? Чому вони затребувані сьогодні? 3. Розгляньте картини, що вище. Як перша свідчить про освіченість жіноцтва? Шкільну освіту якої з європейських держав відображує друга?

21.2. Як розвивалися науки в XIX ст.?

Науки в XIX ст. дали світові відкриття, що відчутно змінили подальший поступ суспільства. На мапах з’явилися докладні обриси материків, але їхні внутрішні землі залишалися маловивченими. Тому часто уряди європейських країн споряджали експедиції, які вирушали на пошуки незвіданих територій. Також мандрівники вели своєрідну розвідку для подальшого захоплення й утримання колоній. У 1820 р. кораблі капітанів Фабіана Готліба фон Беллінсгаузена (імператорський флот Росії) та Едварда Брансфілда (військово-морські сили Великої Британії) досягли берегів Антарктиди. У середині XIX ст. британець Девід Лівінгстон здійснив дослідження Центральної та Південної Африки. Російський науковець українського походження Микола Миклухо-Маклай обстежив острови Океанії, залишивши ґрунтовні записи про побут і вірування тубільців.

Портрет Флоренс Найтінгейл, фотограф Генрі Герінг, приблизно 1860 р.

«Ада Лавлейс у 21 рік», фрагмент картини, художниця Маргарет Сара Карпентер, 1836 р.

Портрет Софії Окуневської-Морачевської, фотограф невідомий, після 1896 р.

Вражали досягнення фізиків та хіміків. Зокрема, в 1869 р. росіянин Дмитро Менделєєв уклав періодичну систему хімічних елементів. За легендою, вона йому наснилася, і науковець нібито детально відтворив сон у вигляді таблиці, залишивши порожні клітинки для невідомих елементів. Подружня пара, француз П’єр Кюрі та полька Марія Склодовська-Кюрі з’ясували, що деякі елементи здатні випромінювати енергію. В 1898 р. вони повідомили про існування двох радіоактивних елементів — полонію та радію, які відповідно з 84 і 88 атомними номерами поповнили менделєєвську таблицю. Французький фізик Жан Фуко, використовуючи для дослідів спеціальний маятник, успішно довів, що Земля робить повний оберт навколо своєї осі впродовж доби. Важливе значення для розуміння будови світу мають дослідження англійця Джозефа Томсона, який вивчав електрони — елементарні частинки, з яких складаються атоми. В 1911 р. британський фізик Ернест Резерфорд установив, що атоми своєю будовою нагадують Сонячну систему: електрони із негативним зарядом рухаються довкола позитивно зарядженого ядра. Українець Іван Пулюй у 1881 р. вперше сконструював «лампу», що стала прототипом рентгенівського апарату, і зробив за її допомогою знімки руки своєї доньки Наталії та скелета людини. Згодом, у 1895 р., німецький фізик Вільгельм Конрад Рентген опублікував статтю про існування ікс-променів, отож «невидиме випромінювання», відкрите українцем, назвали рентгенівським. Британка, графиня Ада Лавлейс першою у світі створила обчислювальний прилад та першою «написала» для нього програму.

Швидкими темпами розвивалися біологія та медицина. В 1859 р. англійський науковець Чарльз Дарвін опублікував трактат «Походження видів», де вперше описав еволюційну теорію, що стала наріжною для розуміння появи та розвитку людини. Австрієць чеського походження Георг Мендель у 1866 р. довів існування спадковості, на підставі чого наприкінці XIX ст. виокремилась наука генетика. Французький дослідник Луї Пастер заклав основи мікробіології та імунології. Його досліди продемонстрували вразливі місця багатьох інфекційних захворювань, на підставі чого він розробив щеплення проти сибірки, холери і сказу. Німецький лікар Роберт Кох також відзначився в подоланні сибірки та холери, відкрив особливий збудник туберкульозу (сьогодні ці бактерії відомі як «палички Коха»). Знаючи про походження невиліковної тоді хвороби, медики розробили засоби профілактики й вакцину проти туберкульозу, врятувавши мільйони життів. Британська письменниця, феміністка, громадська діячка Флоренс Найтінгейл заснувала першу школу медичних сестер, керувала санітарками під час Східної війни. Саме до її дня народження (12 травня) приурочено відзначення Міжнародного дня медичної сестри.

П’єр Кюрі і Марія Склодовська у власній лабораторії, фотограф невідомий, місто Париж, близько 1904 р.

Лікарня на Арморі-сквер, місто Вашингтон, фотограф Метью Бенджамін Брейді, між 1863-1865 рр.

Міркуємо і діємо!

1. Укладіть перелік найважливіших наукових відкриттів XIX ст., скориставшись підручником і додатковими джерелами інформації. 2. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, знайдіть інформацію про те, які важкі хвороби вдалося подолати за допомогою вакцинування. 3. Чому впродовж XIX ст. в побуті жінки перебували в «тіні» чоловіків, а в науках часто перевершували «чоловічі» здобутки?

21.3. Які технічні новинки запропонувало XIX ст.?

Міст водопроводу («Трубчастий міст»), місто Джорджтаун, округ Колумбія, США, фотограф Метью Бенджамін Брейді, між 1860-1865 рр.

«Місіонер» (транспортний пароплав) на річці Теннесі, США, фотограф Метью Бенджамін Брейді, між 1860-1865 рр.

Будівництво Тауерського мосту, місто Лондон, фотограф невідомий, приблизно 1893 р.

«Відкриття Тауерського мосту», художник Вільям Лайонел Віллі, 1895 р.

Винаходи «довгого» XIX ст. надали потужного поштовху розвитку світової економіки. Вже на початку XIX ст. англійський інженер Генрі Моделі сконструював механічний токарний верстат. Американець Елі Вітні створив фрезерний верстат. Француз П’єр Мартен збудував особливу піч для виплавляння високоякісної сталі. Технічні новинки одразу впроваджували на заводах та фабриках, завдяки чому зростали обсяги виробництва і покращувалась якість продукції. Американський ентузіаст Чарльз Гуд’їр у 1839 р. випадково розгадав таємницю вулканізації каучуку, що доти був нестійким, липким і швидко плавився. Експериментатор ненароком помістив його разом із сіркою у піч. Суміш витримала «тепловий удар». Відтак світ отримав міцну й еластичну гуму, надзвичайно потрібну для виробництва автомобілів, літаків, промислових машин тощо.

Доволі результативно удосконалювали способи передачі інформації. Від 1844 р. запрацювали перші телеграфні апарати, які використовували спеціальну абетку американця Семюеля Морзе. А в 1876 р. його співвітчизник Александр Белл створив перший телефон. Ще вагомішими виявилися успіхи теж американця Томаса Едісона, винахідника лампочки, фонографа, електростанції та інших, деколи доволі оригінальних, речей (наприклад, першого у світі електричного стільця). Конкуренцію колезі склав серб за походженням Нікола Тесла, чиї досліди зі змінним струмом, магнітними полями та виробництвом дешевої електроенергії викликали неабияке захоплення. В 1896 р. італійський радіотехнік Гільєрме Марконі сконструював радіоприймач. З’являлися механізовані пристрої та предмети, що полегшували побут. Так американка Джозефіна Кокрейн вигадала першу посудомийну машину, а її землячка Маргарет Елоїза Найт — прості паперові пакети із прямокутним дном, що значно вплинуло на зростання обсягів продаж. Британська ілюстраторка й біологиня Анна Аткінс стала першою фотографинею, яка застосувала ціанотипію (фотодрук блакитних відтінків) та уклала в 1843 р. першу книжку, ілюстровану лише світлинами.

Світлина із книжки Анни Аткінс «Британські водорості: ціанотипні відбитки», 1843-1844 рр.

Наприкінці XIX ст. Європу вкрила мережа залізниць. Так само сполучили Західне та Східне узбережжя США. Морські перевезення здійснювали пароплави. Важливим стало винайдення двигуна внутрішнього згоряння (Ніколаус Отто в 1876 р.), дизельного двигуна (Рудольф Дизель у 1896 р.), що запустило автомобільну промисловість. На початку XX ст. конструктори заповзялися опановувати повітряний простір. Зокрема, в 1901 р. німецький інженер Фердинанд фон Цеппелін здійснив перший політ на дирижаблі — потужному агрегаті, двигун якого дозволяв протистояти повітряним потокам та спрямовувати наповнений легким газом транспорт у потрібному напрямку. Дирижаблі вважали вдалими конструкторськими рішеннями, але газ миттєво займався, що становило чималу небезпеку. Як наслідок, значно краще прижився винахід братів Орвілла та Вілбера Райтів, які в 1903 р. здійснили перші польоти на власноруч виготовленому літаку. І хоча вони разом налітали заледве 150 м, розвій авіації було не спинити. Француженки: баронеса Раймонда де Ларош і скульпторка Тереза Пельтье стали першими пілотесами.

Повітряна куля Анрі Жіффара біля палацу Тюїльрі, місто Париж, фотограф Рене Патріс Дагрон, 1878 р.

Модель дирижабля (з паровим двигуном), створеного Анрі Жіффаром, 1852 р., Музей науки, місто Лондон, сучасна світлина

«Перший політ» (пілотує Орвілл Райт), фотограф Джон Томас Деніелс, 17 грудня 1903 р.

Тереза Пельтьє на літаку «Делагранж» в містечку Іссі-ле-Муліно поблизу міста Париж, фотограф невідомий, 17 вересня 1908 р.

Баронеса Раймонда де Ларош (Еліза Леонтіна Дерош) за штурвалом аероплана, фотограф невідомий, 1909 р.

Баронеса Раймонда де Ларош під час тижня авіації в місті Санкт-Петербург, фотограф невідомий, весна 1910 р.

Міркуємо і діємо!

1. Чому винайдення гуми стало одним із поворотних моментів у розвитку людства? 2. Як технології передавання інформації безповоротно змінювали суспільство? 3. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, укладіть добірки світлин, що ілюструватимуть поступ кораблебудування, авіабудування, автомобілебудування від XIX ст. дотепер.

Додаткова інформація та ілюстрації з теми

https://cutt.ly/3RmBuzK

21.1. Нікола Тесла про роль та роботу винахідників.

Корисна гра:

https://learningapps.org/watch?v=p9gt7dmxk21

Перевірте себе!

Орієнтуємося в історичному часі і просторі.

1. А. Обчисліть найближчі ювілеї відомих наукових відкриттів і винаходів модерної доби. Задачі запишіть у зошит. Б. Об’єднайтеся в групи. Виготовте мапу «Досягнення наук і техніки у провідних державах світу впродовж “довгого” XIX ст.». Презентуйте свій виріб у класі.

Працюємо з історичною інформацією.

2. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне словами: Коли ____? Що ____? Хто ____? Де ____? Звідки ми можемо дізнатися про ____? Чому ____? Як ____? Який результат ____? Запропонуйте свої запитання в класі. 3. У зошиті стрілками відобразіть зв’язки підлеглості між поняттями «предмет повсякденного вжитку», «наукове дослідження», «винахід». 4. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, дізнайтеся, коли виникло таке історичне джерело, як світлина. Скільки років найдавнішим світлинам у вашому родинному архіві?

Співпрацюємо, виявляємо толерантність і громадянську позицію.

5. Обміркуйте в парах, чому «довге» XIX ст. називають «модерним»? Відповідь аргументуйте фактами з підручника. 6. Взаємонавчаючись у групах, оцініть, як наукові відкриття і винаходи вплинули на повсякдення людей модерної доби.