Всесвітня історія. Повторне видання. 9 клас. Васильків (2026)

§ 2. Республіка у Франції. Закінчення революції

Чи знаєте ви, що...

...у книзі «Політичне дослідження про стан давньої і сучасної Польщі...», написаній у 1795 р., депутат Конвенту Жан-Філіп Ґарран де Кулон розповідав французам про козацтво, Україну, де панувала «приємна атмосфера свободи, незалежності, братерства й рівності»; розкривав перебіг і особливості польсько-українських відносин;

... французька модель нації слугувала прикладом для наслідування багатьом європейським авторам, зокрема невідомому творцеві «Історії Русів», який писав, що «кожне сотворіння має право боронити своє існування, свою власність і свою свободу!».

2.1. Як Францію проголосили республікою? Які наслідки мала страта Луї XVI?

Довкола утвореної пруссько-австрійської антифранцузької коаліції згуртувалися не лише європейські володарі, а й дворяни-вигнанці із Франції. Це обнадіяло Луї XVI на допомогу як із боку своїх родичів, так і з боку прибічників монархії, яких ще називали роялістами (від французького слова «роял» — «королівський»). Він довірився змовникам, які нарадили йому залишити Париж. Проте спроба втекти виявилася невдалою — короля упіймали й силоміць повернули у столицю. Відомості про втечу призвели до серпневого повстання 1792 р. На вимогу розлючених підданих, яких вразив боягузливий учинок правителя, його ув’язнили. Містом ширилися чутки про прусських диверсантів, готових до нападу. Банди санкюлотів (бідноти) та загони національних гвардійців надто своєрідно відреагували на почуте. Упродовж кількох днів вони вбивали мешканців столиці, підозрюючи їх у зраді. Загинуло близько 5 тис. осіб, які стали жертвами революції.

«Луї XVI» (у фригійській шапці), автор невідомий, 1792 р.

Робота Законодавчих зборів припинилась. У вересні 1792 р. їх заступив всенародно обраний Національний конвент. Першою постановою його депутати скасували монархію, а 22 вересня 1792 р. проголосили Францію республікою. Гаслом нової влади стали слова «Свобода. Рівність. Братерство». Короля позбавили всіх прав та продовжували разом із сім’єю утримувати за ґратами. Стосовно його долі розпалилися дебати. Передусім між жирондистами та якобінцями. Жирондисти вважали, що з проголошенням республіки Французька революція мала б закінчитися. Натомість якобінці наполягали на страті правителя та ліквідації «старого порядку», зокрема на обмеженні всевладдя заможних. Попри те, що більшість у Конвенті знову становило «болото», цього разу якобінці взяли гору. Врешті, Луї XVI потрапив під суд, де його звинуватили у співпраці з ворогами держави. Після бурхливого голосування монархові винесли смертний вирок, який 21 січня 1793 р. виконали.

Поза межами держави ця смертна кара викликала вибух гніву. До антифранцузької коаліції одразу долучилося ще кілька учасниць. На заході Франції (в департаменті Вандея) селяни, підбурені роялістами, розпочали повстання. Національну гвардію полишали добровольці. В цьому безладі жирондисти втрачали вплив. Якобінці домоглися створення Комітету громадського порятунку (своєрідного антикризового уряду із необмеженими повноваженнями), очолюваного Жоржем-Жаком Дантоном, і Революційного трибуналу, який судив «зрадників» без слідства. Цього бунтівникам здалося замало, тому 2 червня 1793 р., заручившись підтримкою санкюлотів, вони вчинили переворот.

Міркуємо і діємо!

1. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, дізнайтесь історію фригійської шапки. Чому влітку 1792 р. її одягнув Луї XVI? 2. Що спільного, а що відмінного між поняттями «Установчі збори», «Законодавчі збори», «Національний конвент»? Поясніть, називаючи приклади. 3. Згадайте значення слова «республіка». Чи можна Французьку республіку вважати демократичною? Обміркуйте в групах.

2.2. У чому сутність якобінського терору?

24 червня 1793 р. Національний Конвент ухвалив нову Конституцію Франції. Основний Закон оголошував державу республікою, закріплював загальне виборче право, недоторканість приватної власності, свободи підприємництва, друку, слова та віросповідання. Незабаром революціонери створили другий Комітет громадського порятунку, який очолив Максиміліан Робесп’єр. На превеликий жаль, дуже скоро лідери якобінців призупинили дію демократичних конституційних норм. Своє рішення вони обґрунтовували тим, що республіка перебувала в умовах війни. Коли ж у липні 1793 р. дворянка Шарлотта Корде помстилася за загибель своїх рідних, убивши Жана-Поля Марата, Франція поринула у вир якобінського терору — насильства щодо супротивників і незгодних.

Убивство лідера якобінці не вибачили. Особливі комісари Конвенту, отримавши необмежені повноваження, заповзялися переслідувати «ненадійних» цивільних і військових громадян. У вересні 1793 р. ухвалено «Декрет про підозрілих», згідно з яким дозволено арештовувати будь-яку особу, стосовно якої виникали найменші сумніви. Десятки тисяч французів поплатилися життями. Судді відправляли на страту не тільки прихильників «старого порядку» (дворян і духівництво) чи політичних суперників, а й випадкових осіб та навіть «своїх» діячів. Скажімо, поміркованого якобінця Жоржа-Жака Дантона скарали за зв’язки із жирондистами. (За деякими версіями, саме він висловив пророче твердження: «Революція ... поїдає своїх дітей!») Ненаситний Максиміліан Робесп’єр уявляв себе верховним суддею, якому даровано право розпоряджатися людськими долями. Товариші звали його «Непідкупним», пересічні французи захоплювалися ораторськими здібностями й показною чесністю. Насправді, «руйнуючи» монархію, він знищував усіх, кого вважав ворогами, хто насмілювався ставати на його шляху.

Видаючи себе за провісників «нової ери», якобінці запровадили низку нововведень. Започаткували особливий календар та літочислення, що розпочиналося від дати проголошення Франції республікою. Дозволили селянам продавати землю. Ухвалили «Декрет про загальний максимум», яким установили сталі ціни на борошно, сіль, мило й інші необхідні товари. Видавши «Декрет про всенародне ополчення», до військової служби зобов’язали всіх чоловіків 18-25 років. Це одразу збільшило чисельність армії до 1 млн. За ці рішення довелося «розплатитися кров’ю». Після розправ над кількома чільними якобінцями проти Максиміліана Робесп’єра та його довірених однодумців учинили змову. 27 липня 1794 р. (за новим календарем — 9 термідора II року Республіки) лідера революції затримали і теж стратили. Якобінське свавілля завершилося. Розпочався черговий революційний період.

Календар на III рік (1794-1795) Республіки, художник Луї-Філібер Дебюкур, 1794 р.

Мовою історичного джерела

Уривок із «Декрету про підозрілих», 17 вересня 1793 р., переклад із французької авт. кол.: «Стаття 2. Підозрілими вважаються: 1) ті, хто своєю поведінкою або своїми зв’язками, або своїми промовами чи творами виявляють себе прихильниками тиранії та ворогами свободи; 2) ті, хто не зможуть... довести законність своїх засобів до існування і виконання громадянських обов’язків; 3) ті, яким було відмовлено у видачі свідоцтв про благонадійність; 4) ті, ... які не проявляли... своєї відданості революції». (Вікіджерела. URL: https://cutt.ly/0r6vNkBP)

Міркуємо і діємо!

1. Послуговуючись доступними словниками, дізнайтесь значення поняття «терор». У чому причини та сутність якобінського терору? 2. Прочитайте уривок із «Декрету про підозрілих». Кого якобінці називали «підозрілими»? Як до таких ставилися? Чому їх переслідували й карали? 3. Чи узгоджуються поняття «республіка» і «терор»? Чи можна Францію періоду правління якобінців уважати республікою?

2.3. Як відбувалася «термідоріанська реакція»? Чим завершилася Французька революція?

Наступні події Французької революції історики називають «термідоріанською реакцією». (Реакція — це дії, що виникають у відповідь.) Якобінський клуб розігнали, «Декрет про підозрілих» скасували, винних (реальних і вигаданих) у зловживанні владою покарали. Водночас Франція залишалася республікою. Чергова Конституція 1795 р. гарантувала, що законодавча влада належатиме Законодавчому корпусу, а порядкування країною — Директорії в складі п’яти осіб, яким підпорядковувалися міністри. «Термідоріанці» залишили чинними документи про продаж конфіскованих у дворян і церкви земель. Водночас вони намагалися примиритися із прихильниками монархії та дарували амністію (звільнення від покарання) повсталим у Вандеї. Коли ж симпатики Бурбонів підняли «бунт» у Парижі, «термідоріанці» звернулися до «сильної руки» — генерала Наполеона Бонапарта. Своїми рішучими діями проти роялістів він заслужив неабияку популярність серед мешканців французької столиці.

«Свобода або Смерть» («Геній Франції між Свободою або Смертю»), художник Жан-Батист Реньо, 1795 р.

У зовнішніх справах Директорія, яка спиралася переважно на банкірів і промисловців, змінила військову тактику. Якщо раніше французи оборонялися, то, захопивши владу, «термідоріанці» перейшли в наступ. У 1796 р. Наполеон Бонапарт, командуючи вишколеною армією, вдало завершив Італійський похід. У результаті Сардинське королівство стало васалом Франції, а вплив Австрії у Північній Італії значно ослаб. Як наслідок, припинила існування перша антифранцузька коаліція. Опісля, у 1798 р., бажаючи підірвати міць Великої Британії, наполеонівська армія висадилася в Єгипті, де здобула кілька важливих перемог. Проте англійська ескадра адмірала Гораціо Нельсона розгромила французький флот у битві біля мису Абукір. Водночас, налякані успіхами другої антифранцузької коаліції (куди увійшли Велика Британія, Австрія, Російська, Османська імперії та інші держави), лідери Директорії відкликали Наполеона Бонапарта до Парижа.

Далекоглядний полководець, відчувши вдалий момент, не забарився скористатися ним. 9 листопада 1799 р. (за революційним календарем — 18 брюмера VIII року Республіки) у столиці Франції оголосили надзвичайний стан. Влада перейшла до консульства в складі трьох консулів: військовика Наполеона Бонапарта, науковця Еммануеля-Жозефа Сієса, політика Роже Дюко. Так закінчилася десятирічна Французька революція.

Міркуємо і діємо!

1. З уроків хімії вам відоме слово «реакція». Чим відрізняється його історичне значення, зокрема в контексті подій, що відбулися після «термідоріанського перевороту» у Франції? 2. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, дізнайтесь про зв’язок між Єгипетським походом Наполеона Бонапарта й розшифруванням давньоєгипетських ієрогліфів. Хто такий Жан-Франсуа Шампольйон? 3. Об’єднайтеся в групи. Обговоріть історичне значення Французької революції. Поясніть назву картини Жана-Батиста Реньо.

У той час, коли у світі...

22 вересня 1792 р. — проголошення Франції республікою

9 листопада 1799 р. — формування консульства, закінчення Французької революції

Тоді на теренах України...

1792 p. — започаткування переселення чорноморських козаків на Кубань

1798 р. — видання перших частин поеми Івана Котляревського «Енеїда», чим започатковано сучасну українську літературну мову

Додаткова інформація та ілюстрації з теми

https://cutt.ly/gr61EhFR

2.1 Особливості революційного календаря.

Корисна гра:

https://cutt.ly/5r61R9n5

Перевірте себе!

Орієнтуємося в історичному часі і просторі.

1. А. Продовжте укладання хронологічно-тематичної таблиці «Французька революція і наполеонівські війни». Використовуючи таблицю, обчисліть тривалість Французької революції та періоду республіки у Франції. Б. Послуговуючись мапою, розкажіть про військові походи Наполеона Бонапарта.

Працюємо з історичною інформацією.

2. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне словами: Коли ____? Що ____? Хто ____? Де ____? Звідки ми можемо дізнатися про ____? Чому ____? Як ____? Який результат ____? Запропонуйте свої запитання в класі. 3. «Пристрій», за допомогою якого стратили Луї XVI, ще з початку XIV ст. використовували в деяких країнах Європи. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, дізнайтесь його назву та міфи, що пов’язані з ним.

Співпрацюємо, виявляємо толерантність і громадянську позицію.

4. Поясніть, як ви розумієте гасла: «Нація. Закон. Король», «Свобода. Рівність. Братерство». Чому перше виявилося девізом конституційної монархії, а друге — республіки у Франції? Обміркуйте в парах. 5. Об’єднайтеся в групи і дослідіть, чи заходи якобінців відповідали принципам «Декларації прав людини і громадянина». Створіть групове письмове есе «Права людини і громадянина в якобінській Франції». Зачитайте ваш твір у класі. 6. З’ясуйте у вчительки / вчителя (чи з книжок у бібліотеці) і поясніть значення усталеного вислову: «Революції, як бог Сатурн, поїдають своїх дітей». Яких «дітей» з’їла Французька революція? Наведіть приклади.