Всесвітня історія. Повторне видання. 9 клас. Васильків (2026)

Розділ 1. Європа в часи Французької революції та наполеонівських війн

1. «Взяття Бастилії 14 липня 1789 р.», Жан П’єр Уель, 1789 р.
2. «Похід жінок у Версаль 5 жовтня 1789 року», автор невідомий, приблизно 1842 р.
3. «Страта Масиміліана Робесп’єра та його прибічників, 28 липня 1794 р.», автор невідомий, 1794 р.
4. Фрагмент картини «Коронування Наполеона...», Жак-Луї Давід, 1805-1807 рр.
5. «Імператор Наполеон у палаючій Москві», Альбрехт Адам, 1841 р.
6. «Заслання Наполеона на острові Святої Гелени», Франц Йозеф Зандманн, приблизно 1820 р.

§ 1. Франція наприкінці XVIII ст. Причини і початок революції

Чи знаєте ви, що...

... наприкінці XVIII ст. зростав інтерес Франції до України, а сприяла цьому поява в 1788 р. праці французького та німецького історика Жана-Бенуа Шерера «Аннали Малої Росії, або Історія запорозьких та українських чи Малої Росії козаків від її початків до наших днів, у супроводі короткої історії козацьких гетьманів і відповідних документів»;

...із перших років революції французькі діячі цікавились Україною, відводили їй недругорядну роль у Європі, направляли своїх таємних агентів у Київ, Полтаву, теренами Правобережжя, Півдня для вивчення настроїв і прагнень українців.

Терміни та поняття, які варто знати й розуміти

Конституційна монархія (від слів «конституція» та «монархія») — державне правління, за якого влада глави держави — монарха — обмежується конституційними нормами.

1.1. Чому розпочалася Французька революція?

У другій половині XVIII ст. Франція розвивалась як абсолютна монархія. Тобто королівська влада не знала обмежень. Навіть у регіональних «парламентах» переважали прибічники короля. З другого боку, 1750-1780-ті рр. в Європі — це період «освіченого» абсолютизму. В багатьох державах прогресивні правителі виступали супроти усталених пережитків, дбали про економіку, освіту, науки, хоча й не відмовлялися від самовладдя. Повільно, але впевнено утверджувались ідеї Просвітництва. Вплив католицької церкви послабився. Протестанти почувалися безпечніше. Заможні містяни, промисловці і фінансисти родичалися з аристократією, незважаючи на станові обмеження. На цьому тлі відомі французькі просвітники Франсуa-Mapi Аруе (Вольтер), Шарль-Луї де Монтеск’є вважали свою батьківщину осередком деспотизму, жорстокого ставлення до підданих і несправедливо викреслювали її з переліку передових. (Насправді ж їхні твори друкували саме у Франції, що було небаченою вольністю для інших європейців!)

«Варто сподіватися, що ця гра незабаром закінчиться», автор невідомий, 1789 р.

Французькі королі намагалися втілити в життя принаймні дещицю просвітницьких задумів. Зокрема, Луї XV (1715-1774) розпустив регіональні «парламенти» (посади в яких купували і передавали ледь не спадково!), скоротив державний борг, змусив аристократів частково сплачувати податки, обмежив державні пенсії чиновникам, реформував суди, «вигнав» із країни єзуїтів. Звісно, ці починання сприяли посиленню його особистої влади. Натомість народ бажав цілковитої зміни «старого порядку» (так називали абсолютизм). До того ж монарх здійснював перетворення насильно, тому новину про його смерть зустріли безжурно. Людей дратувало марнотратство королівського двору і розкошування можновладців. Внесок дворян та духівництва до бюджету все ще залишався мінімальним. Увесь грошовий тягар лягав на плечі «третього» стану.

Наступний король Луї XVI (1774-1793) успадкував проблеми попередника. Він намагався їх розв’язати, тому на початку правління користувався популярністю серед простолюду. Насамперед той бажав зниження ціни на хліб і послаблення «податкового тягаря». Йдучи назустріч цим побажанням, монарх поновив діяльність регіональних «парламентів», доручив відання скарбницею досвідченим і ощадливим урядовцям — спершу науковцеві Анну-Роберу де Тюрго, а відтак — банкірові Жаку Неккеру. На деякий час їхні заходи скоротили витрати та впорядкували державні фінанси. Однак відновлені в правах парламентарі схилялися до обмеження королівської влади, а збіднілі громадяни розпочали «хлібні» війни, що їх довелося придушувати силою. До того ж надмірна бережливість налаштувала проти Луї XVI декого із придворних, які гуртувалися довкола енергійної королеви Марії-Антуанетти (1755-1793). А ще — 1783 р. до Франції повернулись учасники війни за незалежність Сполучених Штатів Америки, зокрема, офіцери, які теж підтримували зміну абсолютизму.

«Луї XVI у священному костюмі», художник Антуан-Франсуа Калле, 1779 р.

Міркуємо і діємо!

1. Згадайте події з історії Франції, що їх ви вивчали у 8 класі. Які заходи, втілені монархами з династії Бурбонів, сприяли розвиткові держави? Які — перешкоджали? 2. Розгляньте карикатуру. В тексті параграфа знайдіть речення, що описують сюжет малюнка. Поясніть його підпис-назву. 3. Назвіть ключові причини Французької революції.

1.2. Як розпочалася Французька революція? У чому важливість «Декларації прав людини і громадянина»?

Потребуючи підтримки, Луї XVI звернувся до Генеральних штатів, які востаннє скликали понад 170 років тому! Проте очікування на їхню допомогу не справдилися. Депутати від «третього» стану, дехто з дворян і духівництва (представницький орган зібрали по-старому), прибувши до Парижа влітку 1789 р., урочисто поклялися не розходитися, допоки не ухвалять Конституцію. Вони проголосили себе Національними, а 9 липня 1789 р. — Установчими зборами. Король підтримав пропозицію щодо рівного оподаткування і скасування наявних привілеїв. Однак парижан передусім хвилювали ціни на продукти харчування та заяви Марії-Антуанетти, що, мовляв, кому бракує хліба, «нехай їдять тістечка». Адже французькі закони зобов’язували паризьких пекарів (за потреби) продавати дорожчі сорти хліба за цінами дешевших. Тому міські низи, підбурювані парламентарями, вважали, що король морить їх голодом. 14 липня 1789 р. озброєний натовп разом із бунтівними солдатами столичного гарнізону штурмували Бастилію. Ця фортеця слугувала в’язницею для непокірних аристократів, утримання яких дорого обходилося державі. Хоча там тоді перебувало лише семеро арештантів, її вважали символом «старого порядку». Падіння Бастилії започаткувало Французьку революцію і призвело до краху абсолютизму.

Наляканий Луї XVI спочатку прийняв умови повсталих і навіть «приєднав» до їхніх прапорів (синього і червоного) білий — колір родини Бурбонів. Водночас його родичі та чимало знаті покинули державу. За ніч Установчі збори скасували колишні привілеї, а 26 серпня 1789 р. ухвалили «Декларацію прав людини і громадянина». Вона визнавала верховну владу народу (а не монарха), оголошувала природними і непорушними права на безпеку, особисту свободу, власність, встановлювала свободи слова й віри. Короля, який спротивився таким рішенням, із сім’єю насильно перевезли з Версаля до Парижа, де утримували як заручника.

«Пробудження третього стану», автор невідомий, приблизно 1789 р.

На певний період революційні події змістилися до зали засідань. Упродовж 1789-1791 рр. Установчі збори затвердили низку законів. Зокрема, скасували цеховий устрій, дозволили вільну торгівлю хлібом, чим значно зменшили напругу в низах. Ліквідували поділ на стани, скасувавши духовні і світські титули. Також узялися відбирати церковні землі. Їх використовували як заставу для отримання позичок, що дозволило покращити ситуацію в економіці. Незважаючи на опір прибічників сильної «королівської руки», Конституція від 3 вересня 1791 р. утвердила в країні конституційну монархію. Право видавати закони належало Законодавчим зборам. (Представників туди обирали «активні» виборці — тобто ті, які сплачували податки.) Водночас за Луї XVI залишили декотрі повноваження. Девізом тогочасної Франції стало гасло «Нація. Закон. Король», а «Декларація прав людини і громадянина» увійшла до вступної частини Конституції.

Мовою історичного джерела

Витяг із Конституції, 3 вересня 1791 р., переклад із французької авт. кол.: «Будь-які державні посади більше не продаються і не передаються в спадок. Для жодної частини нації, ані для одного індивіда не існує більше особливих переваг чи винятків з права, спільного для всіх французів. Не існує більше ні станових цехових управ, ні професійних, художніх чи ремісничих корпорацій. Закон не визнає ... ні релігійних обітниць, ні ... інших зобов’язань, що суперечать природним правам або Конституції». (Конституційна рада Франції. URL: https://cutt.ly/Ur6vHHYF)

Міркуємо і діємо!

1. Розгляньте гравюру. Яка подія символізує «пробудження» третього стану? Чому день штурму Бастилії вважають початком Французької революції? 2. Які непорушні права утверджувала «Декларація прав людини і громадянина»? У чому полягає її історичне значення? 3. У парах обговоріть уривок із тексту Конституції від 3 вересня 1791 р. Які з її положень руйнували попередні усталені порядки?

1.3. Як формувалися Законодавчі збори? Хто такі «жирондисти» та «якобінці»?

На початку жовтня 1791 р. розпочали засідати Законодавчі збори. Парламентарями обрали як небагатих людей, так і заможних промисловців і навіть дворян, які частково увійшли до партії фельянів — прихильників примирення з Бурбонами. Більшість депутатів належала до «болота» — неорганізованих політичних груп, що не виявляли чітких позицій та голосували відповідно до народних настроїв. Перетворити нерішучих законодавців на дієвих спробували жирондисти (представники від департаменту Жиронда). Їхні лідери обстоювали недоторканність власності, поступове обмеження, а в підсумку — скасування влади короля, звільнення Європи від монархізму.

Водночас політичне життя вирувало поза парламентом, у паризьких клубах, тобто гуртках, де обговорювали суспільні або державні проблеми. Учасників клубу, які зустрічалися в монастирі Святого Якоба, називали якобінцями. Очільником вони обрали Жана-Поля Марата, журналіста та головного редактора газети «Друг народу». У своїх дописах він різко критикував короля, закликав до насильницького повалення монархії. Його підтримував ненависник абсолютизму Жорж-Жак Дантон, юрист, який обійняв посаду міністра юстиції в уряді. Умілим оратором, поборником республіки був і Максиміліан Робесп’єр. Спочатку вони ладили, навіть взаємодіяли із жирондистами, та надалі віддалилися від них, здобуваючи чималу популярність завдяки рішучій активності.

«Максиміліан Робесп’єр, Жорж-Жак Дантон і Жан-Поль Марат», художник Альфред Люде, 1882 р.

У розпал жвавої внутрішньополітичної дискусії над Францією нависла зовнішня загроза. В 1792 р. Австрія та Пруссія, «уболіваючи» за долю Луї XVI (насправді, переймалися щоб революція не «добралася» до їхніх територій), утворили першу антифранцузьку коаліцію. Вимагаючи відновлення влади Бурбонів, союзники розпочали воєнні дії. Французам довелося стати на захист Вітчизни. Вони масово вливалися в загони національної гвардії. (До слова, їхньою «бойовою» піснею стала «Марсельєза», створена військовим інженером Клодом-Жозефом Руже де Лілем. Тепер — це Державний Гімн Франції.) Такий патріотичний сплеск та наступні воєнні події, безумовно, вплинули на подальший перебіг революції.

Міркуємо і діємо!

1. Які протиборчі угруповання сформувались у французьких Законодавчих зборах? Спрогнозуйте, як розвиватимуться відносини між різними групами. 2. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, дізнайтесь, хто такі роялісти та додаткові факти про якобінців. 3. Чому провідні європейські держави гуртувалися проти Франції? Обміркуйте в групах і у зошити запишіть ключові причини.

Додаткова інформація та ілюстрації з теми

https://cutt.ly/1r6vS8qR

1.1. Марія-Антуанетта — королева-марнотратниця чи жертва «громадської думки» Франції? 1.2. «Декларація прав людини і громадянина». 1.3. «Марсельєза».

Корисна гра:

https://cutt.ly/xr6vDZeO

У той час, коли у світі...

14 липня 1789 р. — захоплення парижанами Бастилії, початок Французької революції

26 серпня 1789 р. — ухвалення «Декларації прав людини і громадянина» у Франції

З вересня 1791 р. — проголошення Франції конституційною монархією

Тоді на теренах України...

1789-1793 рр. — розгортання повстання (за відновлення козацьких прав) у селі Турбаї, що на Полтавщині; налагодження повсталими селянського самоврядування

Перевірте себе!

Орієнтуємося в історичному часі і просторі.

1. А. Розпочніть укладання хронологічно-тематичної таблиці «Французька революція і наполеонівські війни». Б. Послуговуючись мапою, розкажіть про територіальне становище Франції напередодні 1789 р.

Працюємо з історичною інформацією.

2. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне словами: Коли ____? Що ____? Хто ____? Де ____? Звідки ми можемо дізнатися про ____? Чому ____? Як ____? Який результат ____? Запропонуйте свої запитання в класі. 3. Поясніть, як ви розумієте поняття «конституційна монархія». В зошиті намалюйте асоціативне гроно із цим словосполученням. 4. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, дізнайтесь цікаві факти із життєпису Жоржа-Жака Дантона. Укладіть перелік запитань для уявного інтерв’ю із цим історичним діячем.

Співпрацюємо, виявляємо толерантність і громадянську позицію.

5. Прочитайте, скориставшись QR-кодом, текст «Декларації прав людини і громадянина». У 2003 р. її внесли до міжнародного реєстру ЮНЕСКО «Пам’ять світу». Чому? Дослідіть, які права, що зафіксовані в «Декларації...», відображено в Конституції України. 6. Прочитайте, скориставшись QR-кодом, текст «Марсельєзи». Як слова пісні відображають події перших днів Французької революції? Чому саме ця пісня є Державним Гімном сучасної Франції?

Зміст