Всесвітня історія. Повторне видання. 9 клас. Васильків (2026)
§ 16. Російська імперія
Чи знаєте ви, що...
... організаторами вбивства російського імператора Олександра II виявилися вихідці з України чи нащадки українців Андрій Желябов (співзасновник першої в Росії «Робітничої газети»), Микола Кибальчич (винахідник гранати, що нею підірвали самодержця, розробник першої у світі схеми реактивного літального апарата), Софія Перовська (правнучка гетьмана Кирила Розумовського, співзасновниця «Робітничої газети»);
... 1 (14) вересня 1911 р. у Київському міському оперному театрі (нині — Національний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка) здійснено замах на голову Ради Міністрів Росії Петра Столипіна, який через кілька днів помер та був похований на території Києво-Печерської лаври.
16.1. Які «великі реформи» провели в Росії у 1860-х — на початку 1870-х рр.?
У середині XIX ст. Росія залишалася країною із середньовічними пережитками. Тут не були сформовані конституціоналізм, парламентаризм, демократичні свободи та й загалом громадянське суспільство. Росіян майже не торкнулися промисловий переворот та індустріалізація. Несміливі спроби запровадити промислово-виробничі відносини виявилися нерезультативними через відсутність ринку вільнонайманої праці, адже більшість населення імперії становили кріпаки. Тому й сільське господарство не приносило значних прибутків, бо залежне селянство не бажало якісно працювати. Поміщики часто банкрутували. Оскільки кріпацтво гальмувало розвиток, то його скасування видавалося неминучим. Необхідність перетворень стала очевиднішою після поразки у Східній війні. Це завдання випало на долю імператора Олександра II (1855-1881). Положення аграрної реформи розробляли спеціальні комітети. 19 лютого 1861 р. оприлюднено маніфест про скасування кріпосного права та «Загальне положення про селян, які вийшли з кріпосної залежності». Селянство отримувало свободу і певні громадянські права (могло обирати місце проживання, володіти деяким майном, займатися підприємництвом, свідчити в судах, навчатися тощо). Землею наділяли не задарма. За неї належало сплатити поміщикам не менше 20 % вартості. Решту кредитувала держава. Борг перед нею новопосталі землевласники мали повернути впродовж 49 років. До дати укладення викупної угоди боржники вважались «тимчасово зобов’язаними» і змушені були відпрацьовувати повинності. Крім того зберігались общинні відносини. Хоч аграрна реформа й не розв’язала багатьох питань, однак Росія почала модернізуватися.
«Росія», художник Вільям Гарві, з ескізів 15-річної Ліліан Ланкастер, 1869 р.
Імперський уряд не обмежився лише однією реформою. У 1860 р. взялися за фінансову галузь, а в 1863-1864 рр. здійснили перетворення в освітній. Запровадили єдину систему безкоштовного початкового навчання. Середню освіту зробили доступною представникам усіх верств. Навчатися могли й жінки. Університетам надали автономію. В 1864 р. реалізували земську реформу, створивши земства — губернські та повітові виборні самоврядні органи, які розв’язували проблеми місцевих громад: опікувалися дорогами, благоустроєм, медициною, шкільництвом. За зразком земської в 1870 р. провели міську реформу. Містяни обирали думи та управи, що теж розв’язували повсякденні проблеми. В 1864 р. упровадили реформу судів. Вони стали незалежними, гласними, позастановими. У судових процесах брали участь прокурор, адвокат. Важливу роль відігравали присяжні. Із 1862 р. розпочали військову реформу, що тривала 15 років. Скасували рекрутчину, натомість увели загальну військову повинність. Термін служби становив 6 років на суші, 7 — на флоті. Створили головний штаб і спеціальні військові освітні заклади. Позаяк «великі реформи» Олександра II виявилися радше «косметичними», продиктованими невідворотністю, то, звісно, не могли докорінно змінити Російську імперію.
«Читання маніфесту 19 лютого 1861 року», художник Григорій М’ясоєдов, 1873 р.
«Земство обідає», художник Григорій М’ясоєдов, 1872 р.
Міркуємо і діємо!
1. Чому до середини XIX ст. Росія залишалася країною із середньовічними відносинами й порядками? 2. Чому селянство зустріло маніфест від 19 лютого 1861 р. здебільшого з глибоким розчаруванням і невдоволенням? 3. Якими виявилися наслідки реформ 60-70-х рр. XIX ст. для Російської імперії? Чи перетворилася вона в модерну державу?
16.2. Як розгорталася революція 1905-1907 рр. у Росії? У чому сутність селянської реформи Петра Столипіна?
«Великі реформи» в Росії мали неоднозначні наслідки. Селянство попри те, що не отримало достатньо землі, ще й потрапило в борги. Становище робітництва, чисельність якого збільшувалася, теж виявилося складним. Прогресивне дворянство так і не дочекалось обмеження самодержавства. Підкорені народи намагались вирватися з неволі. Таку спадщину отримав цар Микола II (1894-1917). Йому не вдалося подолати відсталості імперії. Понад те, Росію охопила загальна економічна криза, а після поразки у війні з Японією 1904-1905 рр. — криза політична. Зростала соціальна напруга. Бракувало лише спалаху до повстання. Цією іскрою стала жорстока розправа над робітництвом у Санкт-Петербурзі, що відбулася 9 січня 1905 р. На площі перед Зимовим палацом за царським наказом розстріляли мирну демонстрацію. Вбили близько тисячі осіб, понад 5 тисяч поранили. «Кривава неділя» сколихнула російське суспільство. Країну охопила революція (1905-1907). Заворушення серед військових стали тією краплею, що змусила самодержця піти на поступки. 17 жовтня 1905 р. він видав маніфест, яким «дарував» демократичні свободи, а ще — дозвіл на вибори до першого представницького органу — Державної думи.
Депутати не могли похвалитися широкими повноваженнями. Із політичних причин цар розпустив три перші скликання Державної думи. Зокрема її українським представникам не вдалося досягти будь-яких поступок. Тим часом революційний запал згасав, і уряд, оговтавшись, перейшов у наступ. Настав період реакції. Влада вдалась до переслідувань, репресій і навіть убивств. Активність по-революційному налаштованих громадян звелася нанівець. Однак Росія дещо змінилася, адже народ отримав цінний досвід боротьби з режимом.
«Маніфестація 17 жовтня 1905 року», художник Ілля Рєпін, 1907-1911 рр.
Революція 1905-1907 рр. насамперед загострила селянське питання. Здійснити чергові перетворення доручили Петрові Столипіну (міністру внутрішніх справ, а згодом прем’єр-міністру). Його селянська реформа (1906-1911) мала на меті врешті вивести російське село з безнадійної середньовічної відсталості. Пропоновані зміни мали б втягнути селянство в капіталістичні відносини, що вже запанували у світі. Невже доля простолюду так турбувала владу? Насправді, імператор хотів забезпечити собі прихильність підданих. Беручи до уваги, що жителі сіл становили більшість населення Росії, такий проєкт виглядав логічно. У випадку успішності нововведень самодержець міг би не хвилюватися про можливі масові протести. То що ж планувалося? Зруйнувати селянську общину та замінити її самостійним господарюванням. Отже, кожен селянин, розраховуючи на свій хист, ставав би фермером-підприємцем і монетизував би свою працю. Для цього вільними земельними угіддями наділяли всіх тих, які бажали. Вони могли зібрати наділи у «відруб» або й переселитись у власні «володіння» — хутори. Оскільки не завжди землі надавали поблизу місця проживання, селянство ще й освоювало незаселені простори Сибіру. Столипінські заходи могли б зробити аграрну галузь розвиненою і прибутковою. Однак руйнування селянської общини сприйняли з пересторогою. Російське суспільство виявилося до цього не готовим. Консерватори не розуміли ідеї загальнодоступної приватної власності. Радикали прагнули революцій, тому добробут звичайних людей був їм невигідним. У вересні 1911 р. в Києві вчинено замах на Петра Столипіна. По його смерті реформа зійшла нанівець. Лише на українських теренах, де збереглися традиції індивідуального господарювання, вона мала чималий успіх.
Міркуємо і діємо!
1. Чому розпочалася революція 1905-1907 рр. у Росії? Як ви вважаєте, чому українці були представлені лише в І і II Державних думах? Обміркуйте в парах. 2. У чому сутність післяреволюційної реакції в Російській імперії? Послуговуючись пошуковими системами інтернету, дізнайтеся значення усталених словосполучень «столипінський вагон», «столипінська краватка». 3. Чому російські селяни не відгукнулися на аграрні реформи Петра Столи піна, натомість їх позитивно сприйняли українські землероби?
16.3. Яку зовнішню політику проводила Російська імперія?
Поразка у Східній війні похитнула становище Росії в Європі. Імперія залишалася в зовнішньополітичній ізоляції, до того ж утратила можливість безборонно втручатися в події на Балканах. Тому російські дипломати невпинно працювали над тим, щоб відновити статус потужної держави. Це їм вдалося. Завдяки старанності досвідченого й обережного міністра закордонних справ Олександра Горчакова, країна повернулась до великої політики й наприкінці XIX — на початку XX ст. узяла участь у формуванні блокової системи. Така російська настирливість неабияк бентежила конкурентів. Представники Троїстого союзу домагалися хоча б нейтралітету, якщо не підтримки. Також Франція докладала всіх зусиль, щоб знайти спільника у протистоянні з Німеччиною, і в результаті схилила на свій бік не тільки Росію, а й Велику Британію.
«Європа сьогодні», художник невідомий, видавець Цезар Шмідт, 1887 р.
Із кінця 70-х років XIX ст. Росія відновила експансію на Балкани і Закавказзя, які були володіннями Османської імперії. Після успішної війни (1877-1878 рр.) з османами росіянам дісталися деякі закавказькі міста з околицями. Водночас переможцям не вдалось відчутно просунутися на балканські території. Щоб заручитись підтримкою тамтешніх народів, російські пропагандисти використали ідею панслов’янізму — об’єднання слов’ян. Але, на відміну від демократичних, взаємоприйнятних варіантів, настійливо просували свій — єднатися під зверхністю самодержців. Це, звичайно ж, виявилося утопією, бо зріднити розмаїті культури та сформовані нації неможливо, однак тривалий час панслов’яністська ідея слугувала ширмою для загарбницьких ненаситних апетитів. Якщо ж розглядати східний напрямок, то після війн із Китаєм і Японією Росія захопила Приамур’я, Примор’я, острів Сахалін. Згодом під її вплив потрапила Монголія. В 1891 р. почалось будівництво Транссибірської залізниці, що значно полегшило освоєння та завоювання далекосхідних земель. Щоправда, в Азії російські інтереси перетнулися з британськими, однак це не завадило царській армії заволодіти неозорими середньоазійськими просторами — від Аральського моря до кордону Афганістану, від Каспійського моря до гірського масиву Тянь-Шань та Ірану.
Упродовж другої половини XIX ст. Росія «обростала» колоніями. Проте вони не розпросторювалися по світу, так як у європейських державах, тому й управлялося ними «зручніше». Урядовці, численні чиновники проводили агресивну колоніальну політику, насаджуючи свої порядки і волю всім, кого вдалося підкорити. Показний лібералізм, до якого вимушено вдавалися царі-реформатори, аніскілечки не передбачав задоволення національних потреб підлеглих народів. Натомість вони відповідали непокорою та повстаннями. А як же ж демократичні гасла, народжені Французькою революцію? Хіба вони не вплинули на ставлення самодержців до підданих? На всі спроби національного самоусвідомлення, відродження, прагнення до відокремлення імперія відповідала незмінно — репресіями. Так, скажімо, російське військо жорстоко придушило польське повстання 1863-1864 рр. Несміливі напівлегальні просвітницькі наміри українських громад закінчилися заборонами повсюдного вживання рідної мови. За найменші прояви самовизначення переслідували білорусів, литовців, латишів, естонців. Хіба що фінам надали дещо на зразок автономії, а до прибалтійських німців демонстрували навіть певну культурну та релігійну терпимість. Хоча це були радше винятки із правил ведення російської імперіалістичної політики.
«Мапа Євразії з російським восьминогом», автор Кісабуро Охара, 1904 р.
Міркуємо і діємо!
1. Обговоріть у групах. Чому Франція та Велика Британія домагалися союзницьких відносин із Росією, натомість Німеччина й Австро-Угорщина уникали домовленостей із самодержцем Миколою II? 2. Розкажіть про перебіг відносин Росії з Османською імперією? Чому російські правителі активно цікавилися балканським питанням? 3. Розгляньте мапи-карикатури. Як їхні автори відобразили зовнішньополітичні наміри та дії Російської імперії? Доведіть фактами.
У той час, коли у світі...
19 лютого (3 березня) 1861 р. — ухвалення маніфесту про скасування кріпосного права в Росії
1905-1907 рр. — розгортання революції в Росії
Тоді на теренах України...
26 лютого (10 березня) 1861 р. — помер Тарас Шевченко
1905 р. — видання у місті Лубни першої українськомовної газети «Хлібороб», заснування в місті Одеса товариства «Просвіта»
Додаткова інформація та ілюстрації з теми
https://cutt.ly/aRmX3Io
16.1. Геноцид черкесів.
Корисна гра:
https://learningapps.org/watch?v=pi3swzpfc21
Перевірте себе!
Орієнтуємося в історичному часі і просторі.
1. А. Розташуйте дати «великих реформ» у Росії в хронологічній послідовності. Складіть із ними 2-3 хронологічні задачі. Б. Послуговуючись мапою, розкажіть про експансіоністські наміри Російської імперії.
Працюємо з історичною інформацією.
2. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне словами: Коли ____? Що ____? Хто ____? Де ____? Звідки ми можемо дізнатися про ____? Чому ____? Як ____? Який результат ____? Запропонуйте свої запитання в класі. 3. Поясніть, як ви розумієте слова і словосполучення «великі реформи», «хутір», «відруб», «експансіонізм», «колоніальна імперія». Укладіть із них «асоціативні грона». 4. Проаналізуйте причини та наслідки «великих» реформ 1860-1870-х рр., Російської революції 1905-1907 рр., столипінських реформ. 5. Оцініть міжнародне становище Росії впродовж другої половини XIX — початку XX ст. Доберіть аргументи й факти для підтвердження своїх оцінок.
Співпрацюємо, виявляємо толерантність і громадянську позицію.
6. Об’єднайтеся в групи. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, дізнайтеся про мотиви убивств імператора Олександра II та «прем’єр-міністра» Петра Столипіна. Обговоріть версії в класі.
