Всесвітня історія. Повторне видання. 9 клас. Васильків (2026)

§ 14. Сполучені Штати Америки

Чи знаєте ви, що...

... у 1860-х рр. у США з’явилися перші українські емігранти, які оселялися в штаті Пенсільванія, де працювали здебільшого у вугільних шахтах і на металургійних заводах; наступні переселенці влаштовувалися на підприємства у штатах Нью-Джерсі, Коннектикут, Нью-Йорк;

... у 1885 р. греко-католицький священник із Тернопільщини Іван Волянський організував у Пенсільванії перше в США українське товариство взаємодопомоги (Братство Святого Миколая), що згодом долучилося до заснування Українського народного союзу, який діє дотепер та налічує близько 60 тис. активістів;

... 15 вересня 1893 р. в місті Джерсі-Сіті розпочали друкувати найдавнішу українську газету в США — «Свобода», що видається й досі.

Терміни та поняття, які варто знати й розуміти

Антимонопольне законодавство (від слів «проти», «монополія», «закон») — сукупність законів, урядових актів, що запобігають утворенню монополій чи обмежують їхню діяльність.

Дискримінація (від латинського слова «діскрімінаціо» — «розрізнення») — 1) обмеження або позбавлення прав певних груп громадян за расовою, статевою чи національною належністю, політичними або релігійними переконаннями; 2) у міжнародних відносинах — створення умов, що ставлять яку-небудь державу (групу держав), її організації і громадян в гірше становище порівняно з іншими.

Расизм (від однойменного французького слова або «рас» — «рід», «порода») — ідеологія, що з огляду на біологічні особливості людських рас, намагається довести їхню нерівноцінність, обґрунтувати поділ на «вищі» раси, які нібито творять культуру, і «нижчі», нездатні до розвитку.

Сегрегація (від латинського слова «сегрегаціо» — «відділення») — відокремлення суспільних груп за статевими, расовими, соціальними, релігійними, мовними чи іншими ознаками, а також обмеження їхніх прав: спільного проживання, навчання, професійної діяльності.

Суфражизм (від англійського слова «сафредж» — «голос», «виборче право») — із другої половини XIX ст. у Великій Британії, США та інших державах — рух за здобуття жінками виборчого права, а також проти політичних та економічних обмежень.

14.1. Як розвивалися Сполучені Штати Америки наприкінці XIX — на початку XX ст.?

Після Громадянської війни США змогли розв’язати проблеми, що тривалий період гальмували розвиток держави. В минуле відійшло рабство. Наділення американців гомстедами підштовхнуло зростання в сільському господарстві. Його основою було фермерство (приватне підприємництво), яке сприяло прибутковості кожного зокрема та прогресу всіх загалом. Американська промисловість здійснила неймовірний стрибок. Цьому сприяв чималий ринок вільнонайманої праці. Його поповнювали як колишні раби, так і європейські іммігранти. За останню чверть XIX ст. у різні штати прибуло близько 25 млн осіб. Нова батьківщина відчинила двері кваліфікованому робітництву, працьовитому селянству, талановитим діячкам / діячам наук і мистецтв. Відтак США розпочали впевнену ходу до статусу супердержави, претендуючи на світову першість за технічними здобутками, продуктивністю праці, обсягами виробництва. Демократія довела свою життєздатність. Формувалося громадянське суспільство.

«Король комбінацій» («Імператор промисловості»), автор невідомий, 1901 р.

Чи легко бути серед лідерів? Першими приймати виклики й шукати способи розв’язання проблем? Згадайте, Велика Британія зіштовхнулася з кризою надвиробництва та залежністю від колоній, Німеччину поступово затягувало в прірву націоналізму. Величезною проблемою для США виявилася надмірна концентрація ресурсів, праці і капіталів, що настала в результаті індустріалізації. Оскільки промисловий стрибок відбувся надто швидко, економіка не встигла отямитись, як опинилася в руках власників монополій. Найбільшими вважалися сталева корпорація Ендрю Карнегі, електротехнічний трест «Дженерал електрик» Томаса Едісона, бензинова корпорація «Стандарт Ойл» Джона Рокфеллера, металургійний трест Джона Моргана. Так, 1 % осіб володіли більшою частиною багатств держави. Монополісти виробляли й продавали левову частку продукції, розорюючи дрібні підприємства, порушуючи основи вільної конкуренції, руйнуючи господарство. Тож розгорнувся антитрестівський рух, тому уряд втрутився, впроваджуючи антимонопольні закони. В 1890 р. видано «Акт Шермана», за яким перешкоджання вільній торгівлі визнавалося злочином. Американці знову довели, що свобода — політична, економічна чи індивідуальна — є їхня головна цінність.

Мовою історичного джерела

Із акта Джона Шермана, 1890 р., переклад з англійської авт. кол.: «Будь-який договір, об’єднання в формі тресту чи в будь-якій іншій формі, чи договір з метою обмеження комерції чи торгівлі між штатами чи з іноземними державами оголошуються незаконними». (Національний архів. URL: https://archives.gov/milestone-documents/sherman-anti-trust-act).

У США великою внутрішньою проблемою став расизм. Ще від Громадянської війни темношкіре населення в державі визнавали вільним, однак упереджене ставлення до нього зберегли. Расова дискримінація виявлялась у сегрегаціях (ізольованому проживанні), виборчих обмеженнях (наявності майнового цензу, забороні неписьменним брати участь у голосуваннях), окремих школах, кав’ярнях, інших закладах для афроамериканців. Нав’язування ідей другосортності спричиняло спротив. Із початку XX ст. рух за права темношкірих набував організованих форм. Водночас пожвавилися суфражистки (активістки жіночих товариств), які вимагали рівного з чоловіками статусу в суспільстві. Проте ці розбіжності не перешкодили США провадити наступальну зовнішню політику. Її основу становив відомий вам експансіонізм. Упроваджуючи принципи «доктрини Монро», у столичному Вашингтоні зосередили увагу на латиноамериканських країнах і Далекому Сході. А для цього, як ви вже зрозуміли, США потребували могутнього військово-морського флоту. Тож невдовзі вони його розбудували і взяли під контроль острови Пуерто-Рико, Самоа, Філіппінські та Гавайські. Згодом американський вплив поширився на Кубу. Також на противагу Колумбії створено лояльну Панамську державу. Політична експансія тісно переплелася з економічною. Федеральний уряд перетворював підлеглі території на власні господарські сфери впливу. То був період, коли в Європі існували імперії, тому США теж намагалися не відставати, всіляко задовольняючи свої експансіоністські прагнення.

Церемонія завершення будівництва Першої трансконтинентальної залізниці, фотограф Ендрю Джозеф Рассел, 10 травня 1869 р.

Міркуємо і діємо!

1. Кого, на вашу думку, зображено на карикатурі «Король комбінацій»? 2. Доведіть фактами, що монополії негативно впливали на американську економіку. 3. Чому у США навіть після скасування рабства виявлялися расистські настрої? Висловте свої міркування, взаємонавчаючись у парах.

14.2. Яким був «справедливий курс» Теодора Рузвельта?

Республіканець Теодор Рузвельт (1858-1919) став президентом у 1901 р. Його номінували на посаду після вбивства попереднього очільника Вільяма Мак-Кінлі. Посівши президентське крісло, досвідчений політик уміло керував державою. Вже в 1902 р. його уряд успішно подолав кризу у вугільній промисловості, посадивши за стіл переговорів власників шахт і представників профспілок. Невдовзі взялися й за проблему монополій. Для цього Теодор Рузвельт звернувся за допомогою до Конгресу. Не отримавши підтримки, адміністрація Білого дому ініціювала пів сотні судових процесів. За президентом закріпилася репутація «руйнівника трестів». Він стверджував, що держава має відігравати роль посередника між підприємцями і робітництвом, протистояти нечесним способам ведення бізнесу, таким як спекулювання цінами чи навмисне знищення конкурентів. Також уряд почав контролювати якість харчової продукції та медикаментів. Уперше звернули увагу на проблему охорони природи. Такі регулювальні функції влади Теодор Рузвельт вважав доцільними, тому його політику назвали «справедливим курсом».

Теодор Рузвельт, фотограф невідомий, приблизно 1904 р.

Американський експансіонізм найефективніше виявлявся теж у період президентства Теодора Рузвельта. Це він утілив у життя ідею могутнього військово-морського флоту. «Доктрину Монро» доповнив «поправкою Рузвельта», згідно з якою Штати набували права втручатися у справи в Латинській Америці, якщо вважали, що уряди тамтешніх країн надто корумповані. Тож, коли Колумбія змінила умови будівництва Панамського каналу на невигідні для Вашингтона, там підтримали проголошення незалежності провінції Панама, уклавши саме з нею угоду, і добудували знаменитий канал.

«Ну, але це жахлива розтяжка!», художник Удо Джозеф Кепплер, 1904 р.

Варто підкреслити, що наступальну зовнішню діяльність США компенсувала ліберальна внутрішня політика. Так, за Теодора Рузвельта його адміністрацію вперше відвідав представник темношкірих. Президент став першим американцем, якому вручили Нобелівську премію миру. Її він отримав за посередництво в припиненні японсько-російської війни 1904-1905 рр. Закон дозволяв Теодорові Рузвельту балотуватися на третій термін (бо, як пам’ятаєте, на перший не обирався), однак той відмовився. Щоправда, невдовзі він таки втягнувся в чергові президентські перегони, задля перемоги в яких навіть наважився на створення нової — Прогресивної партії. Невдача у виборах та два замахи призвели до падіння популярності «невгамовного Теодора».

Міркуємо і діємо!

1. Чому політику, яку провадив Теодор Рузвельт, назвали «справедливим курсом»? 2. Які події засвідчували експансіоністські наміри Білого дому в другій половині XIX — на початку XX ст. ? 3. Чому, на відміну від наступальних зовнішніх дій, уряди США проводили ліберальну внутрішню політику?

14.3. Що таке «нова демократія» Вудро Вільсона?

Упродовж 1913-1921 рр. президентом США був Томас Вудро Вільсон. Представник Демократичної партії, політолог, історик, він опирався на голоси дрібних і середніх підприємців та фермерів. Його управління тривало під гаслами лібералізації, що передбачала підтримку приватної власності, вільнонайманої праці. Реформи Вудро Вільсона назвали «новою демократією», хоча насправді вони продовжували ті, що їх реалізовували попередники. Новообраний президент всі сили спрямував на розвиток правової держави та ухвалював рішення, враховуючи інтереси різних верств американського суспільства.

«Президент і місіс Вільсон», фотограф невідомий, між 1915-1921 рр.

Насамперед Вудро Вільсон продовжив боротьбу з монополіями. У 1914 р. видано новий антитрестівський закон, вигідний для робітництва та фермерства, фірми якого не вважали трестами. У тому самому році набув чинності закон про притягнення до відповідальності прихильників «брудної» конкуренції. Президент доклався і до впорядкування фінансів, створивши Федеральну резервну систему, що відігравала роль центрального банку, контрольованого урядом. Також змінено порядок обрання сенаторів. Раніше їх призначали законодавчі збори того чи того штату, відтепер обирали на загальнонаціональному рівні. Таким чином, принципи демократії дедалі глибше укорінювалися поміж американців.

У зовнішній політиці Вудро Вільсон теж дотримувався попереднього курсу. Головними напрямками експансії залишалися Латинська Америка й Далекий Схід. Бажаючи усунути тамтешніх корумпованих владоможців, США ввели війська до Мексики, Гаїті, Домініканської республіки, втрутилися у внутрішні справи Філіппін. Із наростанням у Європі суперечностей, які наближали збройне зіткнення, американський президент намагався стати миротворцем. Це йому добре вдавалося, за що теж отримав Нобелівську премію миру. Отож лідери США, які очолювали державу на початку XX ст., провадили виважену внутрішню політику, враховуючи інтереси різних суспільних груп, сприяли економіці, утверджували демократію. На міжнародній арені дбали про збереження статусу могутніх та впливових.

Міркуємо і діємо!

1. Оцініть політику Вудро Вільсона. Доведіть або спростуйте твердження про те, що вона продовжила курс Теодора Рузвельта. 2. Поясніть, чи справді демократія Вудро Вільсона виявилася «новою». 3. Поміркуйте, чому США утримувалися від втручань у європейські справи.

У той час, коли у світі...

1890 p. — упровадження в США антитрестівського законодавства — «Акта Шермана»

Тоді на теренах України...

1890 р. — заснування Русько-Української радикальної партії в Галичині

Додаткова інформація та ілюстрації з теми

https://cutt.ly/JRmXk4O

14.1. Теодор Рузвельт.

Корисна гра:

https://learningapps.org/watch?v=pxew674w221

Перевірте себе!

Орієнтуємося в історичному часі і просторі.

3. А. Визначте, на ваш погляд, чільну трійку подій історії США другої половини XIX — початку XX ст. Поясніть своє рішення. Складіть із вибраними датами 2-3 хронологічні задачі. Запишіть їх у зошит. Б. Послуговуючись мапою або глобусом, розкажіть про експансіоністські наміри США.

Працюємо з історичною інформацією.

2. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне словами: Коли ____? Що ____? Хто ____? Де ____? Звідки ми можемо дізнатися про ____? Чому ____? Як ____? Який результат ____? Запропонуйте свої запитання в класі. 3. Поясніть, як ви розумієте слова і словосполучення «антимонопольне законодавство», «дискримінація», «расизм», «сегрегація», «суфражизм». Укладіть із них «асоціативні грона». 4. Визначте характерні особливості соціально-економічного розвитку США наприкінці XIX ст. 5. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, укладіть добірки усталених висловів, що належать Теодору Рузвельту та Вудро Вільсону. Прочитайте у класі ті цитати, які відображають ваші погляди.

Співпрацюємо, виявляємо толерантність і громадянську позицію.

6. Взаємонавчаючись у групах, порівняйте внутрішньо- й зовнішньополітичні рішення Теодора Рузвельта та Вудро Вільсона. Доберіть відповідні історичні факти.