Всесвітня історія. Повторне видання. 9 клас. Васильків (2026)
§ 12. Франція
Чи знаєте ви, що...
...у 1869 р. французький депутат Теодор-Казимир Делямар вніс до сенату петицію під назвою «П’ятнадцятимільйонний європейський народ, забутий в історії», де йшлося про фальсифікацію історії Російської імперії на шкоду Україні;
... професор Коледжу де Франс Луї Поль Марія Леже під впливом творчості Тараса Шевченка, поезії якого перекладав; дум у виконанні Остапа Вересая; статей Михайла Драгоманова зацікавився українськими історією, фольклором, культурою, зокрема в 1904-1906 рр. читав у закладі, де працював, лекції з української мови й літератури.
Терміни та поняття, які варто знати й розуміти
Експансіонізм (від латинського слова «експансіо» — «розповсюдження») — державна зовнішня політика, спрямована на поширення і зміцнення панування над іншими державами, регіонами.
12.1. Чому після «Весни народів» французи відновили імперію?
Як вам відомо, саме із Франції розпочалася «Весна народів». Тому варто детально розглянути перебіг тих бурхливих подій. Отож 25 лютого 1848 р. у державі проголосили Другу республіку. До цього привів «комерційний конфлікт»: у 1830-1840-х рр. точилася боротьба між фритредерами та протекціоністами, яких підтримував король Луї-Філіп І. Коли ж уряд увігнав французів у кризу, до якої додався голод 1845-1847 рр., популярного колись монарха мало хто підтримував. Нажаханий, він зрікся влади на користь десятирічного внука, якого невдовзі скинули з престолу. Парламент розпустили. Участь у нових виборах могли взяти всі чоловіки віком від 21 року, що значно посилило позиції республіканців.
«Чотири Наполеони», автор невідомий, 1858 р.
12 листопада 1848 р. французькі Установчі збори ухвалили нову Конституцію. Вона передбачала посаду президента, якого обирали на чотири роки. Він міг призначати уряд та міністрів, але не міг розпустити депутатів. Такі «протипожежні заходи» не досягли очікуваних результатів: спроби убезпечитися від монархії провалилися. Хоча абсолютну більшість в Установчих зборах становили прихильники республіки, вони швидко розсварилися. Як не дивно, але, використовуючи газети як елемент пропаганди, республіканці створили собі негативний «образ». Французи почали схилятися до «сильної руки», що наведе лад у державі.
«Молода Французька республіка розмірковує про самогубство», автор невідомий, 1848 р.
Народним фаворитом виявився Наполеон III, племінник Наполеона І Бонапарта. Цікаво, що давніше він кілька разів бунтував та намагався захопити владу, але здобув її мирно. У грудні 1848 р. саме його вибрали першим президентом Другої республіки (отримав приблизно 2/3 голосів). Не бажаючи обмежувати самовладдя одним терміном, він доволі швидко знайшов прихильників («бонапартистів»). На початку грудня 1851 р. військовики заарештували багатьох республіканців. Повноваження президента продовжили аж на 10 років. Проте на цьому він не зупинився, і 2 грудня 1852 р., після всенародного голосування, Францію оголосили імперією, а очолив її Наполеон III. Його підтримали чи не всі ті, які взяли участь у волевиявленні.
Міркуємо і діємо!
1. Згадайте хронологічні межі періоду Першої республіки у Франції. Чому вона припинила існування? 2. Розгляньте карикатуру. Як ви вважаєте, чому в 1848 р. молода Французька республіка розмірковувала про самогубство? 3. Розгляньте портрет-колаж чотирьох Наполеонів. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, установіть тих, хто зображений на світлині. Які ролі вони відіграли в історії Франції?
12.2. Як Французька імперія «впала» під час війни з пруссами?
Новий імператор запровадив суворі порядки. Свобода преси похитнулася, вільні думки потрапляли до країни від емігрантів, які засновували друкарні за кордоном. На початку правління Наполеон III призначав не тільки Сенат і вищих чиновників, але й місцевих мерів та управлінців. Участь у виборах утруднювалась, а від 1858 р. депутати присягали на вірність монарху. З часом, однак, режим змінився — упродовж 1860-х рр. розширили повноваження обох палат парламенту, уряд відмовився від цензорів. Водночас відбувалося економічне піднесення. Територія держави вкрилася мережею залізниць, будували численні фабрики і заводи. Нові закони забороняли працю у вихідні дні, в судах свідчення робітництва прирівнювали до свідчень підприємців. До громадських робіт залучали чимало незайнятих.
«Франція», художник Вільям Гарві, з ескізів 15-річної Ліліан Ланкастер, приблизно 1868 р.
Водночас імперія зберігала войовничі риси, проводячи політику експансіонізму. Спільна перемога над Росією у Кримській кампанії 1853-1856 рр. піднесла престиж Франції. Проте Наполеон III намагався наслідувати свого відомого дядька, що йшло всупереч інтересів інших держав. У 1859 р. французи перемогли австрійську армію, приєднавши Ніццу та Савою. Нарощували й колоніальні володіння, захопивши південний В’єтнам, Камбоджу, Нову Каледонію та інші землі. У 1870 р. розпочалася боротьба за вільний іспанський престол, у якій Пруссія підтримала претендента із династії Гогенцоллернів. Французи запротестували, бо у разі перемоги «німці» загрожували б не лише зі Сходу, а й із Півдня. Розраховуючи на швидку перевагу, Наполеон III 19 липня 1870 р. легковажно оголосив війну Пруссії.
Прусські військові в місті Торсі, що у Франції, фотограф невідомий, вересень 1870 р.
Використовуючи залізниці, прусси миттєво розгорнули на кордоні із Францією майже півмільйонну армію, яка виявилася краще підготовленою й оснащеною. Удвічі менше військо Наполеона IIІ (до слова, теж непогано оснащене) ще очікувало мобілізації. Супротивники атакували стрімко, тому незабаром французи опинились оточеними в містах Мец та Седан. Шлях на Париж було відкрито. Поразка виглядала принизливо — 2 вересня 1870 р. біля Седана в полон потрапив сам імператор. Через два дні, 4 вересня 1870 р., на вулицях Парижа почалися стихійні заворушення, що закінчилися проголошенням Третьої республіки. Війна продовжувалась, але змінився її характер. Для французів вона стала оборонною.
«Швидка допомога збирає поранених і загиблих у місті Шампіньє», художник Огюст Андре Ланкон, 1870 р.
«“Нептун” над Монмартром», фотограф невідомий, 23 вересня 1870 р.
Міркуємо і діємо!
1. У чому суперечність політики Наполеона III? Як це вплинуло на розвиток держави? 2. Розгляньте ілюстрації. Із ким уособлюється Франція на мапі-карикатурі Вільяма Гарві? Як розпізнати французьких та прусських солдатів на світлинах? Які технічні нововведення використовували суперники під час воєнних дій? Для чого могла знадобитися повітряна куля? 3. Згадайте з попередніх параграфів наслідки французько-прусської війни.
12.3. Як розвивалася Франція наприкінці XIX ст.?
Паризький гарнізон капітулював. На вимогу німців провели вибори до Національних зборів (тимчасового парламенту), де більшість отримали роялісти. Уряд очолив Адольф Тьєр. Окупація держави та жорстке управління урядовців призвели до чергової революції, в результаті якої в деяких містах постали комуни (самоврядні «держави»). Найдієвішою виявилася Паризька (18 березня - 28 травня 1871 р.), чиновники якої швидко озброїли власне військо, закликали не визнавати указів Адольфа Тьєра, упорядкували робітниче законодавство, надали громадянські права жінкам. Проте офіційна влада з німецькою допомогою знищила паризький осередок «державотворення». У ході восьмиденної жахливої різанини загинули тисячі парижан. Військові суди винесли вироки понад 13 тис. осіб, з яких 7500 відправили на заслання, а 21 розстріляли. Ще на початку розправи, 10 травня 1871 р., в місті Франкфурт підписано німецько-французький мир. Відповідно до його умов, Франція мусила сплатити чималу контрибуцію (5 млрд франків), також позбавлялася розвинених провінцій Ельзасу і Лотарингії, що переходили до новоствореної Німецької імперії.
«В оточенні», художник Андре Гілл 17 березня 1872 р.
Барикада перед церквою Святої Магдалини, місто Париж, фотограф Андре-Адольф-Ежен Дісдері, після 18 березня 1871 р.
Утім, поразка Франції у війні не призвела до відновлення монархії. Хоча роялісти отримали перемогу на виборах, Адольф Тьєр перейшов до республіканців. У 1875 р. ухвалено нову Конституцію, яка започатковувала III Республіку (під час волевиявлення за цю форму правління переважив один голос). Законодавча влада належала Національним зборам — двопалатному парламенту. На його засіданнях обирали президента, який очолював виконавчу владу сім років. Він керував урядом, що мав звітувати перед депутатами. Солдати, жінки й мешканці колоній права голосу не отримали. Упродовж 1880-х рр. поступово помилували комунарів, повернули свободи друку й преси, ввели безкоштовну початкову освіту, зокрема й для дівчат. Нащадкам королівських династій заборонили висувати свої кандидатури до Національних зборів чи на пост президента. Проте навіть такі помірковані реформи критикували радикали, серед яких Жорж Клемансо (1841-1929), медик за освітою, але політик за покликанням. Завдяки невгамовному темпераменту та хисту, він очолив прихильників утвердження першості Франції в Європі. У кінці XIX ст. ця ідея стала нав’язливою у французькій зовнішній діяльності.
Жорж Клемансо, художник Едуар (Едуард) Мане, 1879-1880 рр.
Наприкінці XIX ст. Франція значно розширила власні неєвропейські володіння. В 1883 р. вона захопила Туніс, згодом — інші країни. До 1900 р. її територія за рахунок прирощень в Африці й Азії збільшилася чи не у двадцятеро! Загалом, на межі століть французьке панування утвердилось у Північній, Західній і Центральній Африці. Також вона, завдяки угодам із Великою Британією, «освоїла» острови в Тихому океані, розширила впливи в Індокитаї. Французьку III Республіку вважали другою за площею колоніальною імперією у світі.
Мовою історичного джерела
Витяги з декларації Паризької комуни «До французького народу», 19 квітня 1871 р., переклад з французької авт. кол.: «...Визнання та зміцнення республіки — єдиної форми правління, сумісної із правами народу, із правильним і вільним розвитком суспільства...
Призначення через обрання або конкурс ... чиновників і посадових осіб...
Повна гарантія свободи особи, свободи совісті і свободи праці.
Організація міської оборони й національної гвардії, що самостійно обирає командирів, — єдиної сили, що має підтримувати в місті порядок...» (Вікіджерела. URL: https://fr.wikisource.org/wiki/Page:Vandervelde_-_Vive_la_Commune.djvu/22).
Міркуємо і діємо!
1. Розгляньте карикатуру «В оточенні». Яка на ній відображена держава? Кого символізують муха та павуки? Чому такий малюнок з’явився саме в середині березня 1872 р.? 2. Прочитайте витяги з декларації. Чи справедливі вимоги паризьких комунарів? У сучасній Франції по-різному ставляться до діяльності Паризької комуни. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, дізнайтеся й розкажіть у класі, які рішення і вчинки «комунарів» французи оцінюють позитивно, а які — негативно. 3. Покажіть на мапі, що на форзаці, колонії Франції на початку XX ст.
У той час, коли у світі...
19 липня 1870 р. - 10 травня 1871 р. — розгортання французько-прусської війни
4 вересня 1870 р. — проголошення ІІІ Республіки у Франції
Тоді на теренах України...
1873 р. — заснування громадівцями Південно-Західного відділу Російського географічного товариства
Додаткова інформація та ілюстрації з теми
https://is.gd/2NNeqg
12.1. Панамська афера.
Корисна гра:
https://learningapps.org/watch?v=ptfo9oqg521
Перевірте себе!
Орієнтуємося в історичному часі і просторі.
1. Виготовте чи намалюйте в зошиті ілюстровану стрічку часу, де відобразіть події: французько-прусської війни, проголошення III Республіки, Паризької комуни, біографії Жоржа Клемансо. 2. Поясніть, як ви розумієте поняття «експансіонізм», «колоніальна імперія». Послуговуючись мапою, доведіть, що ці поняття доречно вживати для характеристики Франції початку XX ст.
Працюємо з історичною інформацією.
3. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне словами: Коли ____? Що ____? Хто ____? Де ____? Звідки ми можемо дізнатися про ____? Чому ____? Як ____? Який результат ____? Запропонуйте свої запитання в класі. 4. Послуговуючись різновидовими джерелами інформації, поясніть походження прізвиськ Жоржа Клемансо — «Тигр», «Повалювач міністерств». Дізнайтеся про його відвідини міста Буськ, що в сучасній Львівщині, та враження від побаченого.
Співпрацюємо, виявляємо толерантність і громадянську позицію.
5. Обговоріть у парах особливості суспільно-політичного розвитку Франції впродовж другої половини XIX — початку XX ст. 6. Обговоріть у групах вплив французько-прусської війни на розвиток Франції.
