Всесвітня історія. Повторне видання. 9 клас. Васильків (2026)

Розділ 3. Модернізаційні процеси у державах Європи та в Сполучених Штатах Америки в останній третині ХІХ — на початку ХХ ст. Держави Азії

• 1. «Штольверк», упакування шоколаду, 1890 р.
• 2. Служба в День очищення (спокути), яку проводять єврейські солдати німецької армії поблизу міста Мец, друк на бавовні із гравюри ймовірно Моріца Даніеля Оппенгейма, 1870 р.
• 3. «Парафіяльна церква в місті Бад-Аусзее», Емануель Штоклер, 1882 р.
• 4. Флотська вулиця, місто Лондон, Джеймс Валентин, 1890 р.

§ 11. Завершення модернізаційних процесів у провідних державах світу

Чи знаєте ви, що...

...1887 р. в Києві з ініціативи українських підприємців утворено синдикат цукрозаводчиків «Цукор», що на початку об’єднував 171 завод (із 219), а під час розквіту — 92 % цукрових заводів Російської імперії та забезпечував понад 90 % виробництва цукру;

...у XVI ст. місто Дрогобич домоглося привілею на освітлення вулиць «скельною олією» (нафтою), а в 1909 р. промислова розробка бориславського нафтового родовища становила 5 % світового видобутку.

Терміни та поняття, які варто знати й розуміти

Індустріалізація (від латинського слова «індустрія» — «діяльність», «старанність») — виробництво техніки, машин та їх упровадження в економіку; перехід від аграрного до промислового господарювання.

Картель (від однойменного французького слова — «об’єднання», латинського «картелло» — «оголошення») — форма монополії, учасники якої укладають угоду про обсяги виробництва, рівень цін, поділ ринків збуту.

Колоніальна імперія (від слів «колонія» та «імперія») — держава-імперія, яка володіє внутрішніми або зовнішніми колоніями та використовує їхні ресурси.

Монополія (від грецьких слів «моно» — «один», «полео» — «продаю») — виключне право; панування в певній галузі; виключне право особи, групи, держави на промисел, виробництво, торгівлю; об’єднання виробництва й капіталу з метою одержання максимальних прибутків та встановлення панування в певній галузі економіки.

Синдикат (від однойменного французького слова — «профспілка», латинського «сіндікус» — «захисник», «заступник») — форма монополії для отримання надприбутків способом централізованого збуту продукції.

Трест (від англійського слова «траст» — «довіра», «опіка») — форма монополії, за якої підприємства втрачають виробничу, комерційну та правову самостійність і підпорядковуються єдиному управлінню.

11.1. Як у світі відбувалася монополізація економіки?

Наприкінці XIX ст. у провідних державах світу завершувалися модернізаційні процеси. Їх складовими стали промисловий переворот та індустріалізація. Розпочавшись в Англії, вони впевнено ширилися світом, європеїзуючи його. Саме тому європейська цивілізація (ще від кінця Середньовіччя) виявилася глобальною, тобто всеохопливою.

Наприкінці XIX ст., ступивши на шлях світового лідерства, Європа зіштовхнулася з певними викликами. Про що мовиться? Заміна ручної праці машинною збільшила обсяги видобутку вугілля, виплавляння чавуну, сталі та загалом сприяла розвиткові важкої промисловості. Впровадження у виробництво нових технологій, виготовлення різноманітного обладнання запустило процес індустріалізації. Вона, своєю чергою, вимагала шалених капіталів, якими володіли далеко не всі. Дрібніші (бідніші) власники невеликих підприємств не мали сил змагатися з крупними (багатими) володарями промислових гігантів. Ті, насамперед, прагнули підпорядкувати собі чи не всі фабрики, заводи, компанії однієї галузі, адже так ними було легше управляти, оновлювати обладнання, врешті, отримувати більші прибутки при менших затратах. Коли виробництво чи/та продажі зосереджували в одних руках, виникали монополії. Їхньою батьківщиною вважають США. Монополістами там стали Джон Рокфеллер («царював» у нафтовій галузі), Джон Пірпонт Морган («опікувався» металургією), Ендрю Карнеґі («відав» сталеварінням).

Нафтопереробний завод «Стандарт ойл», місто Клівленд, штат Огайо, США, фотограф невідомий, 1889 р.

Акція компанії «Стандарт ойл», 1875 р.

Приносячи власникам надприбутки, монополії гальмували розвиток економіки. Вони були радше негативним явищем, адже підривали основний принцип ринкових відносин — вільну конкуренцію. Монополісти диктували ціни, не дбаючи про якість товару, не зважали на інтереси робітництва. Іноді вони навіть перешкоджали впровадженню прогресивніших технологій, якщо це загрожувало їхньому збагаченню. Також відбувався «відтік капіталів» у малорозвинені регіони світу. Монополісти охоче вкладали гроші у виробництва в колоніальних володіннях, у такий спосіб заощаджуючи на перевезенні сировини та готової продукції, що її збували місцевому населенню. Менш вибагливе робітництво, яке погоджувалося працювати за низьку оплату, та майже повна відсутність протестів неабияк сприяли цій ситуації. А як же національні економіки? Чи не спустошувалися державні скарбниці? Монополістів ці проблеми не хвилювали, адже гроші невпинним потоком текли до їхніх кишень.

Міркуємо і діємо!

1. Розташуйте поняття «індустріалізація», «промисловий переворот», «монополізація» в логічній послідовності. Поясніть своє рішення. 2. Уявіть себе в ролі споживача продукції однієї з монополій. Чи вигідна вам монополізація? Доберіть аргументи для відповіді. 3. Розгляньте карикатури «Благодійність Ендрю Карнеґі...» та «Рука допомоги», що на с. 97. Кого і що символізують зображені предмети і постаті?

11.2. Як змінювалася роль держави в суспільному житті?

Упродовж XІX ст. події в світі переверталися, мов скельця в калейдоскопі. Старі порядки руйнувались, але й нові утверджувалися ще несміливо. Держава, в тодішньому розумінні цього слова, набувала функцій, пов’язаних із регулюванням відносин між громадянами. Змінювалися форми правління: абсолютні монархії відходили в минуле. Їх заступали республіки, які встановились у США, Швейцарії, Сан-Марино, на короткий час в Іспанії, періодично у Франції, та монархії, що їх дедалі більше обмежували конституції чи парламенти. В політиці важливі ролі відігравали власники капіталів. Понад те, колишні землевласники теж не втрачали привілеїв і впливів. У XIX ст. майже увесь світ фактично перебував у залежності від Європи. Її провідні держави розвивались як колоніальні імперії. Неєвропейці страждали від нав’язаної меншовартості. За рівність їм ще належало поборотися.

Із політичним розвитком тісно переплітався економічний. Щоб захиститися від навали іноземних товарів і не зовсім чесних способів ведення підприємництва, уряди вдавалися до протекціонізму. Ви, вочевидь, пам’ятаєте сутність цього явища? «Парасолю» захисту від зовнішніх посягань активно використовували в Німеччині, Японії, інших державах, які бажали світового лідерства. У Великій Британії, навпаки, як ви теж пам’ятаєте, переважало фритредерство (вільна зовнішня торгівля) — держава всіляко уникала втручання в господарювання, розглядаючи його радше як живий організм, аніж механізм, який потрібно налагоджувати.

Відбувся поступ у суспільних відносинах. Для належного функціонування державні інституції неминуче потребували чиновників. Вони, звісно, були важливими рушіями управлінської системи. Але для повноцінної життєдіяльності також потрібні були люди, які надавали щоденні послуги: вчителі, лікарі, юристи тощо. Розуміючи свою значущість, вони бажали обирати й контролювати владу. Тому впродовж XIX ст. точилася гостра боротьба за виборчі права. Простий люд усе глибше усвідомлював свою гідність і важливість, відповідальність за долю батьківщини. Натомість виважена внутрішня політика урядів сприяла усуненню соціальної напруги. Отож не лише держава тиснула на своїх підлеглих, але й ті намагались активніше впливати на державу. Так зароджувалися громадянські суспільства.

«Нова мапа Європи, розроблена для 1870 року», художник Поль Хадоль (Адоль), 1870 р.

Міркуємо і діємо!

1. Розгляньте мапу-карикатуру. Які прикметні риси держав Європи відобразив художник? Як ви намалювали б українські терени? 2. Які форми правлінь утверджувалися замість абсолютних монархій у державах Європи? 3. Як ви розумієте поняття «громадянське суспільство»? Чи в сучасній Україні сформовано таке суспільство? Подискутуйте в групах.

11.3. Як формувалось індустріальне суспільство в розвинених державах світу?

Наприкінці XIX — на початку XX ст. у провідних державах світу формувалось індустріальне суспільство. В ньому більшість становило не селянство, залежне від землі, а робітництво, зайняте на заводах та фабриках. Це були зовсім інші люди: не старого, а нового світогляду. Здатні на ризики, рішучі, самовпевнені, цілеспрямовані, діловиті, діяльні, прагматичні, вони ставали «господарями життя». Промисловці, банкіри, фінансисти, монополісти-мільйонери посідали чільні позиції в тодішніх державах, розвиваючи їхні економіки. Вони передували і в політиці. Власники великого капіталу делегували на посади своїх представників, які відстоювали їхні інтереси. Однак, навіть попри багатства і впливи, буржуазія перебувала в чисельній меншості з-поміж інших соціальних верств.

«Джон Пірпонт Морган купує облігації вартістю 10 000 доларів США», фотограф невідомий, не пізніше 1913 р.

«Джон Пірпонт Морган», художник Карло ді Форнаро, 1902 р.

Як уже йшлося, в індустріальному суспільстві найчисельнішою групою поступово ставало наймане робітництво. І саме від нього залежав добробут інших громадян. Економічні кризи, нестабільні зарплати, необлаштованість виробництва й побуту робили трудовий люд вразливим, адже втрата праці означала втрату засобів існування. Це, своєю чергою, спричинило довготривалі й виснажливі конфлікти. Спершу урядовці не звертали уваги на протистояння між найманим робітництвом і власниками підприємств. Але, коли тертя набували загрозливих революційних форм, без втручання влади не обходилося. Найбільшого розмаху й успіху робітничий рух досяг у Великій Британії. У 1900 р. британські трударі навіть заснували «свою» (Лейбористську) політичну партію для відстоювання своїх інтересів у парламенті. Згодом так учинили в інших державах. Розпочалася «доба реформізму». В результаті остаточно виокремився «середній клас» — кваліфіковані працівники з відповідною освітою, майном і певним статусом. Не зацікавлені в протистояннях та революціях, вони мимоволі утихомирювали кризові ситуації. Віддаючи перевагу поміркованим реформам, «середній клас» усе ж домагався активної участі в державотворчих процесах. Саме він становив підґрунтя громадянських спільнот. Сюди також належали незаможні пролетарі, яким було нічого втрачати, і тому їх часто використовували в різноманітних провокаціях, заворушеннях, навіть революціях. Буржуазія теж формувалася неоднорідною, перебуваючи між полюсами дрібного і великого бізнесів. Множилося чиновництво. З’явилися професійні політики. А як же земельна аристократія і селянство? Перші поволі втягувались у фермерство — сільськогосподарське підприємництво. Другі поралися у власних садибах. Ще одна ознака тогочасного індустріального суспільства — мобільність. Адже впродовж життя людина могла змінювати місця проживання, праці, статки і перебувати в різних соціальних статусах.

«Благодійність Ендрю Карнеґі як золотий душ», художник Луїс Далрімпл, 1903 р.

«Рука допомоги», художник Удо Кепплер, 1881 р.

Урешті й розвиток країн відбувався нерівномірно. Прогресивні перетворення тривали у Великій Британії з її парламентаризмом і активним робітничим рухом; у США, де демократія та верховенство закону укорінювалися все глибше; певною мірою в бунтівній Франції, в якій таки усталився республіканський устрій. В Німеччині економічне диво ніяк не поєднувалося з демократією. Австрія (згодом Австро-Угорщина), Росія, Османська держава залишилися майже класичними імперіями з внутрішніми колоніями. Промисловий переворот та індустріалізація в них ледве-ледве поширювалися. В більшості інших регіонів світу переважали напів-, а то й повністю середньовічні порядки. На ці країни, що перебували «на шляху» до реформування, очікувала важка, виснажлива «робота».

Міркуємо і діємо!

1. У першому параграфі «довге» XIX ст. названо «добою становлення». Укладіть перелік суспільних здобутків, що постали впродовж цього періоду. Які з них ви вважаєте найважливішими? 2. Як відбувалося становлення робітництва в XIX ст.? 3. Чому в XIX ст. селянство відступило на другий план історії? Які держави Європи й Північної Америки здебільшого залишалися аграрними?

Додаткова інформація та ілюстрації з теми

https://cutt.ly/ЕRmJD7n

11.1. Нікола Тесла.

Корисна гра:

https://learningapps.org/watch?v=pysni4t7221

Перевірте себе!

Орієнтуємося в історичному часі і просторі.

1. А. Позначте на лінії часу періоди індустріалізації й монополізації в провідних державах Європи й Америки. Б. Покажіть на мапі європейські та північноамериканські держави, де впродовж другої половини XIX ст. прискорено відбувалися: 1) індустріалізація; 2) монополізація.

Працюємо з історичною інформацією.

2. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне словами: Коли ____? Що ____? Хто ____? Де ____? Звідки ми можемо дізнатися про ____? Чому ____? Як ____? Який результат ____? Запропонуйте свої запитання в класі. 3. Як ви розумієте поняття «індустріалізація», «картель», «колоніальна імперія», «монополія», «синдикат», «трест»? Визначте спільне та відмінне між формами монополій, називаючи ознаки і приклади. 4. Проаналізуйте причини особливостей і відмінностей суспільно-політичного, економічного розвитку держав Європи й Америки. 5. Охарактеризуйте причини, результати й наслідки індустріалізації, монополізації у провідних державах Європи та Америки.

Співпрацюємо, виявляємо толерантність і громадянську позицію.

6. Послуговуючись конструктором «Канва» чи іншим подібним, укладіть нетривале слайд-шоу, де відобразіть повсякдення сільського або міського мешканців; робітниці / робітника, власника підприємства, мільйонера; політика; підлітка (на вибір). Продемонструйте результати своєї роботи в класі.