Всесвітня історія. Повторне видання. 9 клас. Васильків (2026)

§ 9. Утворення незалежних держав Латинській Америці. Громадянська війна у Сполучених Штатах Америки

Чи знаєте ви, що...

... впродовж 1795-1796 рр. у США проживав українець за походженням, мореплавець, географ, океанограф Юрій Лисянський; впродовж 1809-1822 рр. послом Росії у Штатах перебував українець, дипломат Петро Полетика; у 1864 р. до США емігрував українець, православний священник, громадський діяч Агапій (Андрій) Гончаренко;

... нащадок донських козаків, за деякими версіями, уродженець Слобожанщини, військовик Іван Турчин брав участь у Громадянській війні у США, командуючи бригадою в армії Півночі, а одного разу навіть урятував життя президенту Аврааму Лінкольну;

... волинець Михайло Скибицький (Мігеля Роля) дослужився до звання полковника у війську Сімона Болівара, був ад’ютантом і біографом першого президента Венесуели Хосе Антоніо Паеса; полтавець Семен Петлюра, з дитинства захоплюючись вчинками лідера болівійців, змінив собі ім’я на Симон.

Терміни та поняття, які варто знати й розуміти

Аболіціонізм (від однойменного французького слова чи латинського — «аболіціо» — «скасування») — наприкінці XVIII — на початку XIX ст. у США — рух за скасування рабства чорношкірого населення.

9.1. Як утворювалися незалежні держави в Латинській Америці?

До кінця XVIII ст. чималі простори Латинської Америки були колоніями Іспанії, Португалії та Франції. Однак під впливом проголошення незалежності США, поширення ідей Французької революції місцеве населення згуртувалося в боротьбі за свободу. Першим повстало французьке Сан-Домінго, що на острові Гаїті. У 1791 р. місцевий лідер Лувертюр Туссен підняв єдине в історії успішне повстання рабів. Командувач, як і тисячі інших патріотів, загинули, але в 1804 р. проголошено незалежність республіки Гаїті. Наступною стала Мексика. Скориставшись поразками іспанців у війні з наполеонівською армією, місцеве населення в 1810 р. розпочало визвольне повстання. Його очолили священники Мігель Ідальго і Хосе-Марія Морелос. Хоча тривалий час іспанському війську вдавалося боронитися від повсталих, 24 серпня 1821 р. виснажена метрополія визнала незалежність мексиканців. Колоніальну силу Португалії «підкосив» Наполеон І Бонапарт — під його натиском на початку XIX ст. португальський королівський двір утік до Бразилії. Однак це лише посилило тамтешній рух за самостійність. У 1822 р. Бразилія постала як незалежна імперія. В 1824 р. ухвалено її Конституцію, відповідно до якої держава проголошувалася конституційною монархією. Із 1889 р. вона — Республіка Сполучених Штатів Бразилії, яка проіснувала аж до перевороту 1930 р.

Боротьбу за незалежність в інших володіннях Іспанії очолив аристократ Сімон Болівар (1783-1830). Він рано осиротів, але оскільки його родині належали численні золоті, срібні й мідні копальні у Венесуелі, не бідував. Користуючись власними коштами та підтримкою не лише земляків, але і європейської ліберальної спільноти, наважився на збройну боротьбу. Як наслідок, у 1819 р. утворилася, як називають її історики, Велика Колумбія — об’єднання сучасних власне Колумбії, Панами, Венесуели та Еквадору. Президентом, звісно, обрали Сімона Болівара. Відтак у 1824 р. він визволив від іспанців Перу. Північна його частина виокремилась як Болівія, названа на честь «Визволителя».

«Сімон Болівар», художник Хуан Ловера, 1827 р.

Усі новоутворені держави отримали складний спадок. Хоча чимало з них оголосили республіками, владу зазвичай захоплювали місцеві військові ватажки-каудильйо, які правили як тирани. Вони часто потрапляли в кредитну залежність від США, Великої Британії, Франції. Сполучення між величезними територіями було поганим. Селяни залежали від плантаторів. Рабство в регіоні вдалося здолати ближче до кінця XIX ст.

Міркуємо і діємо!

1. Назву «Латинська Америка» запропонував Наполеон IІІ. Доти вживали термін «Іспанська Америка». Послуговуючись пошуковими системами інтернету, дізнайтеся підґрунтя пропозиції французького імператора. 2. У чому особливості визвольних рухів народів Латинської Америки? 3. У 1813 р. Національний конгрес Венесуели проголосив Сімона Болівара «Визволителем». Чому в Латинській Америці процвітає «болівароманія»?

9.2. Які особливості розвитку США в першій половині XIX ст.? Чому розпочалася Громадянська війна?

Від дати проголошення незалежності Сполучені Штати Америки були республікою. Нею управляли виборні президент і конгрес (парламент), що складався із сенату й палати представників. Держава існувала у вигляді федерації — союзу штатів із збереженням часткового суверенітету. На початках цей союз не вирізнявся такою єдністю, як сьогодні. На Півночі відбулася промислова революція. Численні заводи, фабрики, шахти, залізниці, що розвивалися, потребували працівників, тому туди, шукаючи кращої долі, невпинно приїжджали європейці. Водночас процвітали фермери, які, самостійно порядкуючи, забезпечували продуктами харчування співвітчизників. Натомість Південь США заполонили плантаційні господарства, де масово працювали раби. Землевласники, володіючи дармовою робочою силою, багатіли із продажу вирощених товарів (наприклад бавовни) до Британської імперії. Звичайно, що європейські переселенці осідали в південних штатах значно рідше. Туди здавна завозили африканців (хоча в 1809 р. купівлю рабів офіційно заборонили, їх переправляли контрабандою). І «південні», і «північні» американці однаково вороже ставилися до корінного населення, яке поступово витісняли на простори Заходу. Землі індіанців купували, обмінювали, забирали силою, зганяючи власників у резервації — місця відокремленого поселення.

Потреба нових земель постійно поставала перед американцями. Ще 1803 р. вони викупили у французів Луїзіану (Наполеон І Бонапарт потребував грошей для війн, тому продав цілу провінцію, хоча покупців задовольнив би лише Новий Орлеан, потужний порт на річці Міссісіпі). В іспанців придбали Флориду, а після переможних війн із Великою Британією і Мексикою приєднали Орегон, Техас, Нову Мексику, Каліфорнію. Так США розпросторилися між двома океанами. Тривалий період політикам Півдня і Півночі вдавалося домовлятися й ухвалювати спільні рішення. У 1823 р. вони проголосили «доктрину Монро» (від імені тодішнього президента Джеймса Монро). Документ застерігав європейські уряди від втручання у справи в Західній півкулі, чим оголошував її пріоритетною для американського впливу. Результатом компромісу також стало утворення в 1828 р. Демократичної партії, що об’єднала частково робітництво, підприємців Півночі, плантаторів Півдня, які перебували при владі понад 30 років майже безперервно. Часто між плантаторами й фермерами виникали суперечки. Як наслідок, у 1854 р. з’явилася Республіканська партія, що її утворили представники буржуазії та власники ферм із Півночі — здебільшого противники рабства. Конкуренція між демократами й республіканцями до сьогодні визначає політичне життя американського народу.

У другій третині XIX ст. у США пожвавився рух аболіціоністів. Ці самовіддані противники рабства допомагали афроамериканцям утікати від ненависних хазяїнів, переховували втікачів, прокладали для них спеціальні таємні маршрути. У 1860 р., на радість аболіціоністів та більшості мешканців Півночі, у президентських виборах переміг республіканець, теж прибічник скасування рабства, Авраам Лінкольн (1809-1865). Проте його обрання призвело до конфлікту, а невдовзі до воєнного протистояння між американцями.

Міркуємо і діємо!

1. Послуговуючись мапою, відстежте розширення території США упродовж першої половини XIX ст. 2. Поясніть відмінності між фермерським і плантаторським способами господарювання. 3. Назвіть причини конфлікту між Північчю і Півднем США. Чи суперечило рабовласництво статтям Конституції США та поправкам Білля про права?

11.3. Як розгорталася Громадянська війна у США?

Події закрутилися ще до дня інавгурації (урочистого вступу на посаду) Авраама Лінкольна. Колишній президент від демократів Джеймс Б’юкінен перекинув чимало військового майна на Південь. Тоді ж зі складу США вийшла Південна Кароліна. 1 лютого 1861 р. до неї долучилися Луїзіана, Міссісіпі, Флорида, Алабама, Джорджія і Техас, згодом інші. Вони сформували Конфедерацію (об’єднання 11-ти південних штатів), обравши її очільником плантатора Джефферсона Девіса. Конфедерати виступали за збереження рабства, хоча, на перший погляд, обстоювали рівність та свободу. Спочатку Авраам Лінкольн обіцяв серйозні поступки рабовласникам, наголошував на обмеженні, а не на забороні використання праці рабів. Однак це не зупинило протистояння.

Авраам Лінкольн, фотограф Александр Гарднер, 8 листопада 1863 р.

Мовою історичного джерела

Витяг із Конституції Конфедерації, 1862 р., переклад з англійської авт. кол.: «...Конфедерація може набувати нові території, і Конгрес має право видавати закони й утворювати уряди, ... створити штати, які можуть бути прийняті до Конфедерації. На усіх таких територіях інститут рабства ... визнається і захищається Конгресом і територіальним урядом; населення конфедеративних штатів і територій має право ввозити на таку територію рабів, законно набутих ними у будь-якому із штатів або... конфедеративних штатів...» (Вікіджерела. URL: https://en.wikisource.org/wiki/Constitution_of_the_Confederate_States_of_America).

12 квітня 1861 p. солдати Конфедерації бомбили з артилерії, атакували і невдовзі захопили форт Самтер у Південній Кароліні, що означало початок Громадянської війни. Північні штати (або штати Союзу) володіли більшими промисловими можливостями, але армія Півдня виявилася краще організованою, до того ж вона сподівалася на іноземну підтримку. Через рік, у квітні 1862 р., ціною великих втрат полководцеві збройних сил Союзу, генералу Уліссу Гранту вдалося розбити противника в битві біля річки Теннессі, пізніше — заволодіти Новим Орлеаном. Бунтівним штатам оголосили морську блокаду. Однак дуже скоро фронт наблизився до Вашингтона. Влітку 1862 р. урядові підрозділи зазнали кількох відчутних поразок. Зокрема, генерал Роберт Лі розбив «янкі» (як зневажливо називали мешканців Півночі) поблизу міста Фредериксберг: конфедерати втратили вбитими та пораненими 5,3 тис. осіб, урядовці — 12,7 тис.

Меморіал Авраама Лінкольна, архітектор Генрі Бекон, 1914-1922 рр., місто Вашингтон, США

Відчуваючи брак військового резерву, Авраам Лінкольн вдався до реформ. У травні 1862 р. з його ініціативи Конгрес ухвалив перший акт (закон) про гомстеди (земельні ділянки). Документ гарантував кожному американцеві (який не воював проти уряду) можливість за невелику плату (10 доларів) отримати наділ для господарювання. Жінки й іммігранти, що претендували на громадянство, також мали право на гомстед, площа якого становила 160 акрів (64,75 га). Далі президент оголосив про звільнення рабів із 1 січня 1863 р. та взагалі заборонив рабство. Армія Півночі одразу поповнилася мігрантами та афроамериканцями, що забезпечило перевагу у війні. В липні 1863 р. відбулася битва біля міста Геттісберг, унаслідок якої обидві сторони втратили приблизно по 23 тис. осіб, але міць Півдня підупала. Урядове військо розпочало наступ у кількох напрямках і зайняло столицю Конфедерації — місто Річмонд. 9 травня 1865 р. президент Ендрю Джонсон оголосив про кінець Громадянської війни.

НАСЛІДКИ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ВІЙНИ У США

• Громадянська війна 1861-1865 рр. виявилася найкривавішим конфліктом в історії США. Обидві сторони використовували технічні військові новинки: потужні гармати, міни, ручні гранати, багатоствольні карабіни. Штати, де відбувались активні бойові дії, зазнали спустошень. Людські втрати склали близько 500 тис. осіб (350 тис. — Північ, 150 тис. — Південь), причому більше від інфекційних хвороб, ніж від кровопролить.

• Перемога Півночі привела до змін у розвитку держави. Спроба розділити США зазнала краху. Після війни за будь-які заклики до відокремлення карають. Водночас оголошено національне примирення — провідних діячів Конфедерації звільнено від покарання, але позбавлено можливості обіймати державні посади. Впродовж 1865-1877 рр. проведено Реконструкцію Півдня: для управління бунтівними штатами запроваджено військові адміністрації, 1 млн афроамериканців надано виборче право.

• Акти про гомстеди «розв’язали руки» фермерам, які заповзялись освоювати нові землі. Після скасування рабства афроамериканці ще залишалися упослідженими в південних штатах, проте поступово долучалися до вільного життя. Заборону рабства закріпили 13-ю поправкою до Конституції США.

• Конфедерати не пробачили Аврааму Лінкольну скасування рабства та поразки у війні. 14 квітня 1865 р., незадовго до закінчення бойових дій, шістнадцятого президента США смертельно поранили в театрі.

СТАТИСТИКА ГРОМАДЯНСЬКОЇ ВІЙНИ У США

Сторони	Населення (1861)	Мобілізовано	Убито	Поранено	Померло
Сторони	Населення (1861)	Мобілізовано	Убито	Поранено	Від ран	Від хвороб	Інше
США	22 339 968	2 803 300	67 058	275 175	43 012	194 368	54 682
КША	9 103 332	1 064 200	67 000	137 000	27 000	59 000	105 000
Усього	31 443 300	3 867 500	134 058	412 175	70 012	253 368	163 796

(Вікіпедія. URL: https://en.wikisource.org/wiki/Constitution_of_the_Confederate_States_of_America).

Міркуємо і діємо!

1. Прочитайте уривок із Конституції Конфедерації. Чи її можна вважати демократичною? Чому? 2. Існує версія, що на початку Громадянської війни президент Авраам Лінкольн зустрівся з письменницею Гаррієт Бічер-Стоу і сказав їй: «Ви є та маленька жінка, яка розпочала цю велику війну». Відвідайте шкільну бібліотеку і прочитайте твір, авторка якого заслужила таку оцінку американського президента. 3. День народження Авраама Лінкольна є національним святом у деяких штатах Америки. Як ви вважаєте, в яких? Перевірте свої припущення в пошукових системах інтернету.

У той час, коли у світі...

12 квітня 1861 р. — 9 травня 1865 р. — Громадянська війна в США

1 січня 1863 р. — набуття чинності постанови «Про скасування рабства» в США

Тоді на теренах України...

1863-1864 рр. — польське національно-визвольне повстання, що поширилося теренами українського Правобережжя

19 лютого 1861 р. — оприлюднення маніфесту про скасування кріпосного права на території підросійської України

Додаткова інформація та ілюстрації з теми

https://is.gd/BE54Du

9.1. «Золота лихоманка» в Каліфорнії і джинси. 9.2. План «Анаконда».

Корисна гра:

https://learningapps.org/watch?v=p0cbtqaa521

Перевірте себе!

Орієнтуємося в історичному часі і просторі.

1. А. Складіть і запишіть у зошит хронологічну задачу, у якій з’ясуйте, через скільки днів після початку Громадянської війни набула чинності постанова «Про скасування рабства» в США. Б. Послуговуючись мапою, розкажіть про утворення незалежних держав у Латинській Америці та перебіг Громадянської війни в США.

Працюємо з історичною інформацією.

2. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне словами: Коли ____? Що ____? Хто ____? Де ____? Звідки ми можемо дізнатися про ____? Чому ____? Як ____? Який результат ____? Запропонуйте свої запитання в класі. 3. Поясніть, як ви розумієте поняття «аболіціонізм». Зі словників дізнайтесь інші значення цього слова. 4. Послуговуючись різновидовими джерелами інформації, укладіть історичний портрет Сімона Болівара чи Авраама Лінкольна (на вибір). Підготуйте добірку їхніх висловів про актуальні нині події. У класі прочитайте дібрані вами вислови.

Співпрацюємо, виявляємо толерантність і громадянську позицію.

5. Подискутуйте в групах. Проаналізуйте причини формування національно-визвольних рухів у країнах Америки, наслідки проголошення «доктрини Монро», передумови і наслідки Громадянської війни та Реконструкції в США. 6. Попрацюйте в групах. Оцініть історичне значення вчинків Сімона Болівара, Авраама Лінкольна. Кого і чому називали «чесним Ейбом», «Визволителем»?

Зміст