Підручник з Основ правознавства. 9 клас. Васильків - Нова програма

§ 5. СОЦІАЛЬНІ НОРМИ В ЖИТТІ ЛЮДЕЙ

Практичне заняття № 1

Згадайте... — що таке соціальні норми;

— які є види соціальних норм.

Як ви розумієте... — вислів філософа Сенеки «Сором часом забороняє робити те, чого не забороняють закони»?

Чи знаєте ви, що... — у соціології є поняття «соціальні санкції» — система покарань за відхилення від норм і заохочень до їхнього виконання?

— соціальні санкції бувають позитивні й негативні, формальні та неформальні?

«Чим допоміг би нам розум, коли б ми не могли висловити нашої думки?» Феофан Прокопович, богослов і філософ

Практичне завдання 1

Прочитайте вислови відомих українців і визначте, чи містять вони соціальні норми. Якщо містять, то вкажіть їх видову належність.

1. «Якщо ви од вітця вашого і од матері вашої відступились, то і від вас усі відступляться і на вічне забуття у непам’ять вас увергнуть». (М. Смотрицький)

2. «Хто вступає в святий подружній стан, той виконує Божі настанови, виправдовує себе перед природою, віддаючи їй те, що з неї взяв...» (К. Сакович)

3. «Не осуджуй брата навіть подумки, пам’ятай про власні гріхи, тоді й тебе Бог не осудить». (Л. Жидята)

4. «Бути у світі й нічим не позначити свого існування — це здається мені жахливим». (М. Гоголь)

5. «Чиста совість є правдивою та єдиною радістю». (Ф. Прокопович)

6. «Найбільшою шкодою з усіх є лінощі учнів, котрі вагаються взяти на себе труд, рівний справі, якої вони прагнуть». (Ф. Прокопович)

7. «Три речі є до вподоби Богу і людям: згода братів, милосердя до ближніх і згода між чоловіком та дружиною». (П. Могила)

8. «Книги подібні рікам, що тамують спрагу цілого світу, — це джерела мудрості». (Нестор Літописець)

9. «Над усе — честь і слава, військова справа, щоб і сама себе на сміх не давала, і ворога під ноги топтала». (П. Куліш)

10. «Хіба може говорити про біле той, кому невідомо, що таке чорне?» (Г. Сковорода)

11. «Дівиця ж бо губить красу свою блудством, а муж мужність свою — злодійством». (Д. Заточник)

12. «Своєї мови рідної і свого рідного звичаю вірним серцем держітеся. Тоді з вас будуть люди як слід, тоді з вас буде громада шанована і вже на таку громаду ніхто своєї лапи не положить». (П. Куліш)

Практичне завдання 2

Прочитайте приклади різних релігійних норм. Визначте спільні положення. Як ви вважаєте, чи відображені ці правила в законах?

ЄВАНГЕЛІЄ ВІД МАТВІЯ

19. Не складайте скарбів собі на землі, де нищить їх міль та іржа, і де злодії підкопуються й викрадають.

20. Складайте ж собі скарби на небі, де ні міль, ні іржа їх не нищить, і де злодії до них не підкопуються та не крадуть.

21. Бо де скарб твій, там буде й серце твоє! (Від Матвія 6:19—21)

12. Тож усе, чого тільки бажаєте, щоб чинили вам люди, те саме чиніть їм і ви. Бо в цьому Закон і Пророки. (Від Матвія 7:12)

4. А Він відповів і сказав: Чи ви не читали, що Той, Хто створив споконвіку людей, створив їх чоловіком і жінкою?

5. І сказав: Покине тому чоловік батька й матір, і пристане до дружини своєї, і стануть обоє вони одним тілом,

6. тому то немає вже двох, але одне тіло. Тож, що Бог спарував, людина нехай не розлучує! (Від Матвія 19:4—6)

16. І підійшов ось один, і до Нього сказав: Учителю Добрий, що маю зробити я доброго, щоб мати життя вічне?

17. Він же йому відказав: Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, крім Бога Самого. Коли ж хочеш ввійти до життя, то виконай заповіді.

18. Той питає Його: Які саме? А Ісус відказав: Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідкуй неправдиво.

19. Шануй батька та матір, і: Люби свого ближнього, як самого себе. (Від Матвія 19:16—19)

Український переклад Івана Огієнка https: //www.bibleonline.ru/bible/ukr/40/06/#19-21

КОРАН. СУРА ТРИДЦЯТЬ П'ЯТА — «СОТВОРИТЕЛЬ»

10. Хто запрагне величі, хай знає: вся велич у Бога. Він чує кожне добре слово і знає кожне благе діло. І добрословів та благодійників возвеличить, а тим зловмисникам, що замишляють лихе, буде люта кара, і хитрість їхня піде нанівець.

11. Бог сотворив вас із пороху і з краплі, потім спарував вас. І те, що носить у лоні

жінка, а потім народжує, то тільки з Його відома. І тільки по записаному заздалегідь присуду продовжується життя довголітньому чи зменшується воно. Воістину, це Богові легко зробити!

Український переклад — Полотнюка Яреми http://www.e-reading.club/bookreader.php/1001322/User -_Microsoft_Word_-KORAN.html

Практичне завдання 3

Норми права — один із видів соціальних норм.

1. Ознайомтеся зі статтями Конституції України, у яких виражені правові норми, що тематично пов’язані з попередніми та наступними завданнями.

2. Порівняйте стиль викладу і основні положення закону з релігійними та звичаєвими нормами.

Право, виражене в тексті закону

Конституція України (28.06.1996, редакція від 30.09.2016, витяг)

Стаття 51. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.

Батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.

Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Стаття 24. Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Рівність прав жінки і чоловіка забезпечується: наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній і культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підготовці, у праці та винагороді за неї; спеціальними заходами щодо охорони праці і здоров’я жінок, встановленням пенсійних пільг; створенням умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю з материнством; правовим захистом, матеріальною і моральною підтримкою материнства і дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям.

Стаття 32. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Стаття 35. Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність. Стаття 52. Діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним.

Будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються за законом.

Утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу. Держава заохочує і підтримує благодійницьку діяльність щодо дітей.

Практичне завдання 5

Прочитайте тексти, в яких описано звичаї українського народу, що мали правовий характер.

Виконайте завдання у парах, групах чи колективно:

1. Визначте суттєві положення в кожному тексті.

2. Висловте свою думку щодо того, з якою метою встановлювалися такі звичаї, чи збереглися вони до наших днів.

3. Згадайте приклади з художньої літератури, де згадується народне звичаєве право.

Текст 1.

«Жіноче право» — умовна сукупність звичаїв, норм та уявлень, що регулювали і забезпечували певні громадські й господарські права жінок. Хоча загалом жінка була залежною від чоловіка, все ж навіть в умовах патріархальної сім'ї вона зберігала певну самостійність і мала визнані народом права.

За звичаєвим правом, жінка мала особисте майно, що складалося з приданого, включаючи земельний наділ (материзну, яка не входила в загальносімейне майно і успадковувалася по жіночій лінії) та набуте від продажу продуктів «бабського» господарства (дрібної худоби, птиці, яєць, молочних продуктів, борошна, овочів і фруктів, льону, полотна тощо). Дружина глави сім'ї не тільки виконувала якісь роботи, але й давала привід, тобто розподіляла їх серед інших жінок двору, повчала їх. Після смерті чоловіка, навіть при дорослих синах, вона часто ставала на чолі не тільки малої, а й великої сім'ї та повністю відповідала за економічну спроможність господарства і сплату податків. Джерело: http://history.iv-fr.net/article.php?id=709

Текст 2.

Одним із наслідків нерівних шлюбів із розрахунку було приймацтво — проживання зятя у сім'ї дружини. Хоча це й суперечило звичаєвому праву (залишатися після одруження з батьками міг лише син), утім соціально-економічні умови в Україні складалися так, що приймацтво стало поширеним явищем.

Приймацтво мало такі види: з примусу, за бажанням, за запрошенням. Коли бідний зять ішов до багатого тестя, він ставав робочою силою в його господарстві, не маючи ніяких прав. Лише відробивши десять років, приймак міг розраховувати на певну частину майна. Запрошували у прийми зазвичай тоді, коли у батьків нареченої не було синів або вони були ще малими, або коли в сім'ї не було годувальника. Зять у таких випадках вважався главою родини і, отже, власником усього майна. За певних умов наречений ставав рівноправним членом сім'ї і тоді, коли він сам бажав іти у прийми. Тоді приймака вважали ніби всиновленим — із відповідними майновими правами. Умови приймацтва закріплювалися у шлюбній угоді. Джерело: http://etnography.national.org.ua/book2/lecture17.html

Текст 3.

Толока в Україні відбувалася у святкові й вихідні дні, на добровільних засадах i без плати за виконану роботу. Найчастіше учасниками колективної взаємодопомоги були сусіди й родичі. Толоку скликали для виконання польових робіт (оранка, сівба, збирання врожаю, заготівля сіна) або домашніх робіт (прядіння льону, конопель, вовни, заготівля продуктів, спорудження житла чи господарських будівель). У народі казали: «Без толоки, як без руки: ні хати не зробиш, ні сіна не скосиш».

Для оранки важких ґрунтів потрібно було запрягати в плуг кілька пар волів чи коней. Незаможні селяни, не маючи достатньо тягла й інвентарю, об’єднувалися для обробітку полів. Ця усталена форма кооперації називалася супрягою. Поширеною була форма взаємодопомоги «на відробіток»; її застосовували переважно жінки, виконуючи по черзі польові роботи. До колективної допомоги вдавалися у випадку стихій, лиха, пожежі, повені, смерті господаря. Толокою виконували й громадські роботи: будівництво і ремонт церков, шкіл, лікарень, доріг, мостів тощо. Громада вважала таку допомогу почесною справою. Джерело: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=31964

Текст 4.

Публічному осуду й осміянню піддавали злодіїв: із украденою річчю в руках їх водили селом і соромили перед кожною хатою. Нещадно били спійманих на гарячому паліїв і викрадачів коней, хоча такий громадський самосуд був офіційно заборонений. Злидні, безрадісна праця і низький культурний рівень населення сприяли збереженню багатьох звичаїв і традицій. Наприклад, варварський звичай жорстоких розправ над дівчатами, які втратили невинність до шлюбу. Їм відрізали косу, обмащували хату, ворота дьогтем чи гноєм. Жертвами натовпу могли стати жінки, яких звинувачували у відьомстві. У 17—18 ст., особливо в період епідемій, засух, голоду тощо, містично налаштовані члени громади нерідко публічно спалювали таких жінок або піддавали їх варварському випробовуванню водою (досить правдиво таку розправу описано в повісті Г. Квітки-Основ’яненка «Конотопська відьма»). Джерело: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=31964

Текст 5.

Громадська думка не знімала відповідальності з парубка, який «звів» дівчину. На Гуцульщині його не лише публічно били палицями, але й сама парубоча громада висловлювала йому свій осуд. У народі вважали, що зневага дівчини — великий гріх, а «цей чоловік, шо зведе дівку, він не має на ціле житє шєстя у себе. Він ніколи не доробит си, через то, шо збанований». Ймовірно, звичай громадського покарання хлопця, що звів дівчину, колись був поширений не лише на Гуцульщині, але й на інших українських етнічних територіях.

З другого боку, чоловіка (парубка), винного у перелюбі чи зґвалтуванні, на підставі маґдебурзького права та Литовського статуту суди засуджували «на горло», проте, як правило, пом’якшували кару, змушуючи винного до матеріальної компенсації дівчині, що постраждала. Це підтверджується значною кількістю документальних свідчень кінця XVII—XVIII ст. Цікаво, що іноді батьки хлопця-винуватця змушували його одружитися, виходячи з власних міркувань та інтересів, особливо коли дівчина була із заможної родини. Джерело: http://www.ji.lviv.ua/n24texts/kis-oksana.htm

Текст 6.

Народне звичаєве право регулювало суспільну мораль, оскільки характерною рисою звичаю була його публічність. Публічність випливала з усності права, коли будь-яку юридичну акцію повинна була санкціонувати громада. Особливо жорстокими були громадські санкції щодо «покриток», про що існує велика кількість свідчень.

«Покритка» («скритка», «накритка») — так у народі називали жінку, яка втратила дівочість поза шлюбом і якій, як заміжній жінці, покривали голову хусткою. Покритка перебувала під пильною увагою своїх односельців, а це унеможливлювало здійснення більшого злочину (приховування факту народження дитини, вбивство дитини).

Подальше її (покритки) життя було сповнене принижень і затавроване людським осудом. Батьків дівчини висміювали, «що не могли вільно пройти селом». Це часом змушувало їх відмовлятися від власної дочки. На Чернігівщині був звичай, за яким батько покритки віддавав на ярмарковій площі весільний посаг дочки чесним дівчатам.

У Литовському статуті зі співвідношенням до звичаєвого права є артикул, де йдеться про умови, за яких батько може відректися від синів чи дочок. Так, батько може відректися від доньки, якщо вона веде розпусне життя. Джерело: Малютіна І. Громадські санкції і покарання покритки //Матеріали до української етнології. — Вип. 6 (9). — К., 2006. С.123—128), Український гуманітарний огляд. — 2008. — Вип.13. — С.155—159.

Текст 7.

Незважаючи на багатовікову належність українських земель до різних державних утворень, народне звичаєве право повсюди відзначалося певною однотипністю. Одним із центральних його розділів були норми та уявлення, що визначали і регулювали відносини власності, передусім земельної: «За ґрунтом і право іде». На відміну від офіційного законодавства основним джерелом власності та матеріального достатку звичаєве право визнавало працю. За уявленнями селян, земля, в яку вкладена праця, у будь-якій формі, не може бути відчуженою без відповідної винагороди. Найбільшого втілення такий погляд набув у звичаї займанщини. При цьому селяни чітко відрізняли продукти своєї діяльності від тих, що родила сама земля; привласнення останніх не вважалося злочином. Джерело: http://history.iv-fr.net/article.php?id=709

Текст 8.

Присяга — давня форма випробувань у системі традиційних доказів законності і справедливості якоїсь дії. Вважалася достатньою підставою для виправдання (вивестися присягою). Велике значення присяга мала у справах, де були відсутні свідки. За звичаєвим правом, відмова від неї означала програш справи.

Особливу силу присязі надавали обряди із землею: на знак чесності землю їли, земельні конфлікти розглядали з виходом на спірні землі і присягали на межі. Присягу супроводжували символічними діями — цілували хрест, ікону, божилися своїм життям і здоров’ям. На Запорозькій Січі козаки присягали перед суддями хлібом і сіллю. Джерело: http://history.iv-fr.net/article.php?id=709

Завдання для домашньої роботи:

Знайди в інтернеті чи в довідковій літературі інформацію про принцип «таліону» і правило «табу». Підготуй повідомлення, у якому сформулюй їх визначення, назви істотні ознаки та вислови свою позицію щодо цих звичаїв.

http://faqukrs.xyz/osvita/istorija/

https://uk.wikipedia.org/wiki/

http://www.eduwiki.uran.net.ua/