Громадянська освіта. 8 клас. Васильків

§ 5. Мистецтво жити з іншими людьми та з іншими ідеями

Основні поняття та ідеї теми:

• стереотипи • упередження • забобони • взаємодія • свобода • дискримінація • недискримінація • рівність • мова ворожнечі • інклюзія • толерантність

• Формуючи свою думку про соціальні групи або явища навколишнього світу, потрібно спиратися на здоровий глузд, логіку і факти.

• Усі люди різні — не кращі й не гірші, а просто різні. Важливо цінувати кожну людину як особистість, поважати її думки, почуття, ідеї, вірування.

5.1. Стереотипи

Що таке стереотип?

Слово стереотип утворене від грецьких коренів стерео — «об’ємний» і типос — «відбиток». Його вживали в поліграфічній справі, де цим терміном позначали металеву пластину з текстом. Її ще називають кліше. Потім на цю пластину наносили чорнило, притискали до паперу й виготовляли друковану сторінку.

Друкарський стереотип

У суспільних науках слово «стереотип» спершу використовували як метафору, маючи на увазі шаблонне сприйняття навколишньої дійсності, а потому перетворили на науковий термін.

• Стереотипи — це спрощені, схематизовані, часто спотворені або навіть помилкові уявлення про людину або групи людей.

Головні ознаки стереотипів	Приклади
Завжди простіші, ніж реальність	Найскладніші характеристики стереотипи висловлюють в одному реченні («усі підлітки залежні від технологій», «усі українці гарно співають / люблять борщ»).
Рідко бувають плодом нашого особистого досвіду	Дізнаємося від групи, до якої належимо (батьків, друзів), ЗМІ, які намагаються дати спрощене уявлення про невідомі нам проблеми.
Всі стереотипи помилкові	Приписують конкретній людині деякі риси лише тому що вона належить до певної групи («літні люди консервативні», «усі чиновники беруть хабарі», «усі відмінниці — зануди»).
Стереотипи дуже живучі	Навіть якщо люди переконуються в тому що стереотип не відповідає дійсності, вони схильні не відмовлятися від нього, а стверджувати, що виняток лише підтверджує правило.

Стереотипи можуть бути різними: позитивними (німці — пунктуальні), негативними (іслам — релігія фанатиків, жінки — слабка стать) і нейтральними (діти люблять солодощі, жінки — лагідні, мужчини не плачуть).

СТЕРЕОТИПИ МОЖУТЬ

ДОПОМАГАТИ Економлять зусилля людей, даючи їм уявлення про складні соціальні явища та об'єкти

ШКОДИТИ • Ці уявлення є шаблонними, а тому часто бувають помилковими. • Негативно впливають на характер міжособистісного спілкування.

Яку функцію виконують стереотипи?

Стереотипи корисні в тому сенсі, що економлять зусилля людей, даючи їм загальне уявлення про складні соціальні явища й об’єкти. Це може стати в пригоді, коли потрібно швидко приймати рішення, спираючись на обмежену інформацію. У кожного з нас є стереотипи щодо, скажімо, бабусі, дитини, професорів, спортсменів тощо. Якщо вам повідомлять, що у вашого класу буде зустріч з пілотом винищувача, ви приблизно розумітимете, як виглядає ця людина, хоча й не бачили її раніше.

Однак недоліком стереотипів є те, що вони підштовхують сприймати людей через призму соціальної групи, до якої вони належать, а тому стереотипні уявлення є дуже спрощеними, приблизними і часто помилковими. Скажімо, вищезгаданим пілотом винищувача цілком може бути не кремезний мужчина, як ви, напевне, собі уявили, а жінка тендітної статури.

Що таке упередження?

Негативні стереотипи називають • упередженнями.

Упередження відіграють негативну роль, оскільки негативні установки щодо певних соціальних груп породжують нетерпимість, несправедливість, грубість та інші форми ворожої поведінки. Людина може мати упереджене ставлення до когось через будь-яку характеристику, яку вважає незвичною або небажаною. Кілька звичайних прикладів упереджень — це упередження щодо раси, статі, національності, соціального статусу, сексуальної орієнтації, релігійної приналежності тощо.

Що таке забобони?

• Забобони — це упередження, що полягає в тому, що індивід приймає за реальність невідомі сили, здатні провіщати події чи впливати на них.

Кожному з нас відомі різні забобони: про розсипану сіль, про жінку, яка перейшла дорогу з пустим відром, про те, що не можна нічого передавати через поріг, про чорного кота та багато інших. Деякі з них знають у всьому світі, інші — в окремих колах людей, а деякі ми взагалі самі вигадуємо, наприклад, про якусь деталь нашого гардеробу, в якій нам обов’язково пощастить. Забобони виникають у разі браку реальних знань, унаслідок чого індивід некритично сприймає судження свого оточення. Вплинути на формування або закріплення забобону може і відповідний життєвий досвід індивіда, емоційно пережитий, але недостатньо критично осмислений.

Способи позбутися негативного впливу стереотипів мислення:

Порівняння	Аналіз ситуації, зіставлення її з іншими, знаходження відмінностей та суперечностей. Не поспішати мислити звичними категоріями, поміркувати над тим, що ви сприймаєте цієї миті, та порівняти з тим, що вже відомо.
Відкритість сприйняття	Сприймати світ у всій його повноті, дивитися на нього так, ніби бачите вперше, заново відкривати нові грані відомого. Враховувати приклади, які суперечать шаблону (жінки у війську; особи з інвалідністю, які займаються волонтерством).
Критичне мислення	Розмірковувати над деякими запитаннями: «Чи справді це правда?», «Чи не суперечить думка здоровому глуздові?», «Чи згоден я з тим, що звик чути й сприймати як істину?» та іншими подібними, що викликають сумніви.
Розширення світогляду	Постійно працювати над собою, розвиватися, навчатися нового, розширювати свій світогляд.

Чому треба навчитися долати стереотипи і як це робити?

Багатьом людям буває важко подолати стереотипи, позаяк вони схильні дивитися на них як на точний опис світу. Однак навколишній світ складний, різноманітний і постійно змінюється, тому його неможливо зафіксувати в якихось обмежених формулах. Для того щоб бути об’єктивним, потрібно навчитися мислити гнучко, виходити за звичні рамки, набувати нового досвіду і формувати власну думку про те, що вас оточує і що для вас є справді важливим. Формуючи свою думку про соціальні групи або явища навколишнього світу, потрібно спиратися на здоровий глузд, логіку і факти.

Міркуємо і діємо

1. Обміркуйте в парах чи групах, чи можуть стереотипи бути корисними. 2. Назвіть головні риси стереотипів. Чому всі стереотипи вважаються помилковими? 3. Дослідіть один із видів стереотипів (позитивні, негативні, нейтральні). Наведіть приклади таких стереотипів і обговоріть їхній вплив на суспільство. 4. Наведіть приклад стереотипу, який рідко буває плодом нашого особистого досвіду. 5. Що таке упередження, і як воно пов'язане зі стереотипами? Наведіть приклади кількох поширених забобонів. 6. Створіть ментальну мапу / асоціативний кущ на тему: «Стереотипи».

Працюємо разом

«Стереотип, у який я вірив / вірила, і як я його подолав / подолала»

Утворіть групи. Пригадайте, які з ваших попередніх уявлень були стереотипними. Розкажіть, звідки ви дізналися про цей стереотип, як зрозуміли, що він помилковий, і які методи використовували, щоб його позбутися. Запропонуйте способи подолання стереотипів однокласникам / однокласницям.

5.2. Дискримінація, її основні форми та прояви

Негативні стереотипи стосовно деяких суспільних груп можуть призводити до їх дискримінації.

• Дискримінація (англ. discrimination — «розрізнення», «неоднакове ставлення») — це обумовлені упередженнями (негативними стереотипами) несправедливі дії щодо членів певних суспільних груп.

Якщо, наприклад, людина відмовляється потиснути руку представникові / представниці іншої раси, то це расова дискримінація. Якщо під час призначення на керівну посаду перевагу віддають лише жінкам або лише чоловікам, то це тендерна дискримінація. Якщо людину відмовляються брати на роботу тільки через те, що вона «занадто молода» або «занадто стара», то це вікова дискримінація.

Дискримінація може здійснюватися в різних формах — від прихованого, замаскованого, психологічного тиску до відвертого насильства й убивств. У Радянському Союзі, наприклад, відбувалося вигнання й переселення цілих етнічних груп з місць їх постійного проживання, як-от: кримських татар, чеченців, інгушів, калмиків, балкарців та ін.

ВИДИ ДИСКРИМІНАЦІЇ

Міркуємо і діємо

1. Обміркуйте, чим етнічна дискримінація відрізняється від расизму. 2. Як негативні стереотипи пов'язані з дискримінацією? 3. Що таке тендерна дискримінація? Наведіть приклади. 4. Як виглядає вікова дискримінація, і як вона може проявлятися? 5. Як сексизм впливає на суспільство? 6. Яких форм може набувати дискримінація? Пригадайте приклади дискримінації з курсу історії.

Працюємо разом

«Дискримінація. Як це — відчувати її?»

А. Організуйте рольову гру, де кожен / кожна учень / учениця зіграє роль представника певної суспільної групи, що зазнає дискримінації (наприклад, літня людина, представник етнічної меншини, жінка, що працює у сфері, де домінують чоловіки). Поділіться своїми відчуттями та міркуваннями щодо того, як можна боротися з дискримінацією в суспільстві.

Б. Візьміть інтерв’ю у своїх родичів або знайомих, які могли стикатися з дискримінацією. Розпитайте про їхній досвід та підготуйте звіт, у якому проаналізуйте, як цей досвід вплинув на життя опитуваних, і які заходи допомогли їм подолати дискримінацію.

5.3. Мова ворожнечі

• Мова ворожнечі — це публічне висловлювання, спрямоване на розпалювання ненависті або заохочення до насильства проти особи чи групи, які історично дискримінувалися або переслідувалися за ознакою раси, національності, політичних поглядів, релігії, статі, сексуальної орієнтації, інвалідності тощо.

Мова ворожнечі не просто суперечить базовим демократичним принципам рівності всіх людей у правах, вона може призвести до реального насильства, вчинення злочинів.

Основною протидією мові ворожнечі є плекання толерантності, тобто здатності взаємодіяти з людьми іншої культури, іншого способу життя; готовності без агресії сприймати думки, які відрізняються від власних, а також поваги до особливостей поведінки та способу життя інших.

Особливо небезпечно, коли до використання мови ворожнечі вдаються засоби масової інформації. Широко відома, наприклад, історія з руандійським «Радіо й телебачення тисячі пагорбів», яке відіграло ключову роль у розпалюванні міжнаціональної ворожнечі та організації геноциду народу тутсі. Руанда — гірська країна, тому в деяких селищах немає прийому радіосигналу. За допомогою карти рельєфу учені розрахували рівень сигналу в кожній точці країни і співставили з тим, скільки людей у кожному селищі було засуджено за геноцид. З’ясувалося, що їхня кількість у зоні впевненого прийому радіопередач була набагато більшою, ніж у тих місцях, де сигналу не було. Так було доведено вплив радіопропаганди на організацію масових убивств.

Мова ворожнечі — один зі щаблів піраміди ненависті

Міркуємо і діємо

1. Обміркуйте, як мова ворожнечі може вплинути на суспільство. 2. Наведіть приклад використання мови ворожнечі в засобах масової інформації. 3. Які групи людей найчастіше стають об'єктами мови ворожнечі? 4. Чому мова ворожнечі суперечить демократичним принципам? 5. Як мова ворожнечі може вплинути на суспільство? 6. Як можна протидіяти мові ворожнечі? 7. Дослідіть один із відомих вам випадків використання мови ворожнечі у світовій історії. Визначте його наслідки та уроки, які можна винести з цієї ситуації.

5.4. Толерантність та інклюзія

Однією з найважливіших цінностей сучасного суспільства є толерантність (від лат. tolerantia — «терпіння»).

Однак це не просто терпимість до чужого способу життя, поведінки, звичаїв, почуттів та ідей, адже її можна потрактувати як звичайну байдужість до інакших людей. Наприклад, у європейських середньовічних містах могли проживати іновірці (іудеї, мусульмани). Вони жили в окремих районах, т. зв. гетто, практично ізольовано від життя решти містян, і ніхто не втручався в їхні справи. Можна сказати, до них ставилися терпимо, тобто толерантно. Але така «толерантність» була доти, поки не виникала якась суспільна нестабільність або поки вони не перетиналися в боротьбі за ресурси. Тоді подібна «толерантність» миттєво закінчувалась і зіткнення різнокультурних груп могло вилитися в криваві сутички.

У сучасному суспільстві бути толерантним означає не просто терпіти інакших людей, а бути здатним з ними взаємодіяти.

• Толерантність — це здатність взаємодіяти з людьми іншої культури, іншого способу життя; без агресії сприймати думки, які відрізняються від власних, а також поважати особливості поведінки та способу життя інших.

Толерантність означає надання можливості всім людям без винятку розвиватися фізично, розумово, морально, духовно в умовах свободи та гідності. Наприклад, сьогодні в Україні проживає чимало людей з інвалідністю. На жаль, не всі вони мають необхідні умови для розвитку й повноцінного життя. Щоб забезпечити для них можливість рівноправної участі в суспільному житті, застосовують принцип інклюзії.

• Інклюзія (англ. inclusion — «включення») — процес розширення участі всіх громадян у суспільному житті.

Основний принцип інклюзії полягає в тому, що всі діти мають навчатися разом, незважаючи на певні труднощі чи відмінності, які існують між ними. Дітей із особливостями розвитку не можна замикати від суспільства, а здорові діти не повинні ховатися від реального життя з усіма його проблемами. Їм усім потрібно навчатися разом, щоб навчитися цінувати здібності та таланти кожного учня з порушеннями чи без них, приймати інших такими, якими вони є. Адже всі люди різні — не кращі й не гірші, а просто різні. Важливо цінувати кожну людину як особистість, поважати її думки, почуття, ідеї, вірування.

Міркуємо і діємо

1. Обміркуйте в парах чи групах, чому важливо, щоб діти з особливостями розвитку навчалися разом з усіма дітьми. 2. Що означає слово «толерантність», і яке його походження? 3. У чому різниця між середньовічною та сучасною толерантністю? 4. Що означає термін «інклюзія»? 5. Як інклюзія забезпечує рівноправну участь усіх громадян у суспільному житті?

Працюємо разом

«Чому толерантність є ключовою для запобігання мові ворожнечі?»

А. Напишіть короткий есей / проведіть дискусію на запропоновану тему. Проаналізуйте значення толерантності, наведіть приклади її відсутності та наслідків, а також запропонуйте шляхи підвищення толерантності в суспільстві.

Б. Організуйте рольову гру, розігравши ситуацію, в якій ви стикаєтеся з мовою ворожнечі. Ролі можуть включати тих, хто вживає мову ворожнечі, тих, хто стає її жертвою, і тих, хто намагається зупинити її використання. Після гри обговоріть, як можна було б краще протидіяти мові ворожнечі в реальному житті.

В. Організуйте рольову гру, в якій взаємодійте як персонажі з різними потребами і здібностями. Після гри обговоріть, які труднощі виникали у взаємодії, та як їх можна було б подолати за допомогою толерантності та інклюзії.

Для завершення теми:

1. Що таке стереотипи в сучасному розумінні? Що означає слово «толерантність», і яке його походження?

2. Назвіть та коротко охарактеризуйте чотири найпоширеніші види дискримінації. Опишіть, як може проявлятися вікова дискримінація.

3. Чому мова ворожнечі суперечить демократичним принципам?

4. Які групи людей найчастіше стають об'єктами мови ворожнечі? Наведіть три приклади з власного досвіду.

5. Порівняйте мову ворожнечі з іншими формами дискримінації, про які ви дізналися на уроках (расизм, сексизм, ейджизм). Які спільні та відмінні риси вони мають?

6. Створіть плакат або малюнок, що закликає до толерантності та протидії мові ворожнечі. Поясніть свій вибір зображень та слоганів.

Придумайте та напишіть короткий сценарій (діалог) про ситуацію, де одна особа зазнає дискримінації, а інша особа намагається їй допомогти. Дослідіть одну історію успішної інклюзії в школах або інших установах. Підготуйте звіт / презентацію, де розкажіть про цей випадок, а також які заходи були вжиті для інклюзії та які результати були досягнуті.