Всесвітня історія. Повторне видання. 7 клас. Васильків

Узагальнення до курсу «Спадщина Середньовіччя в історії світу та України»

1. Що можемо називати спадщиною Середньовіччя в історії Європи та світу?

Поети й прозаїки, зазвичай, описують Середньовіччя, як період романтики, відважних і благородних рицарів, гордих королів та чарівних принцес. Для пересічних європейки/європейця — це, найімовірніше, «хрестові походи», Велика хартія вольностей, «чорна смерть», Столітня війна, династичні чвари, неприступні замки, величні собори та унікальні шедеври митців. Політологи й історики стверджують, що в Середні віки вже формувалися теперішні нації, постали провідні держави світу. Хоча в сучасному розумінні ці держави не мали чітких ознак суверенітету, відносини на рівні «сюзерен-васал» створювали міцний ґрунт для гуртування окремих спільнот. Поділ на стани («ті, які воюють», «ті, які працюють», «ті, які моляться») у різних варіантах побутував повсюдно. Саме в Середньовіччі діяли перші парламенти. Їх демократизм був інакшим, аніж у наші дні, але поступово призвів до становлення громадянського суспільства. Цьому посприяв розвиток європейських міст, де плекали ідеали свободи і рівних можливостей.

У Середні віки утвердилися світові релігії: християнство й іслам. Ніколи папи римські не справляли такого впливу на світське життя, як упродовж V-XV ст. Високим авторитетом користувалися православні патріархи, які згодом відійшли на другий план історії переважно через зовнішні загрози. Віра в Аллаха поширювалася неосяжними просторами Азії, Африки та частково європейськими. І хоча в Іспанії внаслідок Реконкісти іновірців вдалося потіснити, наступні століття стали зенітом слави мусульманських володарів із Османської імперії.

Середньовіччя виявилося періодом ренесансу освіти, наук, мистецтв, а ще — неабиякої винахідливості. Упродовж кінця XI-ХІІІ ст. засновано університети, що досі є провідними у світі, такі як Болонський, Падуанський, Паризький (Сорбонна), Оксфордський, Кембриджський. Справжній прорив у розвитку культури відбувся після винайдення книгодрукування. Книжки масово поширювали різноманітну інформацію, наукові знання, високохудожні твори літератури, графіки. Паломники, воїни й торговці, записували спогади про свої подорожі та пригоди. У мандрівках їм допомагали різноманітні мапи, компаси. Під впливом науковців Сходу відбулося відродження математики, що послугувало піднесенню механіки, інженерії, архітектури. Гігантські собори із витонченими вітражами, потужні замки та міські укріплення вражають людську уяву досі. Тодішні майстри додавали до прекрасного дещицю корисного: вежі міських ратуш увінчували годинниками, вулиці мостили бруківкою, проєктували фонтани, закладали парки. Сьогоднішній побут був би некомфортним без надбань Середньовіччя. Столи, виделки, килими, штани, гудзики, шапки, чимало інших речей засвідчують живучість та наступність традицій повсякдення.

Думаємо і діємо!

1. Визначте характерні ознаки Середньовіччя.

2. Наведіть приклади єдності та розмаїття середньовічного світу і його впливу на сучасність.

3. Об’єднайтеся в групи. Прочитайте перелік фактів, що на обкладинці цього підручника. Щодо кожного факту обміркуйте відповіді на запитання «скриньки знань». Увідповідніть факти й галузі історичного пізнання.

2. Яке місце середньовічної Русі-України в Європі та в світі?

У Середні віки Русь-Україна, як держава, пережила процеси виникнення, становлення і поліцентричності, поєднавши кращі надбання європейського Заходу та азійського Сходу. Навзаєм вона суттєво впливала на політичне, господарське і культурне життя слов’ян, врятувала народи Центральної та Західної Європи від монгольського розорення, прийнявши на себе основний удар могутніх кочовиків. Упродовж декількох століть сформувалися устрій життя, мова, матеріальна й духовна культура русів-українців. Від середини XIV ст., опинившись під владою довкільних правителів, вони, чи то прості люди, чи видатні діячі, збагачували своїми здобутками європейців. Русь-Україна відігравала важливу роль у тогочасних міждержавних відносинах. Про це, зокрема, свідчать численні обопільні угоди, що їх іноді скріплювали династичними шлюбами. Руські князі родичалися з правителями Візантії, Англії, Франції, німецьких земель, Угорщини, Польщі, Норвегії, Швеції, інших держав.

Поступальний розвиток русько-українського суспільства забезпечувало вдале господарювання. Високопродуктивними були хліборобство, тваринництво, промисли, ремесла. Зростала кількість градів. Недарма Русь-Україну сучасники називали «країною міст», а Київ порівнювали зі «столицею світу» — Константинополем. Містяни були представниками різних народів, що теж сприяло взаємозабагаченню. Запровадження магдебурзького права сприяло зародженню самоврядування — основи демократії. У Пізньому Середньовіччі в русько-українських селах з’явилися фільварки, а в містах ремісники засновували цехи.

На жаль, із часів Русі-України збереглася незначна частка матеріальної спадщини. Але навіть поодинокі витвори свідчать про високий рівень тодішньої культури. Ширилися писемність і «книжна наука». Після прийняття християнства відкривали школи, кількість яких невпинно зростала. Також під впливом християнства з’являлися нові види й техніки в мистецтвах: книжкова мініатюра, іконописання, фреска, мозаїка. Далеко за межами рідних країв славилися руські-українські ювеліри, зброярі, гончарі, будівельники. Місцеві митці та умільці не лише досконало запозичували «чужі» вміння, але ділилися своїми, наповнюючи духовну скарбницю Європи і світу.

Думаємо і діємо!

1. Послуговуючись схемами, розкажіть про перебіг подій та процесів у Русі-Україні в зіставленні з відповідними подіями та процесами, що відбувалися у Європі і світі в Середні віки.

2. На підставі укладеної протягом навчального року синхронізованої таблиці «Світ та Русь-Україна в Середньовіччі» визначте місце Русі-України у Європі і світі.

3. У чому виявляються особливості українського Середньовіччя порівняно з історією Європи?

3. Яким був внесок Русі-України у формування європейської цивілізації?

Як ви переконалися, Середньовіччя виявилося насиченим подіями. Саме тоді світ поділився на умовні «Захід» і «Схід», які, дивовижно переплітаючись, надовго відмежувались. Причина — конфлікт світоглядів, релігій і культур. У цьому конфлікті несподівано і водночас символічно хиталися терези долі: скажімо, тоді, коли найбільша мечеть провінції Кордова перетворилася у храм Непорочного Зачаття Діви Марії, собор Святої Софії в місті Константинополь став мечеттю Ая-Софія. Саме в Середні віки постала Русь-Україна, що уславилася як могутня держава, втягнена у плетиво відносин між Заходом і Сходом.

У чому ж особливості європейської цивілізації Середньовіччя? Тодішня Європа не вважалася найрозвиненішою. На її теренах спалахували часті конфлікти, війни, що визначали спосіб життя. Землевласники правили, багатіли, втішалися. Натомість простолюдини корилися, часто втрачали майно, навіть особисті свободи. Середні віки — це також «доба Віри», адже релігія, без перебільшення, визначала кожен подих вірян. Церква контролювала всі сторони людського буття. З одного боку, під її впливом розвивалися науки й мистецтва. З другого, вона володіла чималими ресурсами, угіддями, коштами і, як наслідок, неабиякими можливостями. Римські понтифіки керували жорстокими кампаніями, як от: «хрестовими походами», які, до слова, відбувалися в ім’я Господнє, переслідуваннями незгодних, втручалися в змагання за владу між світськими персонами. Не відставали й православні ієрархи. Наприкінці XV ст. все настільки стрімко змінювалося, що ставало очевидним — для Європи наставав новий період.

Внесок Русі-України у формування європейської цивілізації — непроминальний. Князі способом «шлюбної дипломатії» вибудували своєрідну систему колективної безпеки. Купці відігравали головні ролі в налагодженні комерційних зв’язків, а шлях «із варягів у греки» поєднав не лише Скандинавію і Візантію, але виявився міжконтинентальним. Християнство долучило русів-українців до сім’ї європейських народів. До цього слід додати норми права, що поширилися в деяких державах Центральної Європи і діяли впродовж наступного історичного періоду. А ще — пам’ятки архітектури, літератури, інших мистецтв, що поповнили не лише європейську, також і світову цивілізаційну скарбницю.

Думаємо і діємо!

1. Схарактеризуйте цивілізаційні здобутки русько-українського суспільства в ІХ-XV ст.

2. Поясніть взаємопов’язаність процесів господарського, соціального, політичного та культурного життя русько-українського і європейських суспільств.

3. Розглянувши поштові марки, наведіть приклади, висловіть обґрунтовані судження щодо ролі особи в історії Середньовіччя.

Цікаві ігри ви знайдете тут