Всесвітня історія. Повторне видання. 7 клас. Васильків

Розділ 6. Цивілізації середньовічного Сходу (оглядово)

§ 24—25. Середньовічні Китай, Індія, Японія

Чи знаєте ви, що...

...японський нунчаку нагадує український ціп; японське кімоно має такий самий крій, як кожух; самураї, як і козаки, носили шаровари та стилізовані пера на шоломах, тоді як гетьмани — справжні пера на шапках; самурайський чуб нагадує козацький;

...деякі вчені наполягають на спільному походженні мови санскрит та української, а сучасні українці вживають кілька тисяч «санскритських» слів, зокрема, брат, війна, куля, ніс, ніч, панна, пошана, рай, річ, рута, таїна, уста, честь тощо.

Терміни та поняття, які варто знати й розуміти.

Індуїзм (від перського слова «хінду», що є санскритським варіантом назви річки Сіндх (Інд); від санскритського словосполучення «санатана-дхарма», що в перекладі означає «вічна релігія», «вічний шлях» або «вічний закон») — одна з найдавніших релігій, що виникла в Індії. Каста (від португальського однойменного слова, що означає «чиста порода», «рід», «походження»; від латинського слова «кастус» — «чистий») — замкнена група людей, які пов’язані походженням і заняттям.

«Піднебесна» імперія (від китайського словосполучення «тянь ся» — «під Небом») — китайський простір, де панують спільні цінності й порядок; імперія, якою керує глава китайської правлячої династії.

Додаткова інформація з теми

https://cutt.ly/HwZcAqPa

QR 24-25.1. Як жилося населенню середньовічного Китаю?

24—25.1. Як розвивався Китай у Середньовіччі?

Найвища влада в Китаї належала «Сину Неба» — імператорові. Території, на які розповсюджувалися його повноваження, називали «Піднебесною» імперією. Розпорядження імператора мали силу законів. Він карав і милував на свій розсуд. Владарював, опираючись на численних чиновників. Добробут мандаринів (від португальського слова «мандарім» — «міністр», «чиновник») залежав від посад. Марнотратство придворних та їх інтриги не знали меж. Доходило до того, що чесні урядовці, аби вижити, працювали як селяни, тоді як злодії розкошували. У державі процвітало хабарництво. Невдоволення народу придушувала потужна армія.

Вільних селян і ремісників звали «добрими людьми». А «підлими» — особисто залежних і рабів. Однак «добрі» жили далеко не безтурботно. Брак родючих ґрунтів, повені, зростання населення, війни спричиняли голодування та інші, часто смертельні, негаразди, подолання яких лягало на плечі простолюду. До того ж, чиновники полюбляли вказувати землеробам, коли, що, де сіяти, який планувати урожай, скільки сплатити податків. Покидати власні наділи не дозволяли. Жінкам належало додатково виробляти певну кількість полотна, а чоловікам — служити у війську. Постійну небезпеку становили кочовики, неодноразові вторгнення яких завдавали непоправних утрат.

Отож не дивно, що історія середньовічної «Піднебесної» уподібнювалася до «американських гірок». Піку могутності імперія досягла за правління династії Тан (VII-IX ст.). Держава контролювала чималий відтинок «Великого шовкового шляху», вдале землеробство тішило врожаями до 900 кг зерна на людину в рік, ремісники навчилися виготовляти порцеляну, що їх уславила. Після запеклих міжусобних воєн при владі утвердилася родина Сун (Х-ХІІІ ст.). Вона забезпечила довгоочікуваний мир, що зумовив чергове піднесення, завдяки чому світ отримав у «подарунок» папір і порох. Військо використовувало облогові та метальні машини. Однак це не врятувало від монголів, які впродовж ХІІІ-XIV ст. почувалися повноправними господарями в Китаї. Лише внаслідок народних повстань вдалося вигнати завойовників. За династії Мін (середина XIV-XVII ст.) столицю перенесли в місто Пекін, де спеціально для імператорів збудували палацовий комплекс — «заборонене місто», у якому вони повністю відгородилися від підданих.

Думаємо і діємо!

1. Назвіть 3-4 події, що відбулися в країнах Європи тоді, коли правили династії Тан, Сун та Мін у Китаї.

2. Покажіть на мапі територіальні зміни в Китаї за правління різних середньовічних династій.

3. Чому історію середньовічного Китаю порівнюють з «американськими гірками»? Обговоріть у парах.

24—25.2. Як розвивалася Японія у Середні віки?

Історія Японії в Середні віки — це минувшина замкненої держави, яка підтримувала контакти з Кореєю та Китаєм. Науковці вважають, що тоді вона пережила два періоди: «Кодай» («давнину» — IV-ХІІ ст.) і «Тюсей» («середньовіччя» — ХІІ-ХVІ ст.). У IV ст. виникла перша держава Ямато, яка пізніше називалася Ніппон — «Корінь Сонця», що по-англійськи «Джепан» — «Японія». Її очолював тенно («Небесний монарх») — імператор. У легендах його описували як живого бога, вищого від людей. Однак родова знать, яка не поступалася багатствами та впливами, обмежувала його можливості. Тривалі усобиці вивели на чільні місця військових, які невдовзі перебрали владу.

Від ХІІ ст. в країні основу війська становили самураї. Вони мали свій кодекс честі «Бусідо», відповідно до якого дотримувалися правил щоденної поведінки, були ощадливими, чесними, вірними аж до самопожертви. На перший погляд, ці правила уподібнювали їх із європейськими рицарями. Проте насправді між військовими традиціями Заходу і Сходу існували відмінності (наприклад, рицар не атакував противника із засідки, тоді як самурай не вбачав у цьому жодних моральних пересторог).

Самураї в традиційному одязі, мініатюра, ХІІІ ст.

Японський воїн служив своєму даймьо (господарю) і виконував будь-який його наказ. За це винагороджувався необхідним утриманням (зокрема, оплатою рисом) або за наявності — земельним наділом. Після смерті чи страти даймьо самурай набував статусу роніна (вільного воїна). Це не робило йому честі, адже таких підозрювали в зраді, боягузтві та інших «гріхах».

Буденне життя тодішніх японців було невибагливим. Вони харчувалися рисом із овочами або фруктами. М’яса майже не споживали, натомість полюбляли морепродукти, запивали їх водою, соками, пивом та саке (рисовою горілкою). Звичне кімоно (своєрідний костюм) різнилося залежно від належності його носія до стану. Прості чоловіки і жінки ходили у вузьких штанях, широких куртках вільного крою, у сандалях на плоскій підошві та в солом’яних капелюхах. Самураї носили таке саме взуття, але халати і штани-спідниці — з «крилатками», що їх накидали поверх. Знатні особи, бажаючи виділитися, вбирали по декілька кімоно. Знатні японки могли хвалитися вдяганками яскравіших кольорів, куртками з довгими рукавами та широкими поясами. У відокремленій Японії традиційний національний одяг та звички збереглися аж до новітнього періоду.

Думаємо і діємо!

1. Позначте на лінії часу хронологічні межі періодів середньовічної Японії.

2. Покажіть на мапі території Японії в Середні віки. Чому вона розвивалася як відокремлена держава?

3. Послуговуючись пошуковим сервісом «Ґуґл», дізнайтеся про японське мистецтво ікебани та символіку й перебіг чайної церемонії. Виконайте завдання в групах.

24—25.3. Коли постав Делійський султанат? Що таке кастовий устрій?

Величезні багатства Індії вабили загарбників повсякчас, хоча сил для поневолення народів, схованих у джунглях, бракувало усім. Ще на початку VIII ст. з півночі в країну вторглися араби, але не змогли поширити свій вплив на інші індійські терени. Через триста років вони зазнали руйнівних набігів тюрків, яким поступово вдалося підкорити місцевих князів та утворити Делійський султанат (1206-1526). У ньому правила військова знать, яка обирала султана. Також діяв дорадчо-урядовий орган — «Сорок» (за кількістю засновників). Офіційною релігією проголосили іслам. Влада заохочувала переселення персів і таджиків, які радо погоджувалися обіймати керівні посади. У ХІІІ ст. справжнім жахом стало нашестя монголів. Щоправда, в 1306 р. командувач Ала ад-дін Мухаммед-шах завдав їм нищівної поразки, залучивши до свого війська понад 450 тис. вершників! Така кількість воїнів, а ще — розкішне життя можновладців потребували колосальних витрат, що їх покривали за рахунок грабіжницьких походів (не завжди вдалих). До того ж і внутрішні незгоди ускладнювали становище. Коли наприкінці XIV ст. в Індію вторгся самаркандський хан Тимур, йому змогли протиставити всього-на-всього 10 тис. оборонців. Нещадне руйнування столиці — міста Делі — спричинило розпад держави. Як наслідок, у 1526 р. Бабур, онук Тимура, остаточно знищив султанат, заснувавши імперію Великих Моголів.

Ще в Давній Індії суспільство поділялося на чотири варни (стани, верстви): брахманів (жерців), кшатріїв (правителів, воїнів), вайшіїв (торговців, ремісників, землеробів) і шудр (ремісників, слуг). Тих, які не належали до жодної, вважали «недоторканими», тому ставилися до них гірше, ніж до звірів. Також віддавна формувалися касти — замкнені спільноти, фактично об’єднані одною професією, що успадковувалася. Змінювати касту забороняли. Хлопець з однієї не міг взяти собі дружину з іншої. Частково успіхи мусульманського завоювання пояснювалися таким устроєм. Жоден індус, якщо не належав до кшатріїв, не йшов воювати. А селянам було байдуже, яким володарям (індуїстським чи ісламським) коритися і сплачувати данину.

Буддизм заперечував кастовий устрій, тому місцевий люд дедалі частіше схилявся до індуїзму. Прихильники цієї віри обожнювали все: від річок (Ганг) і гір (Меру) — до дерев (бодхі) та тварин (корови, мавпи). Їхній світ населяли мільйони богів, серед яких найповажніші — Брахма, Шива і Вішну. Крім того, індуїсти вірили в переселення душ, у карму — співвідношення добрих і злих думок та вчинків, від чого те переселення залежало. Співжиття сповідників різних релігій вирізнялося крайньою напруженістю.

Думаємо і діємо!

1. Скільки років і скільки десятиліть проіснував Делійський султанат? Запишіть у зошит дві події (по одній з історії України і всесвітньої), які відбулися попереднього або того ж року, коли тюрки утвердилися в місті Делі.

2. Покажіть на мапі територіальні зміни в середньовічній Індії. Прокоментуйте їх у парах.

3. Як релігії впливали на повсякденне життя індійців? Доведіть свою думку реченнями з параграфа.

24—25.4. Які культурні досягнення середньовічного Сходу поповнили світову скарбницю?

Культурні здобутки середньовічного Сходу вражають людську уяву. Китайські міста виглядали справжніми архітектурними «шедеврами». Будівельники, плануючи вулиці, дотримувалися досконалої симетрії. Кількість тамтешніх містян дивувала мандрівників. Тодішні «мегаполіси» Учан, Гуанчжоу та інші налічували понад 1 млн мешканців. Європейським ремісничо-торговельним центрам до таких показників було дуже далеко! «Піднебесна», окрім усього, рясніла буддійськими святилищами та храмами, де містилися унікальні мистецькі витвори. Зокрема, найзнаменитіші «Печери тисячі Будд», що поєднали 492 святилища, прикрашали фрески довжиною понад 25 км.

Вхід у «Печери тисячі Будд», сучасна світлина

Японські умільці вдало наслідували китайських. Чи не найбільшу дерев’яну будівлю в світі — монастир Тодай, що на острові Хонсю, — споруджено за їхніми «кресленнями». Проникнення ісламу вплинуло на індійських митців. Адже, як відомо, мусульманам заборонено зображувати людей і тварин. Тому їхні скульптурні й живописні образи заступили рослинні та геометричні орнаменти, мозаїки. Світські й духовні пам’ятки в Індії проєктували з арками, куполами, склепіннями, у монтуванні яких використовували вапняковий розчин. Як приклад — делійський мінарет Кутб-Мінар (ХІІІ ст.).

Монастир Тодай, Японія, сучасна світлина

Мінарет Кутб-Мінар, Індія, сучасна світлина

Китайські паперові гроші, ХІІ ст.

Відзначилися східні держави в математиці, астрономії, інших природничих науках. Арабські цифри, якими ми користуємося, насправді придумали індійці. Китайці, щоб передбачати землетруси, винайшли сейсмограф — прилад для визначення коливань земної кори. Японці першими споглядали за Полярною зіркою, як за орієнтиром, у мореплавстві. Лікування із застосуванням рослин було притаманне всім трьом народам.

У ІХ ст. китайські алхіміки, «шукаючи» еліксир безсмертя, винайшли порох. Спочатку його запалювали для феєрверків, а згодом пристосували для воєнних справ. У ХІ ст. Бі Шен друкував книжки, тобто приблизно за 500 років до того, як це зробив Йоганн Гутенберг! І вже в період правління династії Сун у Китаї з’явилося понад 2000 історичних творів! В Індії набувала популярності література мовою санскрит. У ХІІ ст. поет Чанда Бардаї описав подвиги свого господаря в борні з мусульманами. Він закликав до опору, але до його голосу не дослухалися. У 712 р. укладена японськомовна хроніка «Кодзікі» («Записи про справи давнини»). Пізніше з’явилася «Манйосю» («Збірка міріад листів») — перша ластівка японської поезії.

Думаємо і діємо!

1. Які здобутки народів Сходу запозичили європейці? Якими «східними» винаходами ми послуговуємося сьогодні?

2. Покажіть на мапі місця розташування найвідоміших історично-культурних пам’яток Китаю, Японії, Індії.

3. Укладіть рейтинг найвідоміших винаходів чи мистецьких витворів народів Сходу. Проголосуйте в класі. Спільно визначте чільні п’ятірки.

У той час, коли... на Сході

1206 р. — утворення Делійського султанату

1526 р. — падіння Делійського султанату; заснування імперії Великих Моголів

Тоді... на теренах України

1202 р. — утвердження князя Романа Мстиславовича в місті Київ, проголошення його «самодержцем усієї Русі»

1529 р. — видання першого Литовського статуту, поширення його на підлеглих українських теренах

Ще раз про головне

Перевірте себе!

Орієнтуємося в історичному часі і просторі.

1. Укладіть синхроністичну таблицю подій, що відбувалися в Китаї, Японії та Індії впродовж середини ІV-ХV ст.

2. Покажіть на мапі території середньовічних Китаю, Японії та Індії.

Працюємо з історичною інформацією.

3. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли ___? Що ___? Хто ___? Де ___? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.

4. А. Як ви розумієте значення слів і словосполучення «індуїзм», «каста», «“Піднебесна” імперія»? Складіть із ними речення та запишіть їх у зошит. Б. Зіставте і порівняйте управління в середньовічних Китаї, Японії та Індії. Виокремте спільне та відмінне. Обговоріть у групах. В. Прочитайте текст параграфа, розгляньте ілюстрації. Укладіть письмовий перелік ремесел і мистецтв, що набули поширення в середньовічних Китаї, Японії та Індії. Г. Розкажіть про середньовічні пам’ятки культури в Китаї, Японії та Індії.

Виявляємо повагу до людей та громадянську активність.

5. Оцініть значення культурних досягнень середньовічних Китаю, Японії та Індії для формування європейського культурного простору.

6. А. Проведіть уявну екскурсію до пам’яток культури середньовічних Китаю, Японії та Індії. Б. Об’єднайтеся в групи. Підготуйте проєкт у вигляді вікторини чи гри про здобутки середньовічного Сходу, що мали непроминальний уплив на формування європейської культури.