Крим

Лівадія

Чарівна природа Лівадії, розкішний царський палац та чудовий парк не залишать байдужим навіть найвибагливішого відвідувача. З Лівадійським палацом пов’язано чимало історичних подій XIX-XXI ст.

Під час дипломатичної служби в Італії граф Лев Потоцький захопився античним мистецтвом. 1834 р. він придбав маєток Лівадія (у перекладі з грецької - «галявина») і почав перетворювати його в чарівний античний музей. Після смерті графа у 1860 р. за вказівкою імператора Олександра ІІ маєток був придбаний для дружини - Марії Олександрівни, оскільки хворій на сухоти імператриці лікарі рекомендували цілюще кримське повітря. Лівадія одразу зачарувала імператрицю, і вона із задоволенням почала облаштовувати маєток, який за імператора Миколи ІІ суттєво модернізували. 1910 р. реконструюють Воздвиженську церкву із чудовою мозаїкою венеціанця А. Сальвіаті, починають будівництво світського корпусу, палацу Фредерікса, Великого Лівадійського палацу. Його назвали «Білим», бо під час оздоблення використовували білосніжний інкерманський вапняк спеціальної обробки. Це надає будинку легкості й витонченості, чітко вирізняє його на тлі зеленого старого парку і блакитного неба. Палац збудував у стилі раннього італійського ренесансу і модерну архітектор М.П. Краснов. Тут парадна урочистість поєднується з інтимністю заміської резиденції. Чудовий зразок Ренесансу - парадний вхід із західного фасаду, який «охороняють» мармурові леви, зроблені італійськими майстрами. Будівля має 116 приміщень, зокрема 5 парадних залів. Уявлення про імператорську резиденцію ми можемо зробити, відвідавши кімнати, у яких зберігаються автентичні речі імператорської родини.

4-11 лютого 1945 р. у Лівадійському палаці відбувалися основні засідання Ялтинської (Кримської) конференції глав урядів трьох союзних держав. Їх очолювали: голова Ради Народних Комісарів СРСР Й. Сталін, президент США Франклін Д. Рузвельт і прем’єр-міністр Великої Британії Вїнстон Черчилль. Конференція окреслила картину світу аж до 1989 р. і заклала підвалини Організації Об’єднаних Націй (ООН). Саме в Лівадійському палаці Велика трійка визнала право Української РСР стати однією з країн-засновниць ООН.

Меморіальна дошка, присвячена Кримській конференції, біля парадного входу в Лівадійський палац

Великий Лівадійський палац

Оскільки президент Ф. Рузвельт не міг пересуватися без сторонньої допомоги, засідання проводилися в американській резиденції, для якої надали найбільший палац Криму - Лівадійський. Англійська делегація розташувалася у Воронцовському палаці, російська - у Юсуповському. Усього в Лівадійському палаці відбулося 7 офіційних зустрічей керівників Великої трійки. Спеціально для переговорів у Білій залі був змонтований круглий стіл, фотографія засідання за яким стала класичною. Відпочивати члени делегацій виходили в Італійський дворик та парк. Він займає площу 45,7 га на схилі гори Могабі й виходить до моря трьома терасами. Його створили садівники Делінгер, Геккель та архітектор І. Монігетті. У парку налічується близько 400 видів і форм дерев та чагарників, зокрема секвоя гігантська, кедр ліванський, східний платан. Лівадійський парк вирізняється й малими архітектурними формами - фонтанами, підпірними стінами, перголами, альтанками - Трояндовою та Турецькою. Одразу ж за Білим палацом починається 6,5-кілометрова Царська стежка, яка була створена за вказівкою Миколи ІІ. Вона є унікальним технічним спорудженням. Її довжина - 6711 м, ширина - трохи більше ніж 1 м. Висота над рівнем моря - 134-170 м. Звідси відкривається дивовижний краєвид на море і колишні царські маєтки «Ореанда», «Чаір», «Харакс» «Кічкіне».

Царський солярій

Вдалим винаходом архітектора Краснова є облаштування солярію на поверсі палацу. Звідси можна насолоджуватися прекрасними краєвидами парку, Ялтинської бухти та горою Аю-Даг.