§ 52. Родина і виховання

Разом із Кліо розгляньте ілюстрацію. Як, на вашу думку, вона пов’язана з темою уроку?

1. Родина в Давньому Римі

Римський народ зберігав багато племінних звичаїв та традицій. Суспільство було згуртоване по родинах, які складалися з сімей — фамілій. Головним у сім’ї був батько родини, який мав право розпоряджатися життям і долею членів своєї родини. Упродовж життя, навіть у дорослому віці, діти повністю підпорядковувалися волі батька. Чоловіків і дружин обирали дітям батьки. Здебільшого шлюби укладалися за розрахунком, щоб примножити або отримати багатство в родину.

Коли в сім’ї народжувалася дитина, батько мав визнати її за свою. Якщо батько визнавав дитину, то брав її на руки, демонструючи, що він приймає її в сім’ю. Коли ж свого батьківства чоловік не визнавав, то дитину залишали на сходах храму або на узбіччі дороги. На дев’ятий день від народження дитині давали ім’я й амулет, який мав захищати немовля. Батько як голова родини займався як сімейними, так і державними справами або справами, які забезпечували достаток сім’ї: землеробством, торгівлею, ремеслом, військовою справою.

Жінки в Римі не мали громадянських прав. Але римлянки, на відміну від гречанок, у сім’ях почували себе вільніше. Дуже часто римлянка була не лише господинею в домі, а й другом і порадницею свого чоловіка. Він піклувався про свою дружину, й вона почувала себе в домі повноправною господинею. Римські жінки приймали гостей, нарівні з чоловіками брали участь у трапезах, відвідували громадські міста. Більшість знатних римлянок були освіченими й знали грецьку мову.

1. Хто в римській родині був головним?
2. Від чого залежала доля новонародженої дитини?
3. Яке становище жінки було в римській родині?

Барвограй ідей

Разом із Кліо розгляньте ілюстрації. Об’єднайтеся в пари і складіть діалог відповідно до сюжету ілюстрації. Озвучте його.

1. Придумайте назви ілюстраціям.
2. Про які традиції римської родини ми дізнаємося з даних малюнків?
3. Чи в українських родинах є подібні традиції?

2. Навчання і виховання дітей

Діти виховувалися до семи років у своїх сім’ях. У багатих родинах дітей зазвичай навчали раби-педагоги, здебільшого греки. Вчили грецької мови й добрих манер. Траплялося, що в деяких сім’ях батьки самі займалися зі своїми синами. Учили їх читати й писати, метати спис, їздити верхи, перепливати річку, битися у військових обладунках. Діти селян росли на природі, бігали, гралися, але їх залучали до роботи в господарстві. Вони пололи город, пасли птицю й худобу. У старшому віці, на рівні з батьком, косили й орали. У ремісничих сім’ях діти зростали в тісних маленьких кімнатках, розташованих над майстернями їхніх батьків, а підрісши, допомагали працювали в майстерні.

Початкову освіту можна було здобути у вільновідпущеників-греків. Вони винаймали кімнату, яка й слугувала за початкову школу. Така школа була доступна для дітей бідних римлян. Грамоти навчали на дошках, вкритих воском. Гострою паличкою учні виводили свої перші літери, слова, записували приклади. У школі встановлювали сувору дисципліну, застосовували тілесні покарання.

Середню освіту діти отримували з 12 або 13 років у «школах грамотності». Вони вивчали історію, географію, астрономію, музику, геометрію, обов’язково грецьку мову, також тренували навички повсякденного життя. Навчання в таких школах було платним. Вищим щаблем в освіті вважали риторські школи, у яких хлопчики з 14 років працювали над ораторським мистецтвом, вчилися складати й проголошувати промови. Ці навики давали їм можливість виступати захисником або обвинувачувачем у суді. Тому такі школи відвідували сини патриціїв або багатих плебеїв. Дуже заможні родини відправляли своїх дітей на навчання в Грецію. Грецька освіта давала можливість зробити політичну чи юридичну кар’єру.

1. Як виховували дітей у римських родинах?
2. Де здобували початкову освіту діти римлян?
3. Кому була доступна середня й вища освіта?

Барвограй ідей

Кліо прочитала судження римського філософа Цицерона про ораторське мистецтво й вирішила визначити, якими якостями має володіти людина, щоб опанувати це мистецтво. Допоможіть Кліо.

Цицерон: «Гідним оратором може бути той, хто: будь-яке запропоноване йому питання, що вимагає словесної розробки, зуміє викласти розумно, струнко, красиво, так, що воно запам’ятається, і в доступному виконанні; для красномовства необхідна особлива грайливість розуму й почуття..., розвиток і прикраси — багатими, запам’ятовування — правильним і міцним; оратор мусить мати любов до справи, вивчати правила ораторського мистецтва, бути добрим практиком».

1. Запишіть у зошит слово «Оратор» і навколо нього — якості, якими він має володіти.
2. Подумайте й скажіть, які сучасні професії потребують якостей ораторського мистецтва.

3. Традиції повсякденного життя римлян

Місце проживання, статус, заняття жителів Давнього Риму визначали їхній побут та традиції. Більшість мешканців Римської держави займалися сільським господарством. Кожна землеробська сім’я забезпечувала себе харчами, а заможні селянські родини вирощували сільськогосподарську продукцію на продаж. У таких господарствах велику частину роботи виконували раби. Багаті землевласники для управління своїми маєтками наймали управителів. У II-І століттях до нашої ери були створені великі рабовласницькі маєтки, у яких господарство вели з урахуванням наукових досягнень. Там поля ретельно обробляли й удобрювали, вирощували нові сорти врожайних культур. Традиційно на селі вживали каші, які виготовляли із зернових культур: ячменю, вівса, пшениці. Лише згодом римляни навчилися із зерна молоти борошно й пекти хліб. Селяни харчувалися городиною, садовиною, також вживали сир, молоко, вино.

Життя людей у містах мало певні особливості. Римська знать — багаті люди — жили в кварталах, розташованих на Палатинських пагорбах. Їхні будинки були одноповерхові й огороджені кам’яними парканами. Будинок поділявся на дві частини: гостьову та житлову. У гостьовій облаштовували зали-вітальні з мармуровою підлогою та їдальню. Посередині зали — басейн, над яким був прямокутний отвір у стелі. Житлова частина була оточена садком, двориком з клумбами. Уже в І столітті нашої ери римські будинки мали скляні вікна, опалення складалося з керамічних труб, вбудованих у стіни, по яких гаряче повітря надходило в кімнати. Городяни із середнім достатком і незаможні жили в багатоповерхових будинках. На перших поверхах розміщували крамниці й майстерні, на другому поверсі жили городяни із середнім достатком, а вище — бідняки.

Спільними розвагами як для заможних громадян, так і для незаможних були відвідини театрів, цирків, термів, іподромів. Знатний римлянин міг собі дозволити влаштувати у власному домі бенкет або піти в гості до такого ж знатного громадянина. Римляни щодня відвідували терми. У Римі було 11 громадських і понад 1000 приватних терм. Терми — це спортивно-розважально-інтелектуальні комплекси, що включали в себе: лазні, крамниці, бібліотеки, басейни з мінеральною водою, майданчики для заняття спортом. Форум теж був місцем збору громадян. Його відвідували більш заможні римляни. Там відбувалися народні збори, торги. На Форумі люди дізнавалися про політичні й світські новини.

1. Які були особливості життя на селі?
2. Назвіть різницю між побутом заможного громадянина та бідного.
3. Як розважалися римляни?

Барвограй ідей

Кліо побачила малюнки-реконструкції римських будівель і не змогла визначити, чиє то житло. Допоможіть їй: скористайтеся програмою розпізнання ілюстрацій на вашому смартфоні й з’ясуйте, що зображено. Підготуйте стислу розповідь про житло римлян.

Галявина творчості

Кліо пропонує вам підготувати ораторський виступ на теми: «їжа давніх римлян», «Одяг римлян», «Розваги римлян». Візьміть до уваги врахуйте якості, якими має володіти оратор, застосуйте їх під час свого виступу.

Зміст