§ 51. Людина в правовій та політичній системі Давнього Риму

Разом із Кліо розгадайте ребуси. Запишіть слова-відгадки в зошит. Як вони пов’язані між собою й з темою уроку?

1. Організація влади в Давньому Римі: від республіки до імперії

У царський період Давнім Римом керували сенат та народні збори. Місто Рим поділялося на 300 родів, 30 курій та 3 триби (племені). Триби стали районами міста. Чоловіки-воїни об’єднувалися в союзи — курії, на основі яких формувалася римська армія. Верховним жрецем, суддею і воєначальником був цар, котрого обирав римський народ. У сенаті рід представляла одна людина, яка ставала сенатором. Цар і сенат мали повноваження схвалювати або відхиляти рішення народних зборів.

За часів республіки влада в Римі належала народним зборам, які серед кращих громадян обирали урядових посадовців — магістратів. Народні збори ухвалювали закони, розглядали скарги на судові рішення, оголошували війни. Сенат схвалював рішення народних зборів, приймав звіти магістратів і у випадку загрози для держави обирав диктаторів — урядовців з надзвичайними повноваженнями на шість місяців.

У період імперії продовжували діяти республіканські органи влади. Але всі імператори, починаючи від Октавіана Августа, керували й контролювали державні справи. Сенат став слухняним виконавцем їхньої волі. Хоча в Римі зберігалися республіканські посади, але фактично було встановлено монархічну форму правління — імперію.

1. Які органи влади існували в царський період?
2. Хто керував Римом у часи республіки?
3. Кому належала влада в період імперії?

Барвограй ідей

Кліо в «Історії Риму від заснування міста» Тита Лівія з Падуї дізналася, що Римом з 753 по 509 роки до нашої ери правили сім царів: Ромул, Нумо Помпілій, Тулл Гостілій, Анк Марцій, Тарквіній Давній, Сервій Тулій, Тарквіній Гордий. Царі мали символи влади. Особливими знаками царів були: золота корона у вигляді вінка з дубовим листям, пурпурова туніка (сорочка), скіпетр з орлом і в’язка різок із вставленою всередині сокирою.

Об’єднайтеся в чотири групи. Кожна з груп від Кліо отримала завдання.

1. Дізнайтеся про один із символів влади царів, що він означав і який мав вигляд.
2. Створіть малюнок одного з символів влади.
3. Розкажіть про досліджуваний символ у класі.

2. Римське право

Населення Давнього Риму складалося з громадян-чоловіків, тих, хто володів землею, — патриціїв, та чоловіків, які не володіли землею, — плебеїв. Ви вже знаєте, що патриції посідали панівне становище в Римі й обіймали державні посади в проголошеній республіці. Плебеї, хоч і були громадянами Риму, мали право лише служити у війську й голосувати на народних зборах. Така несправедливість між громадянами не могла існувати довго.м

1. Розгляньте ілюстрацію. Придумайте їй назву. Поясніть свій вибір.

У 594 році до нашої ери плебеї, скориставшись тим, що Рим перебував у стані війни, відмовилися воювати. Вони покинути місто Рим, який залишився без армії. Відтак патриції змушені були домовлятися з плебеями. Плебеї отримали право обирати народних трибунів — двох представників для захисту своїх інтересів. Для узгодження та впорядкування римських звичаїв в 452 році до нашої ери створено комісію з десяти найшанованіших громадян.

Результатом діяльності комісії стали «Закони XII таблиць». Їх у 451 році до нашої ери було викарбувано на дванадцяти мідних дошках і встановлено в центрі Риму на головній площі — Форумі. Надалі плебеї домогтися права укладати шлюби з патриціями, володіти землею, ухвалювати закони. Прийнято рішення, яке забороняло продавати римських громадян у рабство. Зрівняння в правах патриціїв і плебеїв започаткувало в Римській державі громадянське суспільство.

Для управління Римською державою та спокою в країні потрібні були загальні правила поведінки громадян. Їх уклали в Римі — й вони стали назватися Римським правом. Його розвиток тривав понад тисячу років: від часу, прийняття «Законів XII таблиць» до цивільного права Юстиніана. Марк Тулій Цицерон з іншими правниками розробили правила проведення судових засідань. Їхнє впровадження могли забезпечити кваліфіковані працівники. У II столітті в Римі організували юридичні школи, у яких навчали правників — юристів. Римські закони були чіткими й зрозумілими. Вони стали основою законів Візантійської імперії, а згодом і європейських держав.

1. Чим відрізнялися громадяни-патриції від громадян-плебеїв?
2. Яких громадянських прав вдалося вибороти плебеям?
3. Що таке римське право?

Барвограй ідей

Кліо ознайомилася з деякими законами із Римського права, й у неї виникли запитання: «Чи все населення Давнього Риму було рівним перед законом? Як люди могли захистити свої права?» Попрацюйте в парах, ознайомтесь і ви з уривками із законів та допоможіть Кліо знайти відповідь на запитання.

Якщо рукою або палицею переламає кістку вільній людині, нехай заплатить штраф 300 ассів, якщо рабу — 150 ассів.

Щоб уникнути свавілля, за кожним римським громадянином визнавалося право звернення до народних зборів. Рішення останніх було остаточним.

Справи про злочини рабів розглядали, як правило, домашнім судом рабовласника. У раба не було жодних гарантій і жодних прав на захист. Засудженого до смерті, його, за звичаєм, скидали з прямовисної Тарпейської скелі в Римі.

3. Права й обов’язки громадян у Римі. Соціальний захист населення

У Давньому Римі серед населення були вільні і раби. До вільних належали громадяни й негромадяни. Громадянами були патриції й плебеї, негромадянами — жінки, діти, іноземці, вільновідпущеники.

Згідно з Римським правом, тільки громадяни могли володіти майном і землею, звертатися до суду, укладати шлюб, торгувати; брати участь і голосувати в народних зборах, обіймати найвищі посади магістратів, служити у війську. Раби перебували в державній або приватній власності й вважалися річчю. Лише освічені раби мали певні привілеї — і власники їх оберігали. Ними могли бути кухарі, педагоги, ювеліри, поети, художники, юристи. У найскладнішому й найпринизливішому становищі перебували раби-гладіатори, яких навчали володіти зброєю й битися один проти одного. Вони проживали у гладіаторських школах-в’язницях. У жодній країні Стародавнього світу не було такої великої кількості рабів і такого жорстокого ставлення до них, як у Римі. Тому раби масово повставали.

У І столітті філософи Сенека, Марк Аврелій закликали співчутливо ставитися до рабів, сиріт, покинутих дітей. Ці погляди сприйняло римське суспільство. Державні органи влади, приватні особи створювали благодійні заклади. Першу благодійну установу організовано за правління Октавіана Августа. Запроваджено посади чиновників, котрі відповідали за організацію громадських робіт та розподіл хліба. Римські консули, а згодом й імператори ухвалювали рішення, спрямовані на соціальний захист: ліквідацію боргів, розподіл землі, забезпечення «хліба і видовищ».

1. Які соціальні групи були серед населення Давнього Риму?
2. Які права й обов’язки мали громадяни римського суспільства?
3. Який соціальний захист існував у римському суспільстві?

Барвограй ідей

Кліо відвідала бібліотеку Рима. Їй до рук потрапили твори Цицерона, Плінія Старшого, Комедіографа Плавта. Деякі думки цих філософів її зацікавили. Ознайомтеся з ними. Цицерон бачив сенс служіння державі у «збагаченні» бідних і викупі співвітчизників з полону. Поет Горацій висміював бідність. Комедіограф Плавт засуджував подання милостині, бо вона, на його думку, не позбавляє від бідності, а лише продовжує злиденне існування бідняка.