Історія України. Всесвітня історія. 6 клас. Могорита

§ 34. Розквіт Афінської демократії

Афіну Парфенос афіняни звеличували здавна. На її честь було збудовано храм на Акрополі на знак подяки за допомогу богині в битві з персами біля Марафона. Політичний діяч Перікл звеличував славу Афін, не шкодуючи грошей. Неодноразово його звинувачували в марнотратстві, але Перікл був непохитний. Храм мав увічнити славу міста й століття. На будівництво храму витратили 450 талантів (за 1 талант можна було спорудити трієру), тобто на ці гроші місто могло збудувати флот із 450 бойових трієр. Зрештою всі погодилися, що найкращою інвестицією в розвиток міста буде спорудження Парфенону.

Парфенон. Реконструкція

• Чому Перікл готовий був витратити чималі кошти на будівництво? Чи погоджуєтеся ви з тим, що, крім військової доблесті, уславити Афіни могли громадські споруди?

1. Чим відзначилося правління стратега Перікла?

Вам уже відомо, що під час греко-перських воєн грецькі поліси об’єдналися. Спочатку спільна скарбниця знаходилася на острові Делос, а пізніше її перенесли до Афін. Союзники сплачували до скарбниці 460 талантів на рік, що відповідало 11,5 т срібла. Права голосу союзники не мали, а тому мусили виконувати рішення народних зборів Афін. На півдні Стародавньої Греції виникло об’єднання олігархічних полісів.

Перікл

Діяльність Перікла сприяла розквіту демократії в Афінах і, власне, самого міста. Перікл був стратегом 15 років — із 444 р. до н. е. Його діяльність виявилася такою результативною, що V ст. до н. е. назвали століттям Перікла.

Реформи Перікла
Зміст реформ	Їхні наслідки
Установив платню за виконання громадських обов’язків і військову службу.	Розширення участі громадян Афін у виборних органах, матеріальна підтримка найбідніших громадян.
Усі посади роздавали за жеребом. Виняток становили посади, що потребували особливих знань і чеснот (стратеги, скарбники).	Запобігання приведенню до влади потрібних аристократам політиків.
Розгорнуто грандіозне будівництво, зокрема перебудовано Акрополь, споруджено інші громадські будівлі.	Перетворив Афіни на найбільше й найбагатше місто, громадян-бідняків було забезпечено роботою.

• Прочитайте висловлення Перікла з праці історика Фукідіда. Як ви їх розумієте? Чи актуальні вони нині?

«Свобода — це надійне володіння тих, хто має мужність захищати її.

Обговорення — не камінь спотикання на шляху до дій, а необхідна передумова будь-якої мудрої дії взагалі.

Ми покладаємося не так на бойову підготовку та військові хитрощі, як на власну відвагу».

2. Що відомо про права й обов’язки афінських громадян?

Громадяни-чоловіки у віці від 20 років могли брати участь в управлінні державою. Усі важливі питання життя вирішували народні збори, які скликали не менше 40 разів на рік. На них слухали звіти посадовців, обговорювали державні витрати, відносини з іншими державами, ухвалювали закони, обирали посадових осіб. За виконанням рішень народних зборів, витратами державних коштів стежила Рада п'ятисот.

Із часів Солона в Афінах діяв суд присяжних. Щороку обирали 5 тис. суддів і 1 тис. запасних. Кількість суддів під час розгляду справи становила не менше 500 осіб.

Крім того, існувала колегія з 10 стратегів, що відала військовими справами і флотом, призначеним також і для захисту союзників.

Збереглася і колегія архонтів, яка, проте, не мала колишніх повноважень. Вона опікувалася сиротами, організацією релігійних свят і спортивних змагань.

Агора за часів Перікла. Художня реконструкція

• Розгляньте ілюстрацію. Яку роль у житті громадян відігравала агора? Які події могли там відбуватися? Як ви вважаєте, чому багато уваги приділяли ошатності громадських споруд?

Окрім прав, громадяни мали й певні обов’язки. Діяльність органів влади, функціонування шкіл, театрів, будівництво храмів та інших громадських споруд — усе це потребувало підтримки громадян. Заможні громадяни робили внески на всі державні справи. Чужинці, які жили й працювали в Афінах, сплачували подушний податок.

Афінські громадяни також брали участь у захисті своєї держави.

• Пригадайте, з якого віку та скільки років вони проходили військову службу.

3. Що відомо про протистояння Афін і Спарти?

Чимало полісів були незадоволені зверхницькою політикою Афін і шукали підтримки в Спарти. Протистояння Афін і Спарти переросло в Пелопоннеську війну (431-404 рр. до н. е.). Колишні союзники перетворилися на ворогів. Спарта вимагала надати свободу містам Делоського морського союзу, Перікл відмовився, сподіваючись на перемогу. Місто було добре укріплене, мало сильну армію та потужний флот. У Спарти також були сильні сухопутні війська, однак слабший флот і менше полісів-союзників. Навесні 431 р. до н. е. спартанські війська вступили до Аттики, розоривши її північну частину. Наступного року все повторилося. У цей час афінський флот спустошував узбережжя Пелопоннесу. Більшість жителів Аттики заховалася за потужними міськими мурами, але через велике скупчення населення розпочалася епідемія холери. У 430 р. до н. е. Перікла вперше не обрали стратегом і звинуватили в розтрачанні коштів.

Із часом доля стала прихильнішою до афінян. Щоб перемогти Афіни, Спарті потрібен був сильний флот. Тут на допомогу прийшла Персія. Не зумівши підкорити згуртовану Елладу, перси вирішили в такий спосіб помститися за свою ганебну поразку. Афіни мусили піти на переговори. Навесні 404 р. до н. е. було укладено мир.

Основні положення мирного договору

• Делоський союз припинив своє існування.

• Афінам було заборонено мати військовий флот.

• Захисні мури навколо міста було знесено. Місто мало сплатити контрибуцію — післявоєнні платежі, які накладають на переможену сторону.

Причини поразки Афін можна пояснити їхньою політикою щодо союзників по Делоському союзу. До того ж не було враховано переваг спартанського війська. Та й Персія доклала зусиль до поразки Афін. Але найбільше постраждав демократичний устрій — аристократи знову відібрали владу в народу.

• Як ви вважаєте, що ще стало причиною поразки Афін?

• Гегемонія (панівна роль) Афін в Елладі змінилася гегемонією Спарти. Поміркуйте, які це мало наслідки для всієї Еллади.

Морський бій під час Пелопоннеської війни. Художня реконструкція

Запитання та завдання

1. Виконайте тестові завдання.

1. Греки називають V ст. до н. е.

• А століттям Перікла
• Б золотим часом Еллади
• В золотим часом демократії
• Г століттям Афін

2. Громадяни могли брати участь у народних зборах

• А з 30 років
• Б з 20 років
• В з 18 років
• Г після отримання у власність землі

3. Давньогрецький політичний діяч, який жив у період Пелопоннеської війни, — це

• А Драконт
• Б Пісістрат
• В Солон
• Г Перікл

2. За допомогою QR-коду прочитайте уривок із твору історика Плутарха. Дайте відповідь на запитання.

• Про що йдеться в документі?

• Що мав на увазі Перікл, коли казав собі, одягаючи плащ під час обрання на посаду стратега: «Будь обачним, Перікле: тобі керманити вільними людьми, і до того ж еллінами, а ще й афінянами»?

3. Чим можна пояснити той факт, що Спарта не подарувала світові видатних філософів і вчених? Яку роль у цьому відіграв демократичний уклад життя?

4. Якби ви жили в часи Пелопоннеської війни, чию сторону ви зайняли б: Афін чи Спарти? Поясніть чому.

5. Доберіть і запишіть у зошит кілька прикметників, за допомогою яких складете історичний портрет Перікла.

6. Складіть схему-таблицю, яка міститиме інформацію про органи управління в Афінах за часів Перікла.

Поміркуйте та розкажіть

• Які зміни відбувалися після греко-перських воєн.

• Які реформи було втілено в життя за часів Перікла.