§ 33. Військова справа в Стародавній Греції

Перси неодноразово намагалися захопити Стародавню Грецію. Під час запеклої битви на мілководді загинули два афінські стратеги й полемарх (командувач). І ось уже залишки перської армії у відкритому морі. Афіняни захопили сім трієр (гребці й екіпажі становили чималу частину втрат персів). Войовничими криками вони проводжали супротивника, що тікав. До Афін одразу відправили гінця з радісною звісткою. Стрілою помчав він стежками та кручами. Досягнувши Афін, він прокричав: «Радійте, ми перемогли!» — і впав замертво.

Фідіппід, грецький воїн, який, згідно з переказами, приніс радісну звістку афінянам

Відстань від Марафона до Афін становить 42 км 195 м. На згадку про воїна, що передав ціною свого життя радісну звістку, у спортсменів таку дистанцію називають марафонською.

• Пригадайте, як формувалося військо в афінян згідно з реформами Солона? Як здійснювалася військова підготовка в Спарті?

1. Що відомо про конфлікт?

У будь-якого протистояння є причина. У протистоянні демосу й аристократії в Афінах такою причиною було незадоволення демосу своїм становищем у суспільстві, економічні утиски аристократів. Причина протистояння ілотів і спартіатів — позбавлення волі ілотів, страх спартіатів утратити владу над значно більшою кількістю ілотів. В обох випадках ідеться про конфлікт, що означає «зіткнення».

Під конфліктом розуміють одну з форм людської взаємодії з метою вирішення проблем. Добре, якщо вдається вирішити конфлікти за допомогою компромісу. Компроміс — це досягнення згоди в чомусь завдяки взаємним поступкам. Зокрема, реформи Солона стали своєрідним компромісом між демосом та аристократією. Подолання цього конфлікту сприяло розвиткові держави, а отже, пішло на користь обом групам. Зовсім інакше вирішувався конфлікт між спартіатами й ілотами в Спарті — шляхом насильства.

Одним із різновидів конфлікту є збройний конфлікт, тобто збройне зіткнення між державами чи ворожими сторонами. Із часом збройний конфлікт може перерости у війну, у ході якої сторони можуть погодитися на перемир'я, тобто припинення воєнних дій на певний час. Та рано чи пізно війни закінчуються, і сторони укладають мир. Котрась зі сторін перемагає або ж сторони досягають компромісу. Проте не можна говорити про компроміс тоді, коли йдеться про свободу нації, боротьбу за свою державність.

2. Яким було озброєння війська в Стародавній Греції?

В Афінах усіх громадян було поділено на чотири групи залежно від доходів. Саме належність до однієї з груп визначала рід війська, у якому афіняни несли службу в разі потреби. У віці від 18 до 20 років чоловіки проходили військовий вишкіл, і тільки після цього їх допускали до участі в управлінні державою. Чоловіки-громадяни у віці до 60 років становили ополчення — допоміжне військо.

Військова система в Спарті була інакшою. Там військовий вишкіл проходили і чоловіки, і жінки. Для чоловіків військова справа була своєрідним ремеслом. Основним родом військ в еллінів були важкоозброєні піхотинці — гопліти. Спартанські воїни першими серед греків застосували стрій фаланга, коли воїни б’ються щільно зімкнутими рядами.

Афінський гопліт

Спартанські воїни. Сучасна реконструкція

Проводжаючи своїх синів на війну, мати казала їм: «Повертайтеся зі щитом або на щиті!». Це означало, що вона бажала їм перемоги, а якщо й загинути, то тільки героїчно. У Спарті існував звичай повертати тіла загиблих у бою воїнів на щиті.

Фаланга відома ще із часів Троянської війни, але остаточно оформилася в VI ст. до н. е. Вона мала від 8 до 16 рядів, зрідка до 25. У ряду було до 1000 воїнів.

3. Що відомо про боротьбу греків із персами?

Вам уже відомо, що в залежність від Персії потрапило й малоазійське узбережжя. Грецькі міста мусили терпіти владу поставлених персами тиранів і платити непосильну данину. У жителів Мілета увірвався терпець, але вони не отримали належної підтримки від інших еллінів. У 493 р. до н. е. перси, очолювані Дарієм І, вирушили в похід у Середню Грецію, щоб покарати поліси, передовсім Афіни, які надали підтримку Мілету. На щастя еллінів, буря розтрощила майже весь перський флот. Через три роки перси знову рушили на Грецію, висадилися в Аттиці біля селища Марафон. Афіни попросили допомоги в Спарти, але так її і не отримали. Дехто з істориків вважає, що Фідіппід біг саме до Спарти як посланець. Греків очолював полководець Мельтіад. Завдяки його вмілій тактиці афіняни перемогли, хоча вороже військо втричі перевищувало афінське.

Грецька фаланга

• Поміркуйте про переваги й недоліки такого ведення бою.

Поразка не зупинила персів. Але й греки не сиділи склавши руки. Усвідомивши, що поодинці не вистоять, вони змінили стратегію захисту. Афіни уклали військовий союз зі Спартою і збудували потужний флот.

У 480 р. до н. е. перси на чолі із Ксерксом (сином Дарія І) почали наступ із півночі. Спартанський цар Леонід улаштував у Фермопільській ущелині засідку із 7 тис. вояків. Два дні перси не могли пройти ущелиною. Однак знайшовся зрадник, який показав ворогам стежку, що дало їм змогу оточити Леоніда та 300 спартанців. Решті воїнів наказали відступити. Прорвавшись в Аттику, перси спустошили Афіни. Але цього ж року греки виграли морську битву. Надалі воєнні дії відбувалися саме на морі. Афіняни об’єднали всіх у морський союз. На кошти союзу здійснювалося будівництво кораблів.

Цар Леонід, кадр із кінофільму «300 спартанців» (реж. Зак Снайдер)

Війна була тяжкою і довгою. Тільки в 449 р. до н. е. між Афінами та Персією було укладено мир, відомий як Каліїв. Завдяки миру грецькі поліси знову здобули незалежність.

Пізніше на місці Фермопільської битви було споруджено пам’ятник мужнім воїнам у вигляді лева. На постаменті викарбувано слова:

«Подорожній, повідай Спарті про нашу загибель; вірні законам її, тут ми кістьми полягли».

• Чому для пам’ятника обрали образ саме лева? Яку роль відіграли Леонід і спартанці в боротьбі проти персів?

Запитання та завдання

1. Виконайте тестові завдання.

1. Згода між сторонами завдяки взаємним поступкам, — це

А конфлікт
Б компроміс
В мирна угода
Г перемир’я

2. Полководець, під проводом якого афінські війська зуміли здолати втричі більше військо персів, — це

А Солон
Б Лікург
В Мельтіад
Г Леонід

3. Греки перемогли в греко-перському протистоянні завдяки

А життю за демократичним устроєм
Б тому, що Стародавня Греція була найбільшою державою
В наявності ресурсів
Г згуртованості полісів

2. Порівняйте особливості війська в Стародавній Спарті й Афінах. Який спосіб формування війська був кращим? Чому? Поділіться своїми думками з однокласниками й однокласницями.

3. За допомогою QR-коду прочитайте уривок із твору давньогрецького історика Геродота. Дайте відповідь на запитання.

• Про який період греко-перської війни йдеться у творі?

• Чому у війні проти еллінів на стороні персів брали участь фінікійці та єгиптяни?

• Що хотів довести такими діями перський цар Ксеркс?

4. Прочитайте історичний факт і спробуйте його пояснити.

«Після перемоги греків у битві почалися перегони за перемогу у війні. Перські кораблі з більшою частиною війська пливли до незахищених Афін. Грецькі воїни після багатогодинної битви побігли захищати рідне місто. Вони встигли. Перси спрямували кораблі додому. Через день підійшли війська зі Спарти».

• Про яку битву згадується в тексті? Чому спартанці не поспішали на допомогу?

5. Як ви розумієте слово доблесть. Придумайте головоломку із цим словом. Презентуйте її в класі.

6. Унесіть до тлумачного словника пояснення термінів «збройний конфлікт», «перемир’я».

7. Уявіть, ніби в битві біля селища Марафон узяли участь спартанці. Як розгорталися б події? Якими були б наслідки протистояння, якби елліни не згуртувалися? Чи можна було уникнути цієї війни та за яких умов це могло статися? Для якої зі сторін ця війна була справедливою, а для якої загарбницькою?

Поміркуйте та розкажіть

• Що таке «конфлікт» та яка особливість військових протистоянь.

• Як було влаштоване давньогрецьке військо.