Історія України. Всесвітня історія. 6 клас. Могорита

Цей підручник можна завантажити у PDF форматі на сайті тут.

§ 35-36. Осередки давньогрецької цивілізації та її сусіди на теренах України

• Пригадайте причини та напрямки грецької колонізації.

На правому березі Бузького лиману, поблизу нинішнього с. Парутиного, за 40 км на південь від Миколаєва, виникла Ольвія (з давньогрецької «Щаслива») — найбільший античний центр у Північно-Західному Причорномор’ї.

Ольвія. Реконструкція С. Крижицького

Це була демократична рабовласницька держава, однак у виборах брали участь тільки повноправні громадяни. Такого права не було в жінок, іноземців і рабів. Законодавчими органами були народні збори — екклесії. Вони ухвалювали закони, вирішували питання війни та миру. Головною виконавчою владою в місті була колегія п'яти виборних архонтів, а військовими справами відали стратеги. Був також і суд.

Що ви можете сказати про устрій Ольвії? Чи можете припустити, якою була система влади в місті-метрополії? Що вас спонукає робити такі припущення?

1. Що відомо про грецькі колонії в Північному Причорномор’ї?

У VIII—VI ст. до н. е. греки розселилися на островах та узбережжях Середземного й Чорного морів. Перше грецьке поселення на теренах сучасної України постало в VII ст. до н. е. на о. Березань. Називалося воно Борисфен, адже саме так греки йменували Дніпро. Упродовж наступного століття виникло ще кілька колоній.

Майже всі вони були засновані вихідцями з м. Мілета. Тільки Херсонес заснували колоністи з Гераклеї Понтійської.

Грецькі колонії в Північному Причорномор’ї

• Розгляньте карту й назвіть ці поселення.

Як були облаштовані міста-колонії? Переселенці намагалися збудувати міста такими, як на батьківщині. Серцем міста була його центральна площа — агора. У деяких містах центральні установи та храми будували на укріпленому пагорбі — акрополі. Щоб забезпечити місто водою, викопували криниці, підводили воду із джерел по трубах.

Щоб захистити місто від варварів, його обносили захисним муром і вежами. Потрапити до міста можна було через ворота, які на ніч зачиняли. Залишки таких мурів добре збереглися навколо Херсонеса й Ольвії. За міськими мурами знаходився некрополь — цвинтар.

Як ви думаєте, чому некрополі розміщували за межами міста?

А ще за містом простягалися поля та пасовища. Кожний громадянин мав право на ділянку землі. Але жити в місті й займатися сільським господарством було не дуже зручно. Тому навколо міст виникали сільські округи.

Давньогрецькі міста на Керченському й Таманському півостровах у V ст. до н. е. об’єдналися в одну державу. Так виникло Боспорське царство зі столицею в м. Пантікапеї (нині Керч). Через Пантікапей велася жвава торгівля зі скіфами. Та й оборонятися гуртом було легше.

2. Що відомо про культурне життя давньогрецьких міст-держав у Північному Причорномор’ї?

Нині давньогрецькі міста-держави на українських землях лежать у руїнах. Однак 2,5 тис. років тому в них вирувало життя. Оселившись тут, греки принесли із собою письмо, майстерність ремісників, а також дух грецької культури: любов до театру, поезії і спортивних змагань. Ольвійці, які глибоко шанували героя Троянського епосу Ахілла, улаштовували спортивні змагання на його честь. На Боспорі, як і в Херсонесі, шанували Геракла. Улюбленим видовищем був театр, залишки якого знайдено в Херсонесі, але з джерел відомо, що він був і в Ольвії, і в Пантікапеї.

Окрасою міст були статуї на честь богів, героїв і почесних громадян. Будівлі оздоблювали розписами й мозаїкою.

Розгляньте експонати заповідника «Ольвія». Складіть розповідь про життя греків-колоністів на українських землях.

3. Що відомо про народ, з якого розпочався залізний вік на українських землях?

Кімерійці — це кочовий іраномовний народ, який прийшов із Нижнього Поволжя в причорноморські степи в IX ст. до н. е. і затримався там приблизно на два століття. Це перші племена на землях сучасної України, назва яких нам відома. Згадку про кімерійців знаходимо в «Одіссеї» Гомера, а згодом — у працях давньогрецького історика Геродота.

Країна кімерійців у IX—VIII ст. до н. е.

Ранні кімерійці вели осілий спосіб життя. Пізніше, коли клімат змінився на посушливий, вони стали кочовим народом і розводили переважно коней, на яких їздили верхи. Проте скотарство не могло забезпечити всім необхідним, тому ще одним способом виживання для них була війна.

Кімерійці. Художня реконструкція

Усі, хто згадував про кімерійців, відзначали їхню войовничість. У походах вони діставались аж до Малої Азії. Основною їхньою силою була кіннота — озброєні мечами, молотами й бойовими луками вершники. Для дальнього бою вони використовували далекобійні луки, а для ближнього — залізні мечі. Кімерійці першими на землях України почали плавити залізо й робити з нього мечі. Важко собі уявити кімерійця без коня. Кінь був для нього товаришем, помічником і за певних обставин рятівником. Завдяки кращій зброї кімерійці воювали із царями Лідії, Урарту та Ассирії.

Проте знайшлася більша за кімерійців сила. На початку VII ст. до н. е. Кімерію захопили скіфські племена.

• Прочитайте уривок із праці Геродота. Як він описує клімат українських земель, заселених кімерійцями? Порівняйте його із сучасним. Чи можна стверджувати, що клімат є визначальним чинником щодо способу життя та господарювання людей?

• «Замерзає і море, і весь Кімерійський Боспор, тому скіфи юрбами переходять по кризі, переїжджають по ній у візках на інший берег».

4. Хто такі скіфи та який спосіб життя вони вели?

Із VII до III ст. до н. е. на племена й держави Східної Європи та Близького Сходу наганяли жах племена скіфів, які прийшли з глибин Азії і захопили Північне Причорномор’я. Скіфи, як і кімерійці, були іраномовним народом.

Велика Скіфія

Скіфські вожді та Дарій І. Реконструкція

Скіфи мали свою міфологію, обрядовість, поклонялися богам, здійснювали жертвоприношення. Вони завоювали значні території між Доном, Дунаєм і Дніпром, захопили частину Криму (територію сучасної Південної та Південно-Східної України), утворивши там велику державу Скіфію. Як і кімерійці, скіфи були кочовим народом, тому більшу частину їхнього часу займали війна та догляд за худобою.

Основу скіфського війська становила легкоозброєна далекобійними луками кіннота. Також при собі воїни мали короткий меч і спис. Проте головною ударною силою були загони важкоозброєних вершників, захищених панцирами, шоломами й щитами. Маючи таку потужну армію, скіфи здійснили чимало вдалих походів у Передню Азію і навіть дійшли до кордонів Єгипту. Єгипетський фараон обдарував завойовників і вмовив не йти далі. Але вони все-таки зазнали поразки й тому вирішили повернутись у Причорномор’я.

Однак слави непереможних скіфи зажили після війни з персами. Дарій І сподівався на перемогу в бою, натомість скіфи заманювали персів у глиб степу, несподівано нападали й так само швидко зникали.

5. Що відомо про Велику Скіфію?

Після перемоги над персами Скіфія почала розвиватись і досягла вершини свого розквіту. Тривало це впродовж V—IV ст. до н. е. Учені називають країну скіфів цього періоду Великою Скіфією. Про скіфську могутність того періоду свідчать царські кургани. Найвідоміші з них — Солоха, Чортомлик, Гайманова Могила, Товста Могила.

Скіфи-кочівники та царські скіфи були іраномовними. Скіфи не мали писемності, тому про їхній духовний світ можна довідатися з прикрас, посуду та свідчень давніх греків.

Келих

Гребінь

Чаша

• Розгляньте музейні експонати скіфської доби (с. 155). Що нам може розповісти про життя скіфів «звіриний стиль» в оформленні предметів побуту та зброї?

Найяскравішою ознакою скіфської культури є «звіриний стиль» в оздобленні предметів побуту та зброї, що зумовлено насамперед кочовим способом життя.

У IV ст. до н. е. на чолі Скіфії стояв цар Атей, певно, найвідоміший правитель. Ось деякі з його досягнень:

  • об’єднав усі скіфські племена;
  • почав карбувати власну монету;
  • підкорив та обклав даниною племена на території сучасної Румунії.

Цар Атей. Реконструкція

Утім, у 339 р. до н. е. цар Атей загинув у жорстокому бою з македонським військом.

На межі IV—III ст. до н. е. скіфи залишили степ. Це засвідчило крах Великої Скіфії. Та самі скіфи не зникли, а вирушили на інші території, придатні для землеробства, і перейшли до осілого життя. Вони створили Малу Скіфію — у степах і передгір’ї Криму.

6. Що відомо про сарматські племена

Окрім скіфів, степами України кочувало чимало інших племен. Античні автори називають їх загальною назвою сармати.

У V—IV ст. до н. е. сармати були мирними сусідами Скіфії. Вони були її вірним союзником у війні проти персів. Скіфські купці, прямуючи до східних країв, вільно проходили їхньою територією. За часів Атея добросусідські відносини збереглися, а сарматські військові перебували на службі при дворі царя. Однак у III ст. до н. е. виникла ворожнеча й розпочався наступ сарматів на Скіфію. Від постійних набігів Велика Скіфія обезлюдніла, а сармати поступово зайняли Північне Причорномор’я. Український степ населяли два сарматські племені: між Доном і Дніпром кочували роксолани, а між Дніпром і Дунаєм — язиги.

Сармати налагодили мирне співжиття із землеробськими народами, надавали заступництво в міжнародній торгівлі грецьким містам-державам. Близько 125 р. до н. е. вони навіть створили свою державу. Але в III ст. н. е. їхнє панування в українських степах закінчилося під натиском інших кочівників — готів і гунів. Сармати залишили слід також і в топонімах: Дніпро — сарматське Данапер, Дністер — Данаістр.

Сарматське військо. Художня реконструкція

Розгляньте ілюстрацію. Що спільного й відмінного між кімерійськими, скіфськими та сарматськими воїнами?

7. Що відомо про землеробів українського Лісостепу

Ми не знаємо назви лісостепового народу, адже власної писемності він не мав. Свідчень істориків-чужоземців також обмаль. Вони відносили ці території до Скіфії. Використання залізних знарядь праці спричинило пожвавлення землеробства. Хліба вирощували з надлишком, яким торгували зі скіфами, а також із греками, які вивозили хліб до своїх метрополій. Окрім зерна продавали мед, віск і хутро. Натомість купували вино, оливкову олію, грецький посуд і прикраси.

Про жваву торгівлю місцевих землеробів свідчить знахідка човна на Київщині, у якому знайдено 15 античних бронзових посудин.

Щоб боронитися від кочівників, лісостепове населення зводило невеликі укріплені поселення — городища. У разі загрози сюди збиралися мешканці навколишніх сіл. Керували общинами вожді. Місцеве населення платило данину скіфам-кочівникам. Ті потребували дедалі більше хліба, щоб вести торгівлю з греками. Постійне збільшення данини виснажило місцевий люд. Життя поступово завмирало — не зводилися нові городища, якість виробів погіршувалася, занепала торгівля. Це все ознаки кризи, що охопила Лісостепову Скіфію.

Запитання та завдання

1. Виконайте тестові завдання.

1. Найбільше міст у Північному Причорномор’ї було засновано вихідцями з

  • А Афін
  • Б Мілета
  • В Тіри
  • Г Геракліона

2. Поява заліза на українських землях пов’язана з

  • А кімерійцями
  • Б скіфами
  • В роксоланами
  • Г язигами

3. Стиль в оздобленні предметів і зброї, притаманний скіфам, —

  • А геометричний стиль
  • Б рослинний стиль
  • В звіриний стиль
  • Г усі варіанти правильні

2. За допомогою QR-коду прочитайте фрагмент присяги громадян Херсонеса та дайте відповіді на запитання.

• Яка форма правління була в Херсонесі? Із чого це видно?

• Яку роль в управлінні відігравали народні збори?

• Чому було заборонено брати й давати подарунки? Продавати зерно не до Херсонеса?

3. Поміркуйте, у чому полягає значення грецької колонізації для греків і сусідніх народів.

4. Прочитайте історичний факт і спробуйте його пояснити.

«На ранніх етапах формування сарматського суспільства панував матріархат, жінки мали високий статус і користувалися широкими правами. Вони володіли зброєю нарівні з чоловіками й також брали участь у військових походах. Можливо, саме тому з’явилися легенди та розповіді про непереможних амазонок».

Про які особливості сарматського суспільства йдеться в тексті? Наведіть приклади на підтвердження впливової ролі жінок у суспільстві.

5. Розгляньте ілюстрацію. Опишіть деталі костюмів. Визначте, до якої групи племен вони належали.

Реконструкція вбрання скіфів

6. Знайдіть в інтернеті та прочитайте, як описує життя скіфів Геродот. Поміркуйте, які переваги й виклики кочового способу життя.

7. Унесіть до тлумачного словника пояснення терміна «городище».

8. Створіть «хмару» слів про життя греків на українських землях. Презентуйте її в класі.

9. Заповніть у зошиті таблицю.

Племена

Спільні ознаки

Відмінні ознаки

Кімерійці

Скіфи

Сармати

Землероби Лісостепу

Поміркуйте та розкажіть

• Яким було життя населення античних міст-держав, кімерійців, скіфів і сарматів, землеробів Лісостепу.

• Як географічні умови впливали на заняття людей.