Тема 5. Природні комплекси

Що вивчаємо і досліджуємо:

природне середовище в цілому;
природні комплекси;
географічну оболонку.

Як вивчаємо і досліджуємо:

встановлюємо певні закономірності в природі;
описуємо природний комплекс рідного краю;
аналізуємо схему кругообігу окремих речовин у природі.

§ 47. Географічна оболонка

Які компоненти природи ти знаєш? Чи можуть різні компоненти входити до складу тіл живої і неживої природи? Наведи приклади.

Мал. 249. Приклади взаємодії та взаємопроникнення оболонок Землі

• Розглянь малюнок 249. Які оболонки Землі взаємодіють між собою на кожній з ілюстрацій? До якої висоти чи глибини може відбуватися ця взаємодія?

• Пригадай, яким чином здійснюється кругообіг води у природі.

Що таке географічна оболонка?

Особливістю природи нашої планети є те, що її оболонки не лише стикаються, але й взаємодіють і проникають одна в одну. В результаті цієї взаємодії утворився найбільший природний комплекс Землі — географічна оболонка. Вчені сперечаються про визначення її розмірів і меж. Адже важко точно встановити, до якої висоти можуть підніматися молекули водяної пари чи на яку глибину в літосферу проникає повітря й підземні води. Більшість дотримується думки, що потужність географічної оболонки становить приблизно 55 км: від верхньої межі стратосфери і до найбільших глибин в океані та близько 5 км вглиб літосфери.

У географічній оболонці як природному комплексі відбувається постійний рух і обмін речовиною та енергією між різними її складовими. Так здійснюється їх кругообіг. Ти вже знаєш про кругообіг води в природі. Але так само «подорожують» з одного компонента природи в інший, наприклад, кисень, карбон чи енергія Сонця.

Якими є основні властивості географічної оболонки?

Як кожен природний комплекс, географічна оболонка постійно розвивається. Її розвитку властиві такі закономірності: цілісність, ритмічність і зональність.

Цілісність означає, що незважаючи на те, що географічна оболонка складається з окремих компонентів, усі вони об’єднані тісними зв’язками в одне ціле. Порушення цих зв’язків чи зміна одного з компонентів призводить до зміни як усієї географічної оболонки, так і кожної з її складових.

Попрацюй із картами

Переглянь у цифровому додатку до с. 241 відеофрагмент про осушення боліт. Для чого люди вирішили осушувати болота? Чи виправдалися їхні сподівання? Чому? Які рослини і тварини живуть на болотах? Поміркуй, чи зміниться їх видовий склад, якщо болото висохне. Чи призведе осушення боліт до зміни всієї географічної оболонки?

https://vse.ee/Geography_6kl

Тобі вже відомо, як щодоби відбуваються припливи й відпливи, як змінюється температура впродовж доби і року та як льодовиковий період згодом змінився на потепління. Це все приклади ритмів у географічній оболонці. Вони спричинені обертанням Землі навколо своєї осі (добовий ритм), рухом Землі й Місяця по своїх орбітах (сезонні та місячні ритми) і навіть космічними чинниками більшого масштабу: зміною активності Сонця та рухом галактик (вікові або багаторічні ритми). Чергування явищ відбувається не тільки у живій, але і в неживій природі. Життя людини та її господарська діяльність також підпорядковуються добовим і сезонним ритмам.

Зональність проявляється у поступовій зміні природних умов у напрямку від екватора до полюсів. Вона зумовлена зменшенням у цьому напрямку кількості сонячного тепла внаслідок кулястої форми Землі. Також на різних широтах спостерігається різна кількість опадів. Зрозуміло, що зміна цих компонентів викликає зміни у рослинному і тваринному світі, ґрунтах, поверхневих водах. Проявляється вона передусім у послідовному чергуванні таких екосистем, як природні зони, і називається назву широтна зональність (мал. 250).

Мал. 250. Широтна зональність географічної оболонки

Але зміна природних компонентів відбувається не лише з широтою, але й із висотою. Адже відомо, що у цьому напрямку в горах знижується температура повітря та до певної висоти зростає кількість опадів. Тому в Карпатах, наприклад, підніжжя гір оповиті поясом широколистяних і мішаних лісів. Вище вони вже змінюються поясом хвойних лісів. А вершини гір, де температури надто низькі для росту дерев, вкриті криволіссям, чагарниками та безлісими луками-полонинами. У Альпах чи Гімалаях вершини гір вінчає пояс вічних снігів і льодовиків. Немов на різних висотах поширені різні природні зони. Така закономірність географічної оболонки називається висотна зональність, або висотна поясність (мал. 251).

Мал. 251. Висотна зональність у горах (схематичний малюнок)

Біологічний кругообіг речовин у географічній оболонці складається з процесів утворення органічних речовин з елементів, що містяться в повітрі, ґрунті, воді, та подальшого їх розкладання. Як наслідок, ці речовини переходять у мінеральну форму, тобто стають складовими гірських порід і мінералів. Зокрема, кисень, що виділяється в атмосферу під час фотосинтезу, бере участь у вивітрюванні гірських порід. Різні бактерії сприяють утворенню сполук Нітрогену, які, використовують рослини для свого повноцінного розвитку. Ті самі бактерії здатні з цих сполук виділити, власне, сам азот, який повертається в атмосферу.

Запитання і завдання

1. Які межі географічної оболонки та чим вони зумовлені?

2. Які негативні наслідки може мати порушення цілісності географічної оболонки?

3. Якій із закономірностей географічної оболонки підпорядковується: а) відліт птахів у вирій; б) життя снігового барса лише високо в горах; в) руйнування берегів водосховищ?

Мої проєкти і дослідження

Створи лепбук на тему «Ритмічність у географічній оболонці». Присвяти окремі сторінки добовим і сезонним ритмам, ритмам у живій і неживій природі, в рослинному і тваринному світі, в житті людини.

Попрацюй у групі

Пройди гру-квест у цифровому додатку до с. 219.

https://vse.ee/Geography_6kl