Перший український король. 7 клас. Гісем

3. «Божим повелінням Данило звів город, на ймення Холм»

Серед міст, що були зведені за час правління або з ініціативи князя Данила, найбільше вирізняється Холм. На думку історика М. Грушевського, для короля Данила цей стольний град — «се була дитина його серця».

Згідно з літописом, місце для будівництва міста було обрано випадково під час полювання князя в околицях міста Угровська. Данило, їздячи полями, побачив на горі гарне і лісисте місце, оточене полями. Він запитав тамтешніх жителів: «Як іменується ця місцина?». Ті відповіли: «Холм йому ім’я є». Князь належним чином оцінив стратегічне значення цієї місцевості й надумав поставити тут місто-фортецю, яка й отримала цю назву. Як пише літописець, князь дав обітницю Богу і святому Іоанну Златоусту, що спорудить на його честь у цьому місті церкву.

Заснування Холма історики традиційно відносять до 1237 або 1238 р. Проте, як свідчать археологічні дані, поселення на місці Холма простежуються ще в VI ст. В XI ст. місто набуло ледь помітних ознак міського центру, але ще не повноцінного граду з усіма належними йому атрибутами.

Свій перший «градець мал» Данило звів на важкодоступній горі, підступи до якої захищали річка Угорка та багнисті струмочки.

Основні будівельні роботи в Холмі було завершено в 1240 р. За різними даними, Данило спорудив значну кількість храмів (Різдва Пресвятої Богородиці, Косми і Дем’яна, Святої Трійці, Іоанна Златоуста), а також палац на Кафедральній Горі. Є свідчення, що до оздоблювальних робіт він залучив іноземних майстрів (із Північної Італії та Угорщини). За літописами, найпишнішим був храм Іоанна Златоуста.

Данило під час полювання побачив холм. Сучасний малюнок

Панорама літописного міста Угровськ поблизу майбутнього стольного Холма з монастирем Святого Данила

ЦІКАВО ЗНАТИ

На думку деяких істориків, назва міста Холм походить не від георафічного об’єкта (пагорба, холма), а від слова «шолом», видозміненого внаслідок фонетичних трансформацій. Порівняйте його польську назву «Chelm» із німецьким словом «Helm» (шолом) та українським — «чоло». Ця версія обрання назви для головного міста держави є найбільш логічною.

Навколо міста було зведено потужні стіни, тож не дивно, що монголи не змогли взяти Холм ні в 1241 р., ні в 1262 р.

Це спонукало Данила до подальшої розбудови Холма, який став його головною резиденцією (сьогодні б сказали — столицею держави) та великим ремісничим і торговельним центром. Будівництво міста пожвавилося в другій половині ХІІІ ст.

Замок короля Данила Романовича в місті Холм (нині Польща) з палацовою церквою Іоанна Златоуста. Сучасна реконструкція

Холм. Сучасний вигляд

Так, імовірно, міг виглядати замок (літописний «градець мал») Данила Романовича на першому етапі будівництва (1234—1238 рр.). Реконструкція В. Петрика, візуалізація М. Сірого

Будівництво Холма. Сучасний малюнок

Чутки про унікальне місто-фортецю, яку не здатні взяти монголи, розійшлися по всіх усюдах, і під захист міських стін звідусіль почали сходитися люди, зокрема з території Польської держави: «Ляхи ідеху і во день і уночи». Звичайно, не всі вони були поляками.

Данило прагнув зробити з Холма не тільки і не стільки укріплену фортецю — головний замок для захисту Забужжя, а першорядне місто. Високий соціальний статус і майбутнє призначення цього міста засвідчують також слова літописця про те, що город Холм «був створений Божим велінням».

ПОМІРКУЙТЕ

З якою метою Данило Романович звів місто Холм?

Найбільшою окрасою міста були величні храми. Зібрані в них християнські святині та пишне оздоблення не залишали сумнівів про призначення Холма стати центром осібної єпископії, а можливо, і митрополії. Із цією метою, як свідчить літопис, Данилом і Васильком був посланий «Курило-митрополит через Угри в Греки, щоб там його поставили на митрополію руську». Проте з огляду на віддаленість Константинопольського патріархату (резиденція грецького архіпастиря до 1261 р. тимчасово перебувала в далекій малоазійській Нікеї), дорожні труднощі та політичну нестабільність офіційне відкриття єпископської кафедри затяглося в часі.

На жаль, «красні і гожі» кам’яні церкви часів Данила не збереглися. Найдовше простояв на вершині Холмської гори, що височіє над містом, Пречистенський собор — усипальниця засновника та багатьох його нащадків.

Археологічні розкопки на Високій Гірці в Холмі, де колись височів палац Данила Романовича

ДОКУМЕНТИ ТА ДЖЕРЕЛА

«Літопис Руський» про храм у Холмі

Літопис Руський містить унікальний опис церковного зодчества, що дає змогу скласти уявлення про конструктивні прийоми та характер внутрішнього оздоблення церкви в Холмі. Склепіння, що стояли на чотирьох «головах людських», були, на думку дослідників, типовими для західноєвропейського будівництва романського стилю арками, що упираються своїми п’ятами на різьблені пілястрові капітелі, прикрашені зображенням чоловічої голови. Подібні капітелі, виготовлені у вигляді людських голів, прикрашали палацову капелу в угорському Естергомі, що є свідченням тісного зв’язку галицько-волинської архітектури з пізньороманською Угорщиною. Звідти ж, імовірно, було запозичено й західноєвропейську практику виготовлення вітражів для оздоблення вівтарних вікон. Кам’яними тесаними плитами — важким білим галицьким і місцевим холмським пісковиком зеленого кольору — були прикрашені стіни. Різьбленням на камені були прикрашені й одвірки дверей.

Храмові ікони були прикрашені коштовним камінням, бісером і золотом. Із-поміж них особливу увагу літописця привернули ікони, які Данило привіз із Києва: «образ святого Спаса і пресвятої Богородиці, що їх йому сестра Федора дала з київського монастиря святого Феодора». Після смерті старших родичів та сестри Феодори Данило вважав себе спадкоємним володарем цього монастиря. Із Києва Данило привіз до Холма і церковні дзвони. Київське походження цих християнських реліквій — ікон та церковних дзвонів — мало надати важливості новозбудованому місту, підвищити статус і засвідчити екуменічне* значення столиці Руського королівства. До Холма Данило привіз також ікону Стрітення «з города Вручого од отця свого». Це був внесок його батька, зроблений до овруцького храму Святого Василія під час одруження з донькою князя Рюрика Ростиславича, який тоді княжив в Овручі. Це була родинна реліквія, яка, очевидно, як і багато інших ікон, загинула у вогні: «Диву подібні [були образи сі], що погоріли в церкві Святого Іоанна; один архангел Михаїл зостався з чудових тих ікон».

* Екуменізм — ідеологія та рух за співпрацю та взаєморозуміння між християнами різних конфесій.

ДОКУМЕНТИ ТА ДЖЕРЕЛА

Церква Святого Пантелеймона в селі Шевченковому — зразок церковної архітектури давнього Галича — допоможе уявити, як виглядали храми, які спорудив Данило Романович у Холмі

Справжнім мистецьким шедевром була кафедральна церква Іоанна Златоуста. Красна і гожа споруда мала, за свідченням літопису, «склепінь чотири; з кожного вугла — склепіння, і стояли вони на чотирьох головах людських, вирізьблених одним умільцем; троє вікон прикрашені були склом римським; при вході до вівтаря стояли два стовпи з цілого каменя, і на них — склепіння; а верх же вгорі прикрашений був зорями золотими на лазурі; внутрішній же поміст її був вилитий із міді і з чистого олова, так що блищав він, як дзеркало. Дверей же її двоє були прикрашені каменем тесаним — галицьким білим і зеленим холмським; різьблені одним умільцем Авдієм горорізьби їх були всяких барв і золоті; спереду ж їх (на західних дверях) був зроблений Спас, а на північних — святий Іоанн Златоуст, так що всі, хто дивився на них, дивувалися».

ЦІКАВО ЗНАТИ

Базиліка Різдва Пресвятої Діви Марії, де ведуться розкопки. Сучасний вигляд

На схемі (автори: М. Бевз, В. Бевз, Ю. Лукомський, В. Петрик), складеній за результатами розкопок, видно, як фундаменти храму Данила Романовича вписуються в периметр храму П. Фонтани. Червоною крапкою позначено місце знахідки саркофагу

У квітні 2013 р. українські археологи разом із польськими колегами розпочали в Холмі дослідження, на які чекали багато років, — розкопки церкви Пресвятої Богородиці. Це був хвилюючий момент для всіх, адже йшлося не про пересічну святиню, а, очевидно, про усипальницю Данила Романовича та його родини.

Археологічні дослідження ускладнювало те, що церква княжих часів розташована якраз під нині діючим храмом — базилікою Різдва Пресвятої Діви Марії, яку побудували у 1735—1756 рр. за проектом архітектора Павла Фонтани. Тож, аби дослідити княжу церкву, археологам довелося копати буквально під час богослужінь.

Холм із перервами продовжував залишатися княжим столом до кінця XIV ст.