Зарубіжна література. Хрестоматія. Рівень стандарту. Профільний рівень. 10 клас. Столій

Тумас Йоста Транстремер

(1931-2015)

Національний геній Швеції

Шведський поет, прозаїк і перекладач Тумас Йоста Транстремер народився 15 квітня 1931 року в Стокгольмі. Його мати була шкільною вчителькою, а батько - журналістом. Батьки рано розлучилися, і Тумаса виховувала мати. Середню освіту Транстремер здобував у Південній латинській школі Стокгольма. Під час навчання він захопився поезією і почав складати власні вірші. Закінчивши школу, юний поет вступив до Стокгольмського університету, де вивчав психологію, літературу та історію релігії. Також він опановував мистецтво гри на фортепіано. В університетські роки вийшла друком перша збірка віршів Тумаса «Сімнадцять віршів» (1954). Збірка стала одним із найуспішніших літературних дебютів 1950-х рр. у Скандинавії. За словами критиків, образи буквально «вистрибували зі сторінок» молодого автора. І така метафора не є випадковою: у першому вірші книги «Прелюдія» є яскравий образ пробудження як стрибка з парашутом.

Пробудження — парашутний стрибок зі сну.

Вільний од удушливого виру, подорожній

занурюється в зелену зону ранку.

(Переклад Л. Грицюка)

Пробудження тут — не підйом, не рух угору, а стрибок униз і падіння. На такі парадокси читач натрапляє в багатьох ранніх і пізніх поезіях Транстремера.

У 1956 році Тумас отримав диплом лікаря-психолога і тривалий час працював за фахом спочатку у в’язниці для неповнолітніх, згодом — з наркоманами та людьми, які втратили працездатність. Паралельно він створював нові збірки віршів.

У 1960-х роках до Транстремера прийшла світова популярність. У той час його вірші опублікував у США англійською мовою поет і перекладач Роберт Блай.

На початку 1990-х років Транстремер був уражений інсультом, у нього віднялися права частина тіла, він майже втратив здатність говорити. Але він навчився писати лівою рукою і навіть став виконувати музику для лівої руки на фортепіано, яку спеціально для нього писали сучасні західні композитори.

У 1993 році вийшла друком автобіографія митця «Спогади бачать мене»; 1999 року — збірка його перекладів «Тлумачення», що містила твори німецьких, угорських, американських та британських поетів.

Усього Тумас Транстремер є автором 12 книг віршів і прози. Його остання робота, збірка віршів «Велика таїна», побачила світ 2004 року.

6 жовтня 2011 року Нобелівський комітет оголосив про присудження шведському майстру премії з літератури, обґрунтувавши це так: «за насичені образи, що просвічують, дають нам свіже сприйняття дійсності». Того ж року на честь 80-річчя Транстремера на його батьківщині вийшла збірка «Вірші і проза 1954-2004».

Майже все життя Тумас провів у місті Вестерос, що в центральній Швеції. Останні роки разом із дружиною Монікою він мешкав у Стокгольмі. Поет пішов із життя 26 березня 2015 року.

Шведи ставлять Транстремера поряд із такими національними геніями, як учений XVII—XVIII ст. Еммануїл Сведенборг, письменник XIX—XX ст. Август Стріндберґ і режисер XX ст. Інґмар Берґман.

Твори Транстремера перекладено більш як 60-ма мовами, зокрема українською. Над українськими перекладами працювали Юлія-Ванда Мусаковська та Лев Грицюк.

Особливості лірики поета

У своїх поетичних творах митець використовував різні метричні схеми — від віршів з нерегулярним ритмом до твердих форм античних розмірів. Транстремер писав невеликі вірші (наприклад, хайку), але не раз демонстрував володіння великою формою. Незалежно від обсягу кожний його вірш насичений метафорами, недомовками. Твори майстра навмисне фрагментарні: реальність, «натура» у нього «миттєва», поет немов вихоплює якусь картину з часового потоку. При цьому кожна картина є живою, зримою, яскравою.

Наприклад, у творі «Ранок і в’їзд» кожен образ розташований нібито поверх попереднього і водночас поруч із ним, порушуючи всі традиційні уявлення про так звану драматургію віршованого тексту:

Морська чайка — шкіпер сонця — скеровує політ.

Під нею — вода.

Зараз світ іще дрімає,

мов кольоровий камінь у воді.

Незрозумілі дні. Дні —

наче письмо ацтеків! <...>

(Переклад Ю.-В. Мусаковської)

Таке незвичайне відображення реальності, що дивним чином світиться, мерехтить у віршах Транстремера, є їхньою найціннішою ознакою.

СПОГАДИ БАЧАТЬ МЕНЕ

Червневий ранок, ще вставати рано,

але запізно, аби знов заснути.

Я мушу вийти з дому в зелень, повну

спогадів, що мене проводять поглядами.

Їх не помітно, бо вони зливаються

із фоном, бездоганні хамелеони.

Вони так близько, аж чую їхнє дихання,

хоча й пташині співи оглушують.

(Переклад Ю.-В. Мусаковської)

Поміркуйте над змістом тексту

1. Яке враження на вас справив вірш? Над чим змусив замислитися?

2. Пригадайте, що таке верлібр. Доведіть, що вірш написаний верлібром, склавши схему розташування в ньому наголошених і ненаголошених складів.

3. Як ви гадаєте, чому поет обрав для свого твору форму верлібра? Які можливості розкриває така форма?

4. Чому поет порівнює спогади з хамелеонами?

Висловте свою думку

5. На вашу думку, чому спогади сповнюють поета саме надворі? Зробіть припущення, які це можуть бути спогади, судячи з інтонації вірша.

6. Яку ідею розкриває назва вірша?

ХАЙКУ

* * *

Сонце заходить.

Наші тіні — велетні.

Скоро тінь — усе.

* * *

Ніч тече собі

зі сходу на захід із

темпом місяця.

* * *

Дві бабки, одна

із одною зчеплених,

продзижчали повз.

* * *

Біле сонце до

синьої гори смерті

самотньо біжить.

* * *

Твердині, чуже

місто, холодні сфінкси,

пусті арени.

(Переклад Л. Грицюка)

Поміркуйте над змістом тексту

1. Пригадайте особливості хайку. Хто з відомих вам поетів писав хайку?

2. Що спільного ви можете відзначити між хайку Мацуо Басьо та Тумаса Транстремера?

3. Які теми розкривають хайку Т. Транстремера?

4. Які інтонації, настрої переважають у хайку шведського автора?

5. Чим хайку «Твердині, чуже...» відрізняється від інших?

Висловте свою думку

6. Як відомо, лаконічна форма хайку приховує глибинний зміст, напружені філософські роздуми про життя та світ. Спробуйте розтлумачити зміст прочитаних хайку Т. Транстремера, як ви його зрозуміли.

ШТОРМ

Раптом подорожній тут зустрічає

старий великий дуб, який — мов скам’янілий лось із

кроною завширшки з милю, перед чорно-зеленою

фортецею вересневого моря.

Північний шторм. Це в той час, коли зріють

грона горобини. Прокинешся у темряві й чуєш:

сузір’я б’ють копитами у стійлах

високо над деревами.

(Переклад Ю.-В. Мусаковської)

Поміркуйте над змістом тексту

1. Чим вас вразив вірш? Які картини викликав у вашій уяві?