Історія України. Підручник для осіб з особливими освітніми потребами (F70). 9 клас. Косенко

ТЕМА 5. Стан освіти і культури Західної України в 30-40-их роках ХХ (20) століття

• На минулому уроці ви дізналися про репресивні заходи радянської влади на західноукраїнських землях. Пригадайте, як зустрічали мешканці Західної України представників радянської влади? Що таке репресії? Які категорії осіб переслідувалися радянською владою в Західній Україні? Що таке депортація? Які заходи здійснювала радянська влада проти церкви на західноукраїнських землях? Хто очолював греко-католиків у Західній Україні? Як боровся з безчинствами нової влади Андрей Шептицький?
• Сьогодні ви дізнаєтеся про стан освіти й культури в Західній Україні в 30-40-их роках минулого століття.

Українці, які проживали у Східній Галичині, Західній Волині, Північній Буковині та Закарпатті, перебували під владою різних держав, тому стан розвитку освіти й культури на цих землях був різний.

Після захоплення поляками Східної Галичини та Західної Волині нова влада закрила українські кафедри у всіх вищих навчальних закладах. У відповідь на дії польської влади українці заснували у Львові таємний Український університет. У період його піднесення в ньому працювало більше 50 професорів і навчалося близько 1500 студентів. Навчання велося таємно в приміщеннях різноманітних українських установ, а часом навіть і в помешканнях викладачів. Польській поліції вдалося викрити цей навчальний заклад і закрити його, але закордонні університети визнали його рівноправним і надавали змогу в себе довчитися українським студентам.

Керівництво Українського таємного університету

Польська влада прийняла закон, за яким українські школи перетворювалися на двомовні. Обов'язковою для вивчення запроваджувалася польська мова. У багатьох школах вчителів-українців звільняли. Внаслідок таких дій влади кількість українських народних шкіл значно скоротилася.

Головним осередком української культури на західноукраїнських землях залишалося Наукове товариство імені Тараса Шевченка, до складу якого входило понад 200 науковців. У цьому товаристві працювали історик Іван Крип'якевич, літературознавець Михайло Возняк, археолог Ярослав Пастернак, фольклорист Філарет Колесса та багато інших відомих вчених. Це товариство відіграло важливу роль у розвитку історичних, археологічних, літературних і народознавчих досліджень.

Загальнокультурні потреби місцевого населення намагалося задовольнити товариство «Просвіта», яке утримувало велику мережу сільських читалень, дитячих садків, організовувало навчальні курси та друкувало патріотичну й навчальну літературу.

Західноукраїнська література цього часу збагатилася багатьма іменами. Найбільш помітним став Улас Самчук (автор романів «Волинь», «Марія», повісті «Кулак»). Його роман «Марія» був надрукований у Львові в 1934 році й став першим художнім твором про Голодомор в Україні.

Визнаним майстром пера вважався Роман Купчинський, який присвятив багато поезій і роман «Заметіль» боротьбі січових стрільців за незалежність України.

Улас Самчук

Роман Купчинський

На Північній Буковині, яка належала Румунії, українців не визнавали окремим народом. Їх вважали румунами, які забули рідну мову, тому всі українські школи були закриті або румунізовані. У кінці 20-их років на нетривалий час румунська влада дозволила культурну діяльність українців. Тут існували українські культурні та спортивні товариства, театральні трупи, хори тощо. З'явилися українські газети: «Рідний край» і «Час». Але в 1938 році все це було заборонено.

Урок у школі (Закарпаття, 1937 рік)

Закарпаття входило до складу Чехословаччини у якості окремого адміністративного краю під назвою Підкарпатська Русь. Чехословацька влада дозволяла навчання українським дітям рідною мовою, тому тут зростала кількість українських навчальних закладів, діяли українське товариство «Просвіта», організація українських скаутів «Пласт», театральні трупи та хори, виходили українські газети тощо.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ

• 1934 рік - вийшов друком перший твір про Голодомор в Україні - роман «Марія» Уласа Самчука.

ІМЕНА

• Улас Самчук - відомий західноукраїнський письменник.
• Роман Купчинський - відомий західноукраїнський письменник і поет.

ЗАПИТАННЯ

1. Як називався таємний навчальний заклад у Львові?

2. Чому університет у Львові працював таємно?

3. Де проходили заняття в таємному Українському університеті?

4. Які українські товариства діяли на території Західної України?

5. Користуючись текстом підручника, назвіть прізвища відомих українських вчених, які працювали в Західній Україні.

6. Хто з українських літераторів активно працював на західноукраїнських землях?

7. Чому на Північній Буковині були заборонені українські школи?

8. Як розвивалося шкільництво на Закарпатті?

9. Які українські культурно-освітні організації діяли на Закарпатті?

ЗАВДАННЯ

1. Опрацювавши текст параграфа, заповніть таблицю:

Прізвище та ім'я науковця	Рід занять

2. Знайдіть на історичній та сучасній картах: Східну Галичину, Західну Волинь, Північну Буковину та Закарпаття.

ЦІКАВО ЗНАТИ

На західноукраїнських землях ще перед Першою світовою війною було засновано українську скаутську організацію «Пласт». Її метою стало патріотичне виховання українських підлітків та молоді. Пластуни виконували фізичні вправи, гартували організм, вивчали військову справу, ходили у походи. Вони давали присягу на вірність Богу та Україні.

Українські пластуни будували табори у лісах, на горах, біля водойм, у яких навчали молодь та проводили тренування й спортивні ігри. Тривалість перебування у таборі для пластуна становила 1 місяць, у похід пластунів брали на 2 тижні.

Пластуни відзначалися тим, що брали активну участь у боротьбі за українську державність на терені Західної України. Польська влада у 1930 році заборонила діяльність «Пласту», й ця організація перейшла на підпільне становище. Польська поліція арештовувала юних пластунів та саджала під домашній арешт.

На Північній Буковині румунська влада забороняла все українське. Лише після деякого послаблення у 1928 році тут було відновлено діяльність «Пласту», але не на довго - до 1934 року.

На Закарпатті пластовий рух почував себе більш вільно. Тут організовувалися походи, змагання, паради та з'їзди. «Пласт» друкував журнали «Карпати», «На стійці», «Пластун» та інші. З проголошенням незалежності Карпатської України саме пластуни створили збройні сили молодої держави.

Заняття пластунів